Методи оцінки фінансового потенціалу розвитку торговельного підприємства та напрями їх вдосконалення

 

 

Міністерство освіти і  науки України

Київський  національний  торговельно – економічний університет

Вінницький торговельно – економічний інститут

 

Кафедра економіки підприємства та міжнародної економіки

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Методи оцінки фінансового потенціалу розвитку  торговельного підприємства та напрями їх вдосконалення (на матеріалах ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ», м. Житомир)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 2 курсу, ЕП-21зп групи, Спеціальності 7.030504 «Економіка підприємства»		Падури Олени Вікторівни
Науковий керівник к.е.н., доцент		Богацька Наталія Миколаївна

 

 

 

 

 

 

Вінниця 20 13

ЗМІСТ

 

ВСТУП….	………………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ  ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА…………………………………	6
1.1	Фінансовий потенціал підприємства, його сутність та  складові елементи……………………………………………………………………	6
1.2	Сучасні методи вартості фінансового потенціалу підприємства………………………………………………………………	15
1.3	Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємств………………………………………………….	24
РОЗДІЛ 2	ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ  ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД «РУДЬ»………………………………………………..	28
2.1	Організаційно-економічна оцінка ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ»…………………………………………………………………….	28
2.2	Оцінка фінансового потенціалу розвитку  ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ» на основі сучасних економічних методів…………………………………………………………………….	45
РОЗДІЛ 3	РОЗРОБКА СИСТЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ  ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД «РУДЬ»……………………….	59
3.1	Рейтингова оцінка фінансового потенціалу ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ»……………………………………………………….	59
3.2	Оцінка можливості формування інвестиційного потенціалу на ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ»……………………………………	64
3.3	Вартісна оцінка фінансового потенціалу підприємства………………	83
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………………		96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………..		104
ДОДАТКИ………………………………………………………......................................		111

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У ринкових умовах господарювання оцінка фінансового потенціалу торговельних підприємств та визначення шляхів його удосконалення набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що стійкий фінансовий стан окремого підприємства є передумовою добробуту його працівників, своєчасного та повного виконання бюджету, стабілізації економіки країни загалом.

За результатами оцінки фінансового потенціалу підприємства зацікавлені особи можуть визначити рівень минулого, поточного та перспективного станів підприємства,  розробити ефективні управлінські рішення за всіма напрямами діяльності підприємства.

Загалом, фінансовий потенціал - складне, багатоаспектне поняття, яке охоплює фінансову сферу діяльності підприємства та залежить від сукупності факторів, які визначають постійний вплив, характеризуючи його рівень і потенційні можливості розвитку. В сучасних економічних умовах, що супроводжуються циклічними фінансовими кризами обсяг чистого прибутку багато в чому визначає адаптацію фінансового потенціалу підприємства як до зовнішніх змін, так і до динамізму внутрішнього середовища. Відтак, можна підсумувати, що актуальність теми дослідження обґрунтовується потребою розроблення окремих моделей оцінки фінансового потенціалу торговельних підприємств та адаптації закордонного досвіду фінансового аналізу до вітчизняних умов господарювання, а також розробленням алгоритму прийняття ефективних управлінських рішень. Важливість вирішення проблематичних питань теорії та практики оцінювання фінансового потенціалу підприємств дозволяє визначити шляхи удосконалення існуючих та розробку нових, зокрема галузевих, моделей оцінювання фінансового потенціалу торговельного підприємства.

Дипломна робота включає три розділи. Перший розділ роботи носить теоретичний характер і характеризує сучасні теоретичні підходи до визначення сутності фінансового потенціалу, сучасні методи оцінки фінансового потенціалу розвитку  торговельного підприємства тощо. Для підготовки цього розділу роботи використано останні наукові роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, вітчизняні періодичні видання, законодавчі документи, перелік яких наведено у списку літератури.

Другий розділ роботи характеризує сучасний стан підприємства у динаміці за останні три роки. В межах його здійснено загальну організаційно-економічну характеристику об’єкту дослідження.

Об’єктом дослідження обрано ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ». Так, наведено стислий опис історії розвитку підприємства, визначено основні напрями діяльності, основні види продукції, проаналізовано структуру підприємства та загальний порядок організації його роботи в сучасних умовах.

Крім того, в розділі здійснено оцінку фінансового потенціалу розвитку  ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ» на основі сучасних економічних методів. Результати досліджень відображені в пункті 2.2 даної роботи.

Метою даної роботи є удосконалення методів оцінки фінансового потенціалу розвитку  ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ».

Для цього у роботі було досліджено теоретичні аспекти даної економічної проблеми, оцінено фінансовий потенціал ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ» найбільш поширеними економічними методами, і нарешті, запропоновано шляхи вдосконалення оцінки фінансового потенціалу розвитку  ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ».

У третьому розділі дипломної роботи розроблено систему вдосконалення оцінки фінансового потенціалу розвитку  ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ». Для цього застосовано рейтинговий метод оцінки фінансового потенціалу. Досить суттєвою методологічною розробкою є і системи оцінки  можливості формування інвестиційного потенціалу та вартісної оцінки фінансового потенціалу ПАТ «Житомирський маслозавод «РУДЬ», які запропоновані у роботі.

Варто наголосити і на основних загальнонаукових та економічних методах, які були застосовані у роботі. Серед них:

• синтез - метод, який передбачає групування певних складових, елементів в єдину систему, яка і є предметом дослідження. Синтез  визначає економічні закони,  принципи  та сучасні   концепції економічного розвитку.
• граничний аналіз  – ґрунтується на визначенні крайніх величин, які допомагають визначити зміну певного явища під впливом зміни конкретного чинника;
• горизонтальний аналіз – оцінка динаміки зміни основних економічних показників підприємства;
• методи індукції та дедукції - економіст під час аналізу може відштовхуватись від фактів і переходити до теорії, і навпаки, від теорії переходити до застосування її на практиці. Перший метод - індукція, а другий - дедукція.

Крім визначених розділів роботи містить ще вступ, висновки та пропозиції щодо покращення роботи підприємства, список джерел, додатки тощо.

Виклад матеріалу дипломної роботи носить дослідницько-пошуковий характер на основі матеріалів останніх економічних досліджень у даній галузі. Дипломна робота виконана у текстовому редакторі, містить аналітичні таблиці, рисунки, формули, набрані у редакторі формул.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ  ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

1. Фінансовий потенціал підприємства, його сутність та  складові елементи

 

          Термін «потенціал» з латинської  означає «потужність, сила». Якщо  взяти «потенціал» в фронтальному  розумінні то-це засоби, запаси, джерела , які є в наявності і можуть  бути використані у постанові  будь-якого завдання, а також досягнення  успіху у певній сфері. Можна  також розглянути економічний  довідник в якому йдеться що, потенціал – наявні в економічного  суб’єкта ресурси, а також вміння  їх якнайкраще використовувати  для досягнення успіху. В довіднику  позичковий потенціал банківської  системи вирізняють як:виробничий, експортний, інтелектуальний, інформаційний, природний потенціал. Тож, якщо взяти  економічну науку то вона має  декілька понять потенціалу.

   Отже, в економічній науці буває  кілька підходів до поняття  сутності визначення «потенціал», а саме [16]:

• потенціал з боку ресурсного підходу , що значить сукупність потрібних для діяльності або розвитку систематичності різних видів ресурсів;
• потенціал до факторного підходу, який  вивчають як систему предметних та трудових факторів, які забезпечують успіх у виробництві.

        Науковці третього спрямування  пояснюють потенціал як змогу  комплексу ресурсів економічної  системи реалізовувати поставлені  перед нею доручення. Інакшими  словами, потенціал забовязаний  відтворювати цілісне уявлення  про згуртованість структури  і діяльностей об’єкта, вираження  їх взаємозв’язку. Такою діяльністю , в економічній науці переважає  підхід до поняття суті «потенціалу»  або як сукупності існуючих  та закритих ресурсів і шансів , що можуть бути мобілізовані  для досягнення стратегічних  та тактичних організаційних  цілей.

        Якщо взяти новітній економічний  словник авторами якого є Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовський та Е. Б. Стародубцева, то вони пояснють  це судження як  об’єднана  здібність країни, її сфер , підприємств  виконувати виробничо-економічну  діяльність, випускати продукцію  та товари, надавати обслуговування , вдовольняти попиту населення, соціальні потреби, забезпечувати  розвиток виробництва і споживання. Також зазначається, що економічний  потенціал країни визначається  її природними ресурсами, засобами  виробництва, трудовим та науково-технічним  потенціалом, накопиченим національним  капіталом.

         Лише поодинокі автори аналізують  фінансовий потенціал як складову  підприємства з тих  мотивів  що його сенс до тепер цілком  не визначено. Більша частина  сучасних авторів зрівнюють фінансовий  потенціал з фінансовими ресурсами, котрими воно може керувати  для здійснення щоденних та  перспективних витрат. Ці ресурси  беруть участь у виробничо-господарській  роботі та залучаються для  фінансування певних стратегічних  течій розвитку підприємства. Але  все-таки , ці два поняття нерівнозначні , хоча схожі за змістом. Фінансові  ресурси можна розглядати як  вживання елемента фінансового  потенціалу, тобто як доходи і  накопичення, отримані фірмою від  вжитку наявних ресурсів. А фінансовий  потенціал слід вивчати як  змогу існуючих ресурсів давати  доходи підприємству в певний  період часу .

       В умовах мінливості та невизначеності  ринкової сфери важливою складовою, що постачає безперервність функціонування  та розвиток підприємства в  короткостроковій та тривалій  перспективі, є фінансові ресурси. Чисельний та якісний склад  фінансових ресурсів підприємства  залежить від ступеню та розвитку  його фінансового потенціалу.

Формулюванням суті фінансового потенціалу присвячують увагу як українські, так і закордонні науковці-економісти такі як, В. Ковальова, В. Бикова, Ю. Ряснянський, О. Бєлова та інші. Проте , у науковій літературі описано однозначного трактування цієї категорії, а відсутність останнього унеможливлює створення дієвого механізму ефективного формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання .

         По міркуванню відомого вченого В. Ковальова фінансовий потенціал – це характеристика фінансового положення та фінансових резервів підприємства .У подібному визначенні мова іде тільки про оцінювання фінансового ступеня суб’єкта господарювання з застосуванням відомої системи показників – фінансових коефіцієнтів – і не виникає зміст категорії. Трактуванню В. Ковальова, на нашу думку, не вистачає такої його характеристики як ресурсної складової – єдиного із  факторів, що забезпечують виробничо-господарської діяльності підприємства.

Точніше тлумачення категорії фінансовий потенціал підносять В. Бикова та Ю. Ряснянський. Вони формулють фінансовий потенціал як рушійну силу, потрібну для переведення сконцентрованих на виробництві ресурсів із статичного стану в динамічний, що вбезпечує найбільш ефективну реалізацію цілей та напрямів розвитку підприємства. Втім у цьому формулюванні не враховуються зовнішні чинники розвитку підприємства. На відміну від класичного визначення „потенціалу” якоснови, можливості, засобів, запасів, які можуть бути приведені в дію, автори повідомляють лише про сконцентровані на підприємстві фінансові ресурси і не стосуються проблеми оцінювання ходу їх залучення.Проте, як вказано вище, фінансові ресурси є своєрідним видом ресурсів і не можна нехтувати джерелами їх формування з огляду на те що вони, по-перше існують платні, по-друге, в деякі періоди і за певних ситуацій внутрішнього та зовнішнього характеру виступають фактором, що зумовлює загрозу збитків у платоспроможності підприємства чи, навіть, загрозу його подальшого функціонування. Фінансові ресурси мають важку динаміку, джерелами їх формування є власні та залучені наклади , поелементний склад та структура яких постійно трансформується , а отже змінюється фінансовий потенціал підприємства в цілому.