Особенности словообразования дошкольников с онр

Діти без мовленнєвих порушень краще володіють диференціацією дієслів досконалого і недосконалого виду в експресивної мовленні, ніж діти із ЗНМ  III рівня (див. Додаток 12).

Мета п'ятого завдання - з'ясувати рівень сформованості розуміння і вживання зворотних дієслів. В ході проведення першої частини завдання (у імпресивному мовленні), можна було помітити, що розуміють такі дієслова діти експериментальної групи досить непогано (відповіді дітей були в основному на рівні вище середнього (7 дітей, що складає 50%), у порівнянні з однолітками контрольної групи, які знаходяться, в основному, на високому рівні сформованості розуміння таких дієслів (8 дітей, що складає 57%).

Зробивши порівняльний аналіз (див. Додаток 13) можливостей вживання цих дієслів у експресивному мовленні, можна зробити висновок, що дошкільники із ЗНМ знаходяться на більш низькому рівні, в порівнянні з однолітками без мовленнєвих порушень.

При дослідженні словотворення дієслів від іменників в шостому завданні, ми можемо помітити, що діти експериментальної групи недостатньо володіють цим способом словотворення. (див. Додаток 14)

Можна відзначити наступні помилки: заміни продуктивних афіксів менш продуктивними, словотвір за аналогією (зама - зимувати, риба - рибовать). Діти експериментальної групи допускали аграматизми, пов'язані:

• з ігноруванням чергування приголосних у корені (стукати - "стукати"),

• із заміною менш продуктивного суфікса на більш продуктивний (рибалити - "рибовать", "рибка") і т.д .;

• з повтором слова-стимулу без зміни слідом за експериментатором, не дивлячись на неодноразові повернення до прикладів, які давалися на початку завдання.

Це можна пояснити тим, що у свідомості дитини не закріпилися моделі - типи словотворчих морфем з певним значенням. Також помилки при словотворенні дієслів від іменників пов'язані з тим, що дієслово володіє більш абстрактній семантикою, ніж іменники конкретного значення, а семантичне розходження словотворчих форм дієслова є більш тонким і складним. Діти із ЗНМ досить впевнено називали слова, які часто вживаються у побуті (вечеряти, снідати, обідати). Зробивши порівняльний аналіз (див. Додаток 14), можна помітити відмінності у рівні сформованості суфіксального словотворення дієслів у дітей експериментальної та контрольної груп.

При дослідженні можливостей словотворення дієслів від прикметників у сьомому завданні, можна помітити, що діти експериментальної групи також також зазнають великих труднощів у порівнянні з однолітками контрольної групи. Можна відзначити такі помилки: краснеть – "красеют", "красновать", чернеть – "чёрная", "черенеть", стареть – "старый", спостерігалися повтори слів за експериментатором або відповіді типу "я не знаю", "не можу сказати ", не дивлячись на неодноразові повернення до прикладів, даним перед виконанням цього завдання. Провівши порівняльних аналіз досліджуваних груп (див. Додаток 15), бачимо, що жоден з дітей експериментальної групи  не виконав завдання на високому рівні можливості словотворення дієслів цим способом, тоді як більша частина однолітків з контрольної групи (9 осіб) мали високі показники.

Це можна пояснити тим, що дієслова, утворені таким способом не часто зустрічаються у мовленні, дошкільники із ЗНМ володіють недостатніми можливостями семантичного порівняння, труднощами виділення спільного і різного у звучанні однокореневих слів, бідністю активного словника, в порівнянні з дітьми без мовленнєвих порушень.

Узагальнивши результати дослідження можливості словотворення дієслів у імпресивному мовленні за першими п'ятьма завданнями, можна побачити, наскільки у дітей із ЗНМ III рівня, рівень словотворення дієслів у імпресивному мовленні нижче, ніж можливості словотворення в імпресивному мовленні у дітей без мовленнєвих порушень.

 

Проаналізувавши отримані дані (див. Додаток 16), можна зробити висновок: діти старшого дошкільного віку із ЗНМ  знаходяться на більш низькому рівні словотворення дієслів в імпрессівной мовленні, ніж дошкільнята без мовленнєвих порушень. Це можна пояснити бідністю пасивного словника, особливостями розвитку уваги, мислення, пам'яті, недостатніх можливостей семантичного порівняння і зіставлення однокореневих слів; труднощами адекватного виділення спільного і різного у звучанні однокореневих слів, що виявляються в неправильному вживанні похідного слів; недиференційованим розумінням значень афіксальних словотворчих елементів.

Порівняльний аналіз можливостей словотворення дієслів у експресивному мовленні відображений у вигляді діаграми.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що розвиток словотворення дієслів у експресивному мовленні у дошкільників із ЗНМ, у порівнянні з можливостями словотворення дієслів у дітей з нормальним мовленнєвим розвитком значно відстає (див. Додаток 17).

Проаналізувавши  отримані вище дані, ми могли переконатися в тому, що старші дошкільники із ЗНМ III рівня показали нижчий рівень словотворення іменників, прикметників, дієслів, ніж діти того ж віку без мовленнєвих порушень. Але у дітей контрольної групи також були наявні помилки при словотворенні.

Зробивши кількісний і якісний аналіз проведеного дослідження, можна  зробити висновок, що у старших дошкільників із ЗНМ III рівня наявні деякі особливості словотворення, які проявляються у специфічних помилках, наприклад, утворення неологізмів за допомогою ненормативних суфіксів, лексичні заміни, використання префікса, там де треба використовувати для словотворення суфікс та ін.

Отримані дані свідчать про те, що із досліджуваною групою дітей необхідно проводити систематичні заняття з формування та розвитку словотворення для подальшого повноцінного та гармонійного розвитку дітей

 

Висновки за розділом 2

 

Метою експериментального дослідження  було виявлення особливостей словотворення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня.  

Для досягнення мети дослідження нами була використана методика

Р.І. Лалаевої «Методика психолінгвістичного дослідження порушень усного мовлення у дітей». Використана методика складалася з трьох серій завдань, спрямованих на дослідження:

• особливостей словотворення іменників;
• особливостей словотворення прикметників;
• особливостей словотворення дієслів.

Зробивши аналіз отриманих даних за трьома серіями завдань було виявлено, що рівень словотворення у дітей досліджуваної групи нижче, ніж у дітей без мовленнєвих порушень.

За результатами першої серії завдань було виявлено, що 50% дітей досліджуваної групи має середній рівень словотворення іменників, 36% дітей мають рівень нижче середнього,  14 %  - низький рівень словотворення іменників. У переважної більшості дітей контрольної групи рівень словотворення іменників вище середнього.

За результатами другої серії завдань, 50% дітей експериментальної групи мають середній рівень словотворення прикметників, 29% - рівень нижче середнього, 21% мають низький рівень словотворення прикметників. У половини дітей контрольної групи рівень вище середнього.

Аналізуючи отримані дані за третьою серією завдань, можна зробити висновок, що розвиток словотворення дієслів як у імпресивному, так і експресивному мовленні знаходиться на більш низькому рівні у дошкільників експериментальної групи, у порівнянні з дітьми контрольної групи.

 

За трьома серіями завдань були виявлені особливості словотворення старших дошкільників із ЗНМ III рівня, які проявлялися у допущенні специфічних помилок, наприклад:

• заміні одного суфікса на інший того ж значення,
• тенденції до збереження похідної основи без змін,
• заміні суфікса одного значення на суфікс іншого значення,
• утворенні неологізмів за допомогою ненормативних суфіксів,
• лексичних замінах та ін.

Отримані дані свідчать про те, що зі старшими дошкільниками із ЗНМ III рівня необхідно проводити систематичні заняття з формування та розвитку словотворення іменників, прикметників, дієслів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Зробивши аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, присвяченої вивченню процесу словотворення, було виявлено, що словотворення - важливий механізм оволодіння багатством лексики рідної мови, а також розвитку та вдосконалення процесів мовленнєвого сприйняття у власній комунікативно-мовленнєвії діяльності дитини. При цьому діти не тільки засвоюють нормативні способи словотворення, а й намагаються застосувати їх у власній словотворчості.

У лінгвістиці в якості основних способів словотворення прийнято розглядати такі:

• префіксальних (морфологічний);
• морфолого-синтаксичний;
• лексико-синтаксичний;
• лексико-семантичний.

Процес розвитку словотворення у дітей в нормі починається у молодшому дошкільному віці і закінчується вже у молодшому шкільному віці. Послідовність появи словотворчих форм в дитячому мовленні визначається їх функцією в структурі мовлення. Тому, спочатку з'являються семантично прості, добре диференційовані словотворчі форми.

Здійснивши теоретичний аналіз особливостей словотворення у дітей

старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня, було виявлено, що порушення процесів словотворення є стійким проявом у структурі загального недорозвинення мовлення. Недорозвинення процесів словотворення проявляється у стійких та специфічних помилках усного мовлення. Діти із ЗНМ III рівня значно відстають від однолітків без мовленнєвих порушень навіть при проведенні найпростіших операцій виділення словотворчих морфем зі складу слова. Тому, можна зробити висновок, що проблема словотворення є актуальною для даної категорії дітей і виникає необхідність більш глибокого вивчення особливостей цього процесу у дошкільників із ЗНМ  III рівня.

Для досягнення мети дослідження у експерименті нами була          використана методика Р.І. Лалаевої «Методика психолінгвістичного дослідження порушень усного мовлення у дітей» [6,23].

Дана методика складалася з трьох серій завдань, спрямованих на дослідження особливостей словотворення іменників, прикметників, дієслів.

Проаналізувавши отримані дані були виявлені особливості словотворення старших дошкільників із ЗНМ III рівня, які проявлялися у допущенні специфічних помилок:

• Утворенні неологізмів з використанням ненормативних суфіксів.
• Заміні словотворення словозміною.
• Лексичних замінах.
• Використанні префіксально - суфіксального способу утворення замість суфіксального.
• Неправильному виборі основи мотивуючого слова та ін.

Зробивши кількісний та якісний аналіз отриманих даних було виявлено, що старші дошкільники із ЗНМ III рівня мають більш низький рівень словотворення іменників, прикметників, дієслів, ніж їх однолітки без мовленнєвих порушень. Також в обох групах розвиток словотворення у імпресивному мовленні знаходиться на більш високому рівні, ніж  у експресивному.

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що у корекційній роботі зі старшими дошкільниками із ЗНМ III рівня особливу увагу необхідно приділяти формуванню та розвитку процесу словотворення.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вершинина О.М. Особенности словообразования у детей с общим недоразвитием речи III уровня / О.М. Вершинина // Логопед. - 2004.- № 1. -  С. 25.
2. Гвоздев А. Н. Вопросы изучения детской речи / А.Н. Гвоздев. – М.: Изд–во АПН РСФСР, 1961. – 471 с.                                               
3. Гончарова  В.А. Нарушения словообразования у дошкольников с ФФН и ОНР / В.А. Гончарова // Логопед в детском саду. – 2005. - 1(4). – С. 9 -15.
4. Земская, Е.А. Словообразование как деятельность / Е.А. Земская. - М.: КомКнига, 2005. - 224 с.
5. Коваленко О.М. Особенности словообразовательных умений и содержание коррекционной работы по их формированию у детей 5-6 лет с ОНР IV уровня/ О.М. Коваленко, И.В. Тимофеичева // Логопедия. – 2004. – №2. – С. 41-42.,
6. Лалаева Р.И. Методика психолингвистического исследования нарушений речи у детей / Р.И. Лалаева. – М., 2004. – 72 с.
7. Левина Р.Е. Характеристика общего недоразвития речи у детей /из книги «Основы теории и практики»// Логопедия сегодня.- 2009.- №1. - С.6-19.
8. Нищева Н. В. Система коррекционной работы в логопедической группе для детей с общим недоразвитием речи. – Спб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2005. – 526 с.
9. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка 100000 слов / С.И. Ожегов. -М.: Оникс-Лит, 2014. - 1376 с.
10. Современный русский язык: учебное пособие / Р.Н. Попов. – Тула: Тульский государственный университет, 2002. – 464с.
11. Туманова Т.В. Овладение семантикой производных слов младшими школьниками с недоразвитием речи. Дети с проблемами в развитии // Научно-практический журнал. – 2005. - №1. – С. 21.
12. Туманова Т.В. Развитие словообразования у дошкольников и младших школьников с общим недоразвитием речи // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. – 2003. - № 6. - С.21- 74.
13. Туманова Т.В. Формирование готовности к словообразованию у дошкольников с общим недоразвитием речи // Дефектология. – 2001. - № 4. - С. 69.
14. Филичева, Т.Б.Подготовка к школе детей с общим недоразвитием речи в условиях специального детского сада/ Т.Б.Филечева, Г.В.Чиркина. - М.:Просвещение, 2003.-141с.
15. Шахнарович А. М. К проблеме языковой способности (механизма) / А. М. Шахнарович. – М.: Наука, 1991. - 185-220с.
16. Шахнарович А. М. Особенности образования производных слов в детской речи /  А. М. Шахнарович, Н. М. Юрьева. - Пермь, 1982. – 260с.
17. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. – 219с.