Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Января 2014 в 19:06, дипломная работа
Предметом дослідження є фінансовий стан ПАТ ХК «Луганськтепловоз».
Метою даної дипломної роботи є поліпшення його фінансово-економічного стану за рахунок зниження собівартості .
Відповідно до поставленої мети в дипломній роботі вирішувалися наступні завдання:
досліджено економічну сутність фінансових ресурсів і розроблено методику оцінки фінансового стану підприємства;
проаналізовано основні результати виробничо-господарської діяльності підприємства;
виконано аналіз фінансового стану Компанії, визначені резерви й напрямки поліпшення фінансового стану ХК « Луганськтепловоз».
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Зв'язок фінансового стану підприємства з асортиментом
та собівартістю основних видів продукції 8
1.1. Ринкові вимоги до асортименту продукції підприємства 8
1.2. Собівартість продукції у транспортному машинобудуванні 17
1.3. Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства 27
РОЗДІЛ 2. Аналіз техніко – економічних показників та фінансового
стану підприємства 38
2.1. Загальна характеристика ПАТ «ХК «Луганськтепловоз» та його
стану 38
2.2. Техніко – економічний аналіз діяльності ПАТ «ХК
«Луганськтепловоз» 50
2.3. Аналіз фінансового стану ПАТ «ХК
«Луганськтепловоз» 63
РОЗДІЛ 3. Заходи щодо поліпшення фінансового стану ПАТ «ХК
«Луганськтепловоз» 74
3.1. Вибір напрямків покращення асортименту за результатами
аналізу ринків продукції 74
3.2. Заходи щодо зниження собівартості за обраними позиціями
асортименту 87
3.3. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження
собівартості 97
РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях 109
4.1. Охорона праці 109
4.2. Безпека у надзвичайних ситуаціях 117
ВИСНОВКИ 124
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Третя важлива особливість даного виробництва у тому, що собівартість такої продукції як тепловоз формується впродовж дуже значного циклу виробництва готової продукції. Має місце висока питома вага незавершеного виробництва впродовж усього циклу, причому виробничі приміщення, в яких знаходяться незавершені вузли та деталі, повинні освітлюватись та опалюватись, що у свою чергу призводить до збільшення витрат енергоносіїв.
1.3. Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства
Цілі антикризової програми виходу підприємства із кризи випливають із результатів аналізу фінансово-господарської діяльності, оцінки масштабів кризового стану, виявлення факторів, що впливають на несприятливий розвиток [20].
В наслідок аналізу фінансово-економічного стану підприємства повинна бути розроблена програма і складений бізнес – план фінансового оздоровлення підприємства з метою недопущення банкрутства і виходу його з «небезпечної зони» шляхом комплексного використання внутрішніх і зовнішніх резервів [15, 18].
Напрямки програми антикризового управління фінансами для оздоровлення фінансового стану підприємства:
1. Усунення неплатоспроможності.
Досягається за рахунок скорочення зовнішніх і внутрішніх зобов'язань, а також збільшення об'єму грошових ресурсів:
оптимізація організаційної структури і скорочення постійних витрат;
скорочення змінних витрат за рахунок автоматизації виробничого процесу, скорочення персоналу основних і допоміжних підрозділів;
відстрочення і
прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок скорочення періоду комерційного кредиту по сумнівній дебіторській заборгованості - звертання до суду з метою повернення а також з метою віднесення дебіторської заборгованості на валові витрати згідно чинному на даний момент законодавству про оподаткування прибутків;
нормалізація розміру запасів товарно-матеріальних цінностей за рахунок збуту запасів готової продукції [13].
2. Відновлення фінансової стійкості буде досягнуте у разі, коли рівень генерації власних фінансових ресурсів (позитивного грошового потоку) буде не менше рівня споживання фінансових ресурсів (негативного грошового потоку) в процесі розвитку [13, 14].
Для досягнення фінансової рівноваги Компанії необхідно реалізувати наступні заходи:
зростання чистого доходу за рахунок проведення ефективної цінової політики, застосування системи знижок і методів просування продукції на ринок;
оптимізація податкового тиску на господарський процес в результаті використання легальних схем зниження бази і ставок оподаткування;
здійснення дивідендної політики, адекватної кризовому розвитку підприємства, з метою збільшення чистого прибутку, що направляється на виробничий розвиток;
реалізація зношеного
і не використовуваного
здійснення ефективної емісійної політики при збільшенні власних коштів підприємства;
залучення необхідних основних і оборотних коштів на умовах спільної діяльності, об'єднання капіталу.
3. Стратегічна фінансова
стабілізація і економічне
Модель економічного зростання базується на таких чинниках:
зростання рентабельності продажів, яке може бути досягнуте з використанням цінової політики, використанням ефекту операційного важеля;
зростання частки чистого прибутку, який йде на виробничий розвиток;
прискорення оборотності активів, яке може бути досягнуте за рахунок скорочення наднормативних активів по видах (виробничі запаси, запаси готової продукції, необоротні активи). Прискорення оборотності активів веде до скорочення потреби в них. Для скорочення нормативу поточних активів необхідно використовувати математичні економічні моделі - транспортна задача, управління запасами [15].
Повна фінансова стабілізація досягається тільки тоді, коли підприємство забезпечує стабільне зниження вартості використовуваного капіталу і постійне зростання своєї ринкової вартості. Ця задача вимагає прискорення темпів економічного розвитку на основі внесення певних коректив у фінансову стратегію підприємства. Скорегована з урахуванням несприятливих чинників фінансова стратегія підприємства повинна забезпечувати високі темпи його виробничого розвитку при одночасному зниженні загрози його банкрутства в майбутньому періоді.
У практиці фінансового менеджменту вище перелічені механізми фінансової стабілізації іноді підрозділяються на "захисні" і "наступальні". Оперативний механізм фінансової стабілізації, заснований на принципі "відсікання зайвого", є захисною реакцією підприємства на несприятливий фінансовий розвиток і позбавлений яких-небудь наступальних управлінських рішень. Тактичний механізм фінансової стабілізації, використовуючи окремі захисні заходи, в цілому є наступальною тактикою, направленою на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку. Стратегічний механізм фінансової стабілізації є виключно наступальною стратегією фінансового розвитку, підпорядкованою меті прискорення всього економічного росту підприємства.
Савицька Г.В. пропонує один з шляхів оздоровлення фінансового стану підприємств - зменшення або повну відмову від виплати дивідендів по акціях за умови, що вдасться переконати акціонерів в реальності програми фінансового оздоровлення і підвищення дивідендних виплат в майбутньому [10, 11].
Важливим джерелом фінансового оздоровлення підприємства є факторинг, тобто поступка банку або факторинговій компанії права на затребування дебіторської заборгованості, або договір - сесія, по якому підприємство поступається своєю вимогою до дебіторів банку як забезпечення повернення кредиту [10].
Кожному етапу фінансової стабілізації підприємства відповідають певні її механізми, які в практиці фінансового менеджменту прийнято підрозділяти на оперативні, тактичні і стратегічні (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Основні механізми фінансової стабілізації підприємства, відповідні основним етапам її здійснення
Етапи фінансової |
Механізми фінансової стабілізації | ||
стабілізації |
Оперативний |
Тактичний |
Стратегічний |
1.Усунення неплатоспроможності |
Система заходів, заснована на використанні принципу “відсікання зайвого” |
- |
- |
2.Відновлення фінансової стійкості |
- |
Система заходів, заснована на використанні моделей фінансової рівноваги |
- |
3.Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного росту |
- |
- |
Система заходів, зас-нована на використанні моделей фінансової підтримки прискореного росту. |
Одним з ефективних методів
оновлення матеріально-
Залучення кредитів під прибуткові проекти, здатні принести підприємству високий дохід, також є одним з резервів фінансового оздоровлення підприємства. Цьому ж сприяє і диверсифікація виробництва по основних напрямах господарської діяльності, коли вимушені втрати по одних напрямах покриваються прибутком від інших [11].
Зменшити дефіцит власного капіталу можна за рахунок прискорення його оборотності шляхом скорочення термінів будівництва, виробничо-комерційного циклу, наднормативних залишків запасів, незакінченого виробництва і т.д.
Скорочення витрат на
утримання об'єктів жилсоцкульт
З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитися від деяких видів діяльності, обслуговуючих основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорт і т.п.) і перейти до послуг спеціалізованих організацій.
Якщо підприємство одержує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, потрібно проаналізувати використання прибутку. За наявності значних відрахувань до фонду споживання цю частину прибутку в умовах неплатоспроможності підприємства можна розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства.
Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансового стану підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції.
Одним з основних і найрадикальніших напрямів фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва і досягненню беззбиткової роботи за рахунок повнішого використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.
Основну увагу при
цьому необхідно приділити
Сьогодні в Компанії для систематизованого виявлення і узагальнення всіх видів втрат на кожному підприємстві доцільно вести спеціальний реєстр втрат з класифікацією їх по певних групах:
від браку;
по виробництвах, що не дали продукції;
від зниження якості продукції;
від незатребуваної продукції;
від втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту;
від неповного використання виробничої потужності підприємства;
від простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці і грошових ресурсів;
від перевитрати ресурсів на одиницю продукції в порівнянні зі встановленими нормами;
від псування і недостачі матеріалів і готової продукції;
від списання не повністю амортизованих основних засобів;
від сплати штрафних санкцій за порушення договірної дисципліни;
від списання незатребуваної дебіторської заборгованості;
від простроченої дебіторської заборгованості;
від залучення невигідних джерел фінансування;
від невчасного введення в дію об'єктів капітального будівництва;
від стихійних лих і т.д.
Аналіз динаміки цих втрат і розробка заходів щодо їх усунення дозволять значно поліпшити фінансовий стан суб'єкта господарювання.
У особливо важких випадках необхідно провести реінжинирінг бізнес-процесу, тобто корінним чином переглянути виробничу програму, матеріально-технічне постачання, організацію праці і нарахування заробітної плати, підбір і розташування персоналу, систему управління якістю продукції, ринки сировини і ринки збуту продукції, інвестиційну і цінову політику і ін.
Економічна ситуація в розвитку машинобудування змінюється стрімко, а державний бюджет не в змозі забезпечити хоча б мінімальне фінансування тепловозобудування. У складних ринкових відносинах розвиток тепловозобудування не знайшов свого відбитку в системі пріоритетів бюджетного фінансування [47].
Це не дає можливості в мінімально необхідних потребах вести реконструкцію виробництва, немає коштів для виготовлення тепловозів. Інтенсивно старіє встаткування, збільшується число будов, якім потрібен капітальний ремонт.
У сучасних умовах Компанія була змушена знаходити кошти для виживання, бути залежною від можливості знайти власні позабюджетні джерела фінансування. Дослідження показали, що діяльність ХК «Луганськтепловоз» фінансується за рахунок власних і кредитних коштів. Баланс підприємства можна вважати в достатній мері ліквідним, хоча воно й постійно випробовує недолік у коштах (факт, обтяжуючий положення підприємства). Це підтверджує загальновідомий постулат - не дивлячись на загальне оздоровлення економічної ситуації кризові процеси у фінансовій сфері остаточно ще не переборені.
Для оздоровлення фінансів Компанії необхідно провести заходи щодо зменшення взаємозаліків і вексельних розрахунків, змінити умови оплати в знову укладених договорах. Це позитивно вплине на збільшення надходжень у грошовій формі.
У цей час ПАТ «ХК «Луганськтепловоз» не має заборгованості по заробітній платі й платежам у бюджет.