Управління продуктивністю роботи підприємства

    Таким чином, можна визначити основи вимірювання  продуктивності, а саме:

    1. Визначення вимірювачів, які включаються  до системи.

    2. Їх перевірка відповідно вищенаведеним  критеріям.

    3. Створення умов для практичного  використання конкретних показників продукції та витрат (наприклад, вибір шкали, визначення джерела, а також методу одержання вихідних даних).

    4. Оцінка одержаних коефіцієнтів  та індексів відповідно критеріям  системи вимірювання. 

    3.2 Послідовність розрахунку  багатофакторної  моделі виміру  продуктивності

 

    Основи  БФМП. Як було визначено вище, продуктивність – це співвідношення між кількістю продукції, яка вироблена організаційною системою (товари, послуги, звіти, випускники вузів тощо), і кількістю витрат, які використано в тій же організаційній системі для випуску цієї продукції (енергія - газ, електрика тощо; праця - прямі і посередні витрати, управлінські працівники тощо; матеріали - сталь, папір, деревина тощо; капітал - земля, устаткування, будівлі, споруди, готівка, інвестиції тощо).

    У зв'язку з цим для вимірювання  необхідна інформація – дані про  продукцію та виграти. Крім того, дані про витрати повинні відображати усі ресурси, які використано для виробництва цієї продукції. Періодом аналізу може бути рік, квартал, місяць тощо. За причинами, які наведено нижче, також потрібні дані про ціни для кожного виду продукції (ресурсу). Якщо відсутні ціни і питомі витрати, тоді необхідні сумарні доходи і сумарні витрати. Таким чином, для реалізації моделі необхідні такі дані:

    • обсяг і ціна кожного виду продукції;

    • обсяг і ціна кожного елементу витрат.

    Використання  БФМВП дозволяє менеджерам: 1) одержати загальний, інтегрований вимірювач продуктивності для підприємства; 2) забезпечити аналітичну ревізію динаміки показників продуктивності; 3) забезпечити фінансовий контроль за поточними показниками; 4) підготувати фінансові звіти; 5) оцінити та виміряти вплив змін в продуктивності на прибутковість підприємства; 6) оцінити ефективність будь-яких заходів щодо підвищення ефективності виробництва та управління; 7) виявити основні стратегічні, оперативні цілі (задачі) підприємства взагалі, окремих його підрозділів зокрема. Використання БФМВП дозволяє також виявити, чи збільшилися витрати матеріалів, наприклад, в результаті браку, в залежності від якості виробу, реальної зміни обсягу продукції, конструкції виробу тощо. Це, безумовно, дуже цінна інформація в фінансово-економічному аналізі підприємства. БФМВП можна використовувати для вимірювання змін продуктивності праці, матеріалів, енергії та навіть капіталу. Вона дозволяє в явній формі виміряти і оцінити (в грошових одиницях) вплив контрольованих та неконтрольованих факторів на прибуток, а також проаналізувати, яким чином, за допомогою яких стратегій менеджменту можна управляти прибутковістю підприємства. Одночасно завдяки БФМВП можна, на основі тієї ж інформації, яку використовують для розрахунку доходів (витрат), повніше і глибше вникнути в процес формування прибутку.

      Методичний опис БФМВП. На таблиці, яка приведена у графічній частині курсового проекту та у додатку А представлено типову форму БФМВП. Так, перші шість граф таблиці містять вихідні дані, які потрібні для розрахунку моделі. В графу 1 уводять кількість продукції, яку вироблено або продано організаційною системою, та кількість ресурсів, які спожито в процесі виробництва цієї продукції в періоді 1. Період 1 в моделі називають базисним періодом. При виборі базисного періоду переважно намагаються визначити репрезентативний період, з яким доцільно порівнювати показники результативності поточного звітного періоду. Базу можуть також визначати "нормативи" або просто попередній щодо поточного (звітного) період.

    Зазначимо також, що межі організаційної системи (одиниці аналізу) в даній моделі твердо не встановлено. Крім того, моделювання  процесу продуктивності має здійснюватись в першу чергу, і тільки потім можливе проведення розробок щодо застосування БФМВП. Вона, перш за все, дозволяє досить чітко визначити одиницю аналізу, витрати, види продукції та результати. Необхідно також завчасно визначити тривалість аналізованого періоду. В залежності від потреб користувача, наявності даних, виробничого циклу тощо період може бути будь-яким (тиждень, місяць, квартал, півріччя, рік).При визначенні тривалості періоду необхідно ураховувати умови одержання та порівняння даних, оскільки основна мета полягає саме у порівнянні продукції, яку вироблено в даному періоді, з ресурсами, які спожито за той же період часу. Отже, графа 1 характеризує випуск продукції та ресурси, які спожито для її виробництва в базисному періоді.

    В графу 2 уводять ціни одиниці продукції і ресурсу в (базисному) періоді 1. Зазначимо, що користувач може визначити не тільки одиниці виміру для кожного виду продукції (ресурсу), ціна одиниці також піддається його контролю. Наприклад, витрати на робочу силу можуть включати основну ставку, а також премії і доплати. Тут лише одна тільки вимога - ціна одиниці повинна відповідати одиниці обсягу.

    Графа 3 відображає вартість (обсяг · ціна) кожного елементу продукції або витрат. Тому вона показує доходи від продажу продукції і витрати на придбання відповідних ресурсів. Ця графа розраховується автоматично за заданою програмою.

    В графи 4-6 уводять ті ж дані, але для періоду 2, або поточного (звітного) періоду. Графа 6 заповнюється шляхом помноження даних графи 4 і графи 5.

    Таким чином, у графах 1-6 представлено дані, які необхідні для "запуску" моделі. Як бачимо, потреба в інформації є, очевидно, основною перешкодою на шляху успішного упровадження моделі. Тепер можна більш докладніше з'ясувати основні можливості, які характерні для цієї моделі.

    Графи 7-9 "Зважені коефіцієнти змін". Головне призначення граф і формул полягає в тім, щоб виявити:

    графа 7 - зважені за цінами та перераховані у цінах базисного періоду зміни обсягів. Власне кажучи, в графі 7 виключено вплив цінових змін та виявлено, зважені за цінами, зміни обсягів продукції і витрачаємих ресурсів (див. формулу 3.3);

    графа 8 - зважені за обсягами та перераховані за обсягами поточного (звітного) періоду зміни цін продукції і ресурсів. Іншою мовою, в графі 8 виключено вплив зміни обсягів продукції і ресурсів, або просто виявлено зміни цін продукції і ресурсів між періодом 1 та періодом 2 (див. формулу 3.4);

    графа 9 - одночасний вплив змін цін та обсягів між періодами 1 і 2 за кожним рядком моделі (див. формулу 3.5).Показники цієї графи можна також розрахувати через помноження показників графи 7 і графи 8.

    Графи 10-11 "Коефіцієнти витрати / доходи". Вони показують співвідношення елементів рядків в графах 3 і 6. Графа 10 містить коефіцієнти для періоду 1 (див. формулу 3.6), графа 11 - для періоду 2 (див. формулу 3.7). Зверніть увагу на те, що інформація із цих двох граф, цілком імовірно, вже доступна та знайома більшості менеджерів досліджуваного підприємства. Вони здатні визначити частку, яку складають окремі елементи витрат в загальних витратах, загальній виручці або іншій агрегованій статті бюджету. Мета розрахунку цих коефіцієнтів - допомогти Вам виявити на підприємстві можливі резерви та прийняти важливе рішення щодо підвищення його продуктивності через зменшення витрат за «пріоритетними видами».

    Графи 12-13 "Коефіцієнти продуктивності". Графа 12 характеризує співвідношення продукції та витрат в періоді 1 (див. формулу 4.6), а графа 13 – в періоді 2 (див. формулу 3.9).

    Графи 14-16 "Зважені індекси результативності". В графі 14 показані індекси продуктивності, які зважені за цінами (див. формулу 3.10). В графі 15 – індекси відшкодування витрат, які зважені за обсягом (див. формулу 3.11). Показники графи 15 можна також розраховувати як співвідношення показників графи 14 і графи 12. В графі 16 - індекси прибутковості. Зверніть увагу на те, що усі рядки, які містять дані по продукції, не заповнюються. Це зумовлено тим, що в графах 14-16 тепер показано співвідношення продукції та витрат, або зміни коефіцієнтів результативності між періодами 1 і 2 (див. формулу 4.10). Взагалі сутність БФМВП полягає в розрахунку показників граф 12-19.

    Графи 17-19 містять грошові еквіваленти відповідних кліток граф 14-16. Іншою мовою, ці графи показують, як впливає на прибуток збільшення продуктивності (графа 17 - див. формулу 3.13) або зміна індексу відшкодування витрат (графа 18 - див. формулу 3.14). Сукупній вплив зазначених факторів на прибуток характеризує графа 19 (див. формулу 3.15). Так, графа 17 відображає приріст (збільшення або зменшення) прибутку через зміну (зростання або зниження) продуктивності певного елементу витрат. Графа 18 показує, як відшкодування витрат через ціни продукції впливає на прибуток. Графа 19 характеризує загальну зміну прибутку між двома періодами через зміну і продуктивності, і відшкодування витрат.

    Алгоритм  розрахунку БФМВП: 

    Графа 7: 

                                                        (3.3) 

    де Q_i1 , Q_i2 – обсяг виробленої (реалізованої) продукції і-того виду в базисному і поточному (звітному) періодах відповідно, в натуральних одиницях;

    р_і1 , р_і2 – ціна одиниці виробленої (реалізованої) продукції і-того виду в базисному і поточному (звітному) періодах відповідно, в грошових одиницях;

    і – вид продукції;

    n – число видів продукції. 
 
 
 
 
 

    Графа 8: 

                (3.4) 

    Графа 9:  

                (3.5) 

    Графа 10: 

          =  (3.6) 

    де  І_ij1 – обсяг j-того виду ресурсу на виробництво і-того виду продукції в базисному періоді (елемент витрат), в грошових одиницях;

    j – вид ресурсу. 

    Графа 11: 

          =  (3.7) 

    де  І_ij2 – обсяг j-того виду ресурсу на виробництво і-того виду продукції в поточному (звітному) періоді (елемент витрат), в грошових одиницях. 
 

    Графа 12: 

          =  (3.8) 

    де  р_ij1 – ціна одиниці j-того виду ресурсу для виробництва і-того виду продукції в базисному періоді, в грошових одиницях. 

    Графа 13: 

          =  (3.9) 

    де  р_ij2 – ціна одиниці j-того виду ресурсу для виробництва і-того виду продукції в поточному (звітному) періоді, в грошових одиницях. 

    Графа 14: 

          =  (3.10) 
 
 
 
 
 
 

    Графа 15: 

          =  (3.11)

    Графа 16: 

          =  (3.12) 

    Графа 17: 

          x  (3.13) 

          Графа 18 = Графа 19 –  Графа 17 (3.14) 
 
 
 
 
 
 

    Графа 19: 

          x  (3.15) 

    Таким чином, опис методичних основ розрахунку БФМВП закінчено. Незважаючи на громіздкість деяких формул, дана модель відносно проста. Проте, вона має великі можливості з точки зору забезпечення процесу прийняття ефективних управлінських рішень.

    3.3 Розрахунок і аналіз  багатофакторної  моделі виміру  продуктивності

 

    Розрахунок  рівня продуктивності аналізованого  підприємства за багатофакторною моделлю вимірювання продуктивності дав такі результати:

    1) рівень зважених коефіцієнтів  змін обсягів показує, що за  період 2 обсяги виробу Х більше на 28,36% ніж за період 1 ; обсяги виробу Y на 6,90% більше ніж за період 1 . Сукупна зміна у 2 періоді обсягів виробів Х та Y складає на 17,68% більше ніж у 1 періоді . Сукупна зміна обсягів витраченої робочої сили  у 2 періоді складає на 13,96% більше ніж в періоді 1 , за рахунок збільшення кількості управлінського персоналу на 11,11% і робітників на 15,38%. Сукупна зміна обсягів витрачених матеріалів складає на 8,07% більше ніж в періоді 1 , за рахунок збільшення кількості скловолокна на 10% і зниження кількості деревини на 27,27%. Сукупна зміна обсягів витраченої енергії складає на 29,45 % менше ніж в періоді 1 , за рахунок зменшення кількості електрики на 16,67% і зниження обсягів газу на 33,33%. Сукупні витрати, зважені за цінами періоду 1 за період 2 збільшилися на 7,54% .

    2) результати розрахунку зважених  коефіцієнтів зміни ціни показують,  що ціна на виріб Х та  виріб Y збільшилася відповідно  на 14,29% та 37,50% . Сукупна зміна ціни виробів Х та Y складає у періоді 2 на 24,77% більше ніж в періоді 1 . За період 2 ціни на управлінський персонал збільшилися на 6,90% , на робітників збільшилися на  2% . Середня ціна на робочу силу збільшилася на 15,73% . Середня ціна на матеріали збільшилася на              34,57% , за рахунок збільшення ціни на скловолокно на 35,82%. Середня ціна на енергію зменшилась на 27,53 % , за рахунок зменшення ціни на електрику на 50,63% та на газ на 20%. Середня зміна цін на всі види витрат, зважена за обсягом наданих послуг  у періоду 2 складає на 30,05% більше ніж за період 1 .