Система просування торгової марки підприємства на ринок

Як штучне освітлення обрані світильники з люмінесцентними лампами. Характеристики світильників представлені в табл. 4.3.

 

Таблиця 4.3 - Характеристики світильників

Серія, тип	Число шт. потужн. Вт	Габаритні розміри, мм			Умовний номер групи
		Довжина	Ширина	Висота
ЛСП 02	2х40	1230	250	170	1

 

Вихідні дані для розрахунку:

• світильник розсіяного світла типу ЛСП-02;
• лампи типу ЛД40-4;
• довжина кімнати А = 9 м.,
• ширина кімнати В = 5 м;
• Н - геометрична висота приміщення, 4 м;
• hсв - звис світильника 0,2 м;
• hр - висота робочої поверхні від рівня підлоги 0,8 м;

При розрахунку по зазначеному методу необхідний потік однієї лампи визначається по формулі 4.2.

 

;     (4.2)

 

де Фл - необхідний світловий потік однієї лампи;

Еmin - задана мінімальна освітленість, 300 лк;

К - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

n - кількість ламп у світильнику 2 шт.;

h - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці;

N - число світильників.

Освітлювана площа приміщення дорівнює S=АхВ=9х5=45 кв. м. Коефіцієнт запасу К враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації і дорівнює 1,2.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Він є функцією багатьох змінних, точне його визначення складне, але найбільшою мірою він залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти й для люмінесцентних ламп дорівнює 1,1.

Потужність освітлювальної установки Р визначається з виразу:

 

;      (4.3)

 

де Рі - споживна потужність однієї лампи, кВт.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку h знаходять індекс приміщення І й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі Рс, стін Рст, підлоги Рп.

Для світлих адміністративних приміщень: Рс =70%, Рст =50%, Рп =30%.

Індекс приміщення І визначається за формулою (4.4).

 

;     (4.4)

 

де А, В, h - довжина, ширина, й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

Висота приміщення h визначається за формулою (4.5).

 

h=H-hзв-hp,      (4.5)

 

де Н - геометрична висота приміщення;

hзв- висота звисання світильника, дорівнює 0,2 м.

hр – люмінесцентними лампами денного світла типу ЛД40-4, що перебувають у світильниках ЛСП. Потужність лампи - 40 Вт. Підставимо дані у формули:

h = 4 - 0,2 - 0,8 = 3 (м);

;

;

Р = 9*2*40 = 720 (Вт).

Таким чином, зрівнявши Фл розраховане з табличним (табличне дорівнює 1995 лм), можна сказати, що приміщення аналітичного відділу достатньо освітлене для виконання робіт. У відділі встановлено 9 світильників - висота робочої поверхні, дорівнює 0,8 м.

 

4.3.4 Виробничий шум

Рівні шуму на робочих місцях операторів обробки інформації та операторів комп’ютерного набору згідно з  ГОСТ 12.1.003-83 [27]  не повинні перевищувати  65 дБА. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується інженерно – акустичними розрахунками та архітектурними розробками.

Заходи для зниження шуму:

• по можливості використання техніки з мінімальними рівнями шуму;
• розташування техніки з високим рівнем шуму в ізольованих приміщеннях;
• акустична обробка приміщень;
• застосування шумопоглинаючих матеріалів.

У приміщенні аналітичного відділу використана підвісна стеля, як метод акустичної обробки приміщення. Як шумопоглинаючий засіб використовуються панелі, якими обшиті стіни з урахуванням вимог служби санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки. Рівень віброшвидкості не перевищує 92 дБ.

 

       4.3.5  Випромінювання від ПЕОМ

       Основним джерелом  електромагнітного випромінювання, зокрема рентгенівського, в приміщенні  є електронно-променеві трубки (ЕПТ) моніторів. Потужність експозиційної  дози рентгенівського випромінювання  трубки в будь-якій точці перед  екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/год. Захист користувачів ПЕОМ від електромагнітного випромінювання і рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів зі спеціального затемненого скла. Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [28] допустимий рівень напруженості електростатичних полів повинен бути не більш 20 кВ. У приміщеннях для запобігання утворенню статичної електрики і захисту від неї повинні бути нейтралізатори і зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрану дисплея. ЕМВ і статична електрика приводять до іонізації повітря, в результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров’я людини (іони потрапляють разом з повітрям в дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 [29] норма вмісту легких аеронів обох знаків повинна складати від 1500 до 5000 в 1 см³ повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів в повітрі є зволоження повітря і провітрювання приміщення.

 

4.4   Організація  безпечних умов праці на робочому  місці

Згідно [ 30 ] при проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування й електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримувати вимог нормативно-технічної документації (ПТБЕ, ПУЕ й ін.). Приміщення без підвищеної небезпеки, тому що є ізольована підлога, нормальна вологість. 

          Відомо, що ПЕОМ живиться від  промислової  трифазної чотирьох  провідної мережі з глухо заземленою  нейтраллю з напругою 380/220 В з частотою 50 Гц. З цієї причини при роботі  з комп’ютером  існує потенційна небезпека поразки людини електричним струмом.

         ПУЕ передбачені наступні міри  електробезпечності: конструктивні, схемно-конструктивні  й експлуатаційні.

         Коструктивні заходи безпеки направлені на запобігання можливості дотику людини до струмопровідних частин.

        Електромережа  штепсельних розеток для живлення  ГЖ розташована уздовж стін  приміщення в металевих трубах  і в металевих рукавах, що гнуться, з проводами згідно плану розміщення  устаткування.  Для захисту персоналу від поразки електричним струмом, ПК виконані згідно I класу захисту, тобто мають робочу ізоляцію і елемент занулення (ГОСТ 12.2.007.0-75 [31]). Відділ бухгалтерії, де знаходиться ПК, є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом.  Перед установкою ПК проводять розмітку поля, у відповідних місцях вирізаються отвори для виходу кабелів і джгутів. Встановлюється розподільний щит електроживлення. Нестабільність живлення не повинна перевищувати +10% і -15% по напрузі і ±1% по частоті. Характеристика ступеня захисту персоналу від зіткнення з струмопровідними частинами, а також ступінь захисту від попадання чужорідних тіл всередину ПК– IP-44, де 4 – захист від твердих тіл, розміром більше 1 мм; 4 – захист від бризок.

Дана міра захисту забезпечує безпеку дотику людини до металевих неструмопровідним частинам ПК при пробої ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них. Лінія електромережі для живлення ПК виконана як окрема групова трьохпровідна мережа, використовуючи фазовий провід, нульовий робочий провід, нульовий захисний провід. Нульовий захисний провід прокладається від щита розподілу до розеток живлення.

Таким чином, згідно ГОСТу 12.1.030-81 [32] в цілях захисту від поразки електричним струмом, застосовується занулення.

 

       4.5  Пожежна безпека

       Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою  імовірністю виключається можливість  виникнення і розвитку пожежі, дія на людину небезпечних  факторів пожежі, а також забезпечується  захист матеріальних цінностей.

       Причини, що можуть викликати  пожежу в розглянутому приміщенні, є:

• неісправність електропроводки і приладів;
• коротке замикання електричних ланцюгів: перегрів апаратури;
• блискавка.

        Класифікація:

1. категорія приміщення по вибуховопожежній та пожарній небезпеці відповідно до НАПБ Б.07.005-86 [33].
1. клас приміщення по пожежонебезпеці П-II, П-IIа згідно НПАОП 40.1-1.32-01 [34].

          Згідно з вимогою ГОСТ 12.1.004-91 [35] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

1. Системою запобігання пожеж.
2. Системою пожежного захисту.
3. Організаційними заходами з пожежної безпеки.

Заходи системи запобігання пожежі:

1. контроль і профілактика ізоляції;
2. наявність плавких вставок і запобіжників устаткуванні;
3. для захисту від статичної електрики використовується захисне заземлення згідно НПАОП 0.00-1.29-97 [ 36 ];
4. захист від блискавки будинку згідно РД 34.21.122-87 [37].

Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:

1. Використання електрообладнання відповідного класу пожежа небезпечної зони П-IIа: ступінь захисту електроапаратури не менш IP-44, ступінь захисту світильників IP-23.
2. Захист від блискавок споруд, будинків і обладнання. Для даного класу виробничих будівель та місцевості з середньою грозовою діяльністю 20 і більш грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавок.
3. Забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників).
4. Вибір перетину провідників по припустимому нагріванню.
5. Застосування заземлення екрану від статистичної електрики.

Згідно з ОНТП 24-86 [ 38 ], категорія пожежної та взривопожежної небезпеки будівлі визначається як категорія В (пожежонебезпека), тому що тут находяться тверді спалені речовини та матеріали, такі як комп’ютери, меблі, проводка, папір і т.п. Здатність конструкцій опиратися впливу пожежі на протязі певного часу при збереженні його експлуатаційних функцій називається вогнестійкістю.  Згідно з будівельними нормами та правилами для будівлі, в якому здійснювалася дана робота, ступінь вогнестійкості I-III. Але з урахуванням етажності будівлі (менш 5 поверхів) дана железобетонна будівля має I ступінь вогнестійкості.

Система протипожежного захисту:

• система автоматичної  пожежної сигналізації оснащена димовими оповіщателями;
• приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-1.4.

Організаційні міри пожежної профілактики:

• навчання персоналу правилами пожежної безпеки;
• видання необхідних інструкцій, плакатів;
• план евакуації персоналу у випадку пожежі.

   Для успішної евакуації  персоналу двері приміщення мають  наступні розміри:

1. Ширина не менш 1.5 м;
2. Висота не менш 2.0 м;
3. Ширина коридору 1.8 м.

Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш вилученого робочого місця не повинне перевищувати 100м.

 

4.6   Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища – це сукупність законодавчих актів, соціальне-економічних, профілактичних і організацІйно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери - земельних ресурсів, водяних і атмосфери шкідливими викидами. В країні розроблено низку законодавчих актів, які обумовлені виконати поставлену задачу.

Основним  законом  є  закон  України  про  " Охорону навколишнього середовища", який було прийнято 25 червня 1991 року [23]. Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

На ТОВ "Слобожанський миловар" дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства  у частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище. У цьому плані на підприємстві розроблено екологічний паспорт, де зазначені джерела викидів  та відходів  у біосферу; встановлено очисні споруди на газові викиди у атмосферу (циклони)  та механічні відстоювачі стічних вод, нафтоуловлювачі перед викидом у  міську каналізацію.

Газові викиди і відходи води  очищають до норм гранично допустимих викидів. Побутові відходи вивозять на міський полігон.

Всі проектні роботи на підприємстві проходять екологічну експертизу, яка дає комплексну еколого-економічну оцінку впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища. Крім того, підприємство намагається виконувати вимоги стандарту ІSО 14001-97 [39], що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком, для навколишнього природного, середовища.