Поліпшення фінансового стану підприємства за рахунок зниження собівартості продукції за асортиментом

 

РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

 

4.1 Охорона праці

 

Державна політика в  галузі охорони праці базується  на таких основних принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції» а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я, психологічного стану та ін.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. (Закон України "Про охорону праці").

Мета розділу - поліпшення умов праці працівників, попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін. в приміщеннях та на робочих місцях планово-фінансової служби при розробці заходів з плануванні розвитку діяльності підприємства.

4.1.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Умови праці на робочих  місцях і в приміщеннях складаються  під можливим впливом великої кількості шкідливих і небезпечних чинників.

Шкідливими чинниками  прийнято називати такі чинники, які  в певних умовах призводять до зниження працездатності або захворювання.

Небезпечними чинниками  називають такі чинники, які в  певних умовах призводять до травм, інших пошкоджень організму або смерті (ДСТУ 2293-99). За впливом на людину небезпечні та шкідливі чинники діляться на три групи: активні, пасивно-активні, пасивні.

До активних належать чинники, які можуть вплинути на людину завдяки своїй енергії. Вони діляться на такі підгрупи:  фізичні (механічні, термічні, електричні фактори, електромагнітні чинники), хімічні, біологічні, психофізіологічні.

До пасивно-активної групи  належать чинники, що активізуються  за рахунок енергії, носіями якої є людина або обладнання (гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівність поверхні та інші).

До пасивних належать ті чинники, які впливають опосередковано: небезпечні властивості, пов'язані  з корозією матеріалів, накипом, недостатньою міцністю конструкцій, підвищеними навантаженнями на механізми і машини та ін.

Проаналізуємо шкідливі і небезпечні чинники найбільш характерні для наших умов праці.

4.1.1.1 Аналіз стану повітря робочої зони

Повітряне середовище характеризується складом та мікрокліматом, які впливають на стан здоров'я та працездатність.

Мікроклімат виробничого  приміщення це умови його внутрішнього середовища, які визначаються поєднанням дії температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінювання. (ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»)

Параметри мікроклімату нормуються в залежності від періоду  року (теплий, холодний), категорії важкості, праці (Іa, Іб - легка. ІІа, ІІб - середньої' важкості, IІI - важка) та категорії приміщення за тепловим балансом («гаряча», «холодна»).

Одним з критеріїв  кількісної оцінки рівня забруднення  навколишнього середовища є гранично допустима концентрація (ГДК).

За ступенем впливу шкідливих  речовин що знаходяться в повітрі  на організм людини поділені на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні. (ГОСТ 12.1.007.88 ССБТ «Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности»).

По характеру дії на організм людини шкідливі та небезпечні чинники поділяються на: загальнотоксичні, роздражнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні.

Якщо у повітрі с шкідлива речовина, то її концентрація не повинна перевищувати величини ГДК.

У планово-фінансовій службі джерела забруднення повітря  відсутні, виконувані роботи відноситься  категорії легка - Іб. Параметри мікроклімату повинні відповідати:

в теплий період року Т = 22-24°С; Ψ = 40-60 %; V = 0,2 м/с;

в холодний період року Т = 21 -23°С; Ψ = 40-60 %; V = 0,1 м/с.

4.1.1.2 Аналіз виробничого освітлення

Відповідне нормативним  вимогам виробниче освітлення не лише забезпечує нормальний психофізичний  стан працюючих і зберігає зір, але  й позитивно впливає на продуктивність праці та запобігає виробничому травматизму.

Виробниче освітлення залежно від  джерела світла може бути: природним, штучним та суміщеним. Природне освітлення створюється прямими сонячними  променями та розсіяним світлом  небосхилу (бокове, верхнє та комбіноване). Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла: лампами розжарювання або газорозрядними лампами. Суміщене освітлення - доповнення недостатнього за нормами природного освітлення штучним.

Вибір нормованих параметрів, проектування та розрахунок освітлення здійснюється згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення».

В залежності від мінімального розміру  об'єкта розрізнення, фону та контрастності  всі роботи поділяються на вісім  розрядів зорових робіт.

Робота у планово-фінансовій службі відноситься до середньої точності зорової роботи, найменший розмір об'єкта розпізнання понад 0,5, розряд зорової роботи IV, комбінована освітленість 750 лк, загальна 300 лк при штучному освітлені, при природному освітленні 1,5 %.

4.1.1.3 Аналіз небезпеки ураження електричним струмом

Причини ураження електричним струмом: невідповідність електроустановок і захисних засобів вимогам електробезпеки, невиконання або неповне виконання  організаційних або технічних заходів, недотримання правил електробезпеки, невчасна заміна несправних електроустановок, використання не проектних електроустановок, порушення виробничої і трудової дисципліни ті інші.

Ураження електричним струмом  організму людини називають електротравмою (місцева та загальна - електричні удари). На виробництві кількість травм викликаних електричним струмом, відносно невелика, проте із всіх випадків травм зі смертельним наслідком на електротравми припадає найбільша кількість.

Ступень дії електричного струму залежить від його роду, напруги та сили, опору  тіла людини, шляху проходження струму через тіло людини, частоти струму, часу дії струму, навколишніх умов (температури, вологості, атмосферного тиску, та інших фізичних і фізіологічних факторів).

Виробничі приміщення залежно від  характеру навколишнього середовища по небезпеці ураження електричним струмом поділяють на приміщення без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні.

(ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»)

Планово-фінансова служба по небезпеці ураження електричним струмом відноситься до приміщення без підвищеної небезпеки.

4.1.1.4 Аналіз пожежної небезпеки

Пожежа — це горіння поза спеціальним вогнищем, яке не контролюється і може привести до ураження і загибелі людей, а також до нанесення екологічної, матеріальної і іншої шкоди.

Пожежна безпека - це стан об'єкта, на якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних її чинників, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі (ДСТУ 2272-93).

Активний протипожежний захист - комплекс заходів і технічних засобів, призначених для оперативного виявлення і усунення вогнищ спалаху.

Небезпечними чинниками пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

По вибухопожежонебезпеці та пожежонебезпеці  приміщення і будівлі поділяються  на 5 категорій (НАПБ Б.ОЗ.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будівель і зовнішніх установок по вибухопожежній і пожежній небезпеці»).

Категорія А - вибухопожежонебезпечна.

Категорія Б - вибухопожєжонебезпечна.

Категорія В - пожежонебезпечна, надається приміщенням, де розміщені горючі рідини і важкогорючі рідини, тверді горючі речовини, горючий пил і волокна, та речовини, що здатні горіти при взаємодії з водою та киснем повітря або одна з одною і які не відносяться до категорій А та Б.

Категорія Г - характеризується наявністю негорючих матеріалів у гарячому розплавленому та розжареному стані, а також спалюванням горючих речовин як палива.

Категорія Д - передбачає наявність негорючих речовин і матеріалів у холодному стані.

Приміщення планово-фінансової служби відноситься до категорії В «пожежонебезпечна».

4.1.2 Заходи з поліпшення умов праці

Заходи з поліпшення умов праці можна поділити на організаційні (навчання, перевірка знань, інструктажі, раціоналізація режимів праці ТІ відпочинку, зміна форм обслуговування робочих місць), санітарно-гігієнічні (нормалізація сані гарно-гігієнічних умов праці) та інженерно-технічні (зміна конструкцій обладнання та його елементів, застосування засобів технічної безпеки, тощо).

4.1.2.1 Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища

Оздоровлення повітряного  середовища можна досягти шляхом зниження вмісту в ньому шкідливих речовий до безпечного рівня, тобто такого, який би не перевищував гранично допустиму концентрацію для даної речовини.

Для забезпечення нормальних параметрів мікроклімату в робочій  зоні необхідно проводити такі заходи: механізацію, автоматизацію виробничих процесів, раціональне розміщення обладнання, захист від джерел і силового випромінювання, влаштування систем вентиляції та кондиціювання повітря, опалення.

У планово-фінансовій службі, де знаходяться комп'ютери, потрібно провітрювати кімнату, робити вологе прибирання, встановити установки штучного зволоження повітря, кондиціонер.

4.1.2.2 Заходи щодо забезпечення виробничого освітлення

Надійність й ефективність джерел природного та штучного освітлення залежить від своєчасного догляду за ними. Рівень освітленості може знижуватися в 1,3 рази внаслідок забруднення світильників. Це ж стосується і вікон, які слід мити не рідше двох разів на рік у приміщеннях з невеликим забрудненням повітря і чотири рази на рік при значному забруднені пилом і сажею. Рекомендується в світильниках з люмінесцентними лампами своєчасно змінювати лампи, що дають слабке світло, стежити за справністю вимкнення та безпекою експлуатації. Періодично, не рідше одно разу на рік, перевіряють рівень освітленості виробничих приміщень. Для засобів індивідуального захисту органів зору належать захисні окуляри, щитки, шоломи.

В планово-фінансовій службі потрібно забезпечити виконання  всіх вищенаведених вимог щодо систематичного догляду, правильної експлуатації та контролю освітленості на робочих місцях, встановити світильники місцевого освітлення (настільні лампи).

4.1.2.3 Заходи, що виключають ураження електричним струмом

До основних способів і засобів електрозахисту належать: ізоляція струмопровідних частин та її безперервний контроль, установка обмежувальних пристосувань, попереджуюча сигналізація та блокування, використання знаків безпеки і попереджувальних плакатів, використання малих напруг, електричне розділення мереж, захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, захисне відімкнення, засоби індивідуального електрозахисту.

Розрахунок опору заземлюючого контуру.

Розрахувати кількість  труб, що складають контур заземлення, довжину з'єднуючої смуги та результуючий опір розтіканню струму групового заземлювача (контурного) R_K. Для контуру заземлення використовуються труби діаметром d = 0,04 м, довжиною l = 2м, заглиблені на l_n = 0,5 м. Смуга зв'язку - стальна, ширина смуги b = 50 мм, коефіцієнт використання трубчастих заземлювачів ɳ_mp = 0,85, коефіцієнт використання смуги ɳ_cм = 0,8. Відстань між заземлювачами L_з = 3 м. Встановлена потужність електрообладнання Р = 500кВт, напруга U = 380 В. Тип ґрунту - чорнозем (р = 30 Ом·м).

1) Встановлюємо нормативне значення R_норм згідно ПУЕ в залежності від напруги. R_з.норм = 4 Ом.

2) Розраховуємо опір одиничного трубчастого заземлювача

,

де t - відстань від поверхні землі до середини заземлювача (м),

t = 0,5 + 2/2= 1,5 м.

Ом

3) Визначаємо кількість одиничних трубчастих заземлювачів: