Система просування торгової марки підприємства на ринок

Найменування	Усього виходів	Усього секунд	Усього хвилин	Вартість 1 хв., грн.	Усього витрат, грн.
«Русское радио»	32	960	16	196	3136,00
«Люкс FM»	14	420	7	200	1400,00
Всього	46	1380	23		4536,00

 

Вихідними умовами планування рекламної кампанії виступали:

1. продукція торгової марки мило «Ода»;
2. плановий період – липень 2016 року, тобто 1 місяць;
3. було передбачено різноманітний розподіл виходів рекламних звернень;
4. при плануванні враховувались лише вартість розміщення рекламного звернення, при цьому вартість виробництва реклами включалась в ціну розміщення;
5. засобами реклами було визначено газети, журнали, рекламні щіти та радіо;
6. обсяг асигнувань на рекламу становив 21096 грн.

При розрахунку бюджету пріоритетними були ті рекламні засоби, що мають найбільше охоплення цільової аудиторії і найменшу вартість одиниці рекламного простору.

Після визначення найбільш привабливих засобів реклами було проведено розрахунок обсягів рекламного простору і витрат для обраного засобу. Кошторис витрат на проведення рекламної кампанії мила «Ода» наведено в табл. 3.7. 

 

Таблиця 3.7 – Кошторис витрат на проведення рекламної кампанії

Рекламний засіб	Бюджет, грн.
Реклама в метро	9500,00
Друкована реклама	7060,00
Радіо реклама	4536,00
Разом	21096,00

 

В даному розрахунку не було використано ТБ-рекламу та зовнішню рекламу, у зв’язку з тим, що вони вимагають високого обсягу асигнувань. Та оскільки прогнозується стрімкий ріст обсягів продажу даного товару на наступні роки в майбутньому можливе використання цих засобів інформування споживача. Структуру розподілу асигнувань на рекламу мила торгової марки «Ода» по різним рекламоносіям наведена на рис. 3.4.

Рисунок 3.4 – Розподіл асигнувань на рекламу мила «Ода» по різним медіаносіям в третьому кварталі 2016 року

 

Показник ефективності, обумовлений як відношення приросту обсягу продажів до суми витрат на рекламу, має вигляд:

 

Э = ( Еп – Е т) / ∑З                                              (3.5)

 

де Еп, Ет – ємкість цільового сегмента (сегментів) ринку в перспективному й поточному періоді, грн.;

∑З –  сума витрат на рекламу, грн.

 

На даний момент ємкість цільового сегмента ринку розглянутої нами товарної марки становить 19,0 тис. грн. Керівництво фірми планує збільшити за рахунок рекламної кампанії цей показник до 41,0 тис. грн.

Тоді показник ефективності буде дорівнювати:

Э= ( 41 000- 19 000 ) / 21096 = 1,04

З огляду, що позитивний результат від проведення рекламної кампанії буде носити тривалий характер, можна говорити про потенційну тенденцію росту розрахованого показника.

Таким чином, по результатам проведеного аналізу ринку мила та його особливостей, розрахунку бюджету на рекламування мила торгової марки «Ода» та на основі аналізу виробничо-господарської і фінансової діяльності ТОВ «Слобожанський миловар» підприємству пропонується спрямовувати свій комплекс просування на кінцевих споживачів з метою формування у них попиту на товар. Для цього переважно рекомендується використовувати рекламу, бюджет якої був розрахований вище.

Оскільки товар знаходиться на другому етапі свого життєвого циклу (стадії зростання) реклама повинна вирізняти індивідуальні особливості цього товару, тому при рекламуванні мила торгової марки «Ода» доцільно зробити наголос на наявності гарного аромату, м’якості та зручної і привабливої упаковки.

Фінансове становище ТОВ «Слобожанський миловар» дозволяє втілити в життя дані пропозиції. Окрім того, по результатам фінансового аналізу у компанії є запас невикористаних грошових коштів, які можна вкласти в реалізацію даної стратегії просування. Це дозволить компанії:

1. завоювати певну кількість кінцевих споживачів;
2. досягнути поінформованості максимальної кількості споживачів, сформувати в них позитивне ставлення до товару;
3. закріпити імідж компанії, як виробника високоякісних нових доступних засобів гігієни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 ОХОРОНА  ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

4.1  Загальні  положення

Охорона праці є обов’язковим елементом організації будь-якого підприємства. Наявні умови, в яких працюють підприємства вимагають від керівників високих рівнів знань з питань охорони праці і дотримання законодавства України ”Про охорону праці”. Організаційно-технічні рішення при створенні підприємств, впровадженні сучасного обладнання змушують працівників постійно освоювати безпечні прийоми виконання своїх обов’язків, а також забезпечувати необхідні умови праці на робочих місцях згідно вимог нормативних актів.

Законодавство про охорону праці складається з закону України ”Про охорону праці” [23], Кодексу законів про працю України, Закону України ”Про загальнообов'язкове, державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Для підприємства нормативними актами є правила, положення, посадові інструкції з охорони праці і т.д.

Рівень розвитку охорони праці на підприємстві тісно пов’язаний з ефективністю діяльності підприємства.

Таким чином, проаналізувавши місце охорони праці діяльності підприємства, а також зміст законодавчих актів, можна зробити висновок, що охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

 

4.2  Управління  охороною праці в економічній  структурі 

  Згідно з вимогами ст.13 Закону  України ”Про охорону праці”  на ТОВ «Слобожанський миловар» створена служба охорони праці.

До обов’язків служби охорони праці належить:

• проведення вступного інструктажу з охорони праці, а також нарад, семінарів та інших заходів з питань охорони праці;
• проведення перевірок на дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів та розробка заходів по досягненню встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
• аналіз та облік виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій.

Схема управління охороною праці  у загальному вигляді  в економічній структурі представлена на рис. 4.1.

 

 

Рисунок  4.1 – Схема управління охороною праці на підприємстві

 

 

4.3   Промислова санітарія

Аналітичний відділ служби маркетингу ТОВ «Слобожанський миловар» розташований у двоповерховому будинку, на другому поверсі. Він складається з приміщення відділу, в якому працюють 7 працівників.

Кабінет знаходиться по ліву сторону коридора, ширина якого складає 5 м. Площа робочої зони приміщення відділу складає 45 м², а об’єм – 180 м³ (висота приміщення 4 м). Враховуючи, що аналітичний відділ складається з 7 працівників, зрозуміло, що на 1 працюючого площа приміщення складає 6,4 м², а об’єм 25 м³, що відповідає нормам.

 

         4.3.1   Мікроклімат

         Метеорологічні умови в приміщенні  з урахуванням параметрів мікроклімату  поділяються на оптимальні та  допустимі. У відповідності до  ГОСТ 12.1.005-88 [ 24 ] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості праці.

За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) та згідно [24] визначається, як категорія важкості –1б.

У табл. 4.1 наведені оптимальні параметри мікроклімату, які повинні підтримуватись на робочому місці менеджера.

Таблиця 4.1 – Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енерговитратам	Пора року	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка 1б	Холодна	21-23	40-60	0,1
	Тепла	22-24

 

В цілому, метеорологічні умови у відділі маркетингу ТОВ «Слобожанський миловар» відповідають оптимальним, оскільки швидкість руху повітря в приміщенні складає 0,1 м/с, відносна вологість повітря – 50%, температура повітря влітку – 24°С. Недоліком є температура повітря взимку, яка складає 18°С. Приймаються заходи щодо підвищення температури повітря такі, як утеплення вікон, застосування обігрівальних приладів з дотриманням усіх правил пожежної безпеки.

4.3.2   Вентиляція, опалення  водопостачання  та водовідведення

         У цілому на підприємстві організована  приточно-витяжна вентиляція. У приміщенні аналітичного відділу природна вентиляція представлена в неорганізованій формі: вікна, двері. Кондиціонери відсутні, хоча необхідність у них є – особливо влітку.

Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.05-92 [25].

Існують такі санітарно-побутові приміщення: умивальники, чоловічий і жіночий туалети.

 

          4.3.3  Виробниче освітлення

          Використовується сумісне освітлення, що складається з природного  та штучного. Джерелом штучного  освітлення є люмінесцентні лампи.

Бічне природне освітлення здійснюється крізь бічні вікна, розташовані по ліву сторону робочих місць. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%   згідно до СНиП 11-4-79  [25].

Згідно з [26] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО за формулою:          

= ∙ m ∙ c       (4.1) 

 

де: m –  коефіцієнт світлового клімату і приймається , m = 0,9,

      с – коефіцієнт сонячності клімату і дорівнює , с = 1,0.

        При боковому освітленні КПО   = 2

        Тоді      = 2 · 0,9 ∙ 1 = 1,8.

         Розряд  зорової роботи, працюючих з використанням  ПЕОМ, приймається виходячи із  мінімального розміру об’єкта  від 0,5 до 1 мм та згідно [26 ] відноситься до III розряду. Характеристики освітлення подано у табл. 4.2.

  Таблиця 4.2 – Характеристика освітлення

Найменування приміщень	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
			Природне		Штучне
			вид освітлення	КПО,%	Нормоване  освітлення, лк
Аналітичний відділ	III	45	бокове	1,8	300

Штучне освітлення в аналітичному відділі загальне, освітлення кожного робочого місця немає. Слід зауважити, що на підприємстві на випадок відключення електроенергії існує аварійне освітлення. Джерелом штучного освітлення є люмінесцентні лампи.

Аналіз штучного освітлення в приміщенні аналітичного відділу. Ціль аналізу штучного освітлення – визначення кількості світильників і потужності ламп, необхідних для забезпечення у відділі нормованої освітленості методом використання коефіцієнта світлового потоку.