Поліпшення фінансового стану підприємства за рахунок зниження собівартості продукції за асортиментом

, Округляємо п = 3.

4) Визначаємо опір з'єднуючої смуги

          L_см = L₃ - (n - 1)

L_om = 3 - (3 - 1) = 6 m.

Ом.

5) Визначаємо результуючий опір розтіканню струму групового заземлювача

Ом

Умова (0,856 Ом ≤ 4 Ом) виконується, отже захисний контур розрахований правильно.

У планово-фінансовій службі потрібно зробити заземлення обладнання, оргтехніки, встановити на електричній мережі прилад захисного відімкнення, своєчасно проводити інструктажі з електронебезпеки.

4.1.2.4. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

Підприємства повинні  мати засоби пожежогасіння: вогнегасники, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати, ломи, сокири. Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Пожежні щити, інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкод під час евакуації. Територія підприємств повинна мати зовнішнє освітлення, яке дає змогу швидко знаходити пожежні драбини, протипожежне обладнання, входи до споруд.

У планово-фінансовій службі потрібно встановити пожежну сигналізацію, вогнегасники, а також проводити інструктажі з ПБ та розмістити плани евакуації при пожежі.

Висновки: У частині  «Охорона праці» розділу дипломної  роботи проведений аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників в приміщеннях та на робочих місцях планово-фінансової служби при розробці заходів з планування розвитку діяльності підприємства та запропоновані заходи щодо поліпшення умов праці з розрахунком штучного освітлення.

4.2. Безпека у надзвичайних ситуаціях

Мирне співіснування  залишається лише мрією людства. Так, тільки за період після Другої світової війни локальні війни і збройні конфлікти виникали близько 200 разів. Все це є підтвердженням того, що закінчення періоду «холодної війни» внаслідок розпаду світової системи соціалістичної співдружності не стало основою для зникнення загрози війн та побудови мирної системи співіснування в Світі. Більш того, нова епоха співіснування стала менш передбачуваною, ніж це було в період протистояння двох протиборчих систем, що мали на озброєнні міцну ядерну зброю. Ірак (1991 p., 2003 p.), Сомалі (1993 p.), Боснія (1992-1995 pp.), Югославія (1999 р.), Афганістан (2001 p.), арабо-ізраїльське збройне протистояння - підтвердження існуванню реальних загроз життю цивільного населення у країнах, що потрапили в стан війни. З 1990 р. у війнах загинуло майже 4 млн. людей, 90 % з них - цивільне населення.

Разом з тим, світове співтовариство зустрічається з новими загрозами, що мають майже непередбачуваний характер: тероризм, розповсюдження зброї масового ураження, регіональна нестабільність, фіаско державності, організована злочинність, залежність від енергетичних і продуктових ресурсів і т.п. Жодна з цих загроз, на відмінність від явної, масованої загрози часів «холодної війни», не має безпосередньо воєнного характеру і не піддається ліквідації суто військовими засобами. Однак наслідком відбуття кожної із загроз може стати загибель великої кількості населення планети.

У цих умовах значимість системи цивільного захисту зростає і вимагає знаходження її в постійній готовності до дій за призначенням.

Термін «цивільний захист»  використовується в юриспруденції. Він відштовхується від принципу, що кожна людина - це цінність, і що люди не повинні потрапляти в ізоляцію під впливом різних факторів. У центрі філософії цивільного захисту перебуває людина, чиї права потрібно захищати, до чиєї думки варто прислухатися, і яку слід залучати в процеси прийняття рішень, особливо з питань, що стосується її життя. Саме тому, що цивільний захист ґрунтується на допомозі людям у здійсненні їхнього бажання бути почутими, цивільний захист виявляється F тісно пов'язаним із принципами соціальної справедливості, цивільними правами та правами людини.

Визначення цивільного захисту з позиції захисту від надзвичайних ситуацій використовує у своєму змісті словосполучення «... запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, у мирний час і в особливий період». Треба відмітити, що не тільки в Законі України «Про правові засади цивільного захисту», але і в інших літературних джерелах досить часто використовується словосполучення «надзвичайні ситуації мирного і воєнного характеру». Таке формулювання означає тільки те, що надзвичайні ситуації можуть відбуватися як у мирний час, так і в умовах ведення бойових дій, а захист населення від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій повинний здійснюватися і у тих випадках, коли вони викликаються впливом зброї або інших засобів противника. Захист же від небезпек, безпосередню пов'язаних із веденням воєнних дій, відповідно до світової практики, покладений на цивільну оборону.

У поняіійно-термінологічному словнику «Цивільний захист» під загальною редакцією Ю.Л. Воробйова наведені визначення дня цивільної оборони і цивільною захисту: «цивільний захист» - комплекс заходів щодо підготовки до закислу та захисту населення, земельного, "водного і повітряного простору, матеріальних і культурних цінностей у ЛС природного і техногенного характеру, а також від небезпек, що виникають при веденні воєнних дій або внаслідок цих дій; «цивільна оборона» - система заходів щодо підготовки до захисту та захисту населення, матеріальних і культурних цінностей на території від небезпек; що виникають при веденні воєнних дій або внаслідок цих дій.

На сьогодні в Україні паралельно існують два Закони «Про Цивільну оборону Україну» і «Про правові засади цивільного захисту», що є підтвердженням складності вирішення проблем, пов'язаних із сучасними МС мирного та воєнного характеру. Керівництво цивільним захистом на підприємствах, відомствах, організаціях та ін. об'єктах економіки здійснюється їхньою адміністрацією, при цьому начальником цивільного захисту с перший керівник адміністрації об'єкта. Метою діяльності адміністрації у сфері цивільного захисту є забезпечення безпеки персоналу в надзвичайних ситуаціях, тобто стану захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства та індивідуума від внутрішніх і зовнішніх загроз. Основним напрямком розробки заходів із захисту персоналу промислового підприємства є визначення психоемоційної стійкості персоналу під час надзвичайної ситуації. Тема: Визначити коефіцієнт психоемоційної стійкості зведеної команди підприємства. Управління підприємством складає основу діяльності начальника ЦЗ, його штабу та служб і полягає в постійному керівництві підлеглими силами, в організації їх дій і спрямуванні зусиль на своєчасне і успішне виконання поставлених завдань. Управління повинне забезпечувати безперервність, твердість, гнучкість і стійкість керівництва виробничою діяльністю і проведенням заходів ЦЗ на всіх станах.

Безперервність управління досягається своєчасним прийняттям рішення і швидким доведенням задач до виконавців, безперебійністю  зв'язку підлеглими і вищестоящими органами, умілою організацією пунктів управління, автоматизацією процесів управління і швидким відновленням порушеного управління.

Твердість управління полягає  в рішучому і наполегливому проведенні в життя ухваленого рішення, що забезпечує виконання у встановлені терміни.

Гнучкість управління забезпечується швидким реагуванням на зміни обстановки, своєчасним уточненням ухваленого рішення і поставлених підлеглим.

Стійкість управління досягається  наявністю обладнаного пункту її управління (ПУ) на підприємстві та в заміській зоні, надійним захистом особового складу, засобів зв'язку від дії вражаючих факторів НС, завчасним оснащенням рухомих НУ, дублюванням засобів зв'язку, створенням резерву сил і засобів для відновлення порушеного управління, умінням начальників, особового складу штабів, служб і формувань користуватися технічними засобами зв'язку, додержанням встановлених режимів роботи засобів зв'язку.

Пункти управління готуються  завчасно. Стаціонарні ПУ розташовуються в спорудах, що забезпечують захист від ударної хвилі вибуху і  радіоактивного забруднення.

Рухомий ПУ обладнується в автобусі або іншому автомобілі із закритим кузовом. У будь-якому випадку приміщення ПУ повинно забезпечувати необхідні умови для роботи його персоналу, а також розміщення необхідних засобів зв'язку.

Склад і задачі персоналу  ПУ у кожному окремому випадку визначаються виходячи з конкретних умов організації і ведення виробництва і задач ЦЗ підприємства. Так, при двозмінній роботі підприємства створюються дві групи, кожна з яких керує однією із змін. Першу групу може очолити заступник директора із загальних питань, а другу - головний інженер. У першу групу можуть входити головні фахівці підприємстві, а в другу - їх заступники.

Засоби радіо- і дротяного  зв'язку, що встановлюються на ІІУ підприємства, повинні забезпечувати управління засобами оповіщення за сигналами ЦЗ, підтримку безперебійного зв'язку об'єднанням (главком, міністерством), з ІІУ району (міста), з ІІУ в заміській зоні, із збірним евакуаційним пунктом і станціями (пунктами) посадки, зі всіма сховищами і виробничими підрозділами підприємства.

Зв'язок ПУ в заміській  зоні організовується із вищестоящим  штабом, з ПУ на підприємстві, з формуваннями ЦЗ підприємства, з ПУ сільського району і взаємодіючими об'єктами.

Рухомий ІІУ служить  для забезпечення управління силами ЦЗ підприємства при введенні їх із міської зони в осередок ураження і ведення РІНР. З рухомого НУ організовується стійкий радіозв'язок із НУ старшого начальника, ПУ підприємства, з розвідувальними формуваннями підприємства, а також з командирами формувань ЦЗ підприємства, які вводяться із заміської зони в осередок ураження.

Оцінка стійкості системи  управління проводиться дослідницькою  групою щ штабу ЦЗ. При цьому  визначаються: стан обладнання ПУ, надійність захисту особового складу ПУ і  вузлів зв'язку, склад і можливості персоналу ПУ, н надійність системи зв'язку і оповіщення.

Оцінюючи стан ІІУ, визначають в якій мірі їх обладнання забезпечує виконання вимог, що пред'являються  до управління, ступінь готовності ПУ, час, необхідний для приведення ІІУ в готовність за умови виникнення НС.

Основними показниками  надійності захисту особового складу ПУ і засобів зв'язку є стійкість  споруди, в якій обладнаний ПУ, до дії  ударної хвилі вибуху і його коефіцієнт захисту від дії радіоактивних  випромінювань.

Оптимальний склад персоналу  ПУ, що забезпечує вирішення задач управління на всіх етапах, визначається на основі висновків за характером і обсягом робіт, із аналізу умов виробництва, задач ЦЗ і обстановки, яка може скластися на підприємстві у разі виникнення НС.

При оцінці надійності системи зв'язку і оповіщення визначаються: тип і місткість АТС, потужність радіовузла, а також можливості диспетчерського зв'язку, технічний стан засобів радіо- і дротяною зв'язку, реальність і надійність схеми оповіщення керівного складу, місце установки і технічний стан засобів подачі звукових і світлових сигналів (сирени, репродуктори та ін.), надійність захисту вузла і ліній зв'язку від дії ударної хвилі, електромагнітного імпульсу і радіоактивних випромінювань, можливість дублювання дротяного зв'язку радіозв'язком і навпаки, можливість використання рухомих засобів зв'язку, наявність резерву засобів зв'язку, матеріалів, запасних частин і елементів для ремонту і відновлення пошкоджених ділянок ліній зв'язку, наявність і стан пересувних електростанцій для зарядки акумуляторів.

Отримані дані узагальнюються, аналізуються і на основі зроблених висновків визначаються конкретні заходи з підвищення стійкості системи управління в умовах НС.

Показниками психоемоційної стійкості персоналу підприємства до вражаючих факторів НС є час адаптації людини до умов НС (Т_а) і коефіцієнт психоемоційної стійкості персоналу (К_ст).

Час адаптації залежить від стану нервової системи людини і характеризується наступними стадіями:

- вітальна реакція - поводження людини спрямовано на збереження свого життя (15 хв.);

- психоемоційний шок - зниження критичної оцінки ситуації (3-5 год);

- психологічна демобілізація - панічний настрій (до 3-х діб);

- стабілізація самопочуття (3-10 діб).

Знизити час адаптації  можна психологічним та професійним  відбором людей, практичною підготовкою людей з вироблення алгоритму дії в конкретній надзвичайній ситуації, патріотичним вихованням і тренуванням з використання засобів індивідуального захисту. В умовах НС можливі стреси і психологічні травми, що приводять до появи синдрому нещастя у 75% людей.

Психоемоційна стійкість  суспільства в надзвичайній ситуації - це стійкий стан працездатності людини, його здатність ефективно проводити рятувальні роботи. Характеризується коефіцієнтом психоемоційної стійкості та визначається за формулою:

,    (1)

де  N_нс - кількість людей, що зберегли стійкий стан працездатності;

N_заг - загальна кількість людей, що піддалися негативному впливу НС.

Визначення психоемоційної стійкості персоналу підприємства до впливу НС за умови, що на підприємстві відбулася аварія з руйнуванням ємності метану, в результаті чого виник вибух газоповітряної суміші. Для відновлення роботи підприємства зведена команда, яка складається з персоналу об'єкту економіки, повинна виконати РІНР. Кількість людей, що зберегли стійкий стан працездатності та нормальний психічний стан складає N_нc = 27 (осіб), загальна кількість людей, що піддалися негативному впливу НС складає N_заг = 65 (осіб).