Механізм формування, методи планування та управління прибутком підприємства

Виконання модернізації комунальної теплоенергетики  підприємства дасть змогу підвищити енергоефективність, якість і надійність теплопостачання.

 

 

3.2. Удосконалення політики розподілу і використання прибутку

 

В умовах функціонування ринкової економіки прибуток виступає основною метою підприємницької діяльності,  тому визначення суті прибутку та механізму вдосконалення його розподілу та використання є необхідною передумовою розвитку економіки країни.

Під час розподілу  прибутку важливим є оптимальне поєднання  таких завдань його ефективного використання: здійснення розподілу прибутку відповідно до стратегії розвитку підприємства;  підвищення рівня добробуту власників підприємства, шляхом реалізації дивідендної політики; забезпечення приросту ринкової вартості суб'єкта господарювання у короткотерміновій та довготерміновій перспективах;  підвищення інвестиційної привабливості підприємства; забезпечення ефективного впливу на трудову активність працівників,  яка здійснюється шляхом участі працівників у розподілі прибутку; реалізація соціального розвитку підприємства; зменшення ризиків діяльності внаслідок формування та поповнення резервного фонду, фонду резерву виплат дивідендів, інших фондів спеціального призначення.

Стратегічними завданнями управління підприємств,  з урахуванням яких необхідно виконувати розподіл прибутку, є: забезпечення ефективності діяльності ключових напрямків діяльності; забезпечення додаткового розвитку і отримання максимальної вартості підприємства; забезпечення стабільної прибутковості діяльності; створення нових і розвиток існуючих напрямків діяльності для забезпечення подальшого розвитку; виконання реальних можливостей і концентрації потужностей, з метою створення потенціалу розвитку; розвиток підприємства шляхом ефективного використання капіталу; створення реальних гарантій для подальшого розвитку; створення стійкого потенціалу розвитку в різних сценаріях змін.

Управління  розподілом та використанням прибутку підприємства доцільно здійснювати поетапно:

1. Перший етап  – формування інформаційної бази для аналізу ефективності використання підприємства.

2. Другий етап  – ретроспективний аналіз використання прибутку підприємства.

3. Третій етап  –  дослідження внутрішніх  та зовнішніх чинників, що впливають на ефективність використання прибутку підприємства.

4. Четвертий  етап –  це визначення напрямів  розподілу прибутку у поточному період з врахуванням стратегічних та тактичних цілей підприємства.

5. П'ятий етап  – розроблення системи управлінських рішень по забезпеченню повного та ефективного використання розподіленого прибутку.

6. Шостий етап  – забезпечення контролю за виконанням управлінських рішень щодо розподілу та використання прибутку підприємства.

7. Сьомий етап  –  корегування окремих управлінських  рішень щодо розподілу та використання прибутку за результати здійсненного контролю та з врахуванням стратегії розвитку підприємства.

Важливим напрямком  стратегічного планування діяльності є врахування усіх чинників та аспектів подальшого розвитку підприємства для  повного і обґрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рівня прибутковості.

Під час розподілу  прибутку необхідно встановити обґрунтовані пріоритети розподілу з урахуванням  обмеженості ресурсів та визначити  конкретні цілі, для досягнення яких будуть мобілізуватися ресурси підприємства.

Стратегічними завданнями управління підприємства, з огляду на які необхідно проводити розподіл прибутку, є:

- забезпечення ефективності діяльності за ключовими напрямками діяльності;

- забезпечення додаткового розвитку і отримання максимальної вартості підприємства;

- забезпечення стабільної прибутковості діяльності;

- створення нових і розвиток існуючих напрямків діяльності для забезпечення подальшого розвитку;

- виконання реальних можливостей і концентрації потужностей, з метою створення потенціалу розвитку;

- розвиток підприємства шляхом ефективного використання капіталу;

- забезпечення реальних гарантій для подальшого розвитку;

- створення стійкого потенціалу розвитку за різних сценаріїв змін.

В умовах функціонування ринкової економіки України механізм розподілу прибутку має велике значення, адже у ньому відображається ефективність господарської діяльності, від нього залежить дієвість господарської самостійності й самофінансування підприємств. Від удосконалення форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному підвищенні ефективності діяльності та покращенні кінцевих фінансових результатів.

Таким чином, на наш погляд, основними шляхами удосконалення цільової структури використання прибутку КП «Південно-Західні тепломережі» є:

● визначення пріоритетного  напрямку використання прибутку –  капіталізації коштів, що спричинить до подальшого розвитку підприємства та покращення фінансових результатів від діяльності підприємства; 

● оптимізація  розміру коштів, спрямованих на фонд споживання, зокрема грошових коштів,  спрямованих на матеріальне заохочення працівників,  що сприятиме підвищенню продуктивності праці і як наслідок розміру прибутку у майбутніх періодах, а також соціального розвитку підприємства; 

● розрахунок оптимального розміру резервного фонду та скерування коштів на забезпечення його збільшення; 

● оптимізація  коштів, що спрямовуються в інші цільові фонди та з іншою метою; 

● забезпечення умов діяльності підприємства за яких прибуток, який підлягає розподілу підприємства не буде використовуватися для сплати підприємством штрафних санкцій; 

● складання  детального плану використання та розподілу прибутку підприємства з визначеними датами та конкретним кошторисом; 

● проведення чіткого контролю за виконанням поставлених завдань у плані використання та розподілу прибутку; 

● проведення економічної  роботи щодо аналізу динаміки та чинників отриманих прибутків у базовому періоді, виявлення резервів, що сприятимуть максимізації прибутку, а також планування формування, розподілу та використання прибутку на наступні періоди.

Одним із резервів росту прибутку є збільшення об'єму  реалізації продукції. Між прибутком  та об'ємом реалізації існує пряма  залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. 

Збільшення  прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет.

Певну роль у  процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств, збереження наявних довготривалих господарських зв'язків. Також необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. 

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Зниження собівартості продукції – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення. 

Потребують  вдосконалення й нормативи. Одним  з резервів збільшення прибутку є  більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Резервом росту прибутку є підвищення якості виробленої продукції, наданих послуг і ліквідація втрат від браку. Виявлення його резервів впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, на розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.

Таким чином, з  метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку у перспективі виникає потреба у розробці стратегії

управління  підприємством спрямованої на вдосконалення  механізму формування та використання прибутку. 

Для того, щоб  максимізувати  прибуток підприємства необхідно виконати комплекс завдань щодо забезпечення зростання обсягів діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи управління підприємства.

Розподіл прибутку підприємства необхідно здійснювати відповідно до спеціально розробленої політики, формування якої є складною економічною задачею. Ця політика повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників та працівників. При цьому у процесі формування політики розподілу прибутку необхідно враховувати дві протилежні мотивації власників підприємства –  отримання високих поточних доходів або значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді.

Отже, підсумовуючи матеріал даного підрозділу, слід сказати  що, ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку.

Комунальна  теплоенергетика суттєво впливає  на розвиток соціально-економічних  взаємовідносин у регіонах і країні загалом, оскільки забезпечує тепловою енергією більше половини усього житлового фонду та установ бюджетної сфери. При цьому вона є технічно відсталою галуззю економіки, з багатьма проблемами, що останнім часом особливо загострилися.

Отже, в результаті проведених досліджень встановлено, що інвестування коштів у переобладнання котелень  на твердопаливні котли дозволить підвищити ефективність діяльності КП «Південно-Західні тепломережі».

В умовах функціонування ринкової економіки України механізм розподілу прибутку має велике значення, адже у ньому відображається ефективність господарської діяльності, від нього залежить дієвість господарської самостійності й самофінансування підприємств. Від удосконалення форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному підвищенні ефективності діяльності та покращенні кінцевих фінансових результатів.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Прибуток –  важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного  суб’єкта господарської діяльності, оскільки саме у прибутку акумулюються  результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність і використання виробничих ресурсів та собівартість.

Прибуток є  об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Управління  прибутком у вузькому розумінні  полягає: у збільшенні доходів підприємства; зменшенні витрат; формуванні та реалізації ефективної податкової політики; оптимальному розподілі прибутку.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства свідчить про те що, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зростає з кожним роком. У 2010 році порівняно з 2009 роком чистий дохід збільшився на 8,85 %, а в 2011 році порівняно з 2010 роком на 8,45 %. Показник собівартості наданих послуг зріс у 2010 році порівняно з 2009 роком на 12,2 % (3107 тис. грн.), а в 2010 році порівняно з 2011 роком на 15,72 % (4478,7 тис. грн.), зростання відбулося за рахунок збільшення обсягу наданих послуг.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2010 році порівняно з 2009 роком зросла на 4,88 %, це зростання пов’язано із введенням на підприємстві нових ЕОМ, а в 2011 році порівняно з 2010 роком знизилась на 5,16 %. Фондовіддача в 2010 році порівняно з 2009 роком зросла на 4,49 %, а в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 13,50 %, що свідчить про ефективне використання основних фондів в даному році.

Негативним  явищем для діяльності підприємства є підвищення матеріальних витрат у 2010 році порівняно з 2009 роком на 9,17% (1832,4 тис. грн.), а у 2011 році порівняно із 2010 роком на 19,41 % (4238,4 тис. грн.), що спричинило підвищення матеріаломісткості у 2010 році на 8,11 %, а у 2011 році на 8,75 %, і зниження матеріаловіддачі у 2010 році на 7,4 %, у 2011 році на 8 %. Показник загальної фондоозброєності  зріс у 2010 році порівняно із 2009 роком на 4,85 %, а у 2011 році порівняно із 2010 роком на 0,66 %. Це свідчить про високу ступінь озброєності фондами одного працівника.