Операції комерційних банків на валютному ринку

Алгоритм здійснення міжбанківських розрахунків може бути представлений у вигляді укрупненої блок-схеми (рис. 5.1).

Підприємство, що має намір перерахувати кошти на користь свого контрагента, подає до комерційного банку, де відкрито його поточний рахунок, платіжне доручення (блок 1).

Банк, отримавши доручення, формує власний розрахунковий документ та надсилає  його до своєї РРП у вигляді електронного платіжного повідомлення про перерахування коштів на коррахунок банку, де відкрито поточний рахунок одержувача коштів (блок 2). У разі,  якщо банк одержувача обслуговується тією ж РРП, що і банк платника, РРП здійснює одночасне списання  коштів з коррахунку банку платника та зарахування їх на коррахунок банку одержувача шляхом відповідної зміни залишків на цих рахунках (блоки 3,4). Банк одержувача після надходження коштів зараховує їх на поточний рахунок одержувача (блок8).

У випадку, коли банки платника та одержувача розташовані в різних областях України, РРП, яка обслуговує банк платника, надсилає до ЦРП повідомлення про перерахування коштів до РРП, що обслуговує банк одержувача (блок 5). ЦРП, отримавши  це повідомлення, списує кошти з рахунку РРП банку платника (блок 6). РРП, яка обслуговує банк одержувача,  зараховує одержані кошти на його кореспондентський рахунок (блок 7). В свою чергу банк, в якому відкрито поточний рахунок одержувача, здійснює зарахування одержаних коштів на цей рахунок (блок 8).

Діюча сьогодні система електронних міжбанківських розрахунків була розроблена Національним банком України і впроваджена в банківську практику з 1994 року. Введення в дію цієї системи значною мірою сприяло процесу фінансової стабілізації в Україні, оскільки зробило практично неможливим неконтрольоване створення комерційними банками кредитних засобів обігу та ліквідувало механізм надання банківських кредитів в розмірах, що  перевищували реальні залишки грошових коштів на кореспондентських рахунках банків (так зване «червоне сальдо»). Слід  також зазначити, що система електронних платежів НБУ не має аналогів і є незаперечним лідером по швидкості здійснення розрахунків (в режимі реального часу) та по рівню інформаційно-програмного захисту не тільки серед країн СНД, але і серед багатьох країн з розвиненою ринковою економікою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 Рис. 5.1. Укрупнена блок-схема здійснення

міжбанківських розрахунків в Україні

 

5.3. Організація  готівково-грошового обігу в банківських  установах.

Специфіка здійснення українськими комерційними банками операцій з розрахункового обслуговування  клієнтів полягає в тому, що, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб’єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти. В цьому зв’язку, банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, повинні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з касового обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Касове обслуговування – це сукупність банківських операцій із прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Для здійснення операцій з касового обслуговування клієнтів комерційні банки зобов’язані виконати відповідні спеціальні вимоги. Так, побудова та обладнання касового вузлу банку мають відповідати Відомчим будівельним нормам «Проектування банків та банківських сховищ», затвердженим постановою Правління НБУ від 29.08.95р. №216. Обов’язковою є наявність в штаті банку касових працівників, професійна підготовка яких відповідає  вимогам, що викладені в «Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків №1», затвердженій постановою Правління НБУ від 07.07.94р. №129. Якщо ж банківська установа досягла щоденного обсягу зберігання готівкових коштів  в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, система її охорони повинна бути організована у  точній відповідності з «Інструкцією з охорони установ банків України підрозділами міліції при органах внутрішніх справ», затвердженою спільним наказом МВС України та НБУ від 12.06.91р. № 372 ДСК/32 ДСК.

Операції з обслуговування готівково-грошового обороту клієнтів здійснюються через операційні каси банків.

До складу операційних кас включаються приходні та видаткові каси. Приходні каси організують прийом готівкових коштів від клієнтів, що здійснюється по таких документах як об’ява на внесення готівки та прибутковий касовий ордер. В цих приходних документах обов’язково вказується характер внесення готівки (торговельна виручка, повернення невиплаченої зарплати, надходження на вкладні рахунки тощо). Приходні каси, у свою чергу можуть поділятись на денні та вечірні. Денні каси – це такі каси, що працюють на прийом готівкових коштів протягом операційного дня банку. Ці кошти  в той же день повинні бути зараховані банком на рахунки клієнтів. Для  обслуговування клієнтів, які здійснюють готівкові розрахунки у більш пізні вечірні часи, банки відкривають вечірні каси – це каси, які приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Кошти, що надходять до вечірніх кас, повинні бути зараховані на рахунки клієнтів на наступний день.

Касові обороти банків на період, що прогнозується, визначаються на підставі аналізу фактичних даних щодо находжень та видач готівки за минулий час з тим, щоб забезпечити максимальне залучення до кас банків готівкових коштів і економію у витраченні готівки підприємствами.

Прогнози касових оборотів складається на регіональному рівні обласними управліннями НБУ на підставі показників економічного і соціального розвитку регіону з урахування м основних напрямів державної грошово-кредитної політики. Для обгрунтування прогнозних розрахунків обласні управління НБУ щоквартально здійснюють аналіз  стану готівкового обігу в регіоні у розрізі таких показників:

– структура обігу і тенденції її зміни;

– джерела надходжень готівки в каси банків та напрями видачі її з нас банків;

– швидкість повернення  готівки в каси банків;

– зміни в тенденціях економічного розвитку в регіоні;

– динаміка індексу споживчих цін;

– рівень інкасації готівкової виручки у сфері споживчого ринку;

– зміни в напрямах використання грошових доходів населення та джерел їх формування.

Прогноз касових оборотів складається за відповідними джерелами надходжень і напрямами видачі готівкових коштів, наведеними у табл. 5.1.

Обласні управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів одержують від республіканських та обласних органів виконавчої влади такі звітні та прогнозні матеріали:

 

Таблиця 5.1

Прогнозний розрахунок касових оборотів за

джерелами надходжень і напрямами видачі готівкових коштів

ПРИХОД	Сума	ВИДАТКИ	Сума
1	2	3	4
1. Надходження торговельної виручки		1. Видача на оплату праці та інші грошові виплати і заохочення
2. Надходження виручки  від усіх видів транспорту		2. Видача на закупівлю сіль-скогосподарських продуктів
3. Надходження квартирної плати і комунальних платежів		3. Видача  з рахунків КСП
4. Надходження виручки  видовищних підприємств		4.  Видача на виплату пенсій, допомог і страхових відшко-дувань
5. Надходження виручки  підприємства побутового обслуговування		5. Видача з рахунків за вкла-дами громадян
1	2	3	4
6. Надходження на рахунки  КСП		6. Видача підкріплень  підприємствам зв’язку
7. Надходження на рахунки  за вкладами громадян		7. Видача на купівлю това-рів, оплату послуг і робіт
8. Надходження від під-приємств  зв’язку		8. Видача грошей за придбану іноземну валюту
9. Інші надходження (вклю-чаючи  повернення зарплати)		9. Видача на інші цілі
10. Надходження відпродажу  іноземної валюти		10. Перерахування з оборот-ної  каси до резервних фондів
11. Підкріплення  оборотної каси з резервних фондів
ВСЬОГО ПРИХІД		ВСЬОГО ВИДАТКІВ

 

– розрахунки роздрібного товарообігу і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим розрахунком;

– розрахунки доходів за окремими видами платних послуг населенню;

– розрахунки про надходження страхових платежів і виплати страхових відшкодувань;

– фонд оплати праці;

– дані про обсяги реалізації послуг зв’язку населенню прогнозні розрахунки реалізації друкованих видань за раніше сплаченою передплатою, а також дані про очікувані у кварталі надходження передплати готівкою;

– дані про витрати на виплату пенсій і допомог.

Комерційні банки для визначення потреб в готівкових коштах за необхідності можуть використовувати методику прогнозних розрахунків за наведеними вище статтями, що застосовується обласними  управліннями НБУ.

Обласні управління НБУ здійснюють прогнози касових оборотів на майбутній квартал з розподілом за місяцями з урахуванням:

– кількості днів кожного місяця;

– можливих змін за місяцями обсягу роздрібного товарообігу, фонду оплати праці, обсягу закупівлі продукції і продуктів її переробки (залежно від сезонності роботи окремих галузей промисловості, сільського господарства);

– строків сплати населенням податків, зборів і інших платежів, часу масових відпусток робітників і службовців.

Обласні управління НБУ підготовлені ними прогнози касових оборотів надсилають Національному банку України електронними засобами зв’язку  за 10 робочих днів до початку кварталу. В свою чергу Департамент готівково-грошового обігу Національного банку України складає квартальні прогнози касових оборотів із щомісячним розподілом вже у цілому по країні, Автономній Республіці Крим та областях.

Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні, усі підприємства незалежно від форм власності зобов’язані зберігати свої кошти в установах  банків. Разом з тим, для забезпечення поточних потреб у готівкових коштах підприємства можуть тримати певну суму готівкових грошей у власній касі в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Ліміт залишку готівки в касі встановлюється для кожного підприємства комерційними банками за місцем відкриття поточного рахунку щорічно протягом першого кварталу кожного року з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його  віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання до банку касової виручки. Наприклад, для підприємств торгівлі і сфери  обслуговування населення, які мають постійну готівкову виручку із  строком здавання її в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності у банку вечірньої каси) ліміт залишку готівки встановлюється в розмірах, що необхідні для забезпечення  нормальної роботи ранком наступного дня; для таких же підприємств, але із строком здавання виручки наступного дня – ліміт буде встановлено в межах середньоденної виручки.

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які  займаються виключно виробництвом, переробкою та  реалізацією сільгосппродукції, та індивідуальним підприємцям. Також не встановлюється ліміт розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також тим представництвам інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Для новостворених підприємств, які тільки розпочинають свою діяльність та вже одразу здійснюють операції з готівкою, ліміти залишку готівки в касі мають встановлюватись на перший місяць їх роботи обслуговуючими банками у п’ятиденний термін після відкриття поточного рахунку, виходячи з представлених ними розрахунків. Зазначені ліміти уточнюються цими підприємствами за фактичними показниками своєї діяльності за місяць з подальшим їх перезатвердженням (у десятиденний термін після завершення першого місяця роботи підприємства) у встановленому порядку банківськими установами на підставі відповідних заявок-розрахунків, що обов’язково мають подаватися цими підприємствами банкам.

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов’язані здавати у порядку і у строки, встановлені банківською установою, для зарахування на їх рахунки. Якщо підприємство не подає у визначені строки обслуговуючому банку вказаної заявки-розрахунку ліміту залишку готівки в касі, банк в односторонньому порядку встановлює такому підприємству ліміт залишку готівки в касі у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При встановленні лімітів залишку готівки у касі банки обов’язково враховують, що підприємства мають право зберігати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів; колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для  проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, а також виконавчі органи сільських рад – протягом 5 робочих  днів, включаючи день одержання готівки у банку.

Підприємства незалежно від форм власності можуть проводити розрахунки з іншими підприємствами та фізичними особами як у  безготівковому порядку, так і в готівковій формі. Національний банк України, в залежності від стану  грошового ринку, може накладати відповідні обмеження на розмір та види господарських операцій, що здійснюються з використанням готівки (станом на 1 вересня 1999р. сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству не повинна була перевищувати 3 тис.грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами).