Поліпшення фінансового стану підприємства за рахунок зниження собівартості продукції за асортиментом

 

  124

ВИСНОВКИ

 

Фінансовий стан  є  найважливішою характеристикою  фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин: як самого підприємства, так і його партнерів.

У даній роботі був показаний механізм формування фінансових ресурсів підприємства, що становлять основу економічного потенціалу держави. Основним джерелом фінансових ресурсів діючих підприємств  виступає прибуток від реалізації продукції, послуг, робіт. У процесі перерозподілу прибутку окремі його частини приймають форму доходів і нагромаджень.

Крім того, у дипломній  роботі було обстежено діюче підприємство  ХК «Луганськтепловоз» і його фінансове становище. Коефіцієнт використання трудових ресурсів збільшився в 2012 році в порівнянні з 2011 роком у зв’язку зі зростанням фактично відпрацьованого робочого часу.

Трудовіддача і річна  виробнича потужність праці  на підприємстві збільшилась на 28,21 % і 31,43 % відповідно. Зростання вище перелічених показників говорить про збільшення ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

Аналізуючи ефективність використання трудових ресурсів слід зазначити, що в 2012р. вироблено валової продукції одним працівником на 16,46 тис. грн. або на 31,43% більше, ніж в 2011р. Збільшився коефіцієнт використання трудових ресурсів на 2,11%. Це пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва й реалізації товарної продукції новим замовникам, у т.ч. і російськими залізницями.

Фонд оплати праці працюючих на підприємстві в 2012р.склав 118,6 млн. грн., що на 53,3 млн. грн. більше, ніж в 2011р. Ріст заробітної плати відбувся у зв'язку з виконанням адміністрацією Компанії галузевої угоди, колективного договору й насамперед з ростом обсягів виробництва й реалізації продукції.

Було встановлено реальне  положення  справ на підприємстві. Виявлені зміни у фінансовому стані й фактори, що викликали ці зміни. Сума оборотного капіталу склала 404214 тис. грн., що на 85,19 % більше, ніж на початок 2012р. Позитивними змінами у структурі оборотного капіталу є ріст грошових коштів в іноземній валюті  зі 146 до 17889 тис. грн.

Також ми бачимо зростання  дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 37,11 % та за виданими авансами на 52057 тис. грн.

Зменшилась дебіторська  заборгованість за розрахунками з бюджетом на 19,77 % та із внутрішніх розрахунків  на 70,03 %, інша поточна дебіторська  заборгованість – на 49,43 %.

Коефіцієнт швидкої ліквідності знизився і наближується до критичного значення (0,5), тобто підвищується фінансовий ризик і зменшується можливість для залучення додаткових фінансових коштів.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності збільшився тому, що у  підприємства стає більше швидко ліквідних активів, але їх розміру не достатньо для моментального покриття зобов’язань підприємства.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості показує, що в 2012 р. на 1 грн. дебіторської заборгованості приходиться 2,94  грн. кредиторської.

Коефіцієнт мобільності  активів свідчить про те, що за останній рік оборотні активи складають 66 % від валюти балансу.

Коефіцієнт співвідношення активів зріс тому, що рівень співвідношення між  оборотними і необоротними активами збільшився.

В цілому помітна тенденція  коливання коефіцієнтів платоспроможності, що свідчить про нестійкі можливості підприємства сплатити свої короткострокові борги.

Оцінка фінансової стійкості  свідчить про те, що на підприємстві існує ризик банкрутства.

Коефіцієнт автономії  знизився і нижче свого критичного значення. Відповідно коефіцієнт заборгованості зріс.

Коефіцієнт фінансового  левериджу зріс  на 88,33 %, тобто  на одиницю власного капіталу приходиться 3,39 одиниць позикового капіталу.

Коефіцієнт маневреності має від’ємне значення, що говорить про відсутність власних оборотних коштів на підприємстві.

Коефіцієнт фінансової стійкості  знизився, а отже знижується можливість підприємства сплачувати зобов’язання.

Показники рентабельності також коливаються по роках. Так, рентабельність продажів і основної діяльності  була найбільшою в 2011 р. – 4,03 % і 4,55 % відповідно. В 2012 р. ці показники знизились тому, що знизився розмір операційного прибутку.

Значно збільшилась збитковість  основного капіталу тому, що розмір чистих збитків за вивчаємий період зменшився.

Проаналізувавши фінансовий стан компанії можна зробити висновок про те, що дане підприємство перебуває поки ще в складному фінансовому стані. Керівництву підприємства необхідно терміново ужити заходів по виходу підприємства із кризи. У підприємства є великий резерв оборотних коштів, що сконцентрований у запасах і витратах. Можливий продаж частини «непрацюючих» активів підприємства з метою одержання вільних коштів для вкладення в розвиток виробництва. Також ужити заходів по збільшенню обсягу виробництва товарної продукції.

Заміна старого устаткування на автоматизовану лінію дозволить  вивільнити двох робітників, збільшити вироблення даної продукції, понизити трудомісткість. В результаті буде одержаний економічний ефект в розмірі 517991,61 грн. і річна економія в розмірі 517991,61 грн., що говорить про доцільність упровадження.

Основне правило, яким варто  керуватися при проведенні порівняльних техніко-економічних розрахунків, пов'язаних з визначенням економічної ефективності заходів щодо економії, зводиться  до того, що такі розрахунки повинні проводитися по всіх статтях, що змінюються.

В умовах ринкової економіки  роль і значення зниження собівартості продукції на підприємстві різко  зростають. З економічних і соціальних позицій значення зниження собівартості продукції для підприємства полягає в наступному:

у збільшенні прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а, отже, у появі можливості не тільки в простому, але й розширеному виробництві;

у появі можливості для матеріального  стимулювання працівників і рішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства;

у поліпшенні фінансового стану підприємства й зниженні ступеня ризику банкрутства;

у можливості зниження продажної ціни на свою продукцію, що дозволяє значною  мірою підвищити конкурентоспроможність продукції й збільшити обсяг продажів;

у зниженні собівартості продукції в акціонерних товариствах, що є гарною передумовою для виплати дивідендів і підвищення їхньої ставки.

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Значні резерви зниження собівартості полягають в скороченні втрат від браку й інших непродуктивних витрат. Вивчення причин браку, виявлення його винуватця дають можливість здійснити заходи щодо ліквідації втрат від браку, скороченню й найбільш раціональному використанню відходів виробництва. 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Ковалев В.В. Финансовый  анализ: Управление капиталом. Выбор  инвестиций. Анализ отчетности.- 2-е  изд., перераб. и доп. - М.: Финансы  и статистика, 2000. - 512с.;

2. Балгаш О.М. Управління  підприємством в перехідний період. - К., 2001. 240с.;

3. Герчікова І.Н. Менеджмент. М.: "ЮНІТІ", 1999. - 430c.;

4. Герасимов  Б.И., Спиридонов С.П., Смагин М.В.  Экономические теории качества: генезис теории и практики системного подхода / Под науч. ред. д-ра эконом. наук, проф. Б. И. Герасимова. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2001. - 132 с.

5. Фатхутдинов  Р.А. Конкурентоспособность: экономика,  стратегия, управление. - М.: ИНФРА-М. - 2000. - 312 с.

6. Жданов С.  А. Основы теории экономического  управления предприятием: Учебник. - М.: Издательство "Финпресс", 2000. - 384 с.

         7. Данилишин Б. Машинобудування  відновлює свої позиції // Урядовий  кур'єр. - 2009. - №194 - с.16.

         8. Петришин Н.Я. Система стратегічних  показників діяльності машинобудівних підприємств //Регіональна економіка - 2008.-№4 - с.284.

         9. Шагуров О.О. Стан і тенденції  розвитку машинобудування в Україні  // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №3. - С.63.

10. Савицька Г.В. Аналіз  господарської діяльності підприємства.  Мінськ: ООО « Нове знання», 2001.-688 с.

11. Савицька Г.В.Методика  комплексного аналізу господарської  діяльності._ М.: ІНФРА- М, 2001.-288 с.

12. Співак Н.Г., Співак  Е.Н., Германенко О.М. Фактори формируючі  конкурентноздатність підприємств:  Навчально-методичний посібник для  самостійного вивчення дисципліни «Стратегія підприємства». – Луганськ: Элтон-2, 2006. – 49с.

13. Терещенко С.І. Моделі  оцінки платоспроможності підприємств  // Фінанси України.-2002.- № 7. -С.69- 75.

14. Теслюк Н.П. Стратегії  підприємства по досягненню конкурентних  переваг. //Економіка. Фінанси. Право. – 2005. - № 11. – с.17-20.

15. Фінанси підприємств  / За ред. А.М. Подддєрьогіна.  – К.: КНЕУ, 2000. – с.205.

16. Хедевик К.  Фінансово-економічний  аналіз діяльності підприємств. - М. : Фінанси й статистика, 1996. –  с.156.

17. Черево В.Г., Горбонос Ф.В,, Іваницька Г.Б., Пав ленчик Н.Ф. Економіка підприємств: Навчальний посібник, - Львів: Апріорі, 2004. – 384с.

18. Шеремет А. Д.  Теорія економічного аналізу. - М. : Фінанси й статистика, 1994. – с.283.

19. Шумакова  Т. Форма  № 2 "Отчет о финансовых результатах". //Баланс : журнал. - 2007. - № 5. -  С. 35-38.

20. Економіка підприємств:  Навч. методич. посіб. для самостійної роботи.-К.: КНЕУ, 2000. – 248с.

21. Канцуров О.О., Білоусова О.С. Удосконалення методології оцінки ефективності управління підприємствами державного сектору економіки. // Фінанси України. – 2006.- № 9- с.143-151.

22. Карбовник А.М. Деякі  аспекти управління дебіторською  заборгованістю // Фінанси України.-2002.- № 9.-С.92-98.

23.  Качмарик Я.Д., Хуткий Р.І. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України.-2000.- № 10. -С. 138-144.

24. Кашехлебов А. Повышение  конкурентоспособности организаций  в условиях неопределённости. // Маркетинг.  – 2006. - № 4. – с.91-97.

25. Кіперман Г. Економіка  підприємства. Словник. – М.: Юрист, 2000. – 272с.

26. Балабанов И. Т.  Основы финансового менеджмента:  Учебное пособие,-- М.: Финансы и статистика, 2002.-- 296 с.

27. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Цінова політика  торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації: Навчальний посібник.-- К.: Професіонал, 2004.- 154 с..

28. Бровко Е. М. Стратегическое  планирование маркетинга для  предприятий - объектов инвестирования // Тез. докл. на Всеукр. научно-практ. конф. молодых ученых «Економіка підприємства: проблеми теорії та практики».-- Днепропетровск: Наука і освіта, 2003.

29. Внукова Н. М., Смоляк  В. А. Базова методика оцінки  економічного ризику підприємств  // Фінанси України. - 2002,- № 10.- С. 22 - 25.

30. Высоцкий Г. Г., Бровко Е. М. Инновационный процесс на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики: 36. наук. пр.- Дніпропетровськ, 2002.- Вип. 160.- С. 8 - 13.

31. Ефремов В. С. Стратегическое  планирование в бизнес-системах.- М.: Изд-во «Финпресс», 2001.- 240 с.

32. Корюшкин В. А.  Экономический маркетинг. Учебное пособие.- СПб.: Питер, 2000.- 48 с..

33. Финансовый анализ [Текст] : учебное пособие. / В. В. Бочаров. - СПб.: Питер, 2006. - 240 с.

34. Виханский О.С. Стратегическое  управление. – М.: «Гардарики», 2003. –  296 с.

35 Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування) [Текст] : навчальний посібник. / С.М. Гольцова, І.Й. Плікус. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 292 с.

36. Загорна Т. О. Економічна  діагностика. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400с.

37. Ковальчук М. И.  Економічний аналіз в сільському  господарстві: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – 282 с.

38. Бухгалтерский учет [Текст] : учебник для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности 060200 "Экономика труда" и 060700 "Национальная экономика" 060400 "Финансы и кредит", 060600 "Мировая экономика", 060800 "Экономика и управление на предприятии (по отраслям)". / Н.П. Кондраков. - М. : ИНФРА.М, 2005. - 592 с.

39. Лапин Е.В. Экономический  потенциал предприятия: Монография. – Сумы: ИТД «Университетская  книга», 2002.- 435 с.

40. Лахтонова Л.А. Фінансовий  аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

41. Основи економічного аналізу: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. /Мельник В. М. – К.: Кондор, 2003. – 128с.

42. Фінанси підприємства: підручник. /Кер. авт. кол. і  наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін.  – 4-те вид., перероб. та доп.  – К.: КНЕУ, 2002. – 571с.