Перелік нормативно-правових документів, що регламентують виконання норм охорони праці в торговому домі "Белинда"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

вступ	3-4
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД РИНКУ, КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ПИВА.
1.1.Історія пивоваріння  та анализ стану ринку пива в Україні.	5-22
1.2.Класифікація та асортимент  пива	23-31
1.3 Фактори, що формують якість пива	32-47
РОЗДІЛ ІІ.МІСЦЕ, ОБ,ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Місце та об’єкт дослідження	48-55
2.2Методи дослідження	56-64
РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ, ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ СВІТЛИХ СОРТІВ ПИВА.
3.1 Товарознавча характеристика  пива	65-69
3.2.Аналіз якості світлих  сортів пива.	70-74
РОЗДІЛ ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ В ТОРГОВОМУ ДОМІ «БЕЛІНДА».
4.1 Перелік нормативно-правових документів, що регламентують виконання норм охорони праці в торговому домі "Белинда"	75-77
4.2. Інструкція з охорони  праці для робітника торговельного  дому «Белінда»	78-86
4.3 Загальні вимоги безпеки при експлуатації персональних електронно-обчислювальних машин в адміністративних приміщеннях торгового дому "Белинда".	87-88
Висновки	89-90
список літератури	91
додатки	92

 

 

 

Вступ

 

Пиво - старовинний слабоалкогольний ячмінно-солодовий напій, що має приємну гіркоту, аромат хмелю, здатність вспениваться при наповненні келиху і довгий час утримувати на поверхні шар компактної піни. Пиво відноситься до слабоалкогольних напоїв. Слабоалкогольними називають напої, що містять не більше 7% етилового спирту.

Сучасний стан науково-технічного прогресу та соціального розвитку суспільства потребує проведення дослідження у сфері розробки нових технологій, та розширення асортименту світлих сортів пива вітчизняного та зарубіжного виробництва. Тому орієнтування промисловості на створення нових видів світлих сортів пива заданої якості, низької собівартості та безпечності для здоров’я людини актуальним.

Мета дослідження-товарознавча оцінка асортименту та аналіз якості світлих сортів пива.

Завдання:

1. Оглянути ринок,
2. Надати класифікацію,
3. Охарактеризувати асортимент та вимоги до якості пива.
4. Визначити місце та об’єкт дослідження
5. Охарактеризувати методи дослідження
6. Провести дослідження ринку світлих сортів пива
7. Надати оцінку асортименту пива яке реалізують на регіональному ринку
8. Визначити якість світлих сортів пива, яке реалізують на регіональному ринку

Положення, що захищаються

• пропозиції щодо покращення споживних властивостей та підвищення безпечності;
• методи підвищення конкурентоспроможності нових видів світлих сортів пива вітчизняного виробництва;

Об’єкт дослідження - світлі сорти пива.

Предмет – якість,асортимент.

Методи дослідження: При проведенні досліджень були використані: статистичний метод (при проведенні оцінки якості продукції), органолептичний метод (при оцінці споживних властивостей товару), експертні комбіновані (при проведенні розширеної дегустації нового продукту); фізико-хімічні, мікробіологічні методи (для оцінки якості пластівців).

Ключові слова: експертиза, дослідження, якість, властивості, фальсифікація, ідентифікація, безпечність, стандарти, технологія, асортимент, споживчі властивості, маркування, пакування, зберігання.

Структура та обсяг роботи: робота написана на 91 сторінках машинописного шрифту, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, 9  літературних джерел, та 10десяти додатків. У роботі 9 таблиць та 10 рисунків

 

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД РИНКУ, КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ПИВА.

 

1.1.Історія пивоваріння та анализ стану ринку пива в Україні.

 

Алкогольні і слабоалкогольні напої - не предмет першої необхідності, але вони реально існують вже багато тисячоліть.

Пивоваріння є старим виробництвом. По клиноподібних письменах древніх вавілонян на камені і глині ассіріологи встановили, що у Вавілоні варили пиво за 7000 років до н.е. Там було відомо 16 сортів пива і вживалися .для варіння пива, ячмінний солод і пшениця. Статті законів також підтверджують високий розвиток мистецтва пивоваріння у Вавілоні: існували законоположения, що визначали зміст екстракту в пиві і ціну пива.

Єгиптяни за 2000 років до н.е. вже уміли готувати пиво з ячменю. Знамениті пивоварні були в Пелузии, при гирло Нілу.

Знання про пивоваріння і уміння готувати пиво з Єгипту поширилися по північно-африканських країнах, а також і на південь, до ефіопів. Ефіопи і нині готують пиво за авньовавілонським способом. Мистецтво вавілонського пивоваріння проникло і до народів, що населяли Кавказ.

Таким чином, пивоваріння, що зародилося в древньому Вавілоні, поширилося в стародавньому Єгипті, Персії, Греції, Римі, Іспанії, Франції і інших країнах Європи. При цьому пиво вже в древні часи виготовлялося з солоду, але без застосування хмелю, будучи збродженою сильно кислою брагою. Для надання характерного аромату і смаку в глибокій старовині до пива додавалися різні трави - полин, восковик, люпин, богульник, шафран і інші.

Уперше виробництво напою, що хмелить, - прототипу сучасного пива - виникло в Сибіру і південно-східній частині Росії, що є батьківщиною хмелю. Застосування хмелю є важливим відкриттям, оскільки складає основу сучасної технології пива.

У IX ст. пиво набуло досить широкого поширення в Росії. З того часу для його приготування почали застосовувати солод. У XI -ХП вв. у Київській і Новгородській Русі застосування процесів бродіння знаходить широке поширення.

Спочатку пиво готувалося лише для домашнього споживання, але у міру розвитку товарного господарства воно стає предметом обміну і готується вже в розмірах, що перевищують потребу однієї сім'ї. Починається процес виділення пивоваріння в самостійний промисел.

Таким чином, упродовж декількох тисячоліть люди поступово, шляхом невпинного спостереження навчилися керувати процесами, що важко осягалися, відбуваються при солодоращении, ферментативному зцукренні крохмалю (затиранні) і бродінні. Проте, не дивлячись на те, що виробництво пива здійснювалося в досить широких масштабах, успіх його залежав від випадку або мистецтва майстра, що мав багаторічний досвід. Про роль мікроорганізмів в перетворенні органічних речовин стало відомо лише в XIX ст.. Науковими дослідженнями було доведено, що збудниками бродіння пивного сусла є певні дріжджові гриби і що бродіння є біокаталітичним процесом, що протікає усередині дріжджових клітин. Питання бродіння були поставлені на широкий шлях дослідження, що незабаром дало свої плідні результати як в науці, так і в техніці" В першій же половині XIX століття в технології пивоваріння відбувається корінна зміна: на пивоварних заводах починає впроваджуватися метод низового бродіння.

З часом способи виробництва пива змінюються і удосконалюються.

Високий рівень сучасної технології досягнуть завдяки розвитку як технічної мікробіології і біохімії, так і енергетики. Винахід парової машини дуже сприятливо позначився на розвитку пивоваріння. Найважливішим технологічним нововведенням для пивоваріння став винахід холодильної машини. Винаходу в області електрики також відкривали широкі шляхи і можливості для розвитку техніки. Завдяки найважливішим науковим і технічним досягненням XIXв.  були створені умови для прев­рощення кустарних підприємств у великі механізовані заводи.

У широких масштабах пивоваріння стало поширюватися в різних країнах Європи в середні віки. Пальму першості досі зберігають за собою Німеччина, Чехія і Словаччина, Англія, де пиво є одним з найбільш улюблених напоїв. У Росії пивоваріння було розвинене слабо. У СРСР в 1940 р. вироблено 120 млн. дав, в 1965г. - 317, в 1976г. - 570, в 1980г.- 900 млн. дал пива.

Виробництво пива – одна з найважливіших галузей національної економіки України, від ефективної роботи якої великою мірою залежить вступ засобів до Державного бюджету.

Пиво – це напій, який освіжає, з характерним хмільним ароматом і приємним гіркуватим смаком. За рахунок насиченості вуглекислим газом і змістом незначної кількості етилового спирту, пиво не лише угамовує спрагу, але і збільшує загальний тонус організму людини. Виступаючи як емульгатор їжі, воно сприятливо відбивається і сприяє повнішому  і правильнішому обміну речовин. Саме тому пиво можна назвати найпопулярнішим слабоалкогольним напоєм серед населення України.

Галузь пивоварні, орієнтуючись на кінцевого споживача, виробляє нові сорти пива, якість яких достатня висока і залежить від сировини(води, хмелю і ячменю).Річне споживання хмелю – не нижче 3,6 тисячі тонн. Проте урожай хмелю в останні  декілька років не перевищував 1 тисячі тонн, так, наприклад в 2011 році було зібрано лише 0,5 тисяч тонн. В цей же час на імпорт хмелю і хмелепродуктов діє велике мито (50%). Починаючи з 2008 року, основні виробники пива лобіюють закон про квотований безмитний імпорт хмелю. При цьому вони готові викупляти продукцію вітчизняних виробників, а розмір квот необхідно визначати виходячи з потреби пивної індустрії, віднімаючи урожай хмелю в Україні.

Незважаючи на деякі труднощі при виробництві пива, обсяги його виробництва з кожним роком ростуть. За результатами 2008 року, споживання пива на душу населення складає приблизно 32 літри (у 2000 році - 25 літрів), з яких 87,5% доводитися на пиво сортів "Світле" і "Преміум", 12,5% - темні сорти. Близько 75% пива, випитого середньостатистичним українцем, - це пиво пастеризоване, і тільки 25% доводиться на непастеризоване, так зване "живе" пиво. Всього в Україні близько 20 млн. людей п'ють пиво з різною регулярністю. Якщо порівняти споживання пива в європейських країнах, то в Україні цей показник в 1,2 разу нижче, ніж в сусідній Росії,  в 5,8 разу – чим в Чехії. Слід зазначити, що у зв'язку з цим в Україні не спостерігається не дефіциту пива в торгівлі, ні скупчення готової продукції на складах підприємств пивоварень, оскільки обсяг виробництва і споживання збалансовані. За даними концерну "Укрпиво", об'єм ринку пива оцінюється приблизно в 200 млн. декалітрів в рік, в тойже час, загальну річну пропозицію в 2009 році склало близько 148 млн. декалітрів. З 1997 року в пивній галузі спостерігається підйом виробництва, а 1998 року українська промисловість пивоварні ставати лідером ринку алкогольної продукції, її питома вага досягла 98%. У 2008 році загальний обсяг виробництва пива склав 150 млн.декалітрів, що стало рекордним числом за всю історію незалежності України.

Результати останніх років свідчать про те, що галузь пивоварні України поліпшила і стабілізувала свою діяльність. Не дивлячись на те, що промисловість працює в тяжких умовах (посилення інфляції, збільшення акцизного збору на пиво, гостру конкурентнуюборьбу за ринок збуту, постійне зниження купівельної спроможності населення) підприємства увеличивают обсяги виробництва і розширюють ринок збуту своєї продукції.

На сьогодні більше половини вітчизняного виробництва пива контролюється іноземним капіталом. Головну позицію серед іноземних пивних компаній займає бельгійська компанія Sun Interbrew, яка володіє контрольним пакетом акцій таких підприємств виробників пива, як ВАТ "Рогань" в Харкові, ОА Чернігівський пивкомбинат "Десна", Миколаївський пивзавод "Бурштин" та ін. обсяг сукупного виробництва пива на цих заводах складає, за приблизними підрахунками, 45-50 млн. декалітрів. Шведська компанія ВВН (Baltic Beverages Holding) володіє контрольними пакетами акцій ВАТ "Славутич" (Запоріжжя) і ВАТ "Львівська пивоварня". Разом ці два заводи випускають в рік близько 28 млн. декалітрів пива.

Можна привести багато інших фактів контролю вітчизняних пивоварів з боку іноземного капіталу, це може бути і інвестування фірмою Huppmann в Донецький пивоварний завод, і фірма Sun Group, яка вкладає гроші в Сімферопольський пивзавод і так далі

Найбільшим українським виробником пива можна сміливо назвати ЗАТ Оболонь". Усі підприємства, які входять до групи "Оболонь", в 2011 році виробили близько 39 млн. декалітрів.

Далі, хотілося б відмітити дані відносно виробництва пива видатними в Україні виробниками цього напою за даними концерну "Укрпиво" за 2011 рік.

З усього вищевикладеного, можна зробити висновок, що основний об'єм пива що поступає на споживчий ринок випускають підприємства групи "Sun Interbrew Україна", ЗАТ " Оболонь", група Baltic Beverages Holding і ЗАТ "Сармат". Ними було вироблено 90,6% українського пива, а відсоток середніх і малих підприємств останніми роками неухильно скорочується, і зараз складає менше 11%.

Якщо поглянути на структуру розподілу ринку між найбільш значущими вітчизняними виробниками, то отримаємо наступну картину:

 

 

Рис. 1.1. Основні виробники пива в Україні (сегментація ринку)

 

Вітчизняна галузь пивоварні розвивається в основному за рахунок великих і середніх підприємств. Більшість маленьких пивзаводів не змогли знайти своє місце на українському ринку і не мають засобів не для технічного поліпшення, ні для створення власної системи збуту готової продукції. Ці заводи або припиняють виробництво пива, або стають власністю великих підприємств. Таке "поглинання" великими виробниками маленьких дає останнім можливість не зупиняти власне виробництво, що у свою чергу, позитивно впливає на розвиток пивної галузі в Україні і сприяє зайнятості населення. Враховуючи той факт, що пиво – продукт рентабельний і дуже популярний, а український ринок знаходитися на стадії динамічного розвитку, вкладати гроші в який-небудь пивзавод дуже перспективно. Іноземні інвестори віддають перевагу великим підприємствам, які мають основні фонди, незношене устаткування і нові технології виробництва, які дозволяють виробляти пиво високої якості. Проте при вирішенні питання про вкладання грошей в підприємство, увага приділяється не лише його технічному стану, але і тому, хто очолює виробництво, хто в змозі працювати в сучасних умовах. Тому інвестиції вкладаються в першу чергу в навчання персоналу, удосконалення системи управління підприємством.