Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2014 в 21:25, реферат
Останні десятиріччя корінним чином змінили погляди на банки та банківську діяльність. З одного боку, це обумовлено можливими практично миттєвими змінами умов функціонування банків. З іншого – все більш явна інтеграція банківських систем, фінансова конкуренція, що посилюється, розвиток інформаційних технологій зводять нанівець традиційні методи здійснення банківських операцій. У зв’язку з цим, в сучасних умовах банки достатньо швидко еволюціонують відносно використовуваних методів управління, тому на сьогодні важливого значення набувають проблеми формування класу високопрофесійних менеджерів-банкірів, спроможних здійснювати ефективне управління банківською діяльністю в умовах нестабільності і значних коливань на фінансових ринках та жорстких регулятивних обмежень.
Вступ 4
I. Становлення, сучасний стан та розвиток банківської справи 6
1.1. Банківська діяльність: сутність, процес становлення та
основні функції 6
1.2. Особливості функціонування сучасних банківських систем 13
1.3. Становлення та розвиток банківської системи України 21
II. Економіко-правові особливості діяльності Національного банку
України 29
2.1. Організаційно-правові основи функціонування НБУ 29
2.2. Функції і операції НБУ 34
2.3. Грошово-кредитна політика НБУ 43
III. Порядок створення і організація діяльності комерційних банків 48
3.1. Види і операції комерційних банків 48
3.2. Порядок створення та реєстрації комерційних банків 58
3.3. Ліцензування комерційних банків 64
IV. Операції комерційних банків з формування ресурсної бази 72
4.1. Власні ресурси комерційного банку та їх економічна
характеристика 72
4.2. Депозитні операції банків 81
4.3. Недепозитні операції банків 87
V. Операції комерційних банків з розрахунково-касового
обслуговування платіжного обороту клієнтів 95
5.1. Відкриття та ведення банками рахунків в національній валюті 95
5.2. Розрахункові операції банків 103
5.3. Організація готівково-грошового обігу в банківських
установах 113
VI. Кредитні операції комерційних банків 123
6.1. Сутність, види та принципи банківського кредитування 123
6.2. Організація кредитної діяльності банку 131
6.3. Основні етапи процесу банківського кредитування 136
VII. Операції комерційних банків з цінними паперами 153
7.1. Поняття і основи класифікації банківських операцій з цінними
паперами 153
7.2. Інвестиційні операції комерційних банків 158
7.3. Операції банків з векселями 169
VIII. Операції банків з обслуговування ЗЕД клієнтів 180
8.1. Порядок відкриття та ведення клієнтських рахунків в
іноземній валюті 180
8.2. Порядок здійснення міжнародних розрахунків за
експортно-імпортними операціями 187
8.3. Основні форми міжнародних розрахунків 193
IX. Операції комерційних банків на валютному ринку 202
9.1. Сутність валютного ринку 202
9.2. Конверсійні операції банків 209
9.3. Управління валютною позицією комерційного банку 219
Додатки 226
Список літератури 272
поточні бюджетні рахунки.
Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунку (за умови згоди на це самого банку).
У разі відкриття (закриття) усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв), комерційний банк зобов’язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом 3-х робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи цей день). Таке повідомлення надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.
Власниками рахунків в українських банках можуть бути:
– юридичні особи;
– фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності;
– філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств-юридичних осіб;
– виборчі фонди (політичні партії, блоки партій та кандидатів у депутати);
– представництва юридичних осіб-нерезидентів;
– іноземні івестори;
– фізичні особи.
На сьогоднішній день немає жодних обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати вказані особи. В той же час, у разі відкриття двох і більше поточних рахунків власник рахунку-суб’єкт підприємницької діяльності протягом 3-х робочих днів з дня відкриття наступного рахунку визначає один з рахунків як основний, на якому обліковується заборгованість, що списується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки. В свою чергу, банки, в яких відкриваються додаткові рахунки, протягом 3-х робочих днів, крім повідомлення до податкових органів, повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття доадткових рахунків.
Для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій з ними юридичні особи-резиденти та їх підрозділи, а також фізичні особи – підприємці відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам в разі, якщо їм виділяють кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.
Депозитні рахунки підприємствам та їх підрозділам відкривають на визначений строк та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Не дозволяється здійснення безготівкових платежів та видача готівкових коштів з депозитного рахунку.
Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства зобов’язані надати банківським установам такі документи:
– заяву на відкриття рахунку встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера (якщо в штаті посади головного бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник) (див. Додаток В);
– копію свідоцтва про державну реєстрацію;
– копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;
– картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально (див. Додаток Г);
– копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, завсідчену податковим органом або нотаріально;
– довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.
Якщо підприємства зареєстровані у формі господарських товариств, договірних об’єднань, товарних бірж, друкованих засобів масової інформації, то окрім вище вказаних документів, вони повинні додатково подати до банку нотаріально засвідчену копію установчого договору.
З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема – відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб), Національний банк України зобов’язав усі банківські установи приймати документи на відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб’єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. При цьому, уповноважений працівник комерційного банку зобов’язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи на відкриття рахунку, її паспорт та зробити у присутності цієї особи копії перших чотирьох сторінок її паспорта, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунку.
Що стосується фізичних осіб, то вони можуть відкрити в українських банках такі рахунки в національній валюті:
вклади до запитання (поточні рахунки);
вкладні (депозитні) рахунки.
Поточні рахунки відкриваються фізичним особам:
– резидентам-громаданам України;
– резидентам-іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;
– нерезидентам-громадянам України, які постійно проживають за межами України;
– нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства: які проживають в Україні відповідно до відкритої візи строком до 1 року; які отримали спадщину в Україні або отримали кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.
Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами. Для відкриття поточного рахунку фізична особа подає до банку такі документи:
– заяву на відкриття рахунку;
– документ, що засвідчує особу;
– договір на відкриття та обслуговування рахунку між установою банку та громадянином;
– картку із зразком підпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.
Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.
На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:
– оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;
– страхові платежі;
– орендна плата за надання в найом власного майна;
– кошти за реалізоване власне майно та сільгосппродукцію;
– кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;
– інші надходження згідно чинного законодавства.
З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:
– розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;
– розрахунки за придбані товари;
– відрахування обов’язкових платежів до бюджету;
– вкладення у статутні фонди підприємств;
– розрахунки за куплену іноземну валюту;
– інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.
Що до фізичних осіб-нерезидентів, то на їх поточні рахунки можуть бути зараховані:
– готівкові кошти (за наявності підтвердження джерел їх походження);
– кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;
– кошти від продажу власного майна;
– успадковані кошти;
– страхові суми;
– кошти, що були раніше зняті власником рахунку, але не використані ним;
– інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.
З поточних рахунків фізичних осіб-нерезидентів можуть здійснюватись такі платежі:
– видача коштів готівкою;
– розрахунки за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;
– сплата мита, податків та інших обов’язкових платежів;
– перерахування на рахунок іншої фізичної особи;
– вкладення в статутний фонд юридичної особи-резидента у випадках, передбачених чинним законодавством;
– інші платежі, що не суперечать законодавству України.
Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним особам тих же категорій, що були вказані при характеристиці поточних рахунків.
Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений строк та за встановлену плату. Кошти на ці рахунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунку в іншому банку чи власного поточного рахунку. Для фізичних осіб-нерезидентів встановлено порядок зарахування готівкових коштів тільки за наявності підтвердження джерел їх походження.
Після закінчення строку дії договору про відкриття вкладного рахунку кошти з цього рахунку можуть бути виплачені готівкою або перераховані на власний поточний рахунок фізичної особи.
Слід також зазначити, що фізична особа-резидент для відкриття будь-якого банківського рахунку зобов’язана мати власний ідентифікаційний номер платника податку, копія довідки про присвоєння якого повинна бути подана до банківської установи.
Національний банк України встановив окремий порядок відкриття і ведення рахунків в національній валюті іноземним організаціям та установам. Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки типу «Н» і типу «П». Однією з головних умов відкриття цих рахунків є наявність індивідуальної ліцензії обласного управління НБУ на відкриття рахунку того чи іншого типу.
Рахунок типу «Н» відкривається:
– іноземним дипломатам, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;
– представництвам іноземних банків;
– представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на українській території.
Встановлено такий порядок функціонування цих рахунків відносно операцій із зарахування та списання грошових коштів: на рахунок типу «Н» можуть бути зараховані кошти:
– від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної держави чи юридичної особи-нерезидента;
– отримані за надані консульські послуги, у тому числі і в готівковій формі;
– від нарахованих відсотків за залишками коштів на цьому рахунку;
– від продажу на території України майна, що належить представництву.
Кошти, що надійшли на рахунок типу «Н», можуть бути використані його власником для:
– розрахунків, пов’язаних з утриманням установи або представництва (оплата праці, орендна плата, утримання обладнання та техніки, поточний ремонт приміщення тощо);
– страхування об’єктів, що належать представництву, а також його працівників;
– перерахування благодійних внесків на користь юридичних осіб-резидентів;
– впровадження програм та проектів міжнародної допомоги;
– купівлі іноземної валюти з метою її перерахування на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, або на власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку для використання коштів на оплату праці працівників-нерезидентів, на відрядження та представницькі витрати за кордоном.
Рахунок типу «П» відкривається постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.
Рахунок типу «П» використовується його власниками відповідно до правил, встановлених для поточних рахунків резидентів України. Таким чином, за цими рахунками можуть проводитись будь-які розрахункові операції, що не заборонені чинним українським законодавством. Виключення становлять лише операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Так, названі кошти з рахунку типу «П» можуть бути використані його власником для купівлі іноземної валюти з метою її подальшого перерахування тільки на:
а) рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України власник рахунку, на суму коштів:
– отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг);
– нарахованих та зарахованих відсотків за розміщеними депозитами та за залишком коштів на цьому рахунку;
– залишку на рахунку (після сплати обов’язкових податків і платежів) у разі припинення діяльності на території України;
б) власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на:
– оплату праці працівників-нерезидентів;
– виплату коштів на відрядження за кордон;
– представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, головною відміністю у призначенні та режимі функціонування рахунків «Н» і «П» виступає те, що рахунок типу «Н» може відкриватись тільки установам, діяльність яких не спрямована на отримання прибутків на території України, в той час, як рахунок типу «П» і призначений саме для обслуговування іноземних представництв та установ-суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.
Информация о работе Операції комерційних банків на валютному ринку