МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І НАУКИ УКРАЇНИ

АВТОМОБІЛЬНО- ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

ДОНЕЦЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

Кафедра: “Менеджмент організацій”

КУРСОВИЙ  ПРОЕКТ

 

на тему:

“Управління продуктивністю роботи підприємства”

з дисципліни

 “ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ” 

Студентки 4-го курсу                                                           Науковий керівник

факультету АД                                                                         асистент кафедри

гр. МО-00 а                                                                 “Менеджмент організацій”

                                                                                                             Галушка В.В.

                        Дата здавання_____________________

                        Допущений до захисту_____________

                        Дата захисту______________________

                        Оцінка___________________________

                        Підпис___________________________

Горлівка 2004

ЛИСТ  ЗАВДАННЯ

 

Кафедра “Менеджмент організацій”

Автомобільно  – Дорожній Інститут

Донецького  Національного Технічного Університету

ЗАВДАННЯ

до  курсового проекту  з дисципліни “Операційний менеджмент”

за  темою: “Управління  продуктивністю роботи  підприємства”

1  Система  цін на продукцію

2  Ціноутворення  на підприємстві

3 Вихідні  дані щодо розрахунку багатофакторної  моделі вимірювання  продуктивності 

 

Дата  видачі завдання____________________________________

Завдання  прийняла

студентка групи МО – 00а_________________

Завдання  видав

науковий  керівник проекту   Галушка В.В.____________ 
 
 

    РЕФЕРАТ

 

    Курсовий проект: ___стор., ___рис., ___табл., ___дж., ___ аркушів графічної частини. 

    Предметом дослідження є продуктивність роботи підприємства та виробнича програма промислового підприємства.

    Мета  курсового проекту – проведення теоретичного дослідження методів  розробки виробничої програми на підприємстві та проведення оцінки рівня продуктивності роботи підприємства. 

    Методи  дослідження: факторний, індексний, трендовий, балансовий, порівняльний.

    У роботі розглянуті теоретичні аспекти  економічної категорії “планування”, цілі і створення плану виробничо – господарської діяльності на підприємстві, наведено методики планування виробничої потужності.

    У ході дослідження, за допомогою прикладних програм корпорації Microsoft – MS Word i MS Excel, проведений аналіз рівня продуктивності роботи підприємства по статтях витрат, у результаті якого був встановлений взаємозв’язок  величини собівартості з обсягом виробництва і величиною витрат на енергоресурси, оцінений вплив на прибуток змін у прибутковості, продуктивності ат рівні відшкодування витрат.   
 

    ПЛАНУВАННЯ, ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА, ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ, ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО, АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ, ПРИБУТКОВІСТЬ, ВІДШКОДУВАННЯ       ВИТРАТ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 

    ЗМІСТ

 

    ВСТУП................................................................................................................ 

    1 СИСТЕМА  ЦІН НА ПРОДУКЦІЮ..............................................................

    1.1 Ціна як економічна категорія.....................................................................

    1.2 Функції та види цін в умовах  формування ринкової економіки............

    1.3 Фактори, що впливають на формування  ціни......................................... 

    2 ЦІНОУТВОРЕННЯ  НА ПІДПРИЄМСТВІ.................................................

    2.1 Цінова політика підприємства...................................................................

    2.2 Цінова стратегія підприємства................................................................. 

3 РОЗРАХУНОК  БАГАТОФАКТОРНОЇ МОДЕЛІ ВИМІРУ  ПРОДУКТИВНОСТІ.........................................................................................

    3.1 Характеристика сутності “продуктивність”.............................................

3.2 Послідовність  розрахунку багатофакторної моделі  виміру   продуктивності...................................................................................................

    3.3 Розрахунок і аналіз багатофакторної  моделі виміру продуктивності.... 

    ВИСНОВКИ.......................................................................................................

    ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ..................................................................................... 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Розвиток  економіки на сучасному етапі, неминучість  і необхідність перехідного періоду  від однієї системи господарювання до іншої, трансформація адміністративної системи і механізмів керування в ринкові, ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов.

    Від їхнього рішення залежать виживання  підприємств, гнучкість їхнього  реагування на зміни зовнішніх причин, на фактори нестабільності і невизначеності, що властиві нинішньому перехідному періодові.

    Серед причин, що спонукали підприємство до перебудови структури виробництва  і керування, основними вважається зміна попиту на продукцію, що випускається, ріст собівартості продукції в силу впливу  інфляції і відсутність або мінімальний рівень матеріально – технічної підтримки обслуговування устаткування, зародження конкурентних відносин. Немаловажну роль  грає  орієнтація роботи підприємства на маркетинг. У зв'язку з цим фактором довелося переглянути асортимент продукції, що випускається, оскільки «успіх будь-якого підприємства практично цілком залежить від того, виберуть покупці його продукцію або віддадуть перевагу продукції конкурентів», а також змінити підходи до цінової політики.

    Сьогодні  в Україні  завершується  формування  нового ринку.  У споживачів  з’являється  вибір пропонованих товарів та  послуг.  Задоволення  бажань    покупців  стає одним з найважливіших  факторів успіху  в вітчизняній  економіці. В умовах ринкової економіки успіх будь-якого підприємства або підприємця багато в чому залежить від того, як правильно вони будуть установлювати ціни на свої товари і послуги. Але це не так те просто зробити, тому що на ціни впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних факторів. Сьогодні ціна може визначатися кількістю витрат на виробництво товару, а завтра її рівень може залежати від психології поводження покупців. Отже, підприємець при встановленні ціни на товар повинний враховувати усі фактори, що впливають на її рівень, і установити ціну таким чином, щоб дістати прибуток. Однак, у даний час значна частина підприємців нашої країни не має необхідних теоретичних і практичних знань складного механізму ціноутворення на товари і послуги. У результаті вони найчастіше допускають серйозні прорахунки при встановленні цін, що веде в ряді випадків до істотних збитків, а іноді і до банкрутства підприємств. Щоб цього не сталося, кожен економіст, кожен підприємець повинний опанувати теорією і практикою ціноутворення.

    Ціна  в сучасній економіці – це  не тільки індикатор співвідношення попиту та пропозиції, на який повинна  орієнтуватися підприємство, але  насамперед – найважливіший  елемент  маркетингу підприємства. Але на зміну  цінової конкуренції приходить  конкуренція якості і додаткових послуг для споживача. Стабільність цін і ринкових умов виявляється для фірми привабливішим, ніж передбачувані вигоди від зміни цін.

    Науково-технічні досягнення підсилили  тенденцію  уваги споживачів до якості продукції. Одночасно підвищилися увага суспільства до екології і загальна культура споживання. У результаті відбулася диференціація попиту, що викликала подальше підвищення вимог до якості й обслуговування споживача.  А тому що на українських ринках насиченість ринку нижче, ніж, скажемо в Європі, а також нижче і середній рівень доходів у порівнянні з європейськими, те і набагато вище цінова чутливість споживачів. Таким чином, для нашої країни питання ціноутворення більш ніж актуальний.

    Головна задача кожного підприємства — випуск високоякісної продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основними задачами операційного менеджменту  є виявлення обсягу випущеної продукції, придбання товарів, їхньої реалізації, виявлення фактичних витрат по виготовленню або придбаним товарам, аналіз і контроль собівартості зробленої продукції, шляхів її зниження, визначення кінцевих результатів виробництва і реалізації і їхні використання.

1  СИСТЕМА ЦІН НА ПРОДУКЦІЮ

                 1.1 Ціна  як економічна категорія

 

    Ціна  – економічне поняття, існування і важливість якого нікому не треба пояснювати і доводити. З дитячих років, як тільки людині приходиться спостерігати або самому брати участь у покупці, він на побутовому рівні сприймає, що таке ціна і яку роль вона грає в його житті і житті інших людей.

    Висока  ціна означає, що річ дорога і її покупка вимагає великих грошових витрат, низька ціна означає дешевину і менше навантаження на кишеню покупця. Однак ціна, а точніше, ціни, уся  їхня сукупність являють собою не тільки індивідуальну, соціальну категорію. Вони регулюють як окремі покупки і продажі товарів споживачам, так і економічні процеси в цілому, включаючи виробництво, розподіл товарів, обмін або споживання благ, надання послуг. Тут вже всі ціни, разом узяті, з урахуванням їх формування і зміни діють як загальний, єдиний, цілісний ціновий механізм.

    Це  функція цін і їхня взаємодія  на економіку в масштабах не тільки особистості і родини, але і  підприємства, галузі, території, країни набагато менше відомі обивателеві [1, c.1-7].

      Далеко не усі знають, що під єдиним поняттям «ціна» розуміється безліч різновидів цін, включаючи оптові, роздрібні, регульовані, договірні, вільні ринкові, державні, контрактні, прогнозні, проектні, лімітні, світові і ряд інших.

    Ціни, безсумнівно, являють собою тонкий, гнучкий інструмент і в той же час досить могутній важіль керування економікою, хоча їхні реальні можливості впливу на економіку взагалі і на рівень життя зокрема набагато менше надій, покладених на ціни, на ціновий механізм людьми. У директивно керованій економіці ціни використовуються як зовнішній регулятор, інструмент впливу з боку уряду, тоді як у ринковій вони утворять частину системи саморегулювання.

    У ціновому механізмі варто розрізняти і виділяти дві взаємодіючі частини. Це, з одного боку, самі ціни, їхні види, структура, величина, динаміка зміни і, з іншого боку – ціноутворення як спосіб, правила встановлення, формування нових цін і зміни діючих. Ціноутворення, з яким люди знайомі набагато менше, ніж з цінами, виступає активно, що задає частиною всього цінового механізму. Воно, власне, і визначає величину ціни. Але найчастіше ціноутворення від нас сховано, а ціни ми бачимо наяву. Ціни і ціноутворення складають у своїй єдності ціновий механізм [2, c. 78 - 95].

    Під загальною широко розповсюдженою назвою «ціна» розуміється комплекс економічних понять, що входять у єдину синтетичну систему. Реально під одним найменуванням «ціна» існує, як згадувалося вище, безліч її видів, що розрізняються між собою призначенням, областю застосування, способом формування.

    Дати  загальне, єдине визначення поняття  «ціна» настільки ж складно, як знайти загальну дефініцію терміна «гроші». Тим більше, що ці поняття тісно  зв'язані між собою і що термін «ціна» походить від слова «гроші». Для споживача, покупця таке твердження може показатися дивним. З позиції покупця, що здобуває товари за визначеними цінами, усі представляється гранично ясним. Для покупця ціна – це кількість грошей, що йому приходиться платити за одиницю товару, за річ, за послугу. Для продавця – це кількість грошових одиниць, яку можна одержати за продавану річ. У принципі, ці природні, емпіричні визначення цілком коректні.

    Однак подібні найпростіші визначення не дають ключ до розуміння, якою повинна  бути ціна, як вона зароджується, як діє  ціновий механізм.