Облік, контроль та аналіз товарних запасів підприємства ( на матеріалах ПФ «Наталя»)

Переоцінка товарних цінностей – це збільшення (до оцінка) або зменшення (уцінка) вартості товару.

Оцінка товарів на дату балансу регламентована П(С)БО 9 « Запаси» відповідно до якого товари (як складова запасів) відображаються в бухгалтерському обліку  за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

До оцінка первісної вартості товарів П(С) БО не передбачена. Вона можлива лише у розрізі збільшення чистої вартості реалізації товарів на суму, що не перевищує суму раніше проведеної уцінки ( тобто переоцінена вартість не може перевищувати первісну вартість товарів). Підприємства, які ведуть облік товарів за продажними цінами, можуть збільшувати облікову ( продажну) вартість товарів за рахунок збільшення торгової  націнки.

Якщо на дату балансу товари втратили первісно очікувану вигоду, у результаті чого можлива ціна їх реалізації здійснюється на підставі більш надійного джерела інформації ( прайс-листів, тарифів, економічних оглядів, тощо ), що є в наявності на момент такого розрахунку. При цьому слід брати до уваги події після дати балансу, що надають додаткову інформацію щодо умов, які існували на кінець звітного періоду ( рис.2.4)

Чиста вартість реалізації  розраховується різницею очікуваної ціни продажу товарів та очікуваних витрат на збут товарів.

Не підлягають уцінці товари та продукція, оформлені під заставу, що перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.

Уцінка товарів проводиться за даними інвентаризації. Порядок проведення уцінки наведений на рис.2.5.

 

Рис. 2.4. Джерела інформації для визначення нової ціни товарів при їх до оцінці

 

Рис.2.5. Порядок проведення уцінки

Результати уцінки товарів відображаються в опис-акті уцінки товарів і продукції, що залежалися, та надлишок товарно-матеріальних цінностей.

Розміри уцінки визначаються комісією на підставі експертних оцінок з врахуванням ступеню  втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку такими товарами. Раніше уцінені, але не реалізовані товари, можуть оцінюватись повторно до чистої вартості реалізації.

Після уцінки суб’єкт господарювання повинен пере маркувати товари, закресливши попередню ціну і позначивши нову ціну на ярликах, етикетках підприємств-виробників, упаковці тощо кожної одиниці товарів, і засвідчити їх підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.

Контроль за правильністю проведення уцінки товарів і своєчасною їх реалізацією здійснюється керівником підприємства.

Результати проведеної до оцінки запасів відображаються  у розрахунку встановленої форми  з подальшим перенесенням підсумків до акту переоцінки, який підписується членами комісії і передається до бухгалтерії на перевірку. Результати роботи комісії розглядаються і затверджуються керівником підприємства у дводенний термін для відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку.

В бухгалтерському обліку сума уцінки первісною вартості товарів відображається  у складі витрат світного періоду на рахунку 946 «Втрати від знецінення запасів».

За даними інвентаризації на ПФ «Наталя» встановлено, що товар, первісна вартість якого 500  грн втратив свої первісні якості і його чиста вартість реалізації дорівнює 460 грн. прийнято рішення про уцінку товарів  на 40 грн.

 

 

 

 

 

Журнал реєстрації господарських операцій ПФ «Наталя» за квітень 2003р.

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума
		Дт	Кт
1	Зниження продажної вартості в межах торгової надбавки	285	282	40
2	Зменшення ціни відносить на витрати звітного періоду	946	282	40

 

Переоцінка товару на ПФ «Наталя» відбувається за наказом директора. В основному на підприємстві зменшення вартості товарів відбувається через зменшення попиту на нього. ПФ «Наталя» завжди слідкує за ринковою ціною товарів і робить мінімальну націнку для заохочення клієнтів. Але  через нестабільну економічну ситуацію в країні та через інфляцію, підприємство вимушено вчасно реагувати на збільшення оптової ціни, щоб не понести значних збитків. Тому операції з переоцінки товарів відбуваються дуже часто.

 

 

2.6. Проблематика теорії та практики податкового обліку

Актуальність даного питання виникла в зв’язку з труднощами, що виникли в обліковій практиці при нарахуванні податкового кредиту з отриманням (видачею) авансів. Розглянемо дану проблему на прикладі ПФ «Наталя», оскільки операції та видачею авансів тут зустрічається дуже часто. Якщо підприємство своєчасно оплачує гроші за отриманий товар, то проблем ніяких не виникає. Дана операція відображається проведенням

Дт28 – Кт 631

Дт 641– Кт 631

Проблема виникає коли підприємство має справу з авансовими платежами. В обліковій практиці їх прийнято відображати проведенням Дт 641 “розрахунки за податками” – Кт 644 “Податковий кредит” , що  ніяк не узгоджується з вимогами Інструкції  щодо обліку податкового кредиту за субрахунком 644, оскільки сальдо цього рахунка стає кредитовим і тим самим немовби ще раз нараховується ПДВ, раніше сплачений державі через постачальника у складі виданого йому авансу за майбутні поставки. Згідно інструкції сальдо розрахунків з бюджетом за податковим кредитом у разі перерахування авансу має бути тільки дебетовим, тобто таким, що зменшує зобов’язання ПДВ, але жодним чином не нульовим.

Деякі з хибних проведень, що використовуються в практиці варто проаналізувати.

Дана операція складається з двох подій. 1-ша перерахуваня передоплати і відображення ПДВ.

Передоплата постачальнику : Дт 371– Кт 311 на суму 1200 грн,

Податковий кредит                 Дт 641–  Кт 644 на суму 200 грн

2-га подія – надходження  товару :

оприбуткування на склад Дт 281 Кт 371 на суму 1000 грн

і податковий кредит         Дт 644 Кт 371 на суму 200 грн.

А тепер спробуємо уявити, що дата складання звітного балансу припадає на той проміжок часу, коли перша подія (передоплата) настала, а друга (надходження) ще ні. Як ми бачимо сальдо 644 залишається по кредиту, а це, як говорилося вище,  не відповідає інструкції щодо обліку податкового кредиту. Але для початку аналізу необхідно розібратися що таке податкове зобов’язання і податковий кредит.

Для цього необхідно відокремити 2 види податкового кредиту і 2 види податкового зобов’язання.

2 види податкового кредиту:

1. той, що враховується за Дт 641. Це податковий кредит, який фактично виникає разом з оприбуткування надходження ТМЦ від постачльника. Тобто, якщо ТМЦ надійшли – податковий кредит повинен негайно відображатися на субрахунку 641
2. той, що враховується за Дт 644. Він виникає в разі, якщо першою  подією є оплата постачальнику. Цей податковий кредит повинен рахуватися на субрахунку 644 доти, доки аванси видані не зарахуються в оплату. Паралельно зарахуванню авансів в оплату зараховується податковий кредит 644 на Дт 641.

2 види податкового зобов´язаня:

1. ті, що враховуються за Кт 641. Виникають разом з реєстрацією факту реалізації, тобто  разом з передачею авансів покупцю. Якщо доход від реалізації нарахований, податкові зобов’язання негайно повинні відобразитися на  субрахунку 642
2. ті, що враховуються за Кт 643. Виникають, якщо першою подією є отримання оплати від покупця або замовника. Паралельно зарахуванню авансів в оплату зараховуються податкові зобов´язання 643 на Кт 641.

Щоб облікова інформація була повною і правдивою, а відомості, що вказуються в податковій декларації з ПДВ відповідали записам реєстрів бухгалтерського обліку, а разом з тим відповідали вимогам інструкції 291, проведення з відображенням видачі авансів повинно складатися таким чином: 

1-ша перерахуваня передоплати  і відображення ПДВ.

Передоплата постачальнику Дт 371 – Кт 311 на суму 1200 грн,

податковий кредит                Дт 644– Кт 631   на суму 200 грн

2-га подія – надходження  товару :

оприбуткування на склад Дт 281 Кт 631 на суму 1000 грн

і податковий кредит        Дт 641 Кт 644 на суму 200 грн.

Закриття розрахунків за поставки 631-371  на суму 1200.

При цьому я пропоную записи у реєстрах бухгалтерського обліку проводити за такою схемою. Якщо підприємство є комп’ютеризованим, то ця схема буде надзвичайно простою у її використанні. Така карточка заводиться для кожного постачальника. Протягом звітного періоду на ній ведуться записи по всіх господарських операціях з даною юридичною (фізичною) особою (табл.2.6.)

 

Табл.2.6.

Відображення в обліку  операції з авансовими платежами

зміст операції	дата	311		361		641		643		681		702
	№нак	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
отримана передоплата	2,03	600									600
податкові зобов’язання згідно податкової накладної				100					100
відвантажений товар				1200									1200
ПДВ у складі виторгу							200					200
раніше нараховані в зв'язку з отриманням авансу податкові зобов'язання скасовуються за фактом відвантаження товарів і нарахування цих зобов'язань у складі виручки					100			100
аванс зараховується як часткова оплата					600					600
кінець		600	0	1300	700	0	200	100	100	600	600	200	1200

 

Використання даної картки є дуже зручним через те, що  в ній чітко видно, яка подія перша, а яка друга. Крім того чітко видно кінцеві сальдо по субрахунках, що є особливо зручним для заповнення податкової декларації по ПДВ.

Заповнення декларації з ПДВ в частині податкового кредиту контролюється такою формулою: рядок 17 декларації = обороти за Дт 641 за завітний період + сальдо за Дт 644 на кінець звітного періоду – сальдо за Дт 644 за початок звітного періоду.

А тепер подивимося, як буде виглядати схема – бланк обліку товарних операцій. Вона складається по аналогії з попередньою схемою. 

Розглядаючи проведення з нарахування податкових зобов'язань аналогічно відображенню податкового кредиту, ми пересвідчилися, що податкові зобов'язання, точнісінько як і податковий кредит, залишаються на рахунках обліку ПДВ, які їм відповідають (643 і 644), доти, доки на субрахунках 681 і 371 рахуються аванси. Як тільки аванси зараховуються в оплату (відповідно на субрахунки 361 і 631) - паралельно з цим анулюються субрахунки 643 і 644. Крім того, при отриманні або видачі авансів (передоплат) облік податкових накладних ведеться відповідно на рахунках 361 і 631. Це допомагає бухгалтерові контролювати черговість подій і позбавляє необхідності вести аналітичний облік за субрахунками 643 і 644.

Якщо податкова накладна буде рахуватися за дебетом субрахунку 361 в кореспонденції з субрахунком 643 до самого моменту відвантаження, то це бухгалтерові завжди нагадуватиме про те, що першою подією в операції була оплата, а отже, він ніколи не забуде відразу після відвантаження зареєструвати проведення за субрахунком 681 і за субрахунком 641, що означають зарахування авансу в оплату і зарахування податкових зобов'язань в розрахунки з бюджетом.

Заповнення декларації з ПДВ в частині податкових зобов'язань контролюється такою формулою:

 

 

 

 

У будь-якому разі треба пам'ятати, що аванси отримані і аванси видані в бухгалтерському обліку (і нові П(С)БО це підтверджують) ніколи не зараховуються до доходів і витрат. Це лише розрахунки, результат спрямування грошових потоків - не більше.

У зв'язку з цим, точно так само, як ми відокремлюємо реальні (нараховані) доходи і витрати від грошових потоків, треба відокремлювати податкові зобов'язання і податковий кредит, нараховані в зв'язку з отриманням доходів і здійсненням закупівель (відповідно за кредитом і дебетом субрахунка 641) від податкових зобов'язань і податкового кредиту, відображених у зв'язку з отриманням і видачею авансів (відповідно за кредитом субрахунка 643 і дебетом субрахунка 644).