Особенности словообразования дошкольников с онр

     У дітей із загальним недорозвиненням мовлення часто виявляються несформованими навички практичного словотворення: відносних прикметників від іменників, іменників зі зменшувально-пестливими суфіксами («Деревко», «ведречко»), порівняльної ступеня прикметників і т.п.

Яскраво проявляються неточне знання і вживання багатьох слів; в активному словнику переважають іменники і дієслова, недостатньо слів, що позначають якість, дію, ознаки, стан предметів, ускладнений добір однокореневих слів [3, 9].

 В основному діти користуються суффіксальним способом словотворення. Однак кількість суфіксів, які використовуються при словотворенні, дуже невелика (-ик, -очек, -чик, -енок, -ок, -ят, -к) [9,376].

 Т.В. Тумановою представлена ​​типологія словотворчих помилок, яка демонструє складнощі, що виникають у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня на етапі сприйняття мовлення і на етапах внутрішнього програмування [14, 69.]:

• Помилки у виборі похідної основи для майбутнього слова, в результаті чого утворюються дитячі неологізми («белёвая» - машина для прання білизни, «еденая» - машина, яка їде);
• Переважна орієнтація на кореневе значення слова, що призводить до помилкового називання (наприклад, до слів «ключник», «ключ», «ключик» підбирається одна і та ж картинка із зображенням ключа);
• Недиференційоване розуміння значень афіксальних словотворчих елементів (наприклад, одна і та ж картинка підбирається до дієслів «пришел», «подошел», «перешел»;

Порушення операцій вибору в довготривалій пам'яті словотвірного афікса, відповідного заданій моделі слова. Це часто проявляється в «переборі» можливих варіантів морфем, наприклад, при відповіді на питання: Як називається того, хто точить ножі?», Дитина відповідає:« «точилкин, ні, точилка… а може, точинник?» и т.п.;

• Змішування слів з багатозначними афіксами (наприклад, для картинки «цветник» дитина визнає правильними такі варіанти слів, як «цветик», «цветочница»);
• Недотримання формальних умов при утворенні нового слова: його звукової, складової структури, ударності та ін. Наприклад, замість «нарисовал» дитина говорить «санаявал»;
• Заміщення словотворення на аграматичне ситуативне висловлювання (наприклад, замість «муровейник» - куча для муравьев).

         Представлена ​​типологія помилок свідчить про обмежені можливості засвоєння дошкільнятами з недорозвиненням мовлення морфем як мовних знаків та оволодіння операціями з ними.

   Таким чином, Т.В. Тумановою були зроблені важливі висновки, що свідчать про слабку готовності дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення III рівня до виконання базових словотворчих операцій; а саме [14, 69]:

• Діти із ЗНМ значно відстають від однолітків з нормально розвинененим мовленням навіть при проведенні найпростіших операцій виділення словотворчих морфем зі складу слова;
• У дітей із ЗНМ відзначається низький рівень сформованості предпосильних для розвитку словотворення умов. Причому спостерігається недостатність як мовленнєвих умов (бідність первинного словника вмотивованої лексики, обмеженість використання похідних форм в активному і пасивному плані), так і умов когнітивних (слабкість мотиваційної сфери, недостатність обсягу зорової та слухової пам'яті, пам'яті на лінійний вербальний ряд, неточність специфікації ситуації і т.д.).
• Значно порушені всі компоненти інтегративних операцій і правила їх проведення: вибір мотивуючої основи, знаходження в довготривалій пам'яті потрібної словотворчої морфеми і синтезування її з виробленою основою [5, 41].

   О.М. Вершиніною було проведено дослідження самостійного утворення похідних прикметників від іменників за допомогою суфіксації. За результатами дослідження, як у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня, так і у дітей з нормальним мовленнєвим розвитком спостерігалися наступні помилки [1, 25]:

• Заміна суфіксів. Діти отримували неологізми за допомогою різних нормативних суфіксів. Для цього вони часто використовували суфікси «і» і «ов», що мають високу активність в цій моделі. У ряді випадків випробовувані вживали суфікс «і» там, де була потрібна "ов", і навпаки, замість «н» використовували «ов»;
• Накладення суфіксів. Наприклад, «черничный джем» - «чернивный», «грибной суп» - «грибиновый». Виникнення цієї помилки пояснюється тим, що дитина тут як би підсилює якісну оцінку предмета, об'єкта чи явища, або, навпаки, підкреслює лише часткову її вираженість;
• Відсутність суфікса. Наприклад, «сосновая шишка» - «сосная», «вишневое варенье» - «вишное», «ножницы из металла» - «металые»;
• Відмови від виконання завдання.

          Наступні особливості, як зазначає О.М. Вершиніна, характерні тільки для дітей із ЗНМ III рівня:

• Утворення неологізмів за допомогою ненормативних суфіксів. Наприклад, крыша «из соломы» - «соломта», занавеска «из ситца» - «сическая», «сичная», ножницы «из металла» - «металовичи»;
• Лексичні заміни. Спостерігаються заміни слів як близьких за семантикою «пуховая подушка» - «пушистая», так и далеких («металлические ножницы» - «меховые»);
• Використання префікса. Наприклад, «грушевое варенье» - «игрушеновое варенье»; 
• Діти правильно утворюють словоформу, але при цьому можуть допускати порушення узгодження та відтворювати її в непрямому відмінку. Наприклад, черничный джем» - «черничная джем», «вишневое варенье» - «вишневая варенье»;
• Неправильний вибір основи мотивуючого слова. Наприклад, «шишка ели» - «шишковая» [1].

  У дітей із ЗНМ III рівня вибір морфем дуже обмежений. Крім того, на мовленнєву поведінку дошкільника, навіть без мовленнєвих порушень, суттєво впливає попередній спосіб словотворення, спостерігається як би «застрявання» на ньому. Для створення нових слів діти користуються найбільш часто вживаними суфіксами. [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки за розділом 1

 

Термін «словотворення» у лінгвістиці вживається у двох значеннях: як назва процесу утворення нових слів у мовленні і як назва розділу мовознавства, що вивчає словотворчу систему мовлення.

1. У лінгвістиці в якості основних способів словотворення прийнято розглядати такі:

• Афіксальних (морфологічний);

• Морфолого-синтаксичний;
• Лексико-синтаксичний;
• Лексико-семантичний.

Процес розвитку словотворення у дітей в нормі починається у молодшому дошкільному віці і закінчується вже у молодшому шкільному віці. Послідовність появи словотворчих форм в дитячому мовленні визначається їх функцією в структурі мовлення. Тому спочатку з'являються семантично прості, добре диференційовані словотворчі форми.

Порушення процесів словотворення є стійким проявом у структурі загального недорозвинення мовлення. Недорозвинення процесів словотворення проявляється у стійких та специфічних помилках усного мовлення. Діти із ЗНМ III рівня значно відстають від однолітків без мовленнєвих порушень навіть при проведенні найпростіших операцій виділення словотворчих морфем зі складу слова. У дітей із ЗНМ III рівня відзначається низький рівень сформованості предпосильних для розвитку словотворення умов. Причому спостерігається недостатність як мовленнєвих умов так і умов когнітивних.

 

 

 

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЛОВОТВОРЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ III РІВНЯ

2.1. Аналіз  методики дослідження особливостей  словотворення у дітей старшого  дошкільного віку із ЗНМ III рівня 

Метою експериментального дослідження  є виявлення особливостей словотворення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня.  

Дослідження проводилося на базі ДНЗ №2 комбінованого виду «Барвінок», м. Красний Луч. У дослідженні брали участь дві групи дітей віком 6 - 6,5 років із ЗНМ III рівня, стертою формою дизартрії та з нормальним мовленнєвим розвитком. У кожну групу було включено по 14 дітей.

Для досягнення мети дослідження нами була використана методика

Р.І. Лалаевої «Методика психолінгвістичного дослідження порушень усного мовлення у дітей» (див. Додаток 1). [6,23]

Ця методика апробована на великій кількості дітей, що доводить її валіднісь та надійність. Також ця методика підібрана з урахуванням віку детей (старший дошкільний вік).

Використана методика складалася з трьох серій завдань, спрямованих на дослідження особливостей словотворення.

• I серія складалася із 7 завдань, спрямованих  на дослідження особливостей словотворення іменників та включала в себе:

• Дослідження словотворення зменшувально-пестливих іменників,

• Дослідження словотворення назв тварин,

• Дослідження словотворення іменників, що позначають вмістилища чого-небудь,

• Дослідження словотворення іменників зі значенням одиничності;

• Дослідження утворення іменників зі значенням жіночності;

• Дослідження словотворення назв професій чоловічого роду

• Дослідження словотворення назв професій жіночого роду.

• II серія складалася із 7 завдань, спрямованих на дослідження особливостей словотворення прикметників.

• Утворення якісних прикметників. Дослідження в експресивному мовленні;

• Утворення якісних прикметників зі значенням незначної міри якості;

• Утворення якісних прикметників від дієслів;

• Утворення відносних прикметників;

• Утворення присвійних прикметників;

• Утворення прикметників зі зменшено-пестливим значенням;

• Утворення простої порівняльної ступені прикметника.

• III серія складалася із 7 завдань, спрямованих на дослідження особливостей словотворення дієслів.

• Утворення префіксальних дієслів переносного значення;

• Утворення дієслів зі значенням наближення до чого небудь, віддалення;

• Утворення дієслів зі значенням перетину простору або предмета;

• Дослідження диференціації дієслів досконалого і недосконалого виду;

• Дослідження розуміння і вживання зворотних дієслів;

• Дослідження словотвору дієслів від іменників;

• Дослідження словотвору дієслів від прикметників.

Оцінка виконання завдань по дослідженню словотворення іменників, прикметників і дієслів: 

• Високий рівень (4 бали) - правильне і самостійне виконання завдання.

• Рівень вище середнього (3 бали) - правильне виконання завдання за допомогою експериментатора або поодинокі неправильні відповіді в непродуктивних формах словотвору.

• Середній рівень (2 бали) - систематичні помилки в непродуктивних формах словотвору.

• Рівень нижче середнього (1 бал) - систематичні помилки як в непродуктивних, так і в продуктивних формах словотвору; кількість неправильно виконаних завдань перевищує 50%.

• Низький рівень (0 балів) - неправильне виконання всіх завдань, просте повторення заданого слова або відмова від виконання завдання.

Обробка та інтерпретація результатів усього дослідження    Висновок про рівень мовного розвитку дітей  робиться на основі сумарної оцінки розвитку всіх обстежених сторін словотворення. 
Збіг якісних оцінок вказує на загальну оцінку рівня мовного розвитку: високий, середній або низький.

Загальна оцінка за виконання кожної серії завдань становить 28 балів.

• Оцінка 28 - 23 балів відповідає високому рівню,

• 22-17 – відповідає рівню вище середнього,

• 16-11 бали – середньому,

• 10 – 5 – рівню нижче середнього,

• менше 5 – відповідає низькому рівню словотворення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Особливості  словотворення у старших дошкільників  із ЗНМ  III рівня

Для достовірності отриманих даних, представлена методика була проведена з контрольною групою дітей. Вік та кількість дітей діагностичної та контрольної групи була однаковою.