Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Мая 2015 в 23:03, дипломная работа
Нові економічні відносини проникають у всі сфери господарської діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб’єктів на ринкові відносини, в цих умовах у підприємств виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, контроль та аудит, щоб контролювати та удосконалювати свою роботу. Ринкові відносини, які склалися, об’єктивно вимагають зміни бухгалтерського обліку, контролю та аудиту, наблизивши його максимально до міжнародних стандартів. На даний момент, так як більшість підприємств не змогли вижити в умовах сучасної ринкової економіки, роздрібна торгівля для багатьох регіонів України стала займати “лев’ячу долю” в поповненні бюджету.
Вступ
6
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку, контролю та аналізу наявності та використання товарних запасів підприємства.
9
1.1.
Розробка системи економічних показників управління товарними запасами
9
1.2.
Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
15
1.3.
Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства.
29
Розділ 2. Облік наявності та використання товарних запасів
39
2.1.
Організація обліку товарних запасів
39
2.2.
Документальне оформлення та аналітичний облік товарних запасів
43
2.3.
Синтетичний облік наявності і використання товарних запасів
50
2.4.
Інвентаризація товарних запасів та облік її результатів
59
2.5.
Облік переоцінки товарів
63
2.6.
Проблеми теорії та практики обліку товарних операцій
67
2.7.
Організація обліку товарних запасів на основі інформаційних технологій.
73
Розділ 3. Проектування системи економічного аналізу та контролю наявності та ефективності використання товарних запасів
78
3.1.
Система аналітичних показників, інформаційна база і основні методи економічного аналізу
78
3.2.
Аналіз товарних запасів та їх оборотності
85
3.3.
Аудит товарних запасів
95
Висновки і пропозиції
Таблиця 2.4.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій з тарою в товарах
№ п\п |
Зміст господарської операції |
Типова кореспонденція рахунків |
Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство |
Кореспонденція рахунків згідно запропонованого робочого плану рахунків | ||||
Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
Сума |
Дебет рахунка |
Кредит рахунка | ||
1 |
Перераховано постачальнику передоплату за товар |
371 |
311 |
371 |
311 |
4200 |
371 |
311 |
|
Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі передоплати за товар |
641 |
644 |
641 |
644 |
700 |
641 |
644 |
2 |
Перераховано заставу за тару |
377 |
311 |
377 |
311 |
1500 |
377 |
311 |
3 |
Відображено на позабалансовому рахунку суму перерахованої застави |
- |
05 |
- |
05 |
1500 |
- |
05 |
4 |
Одержано від постачальника товар і закрито розрахунки за авансами |
282 631 |
631 371 |
282 631 |
631 371 |
3500 4200 |
282 631 |
631 371 |
5 |
Відображено суму ПДВ |
644 |
631 |
644 |
631 |
700 |
644 |
631 |
6 |
Віднесено на позабалансовий рахунок заставну тару, що надійшла з товаром |
023 |
- |
023 |
- |
1500 |
023 |
- |
7 |
Повернуто постачальнику заставну тару |
- |
023 |
- |
023 |
1500 |
- |
023 |
8 |
Одержано від постачальника суму повернутої застави |
311 |
377 |
311 |
377 |
1500 |
311 |
377 |
9 |
Списано з балансового рахунка вартість поверненої застави |
05 |
05 |
1500 |
05 |
|||
Облік заставної тари після закінчення строків позовної давності | ||||||||
1 |
Відображено як запаси вартість неповерненої тари |
284 |
377 |
284 |
377 |
1500 |
284 |
377 |
2 |
Нараховано ПДВ : 1500х 20% |
92 |
641 |
92 |
641 |
300 |
92 |
641 |
Списано з позабалансового рахунка вартість тари |
- |
023 |
- |
023 |
1500 |
- |
023 | |
3 |
Списано вартість застави з позабалансового рахунка |
05 |
- |
05 |
- |
1500 |
05 |
- |
Таблиця 2.5.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій з реалізації товарів на підприємстві.
№ п\п |
Зміст господарської операції |
Типова кореспонденція рахунків |
Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство |
Кореспонденція рахунків згідно запропонованого робочого плану рахунків | ||||
Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
Сума |
Дебет рахунка |
Кредит рахунка | ||
1 |
Відображення реалізацію товарів за готівку за продажними (роздрібними) цінами (разом з вартістю скляної тари під товарами) |
30 |
702 |
30 |
702 |
23232 |
30 |
702 |
2 |
Списання вартості реалізованих товарів за обліковими цінами |
902 |
282 |
902 |
282 |
23232 |
902 |
282 |
3 |
Відображення реалізації товарів у безготівковому порядку через установи банків розрахунковими чеками |
331 |
702 |
331 |
702 |
400 |
331 |
702 |
5 |
Зарахування на рахунок підприємства виручки від реалізації товарів, оплачених розрахунковими чеками |
31 |
331 |
31 |
331 |
400 |
31 |
331 |
6 |
Відображення суми податкового зобов’язання по ПДВ, визначеної за встановленою ставкою до обсягу товарообігу (доходу від реалізації) |
702 |
641 |
702 |
641 |
3872 |
702 |
641 |
7 |
Сторнування вартості за закладними цінами скляної тари, одержаної у звітному місяці разом з товарами |
702 |
702 |
702 |
702 |
40 |
702 |
702 |
8 |
Відображення вартості скляного посуду, викупленого у населення за заставними цінами |
63 |
284 |
63 |
284 |
40 |
63 |
284 |
9 |
Списання за рахунок додаткових торгових знижок, наданих постачальниками, вартості доходів при їх реалізації (бій яєць, зачистка масла, ковбаси) |
285 |
282 |
285 |
282 |
20 |
285 |
282 |
Як ми бачимо, методика руху товарів в ПФ «Наталя» не відрізняється від типової кореспонденції рахунків, що наведена в таблиці.
Узагальнення інформації по поступленню запасів і своєчасного розрахунку за них проводиться в журналі-ордері по рахунках 282, 285, 631 та 902 (дод. 10), по реалізації запасів – в журналі-ордері по рахунках 361, 702.
Дані журналів-ордерів по вищенаведених рахунках узагальнюються в оборотних відомостях, згідно яких складається головна книга підприємства, а потім і баланс : ф№1( дод. 1.), ф№2 (дод. 2) , ф№3, ф№4, та ф№5
2.4. Інвентаризація товарних
Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.
Проведення інвентаризацій регламентується Інструкцією “Інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків”.
Відповідальність за організацію проведення інвентаризації несе керівник підприємства. Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією згідно наказу керівника. Товари на складах інвентаризуються не менш одного разу - на непродовольчих, не менш двох разів - на продовольчих складах.
В обов'язковому порядку інвентаризацію проводять перед складанням річної бухгалтерської звітності при зміні матеріально-відповідальних осіб /на день прийому - передачі справ/, при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих органів, у разі пожежі або стихійного лиха, при зміні форми власності.
До початку проведення, в присутності комісії матеріально-відповідальні особи складають звіт про останні проведені операції; відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку, здають до бухгалтерії. Матеріально-відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі документи здані до бухгалтерії, і всі матеріальні цінності, довірені їх до зберігання, знаходяться в приміщенні складу або в інших місцях. Під час інвентаризації прибуткові і видаткові операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються.
Дані про наявність товарів з вказівкою назви, одиниці виміру і кількості фактично виявлених записують в інвентаризаційний опис. Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії і матеріально-відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами і прописом записується загальна сума натуральних одиниць, відображених на даній сторінці. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально-відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічено і відображені в інвентаризаційному опису правильно і повністю, ніяких пропусків і не включених в опис предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручається матеріально-відповідальним особам.
Якість роботи інвентаризаційної комісії перевіряються шляхом контрольних перевірок. Правильність і своєчасність проведення інвентаризацій, додержання правил інвентаризації контролюється керівником і головним бухгалтером. Контрольні перевірки оформляються складанням акту у двох примірниках. Перший здається разом з інвентаризаційними описами у бухгалтерію, другий залишається у матеріально-відповідальних осіб.
Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному опису співставляються з обліковими даними про залишки товарів і тари. Звіряння фактичних і облікових залишків оформлюється звіряльною відомістю результатів інвентаризації.
В результати співставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:
а/ фактичний і бухгалтерський залишки співпадають;
б/ фактичний залишок менше облікового - нестача;
в/ Фактичний залишок більше облікового - надлишок.
Розходження фактичної наявності товарів і тари з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у такому порядку:
- товари і тара, що виявилися
у надлишку оприбутковуються
і
зараховуються на результати фінансової
діяльності;
- збиток цінностей, у межах затверджених норм, списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат обігу. Норми природного збитку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності норм, збиток розглядається, як понад нормована нестача;
- понаднормативна нестача
- понадмірні втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках, коли винуватої особи не встановлено, або стягнення з винних осіб відмовлено судом - зараховуються на збитки підприємства.
При пересортиці взаємний залік залишків і нестача дозволяється, тільки як виняток, за один і той же перевіряємий період у однієї і тієї ж особи, у відношенні товарно-матеріальних цінностей одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Залік можливий лише при поєднанні однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість у зовнішньому вигляді або упаковані в однакову тару /при відпуску їх без розпакування тари/.
Різницю між сумою нестачі та залишків /якщо вона більша, ніж величина залишків/, яка виникла в результаті пересортиці, стягують з матеріально-відповідальної особи.
Сумові різниці, що виникають в результаті продажу товару нижчого гатунку по цінам вищого, належить поверненню покупцям; якщо покупця встановити неможливо, то вона перераховується в державний бюджет. Заниження цін стягується з матеріально-відповідальних осіб.
Товарні втрати та нестачі, виявлені під час інвентаризації, обліковуються на рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На цьому рахунку відображається рух виявлених сум по нестачам, крадіжкам та втратам від псування цінностей, незалежно від того, відносяться вони до рахунків витрат обертання, чи стягуються з винних осіб.
На рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" не обліковуються втрати цінностей у результаті стихійного лиха, які списуються на зменшення прибутку. На дебет рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" записуються всі види втрат /нестача, втрата, крадіжки, зниження якості/ цінностей, незалежно від характеру, причини виникнення, джерел відшкодування та порядок оформлення операцій.
27 квітня 2003 р. на складі ПФ «Наталя» було проведено інвентаризацію, згідно якої було складено інвентаризаційний акт (дод.12). Згідно даного акту було виявлено розбіжності, які відобразилися так:
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з наслідків проведення інвентаризації на складі ПФ «Наталя» 27 квітня 2003 р.
№ |
Зміст операції |
Типова кореспонденція рахунків |
Сума | |
Дт |
Кт | |||
1 |
Виявлено нестачу печива «Світоч» |
375 |
716 |
5,20 |
2 |
Виявлено лишки мінеральної води |
282 |
745 |
3,00 |
Дана нестача товарів списується згідно трудового договору за рахунок матеріально-відповідальної особи. Дана сума буде вирахувана з її заробітної плати.
2.5. Облік переоцінки товарів.
В умовах ринкової економіки для успішного ведення господарської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку товарів. Одним з основних механізмів, за допомогою якого підприємство може впливати на ситуацію, є формування ціни товару, в процесі якого не останню роль відіграє переоцінка товарів.