Організація харчування та обслуговування учасників спортивних заходів

    На  свіжому повітрі, особливо у весняно-літній період, ефективним є також використання пересувних візків, в яких облаштовані ізольовані відсіки, що зберігають температуру страв протягом декількох годин. Від сонця візки захищають зонти; праворуч над верхньою горизонтальною полицею на рівні людського зросту прикріплена рамка для меню. Візки "Camcruiser" випускаються у широкій гамі кольорів з двома варіантами поверхні прилавку.[13;231]

    На  стадіонах під час перерв, особливо в літню пору року, використовуються переносні пристрої для відпуску солодких газових напоїв ("Фанта", "Спрайт", "Спорт", "Coca-Cola" тощо) у комплект до яких включається набір одноразового полімерного посуду. Розлив напоїв та розрахунок зі споживачем здійснює один або два продавці, одягнені у фірмовий одяг.

    Використання  одноразового паперового та полімерного наборів веде до засмічення прилеглих територій, тому доцільно під час таких заходів скорочувати відстань між урнами для сміття та скорочувати їх функціональний радіус, також на цей час заключати тимчасові угоди з державними комунальними фірмами або приватними фірмами для постійної підтримки певної території у відповідному санітарному стані. Встановлювати відповідальність володарів приватних пересувних пристроїв за підтримання прилеглої території відповідно до санітарного стану.

    Професійно-кваліфікаційний  склад працівників мобільних  та стаціонарних закладів ресторанного господарства представлений практично тільки групою торговельних робітників (буфетниками III—V розрядів, продавцями дрібно роздрібної мережі, розносної та розвізної торгівлі, прибиральницями торгових приміщень і залів тощо). Форма здійснення розрахунку із споживачами – безпосередній розрахунок готівкою.[11;216]

    Під час тренувань спортсменів функціонують здебільшого стаціонарні заклади  ресторанного господарства, які пропонують більш обмежений асортимент страв та напоїв, ніж під час організації та проведення спортивних змагань.

    Деякі споруди спортивного призначення, в яких вибуваються спортивні  змагання міжнародного рівня, в складі своїх приміщень мають зали для  ВІП-персон. У таких залах здійснюється обслуговування почесних персон і організовується бенкетне обслуговування після проведення змагань. Ці зали облаштовані відповідними меблями, посудом, склом і наборами. Інтер'єр залів може бути від спортивної тематики до етнічного чи класичного спряму вання. [4; 380]

    Висновок: Організація харчування і обслуговування учасників спортивних заходів – дуже важливий і відповідальний аспект роботи ресторанного господарства. В даний час досягнення високих спортивних результатів неможливе без дуже великих фізичних і нервово-психічних навантажень, яким піддаються спортсмени під час тренувань і змагань. Подолання цих навантажень супроводжується змінами стану метаболічних процесів організму. Для компенсації енерговитрат і активації анаболічних процесів і процесів відновлення працездатності спортсменів необхідне постачання організму адекватною кількістю енергії і незамінних факторів харчування. Рекомендації з харчування спортсменів повинні грунтуватися як на експериментальних дослідженнях впливу фізичних навантажень на деякі показники стану регулюючих систем і обміну речовин в організмі тварин, так і на вивченні особливостей біохімічних і фізіологічних процесів при фізичних навантаженнях самих спортсменів.

Розділ  ІІ Характеристика досліджуваного підприємства

    2.1 Історична довідка  та загальна характеристика  підприємства

     Готель  «Прем’єр Палац» - один з найрозкішніших готелів української столиці  зі 100-річним досвідом гостинності, перший п’ятизірковий готель України, пам’ятка історії та архітектури.

     Територія, де сьогодні знаходиться будівля  готелю «Прем'єр Палас», була забудована в середині XIX століття. Цей великий ділянку землі раніше складався з двох помість. Одне з маєтків (нині бульвар Шевченка, 5) належало князю Дмитру Михайловичу Жевахова, кавалерійському полковнику російської армії, коріння роду якого йшли далеко в історію. Серед його предків був легендарний Картлос - повелителя Кавказу і ватажка грузинського народу, правнука біблійного персонажа Яфета, третього сина Ноя. Другою садибою (зараз - на розі бульвару Шевченка, 7 та вул. Пушкінській, 29) володів купецький рід Герцовичей-Міркіних. У 1895 році вдова князя Жевахова продала помістя Льву Борисовичу Гінзбургу - купцю першої гільдії.

     Гінзбург використовував будинок  як центральний офіс своєї  справи, а саме найбільш затребуваною  і відомої будівельної компанії в місті. Завдяки Гінзбургу Київ може похвалитися такими архітектурними пам'ятками, як Національна Опера України, Театр драми імені Івана Франка, Театр оперети, Національний художній музей, а також будівля Національного банку України.

      Садиби на розі бульвару та Пушкінської почали в 1910 році. Два архітектори з Одеси - Адольф Борисович Мінкус та Фавель (Федір) Абрамович Труп'янський - перебудували будівлю разом з невеликими триповерховими будинками по вулиці Пушкінській в одну велику будівлю готелю «Паласт Готель». У січні 1911-го будівництво було завершене.  Фасад будівлі здавався чимось середнім між стилем ар-нуво і ар-деко і щось зовсім нове, за чим, безумовно, було майбутнє.

Через пожежу в лютому того ж року будівля постраждала, але зусиллями тодішнього власника Менделя Герцовича Міркіна будівництво відновилося і навесні 1912 року було успішно завершене. У той час будинок орендував Яків Карлович Целлермайєр - підданий Австро-Угорської імперії, який проживав у Києві. Разом зі своїм братом він очолював іноземні представництва в Україні, зокрема, в індустрії моди та краси.

     У березні 1912 року газета «Киевлянин»  надрукувала на своїх сторінках  оголошення: у «Паласт Готелі»  відкрито ще чотири розкішні зали, а  також ресторан і кафе преміального класу.

     Оскільки  Яків Целлермайєр хотів створити «ідеальний готель», то постійно впроваджував нові технології, щоб відповідати  всім побажанням гостей. Уявіть собі, в  той час семиповерховий готель налічував 150 комфортабельних номерів з  усіма зручностями - електрика, телефон, гарячою і холодною водою. В залах-читальнях завжди була свіжа преса. За бажанням гостей, подавалися кінні екіпажі та авто. В ресторані та кафе могли перебувати водночас до 1000 гостей, тому тут проводилися гучні прийоми та громадські слухання.

     За  часів радянської влади готель відійшов у розпорядження Міністерства праці  українського уряду. Деякий час тут  знаходилося консульство Німеччини, а потім резиденція турецького посла  Мухтар-паші.

     Цікавий історичний факт: У 1918 році на 3-му поверсі  готелю відбулося відречення від влади останнього українського гетьмана Павла Скоропадського. Саме тому в готелі є тематичний номер «Гетьман» - панорамний напівлюкс у стилі українського бароко. Якщо Ви хочете відчути дух української давнини та відчути себе причетним до української знаті давніх часів, - цей номер для Вас.

       Відомо, що будівля готелю дуже  постраждала під час Великої  Вітчизняної війни і в 1949 році  почалася реконструкція. Під час  реконструкції дві будівлі були  об'єднані в готельний комплекс (бульвар Шевченка, 5 та бульвар Шевченка, 7). Саме тому готель має досить складну офіційну адресу: 5-7 / 29 бульвар Тараса Шевченка / вул. Пушкінська.

       У 1951-м  директором готелю «Палас» став 55-річний Сергій Філімонович Цапенко.

     з 1959-го по 1981 рік керував, на той час вже готелем «Україна», колишній військовий пілот та ветеран Великої Вітчизняної війни 52-річний Ілля Прокопович Михайленко. Слід зауважити, що готель був прихистком для чиновників високого рівня та представників еліти не тільки з країн колишнього Радянського Союзу, але і для відомих людей з інших держав.

     Керівниками готелю «Україна» були і В.Ф. Кріулін  і Ю.П. Халіпов. У 1999 році почалася реконструкція  готелю.

      У лютому 2000 року ВАТ «Готель Україна» очолив Олександр  Тарасович Литвин. А незабаром він став генеральним директором перейменованого «Прем'єр Палац». Вирішили повернутися до історичної назви, при цьому чітко визначивши статус. Пропонувалися варіанти від «Гранд Готелю» до «Ройял Паласу», до сполучення слова «Прем'єр» з історичним іменем готелю. Так з'явилася назва «Прем'єр Палас».

       У 2001 році готелю »було присвоєно  статус п'ятизіркового готелю. Єдиний  історичний готель, що зберігся  в Києві, став першим п'ятизірковим  готелем Україна. 

       У травні 2009 року готель почав  святкування сторіччя з дня заснування. У період з 2009-го по 2012 рік заплановані заходи, які у кого-то викличуть здивування, а кого-то порадують. Першим таким заходом став Перший Національний конкурс камерних оркестрів, який відбувся у травні 2009 року.

    Що  ж стосується ресторану «Terracotta», то до 2008 року, коли закінчився капітальний ремонт,  він називався «Імперія», місткість ресторану була 120 місць і він вважався одним з найфешенебельніших в Києві. [11;10] 

    2.2 Аналіз та характеристика послуг в ресторані “Terracota” 

    Ресторан  передбачає високий рівень комфорту, широкий асортимент страв та напоїв, інтер'єр у художньому виконанні, досконалу  подачу страв та напоїв, відповідну організацію обслуговування та відпочинку.

      Розглянемо  найважливіші складові частини ресторану. Вони наступні:

1. Вхідна частина – вхідна частина ресторану «Terracotta» починається невеличкого коридору, облаштованого м’якими меблями, а також за декорованим квітами та картинами. Ресторан розташований на восьмому поверсі готелю, тому його друга вхідна частина починається з ліфтового холу, цією частиною найчастіше гості і користуються.

2. Вестибюль - Одразу напроти ліфтів красується дивовижний акваріум з екзотичними видами риб та креветок. Гостей зустрічає привітливий хостес, на стійці якого гості можуть безкоштовно взяти будь-яку свіжу газету, газети друковані російською, українською, англійською, німецькою та французькою мовами. Поряд зі стійкою – невеличке за декороване приміщення – гардероб. 

3. Туалетні кімнати -  мають вхідні тамбури площею 7 квадратних метрів, умивальну кімнату, туалетні кабіни (жіноче та чоловіче відділення) з вікнами обслуговування в кожне з них. Тамбури призначені як заслін для функціональних кімнат, при виході з них. Умивальна кімната облаштована для особистого туалету. Кімната туалетника знаходиться напроти туалету для відвідувачів і має досить непримітний, але охайний вигляд, використовується для обслуговування відвідувачів засобами гігієни, зберігання прибирального інвентарю. Туалетник постійно підтримує зразковий санітарний стан вбиралень, подає гостям мило, рушник, серветки, дезінфікує та дезодорує приміщення.

       Стіни таких приміщень викладено плиткою до стелі, підлога виконана з світлих матеріалів (плитка).

4. Кімната для куріння - Приміщення обставлено зручними м’якими меблями, попільничками на ніжках, низькими столиками з попільничками. Інтер'єр не передбачає легкозаймистих матеріалів. Кімната забезпечується інтенсивною вентиляцією. В ресторані гостям пропонують сигари та цигарки відомих тютюнових марок.

5. Торговий зал - Торгові зали ресторану за призначенням можна розділити на зали загального призначення та бенкетні. В ресторані є два зали загального призначення і два VIP-зали бенкетні. Це зали, розраховані на різноманітний контингент відвідувачів. Спеціальні зали (бенкетні) призначені для прийняття невеликої кількості гостей (6—14 чол.) з певного приводу.

6.Сервізна - Сервізна належить до числа найважливіших допоміжних служб торгового залу ресторану. Вона забезпечує постійну наявність необхідного асортименту посуду, контролює втрати, проводить видавання та приймання всіх предметів сервірування, організовує облік та списання, видає обмінний фонд посудомийному відділенню. Організація видавання і приймання посуду — важливий елемент роботи сервізної. Перед початком роботи офіціанти подають письмову заявку на необхідний посуд та предмети сервірування. У заявці вказується назва та кількість предметів, дата отримання, прізвище офіціанта та особистий підпис. Після здачі обліковець посуду проставляє в графі «здано» кількість зданих предметів. У графі «недостача» вказує кількість відсутніх предметів. Причини недостачі виясняються негайно і приймаються заходи, щодо її відшкодування. При наявності розбитого посуду складається акт встановленої форми, згідно якого його щоденно списують