Особенности словообразования дошкольников с онр

Проаналізувавши отримані дані, в кожній серії дослідження були  виявлені певні особливості словотворення старших дошкільників із ЗНМ III рівня.

Серія I. Вивчення особливостей словотворення іменників.

У процесі дослідження особливостей словотворення іменників у дітей старшого дошкільного віку есперементальної та контрольної групи були отримані наступні результати, представлені у вигляді діаграми.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що найкраще діти впоралися із другим завданням: «Дослідження утворення іменників, що позначають  назви тварин»: в експериментальній групі середній показник  становить 2,5 балів, в контрольній – 3,6 балів. Найбільше помилок було допущено в четвертому завданні: «Дослідження словотворення іменників зі значенням одиничності», середній показник в експериментальній групі становить 1,4 балів, в контрольній групі - 3.

Також діти допускали багато помилок при утворенні іменників зі значенням вмістилища і професій.

Представлені дані свідчать по те, що половина досліджуваних дітей із ЗНМ III рівня мають середній рівень словотворення іменників (7 дітей, що складає 50 %). Ці діти виконували завдання за допомогою експериментатора, робили систематичні помилки в непродуктивних формах словотворення. Рівень нижче середнього у експериментальній групі мають 5 дітей (36% від усієї кількості). Ці діти робили систематичні помилки як в непродуктивних, так і в продуктивних формах словотворення; кількість неправильно виконаних завдань перевищує 50%.  У більшості дітей контрольної групи рівень словотворення іменників вище середнього (9 дітей, що складає 64%). (див. Додаток 4)

На основі отриманих даних можна зробити висновок, що діти із ЗНМ III рівня відстають за рівнем словотворення іменників від однолітків без мовленнєвих порушень.

Дослідження особливостей словотворення дозволило виділити наступні найбільш характерні для дітей із ЗНМ III рівня помилки: 
· заміни одного суфікса на інший того ж значення:

«велосипедник» - велосипедист, «скрипник», «скрипоист» - скрипач, «зеркалко» - зеркальце, «креслочко», - креслице; іноді приводять до зміни змусту наприклад: «маслинка» - масленка. При цьому, як правило, менш частотні суфікси замінюються на більш частотні, які відповідають найбільш продуктивним словотворчим: «березочка» – березонька; «стулик» - стульчик, «шкафик» -шкафчик, «воробельчик» - воробушек. Наявність зворотних замін, нехай навіть помилкових вказує на більш високу ступінь оволодіння дітьми способами словотворення («медведюшка» – медвежонок).

· ігнорування чергування приголосних у корені слова як при правильному використанні суфікса: «книгочка» - книжечка, «беленок», - бельчонок, «медведенок» - медвежонок, «козенок» - козленок. 

· накладення суфіксів («конфеточница» - конфетница, «салфеточница» - салфетница, «солонница» - солонка,, «мотоциклетник» - мотоциклист, «поваристка» - повариха, «продаведщица» - продавщица, «танцевальница »- танцовщица) и т.п.;

· застосування суфіксів зі значенням «незрілості» до неживих предметів або за термінологією Р.І. Лалаева «порушення диференціації за ознакою одухотвореності-бездушності»  («кресленок» - креслице, «мыльчата» - мыльница, «бусята» - бусинка, «жемчонок» - жемчужинка, «дожденка» - дождинка, «стаканенок» - стаканчик и т.п.). Значення «незрілості» при цьому деформується в значення зменшуваності;

· пропуск суфікса: «пианин» - пианист, «соусно», - соусница ,

(такі помилки зустрічаються лише у одного досліджуваного);  
· заміни суфікса одного значення на суфікс іншого значення (дані помилки зустрічалися при необхідності утворити іменники зі значенням вмістилища і одиничності): «пыльночка» -пылинка, «горошек» - горошинка, «березник» - березонька;

· тенденція до збереження похідної основи без змін: «куклочка» вместо «куколка», «левица», «левца», «левика», «левина» вместо «львица»;  
· порушення у виборі  похідної основи: пишет книги «книжник», играет на писанино - «игральщик»;

· спотворення звуко-складової структури основи похідного слова:

«волочонок» - волчонок, «львивица» - львица;

· скорочення структури основи похідного слова:  «жемча» - жемчужинка, «спортница» - спортсменка, «пианиха», «пианица» - пианистка;

· додавання до словотворення словозміни: «коровушки» -коровушка; «избушки» - избушка, «перышки» - перышко, «платьицы» - платьице

(заміна  закінчення однини на множину); 
· неправильна постановка наголосу: «коровушка»; «избушка»; «головушка»; 
· лексичні заміни: «петушок», «курочка» замість ципленок, «пони» замість жеребенок, «кабанчики» замість поросенок, «поэт», «художник» замість писатель, «охотник» замість лесник;

· тлумачення значення слова, використання пропозицій замість окремих слів: «мальчик едет на велосипеде» замість велосипедист, «гонщик едет на мотоцикле» замість мотоциклист;

· повтор вихідного словосполучення зі словом «маленький» услід за експериментатором, незважаючи на неодноразові повернення  прикладів

(«маленькая пуговица»  замість пуговичка, «маленькое пальто» замість пальтишко);

· застосування іншого, більш складного способу словотворення, зокрема, складання двох кореневих основ замість суффіксального словотворення:

(«лесохранитель», «лесоруб» замість «лесник»).

Таким чином, можна зробити наступні висновки: діти експериментальної та контрольної груп, незважаючи на відмінності, обумовлені недорозвиненням мовлення у дошкільників експериментальної групи, проходять однакові етапи мовленнєвого розвитку. Діти користуються спільним набором словотворчих моделей. Використовують одні й ті ж суфікси для словотворення (в основному такі як -очк-, -очек-, -до-, ик-, -чик-, які використовуються при створенні як неологізмів, так і «правильних» слів).

Проте порівняння результатів виконання завдань у дітей обох груп дозволяє стверджувати, що формування системи словотворення іменників у старших дошкільників із ЗНМ III рівня істотно відстає від дітей того ж віку без мовленнєвих порушень.

 

Серія 2. Вивчення особливостей словотворення прикметників.

У процесі дослідження особливостей словотворення прикметників у дітей старшого дошкільного віку есперементальної та контрольної групи були отримані наступні результати, відображені у вигляді діаграми.

Аналізуючи отримані результати (див. Додаток 8), можна зробити висновок, що найкраще діти впоралися із шостим завданням «Утворення прикметників зі зменшувано – пестливим значенням»: в експериментальній групі середній показник становить 2,8 балів, в контрольній групі – 3,7 балів, що пов'язано з тим, що дана словотворча модель з'являється набагато раніше, ніж всі інші. Найбільше помилок було допущено у п'ятому завданні: «Утворення присвійних прикметників»: середній показник в експериментальній групі становить 1,7 балів, в КГ - 2,6. Це пов'язано зі складністю даних словотворчих моделей та пізньою появою їх у мовленні. Також діти допускали багато помилок при утворенні якісних прикметників.

Представлені дані свідчать по те, що половина досліджуваних дітей із ЗНМ III рівня мають середній рівень словотворення прикметників (7 дітей, що складає 50 %). Ці діти виконували завдання за допомогою експериментатора, робили систематичні помилки в непродуктивних формах словотворення. Рівень нижче середнього у експериментальній групі мають 4 дитини (29% від усієї кількості). Ці діти робили систематичні помилки як в непродуктивних, так і в продуктивних формах словотворення; кількість неправильно виконаних завдань перевищує 50%.  У половини дітей контрольної групи рівень словотворення прикметників вище середнього (7 дітей, що складає 50%). (див. Додаток 7)

В ході дослідження особливостей словотворення прикметників були виявлені помилки, характерні для дітей обох груп. 
1. Утворення неологізмів: 
а) з використанням синонімічних суфіксів (медведино ухо, волчин хвост, лисовая лапа); 
б) із заміною суфіксом іншого  значення (медвежее, лисичья); 
в) накладення суфікса; 
г) відсутність суфікса. 
Також виявилися специфічні помилки, характерні тільки для дітей із ЗНМ III рівня: 
1. Утворення неологізмів з використанням ненормативних суфіксів. 
2. Заміна словотворення словозміною. 
3. Лексичні заміни. 
4. Використання префиксально-суффіксального способу утворення замість суффіксального. 
5. Неправильний вибір основи мотивуючого слова. 
6. Неправильний вибір флексії (бабушкиная фартук, дедушкиная кресло)

Кількість допущених помилок в експресивному мовленні у дітей із ЗНМ було в 1,2 рази більше, ніж в імпресивному, що свідчить про сформованість, але незатребуваності деяких словотворчих одиниць в останньому випадку.

Серія 3. Вивчення особливостей словотворення дієслів.

У першому завданні ми ставили своєю метою виявити можливості словотворення та диференціації протилежних за значенням дієслів.

За результатами виконання першої частини завдання, можна зробити висновок, що у більшості дітей експериментальної групи стан словотворення в імпресивному мовленні  знаходиться в основному на середньому рівні (7 дітей, що складає 50%). У 4 дітей рівень вище середнього (29%), у 3 дітей нижче середнього. Тоді, як діти з контрольної групи в основному виявили рівень вище середнього (8 осіб, 57%), і у 6 дітей (43%) відповіді були високого рівня.

За результатами виконання другої частини завдання у 10 дітей експериментальної групи (71%)  середній рівень можливостей словотворення префіксальних дієслів протилежного значення, і у 4 дітей (29%) рівень нижче середнього. Тоді як діти контрольної групи в основному показали рівень вище середнього (10 дітей, 71%), високий рівень - 3 дитини (21%). (див. Додаток 9)

Дошкільники експериментальної групи утворювали слова з тими префіксами, які часто могли почути від дорослих, тобто замінювали менш частотними префіксами більш частотні: отогнуть – "отгибать", отвинтить – "свинтить", отодвинуть – "отдвинуть", "сдвинуть" и т.д.

При виконанні другого завдання метою якого було виявити можливості словотворення дієслів зі значенням перетину простору або предмета були отримані наступні результати.

У дітей контрольної групи рівень словотворення у імпресивному мовленні більш високий, ніж у експресивному. У  половини дітей експериментальної групи стан словотворення в імпресивному мовленні знаходиться на рівні вище середнього (7 дітей, що складає 50%), 5 дітей (36%) впоралися із завданням на середньому рівні, тоді як у експресивному мовленні більшість дітей (8, що складає 57%) впоралися із завданнями на рівні нижче середнього, 6 дітей (43%) мають середній рівень. (див. Додаток 10)

У дітей контрольної групи також спостерігається значна різниця між показниками рівня словотворення у імпресивному та експресивному мовленні. Краще діти впоралися із завданням на словотворення дієслів у імпресивному мовленні. Більшість дітей (12, що складає 86%) мають високий рівень словотворення, тоді як тільки 3 дитини (21%) впоралися із завданням на утворення дієслів у експресивному мовленні.

У ході виконання цього завдання в експресивному мовленні дітьми експериментальної групи були допущені наступні помилки: замість подлетает – "прилетает", подходит – "приходит", отползает - "улезает", отъехала – "уехала",або вживали без дієслова префіксів – "летит", "идет".

Можна сказати, що діти із ЗНМ не відчувають тонкої різниці між семантикою утворених дієслів і тих, від яких утворювали. Це обумовлено особливостями розрізнення, розуміння слів, подібних за своїм звучанням.

Порівнюючи результати дослідження, можна зробити висновок, що дошкільники із ЗНМ III рівня мають більш низький рівень оволодіння словотворенням дієслів зі значенням перетину простору або предмета, ніж їх однолітки без мовленнєвих порушень, причому більш високі результати обидві групи показали у імпресивному мовленні.  (див. додаток 10)

При виконанні третього завдання метою якого було виявити можливості словотворення дієслів зі значенням перетину простору або предмета були отримані наступні результати.

При виконанні цього завдання у імпресивному мовленні діти експериментальної групи показали більш високі результати, ніж у експресивному. Більшість дітей (7, що складає 50%) впоралися із завданням на середньому рівні, 4 (29%) дитини впоралися із завданням на високому рівні, три дитини (21%) мають рівень вище середнього. Тоді як у імпресивному мовленні більшість дітей (6, що складає 43%) впоралися із завданням на рівні нижче середнього, тільки 5 дітей (36%) впоралися із завданням на середньому рівні, 3 дитини (21%) – рівень вище середнього.

Більшість дітей контрольної групи у імпресивному мовленні змогли утворити дієслова на високому рівні (9 дітей, 64%), тоді як у експресивному мовленні лише 3 дитини (21%) впоралися із завданням на цьому рівні.

Було помітно, що дітям з експериментальної групи було важко підібрати дієслово з підходящим префіксом: перепрыгивает – "спрыгивает", "прыгает", "запрыгает"; перелетает – "летает".

Зробивши порівняльний аналіз (див. Додаток 11), можна сказати, що у дітей експериментальної групи недостатньо сформоване словотворення дієслів зі значенням перетину простору або предмета, в порівнянні з дітьми контрольної групи.

Метою четвертого завдання була виявлення можливостей словотворення дієслів досконалого і недосконалого виду.

При проведенні першої частини завдання (дослідження словотворення дієслів у імпресивному мовленні), зробивши порівняльний аналіз виконання (див. Додаток 12), можна помітити, що діти експериментальної групи у різній  мірі володіють можливістю словотворення таких дієслів у імпрессівной мовленні, тоді, як дошкільнята контрольної групи показали тільки високий рівень.

Що стосується диференціації префіксальних форм таких дієслів у експресивному мовленні, то у дітей із ЗНМ спостерігалися наступні помилки: выпила – "попила", вымыла – "помыла", одевает – "надевает", або виражали закінчення дії словами: одевается - "сам научился", оделась – "идет гулять" и т.п.