Вдосконалення діючої системи оподаткування в Україн

Удосконалення системи оподаткування в Україні повинно здійснюватися у двох напрямках. По-перше, шляхом створення стимулюючої моделі оподаткування підприємницьких структур. По-друге, через посилення соціального спрямування системи оподаткування у цілому.

Реальні кроки назустріч підприємництву повинні бути зроблені насамперед за рахунок удосконалення оподаткування прибутку підприємств.

Щодо цього слід створити сприятливі умови для самофінансування інвестицій, найважливішими з яких є:

• право вибору методу амортизації;
• можливість прискореної амортизації;
• збільшення норм амортизаційних відрахувань (наприклад, у Німеччині вони у середньому вдвічі більші, ніж в Україні);
• спрощення порядку нарахування амортизаційних відрахувань (йдеться про надання дозволу підприємницьким структурам нараховувати амортизацію з початку податкового періоду).

Варто надати право підприємствам зараховувати поточні збитки до минулих звітних періодів з виплатою раніше сплаченого податку на прибуток підприємств (у Німеччині підприємці мають право зараховувати збитки поточного звітного періоду або до двох минулих - до 10 млн. марок, або необмежено до майбутніх податкових періодів).

Слід збільшити податковий період із кварталу до одного року з тим, щоб надати можливість суб'єктам підприємництва більше уваги приділяти питанням господарської діяльності, а не щоквартальним перерахункам податків та, як наслідок, оформленню численних фінансових документів (щодо податку на додану вартість - аналогічна пропозиція).

Оподаткування доходів громадян потребує також суттєвого реформування, оскільки прибутковий податок із громадян є найважливішою складовою будь-якої податкової системи. Адже жоден інший податок не має такого широкого кола суб'єктів оподаткування; це єдиний податок, при справлянні якого застосовуються прогресивні податкові ставки і враховуються численні індивідуальні особливості платників податку (вік платника, сімейний стан, наявність дітей тощо); він має велике фіскальне значення - в Україні прибутковий податок із громадян посідає третє місце у структурі податкових надходжень (у Німеччині ж - перше). Той факт, що акцент у податковій системі Німеччини робиться на найбільш соціально справедливий податок - на прибутковий податок із громадян (34,55 % усіх податкових надходжень), яскраво свідчить про соціальну орієнтацію німецької системи оподаткування в цілому.

З метою удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб пропоную реалізувати наступні заходи:

По-перше, більш чітко деталізувати джерела доходів. Доцільною є наступна класифікація доходів громадян: доходи, отримувані від роботодавця; доходи, отримувані від здійснення підприємницької діяльності; доходи від самостійної діяльності (приватні лікарі, адвокати, журналісти, перекладачі та представники вільних професій - художники, літератори, музиканти); доходи від володіння капіталом (у тому числі корпоративними правами); доходи від ведення сільського господарства; доходи від здачі в користування, в оренду приватного майна (насамперед нерухомості); інші види доходів.

По-друге, слід також на рівні Закону "Про прибутковий податок з громадян" визначити такі важливі податкові терміни, як валові витрати, амортизація, адже фізичні особи при здійсненні підприємницької діяльності також несуть витрати і використовують різні основні фонди, що мають властивість зношуватися (те ж саме при отриманні доходів від здійснення самостійної діяльності, від здачі в користування нерухомості - будинків, квартир тощо).

По-третє, раціональним вважаю запровадження диференціації платників податку в залежності від сімейного стану, наявності та віку дітей, відповідно до цього - диференціацію податкового навантаження. У Німеччині вона застосовується при справлянні податку на заробітну плату (складова прибуткового податку з громадян). Кожного платника податку в залежності від вищеназваних критеріїв відносять до певного податкового класу (усього їх 6). Особа без сім'ї та без дітей справедливо буде нести більший податковий тягар. Ще одним важливим інструментом демографічної політики держави у Німеччині є надання права вибору членам сім'ї оподатковуватися разом або окремо'. Застосування цього методу, за умови великої різниці в доходах дружини та чоловіка, дає можливість сім'ї заощадити на сплаті прибуткового податку до 40 тис. марок на рік.

По-четверте, доцільним є прийняття до уваги досвіду Німеччини щодо заліку корпоративного податку та податку на доходи від капіталу до прибуткового податку з громадян власникам корпоративних прав - акціонерам, учасникам ТОВ. Це проводиться з метою прив'язки корпоративного податку та податку на доходи від капіталу до найбільш соціально справедливого податку - до прибуткового податку з громадян, крім того, з метою усунення подвійного оподаткування одного й того ж доходу, а також для врахування при оподаткуванні громадян доходів (збитків) з усіх джерел.

Спочатку на рівні корпорації з прибутку справляється податок на доходи корпорацій за базовою ставкою 45% за умови, що прибуток розподіляється (наприклад, виплачуються дивіденди), - 15% сплаченого податку повертаються корпорації, розподілятимуться відповідно 70% прибутку (брутто-дивіденди).

З цієї величини буде стягнено податок на доходи від капіталу у розмірі 25 % і безпосередньо "на руки" власник корпоративних прав_отримає 52,5 % прибутку (частки прибутку, розрахованої відповідно до розмірів його пайової участі в товаристві).

При обчисленні прибуткового податку з громадян за сукупний оподатковуваний дохід береться прибуток корпорації (частка прибутку) до сплати податків на прибуток юридичних осіб (корпорацій) та на доходи від капіталу (хоча й реально він отримує лише нетто-дивіденди), з якого обраховується прибутковий

В наведеній схемі свідомо проігноровано для спрощення та полегшення сприйняття матеріалу ще два обов'язкових платежі, що стягуються з прибутку, а саме: податок з промислу та надбавку солідарності податок з громадян. Сума прибуткового податку з громадян, належна до сплати, обчислюється як різниця між обрахованим прибутковим податком та сплаченими податками на прибуток корпорацій і на доходи від капіталу.

Усі запропоновані заходи наблизили б прибутковий податок з громадян до ідеалів соціально справедливого оподаткування та зробили б його прозорішим і зрозумілішим для платників,) що одночасно унеможливило б ухилення від сплати податку та полегшило б роботу податкових органів.

Раціональним було б і запровадження ще двох майнових податків - податку на нерухоме майно громадян і податку на спадщину та дарування. Для цього з метою захисту інтересів малозабезпечених верств населення слід установити високу неоподатковувану межу об'єкта оподаткування (приміром, у Німеччині спадщина або дарування від чоловіка дружині чи навпаки в межах 600 тис. марок не оподатковується).

3.3. Прогнозні показники бюджетно - податкової політики України на 2015-2016 роки

Після прийняття Кабінетом Міністрів рішення щодо прогнозу основних макропоказників на 2015 рік, показники бюджету можуть бути уточнені.

На виконання Основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік та з метою зменшення дефіцитності бюджету та зменшення боргового навантаження у 2015 році, передбачається зниження дефіциту державного бюджету до 3 % ВВП (у 2014 році - 4,5 % ВВП) у межах маяка Міжнародного валютного фонду.

Виважена політика Уряду щодо управління державним боргом забезпечить задоволення потреб держави у позикових ресурсах шляхом фінансування державного бюджету за мінімально можливої вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків. При цьому значну увагу буде приділено подальшому розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів за рахунок широкого спектру боргових інструментів.

Протягом 2015 року, враховуючи складну ситуацію на зовнішніх фінансових ринках, урядом здійснюватиметься комплекс заходів, спрямований на залучення позикових коштів від міжнародних фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський інвестиційний, а також Європейської Комісії тощо[33].

З урахуванням наближення порогового значення граничного безпечного рівня державного та гарантованого боргу до ВВП доцільним є утримання від надання державних гарантій та збільшення гарантованого державою боргу.

З метою збалансування бюджету, скорочення його дефіциту та упорядкування сфери державних видатків, що є основним завданням бюджетної політики на 2015 рік, головні розпорядники бюджетних коштів повинні здійснити заходи щодо проведення дієвих реформ в усіх галузях економіки та сферах діяльності з максимально можливим економічним ефектом при мінімальних затратах відповідно до завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Основними напрямами бюджетної політики на 2015 рік (розпорядження КМУ від 16.04.2014 N 385-р), досвіду проведення реформ у зарубіжних країнах, спрямованих на економію коштів державного бюджету України та зменшення його дефіциту, зокрема щодо:

• забезпечення оптимізації витрат головних розпорядників коштів державного бюджету шляхом виключення непріоритетних та неефективних витрат, насамперед тих, що не забезпечують виконання основних функцій і завдань відповідного головного розпорядника;
• недопущення включення до проекту бюджету на 2015 рік коштів на бюджетні програми, повноваження для проведення яких з державного бюджету безпосередньо не визначені нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

При розрахунку граничних обсягів видатків та надання кредитів на 2015 рік враховано проти базових показників бюджету 2014 року таке.

1. Проектом Основних напрямів  бюджетної політики на 2015 рік, схваленим  Кабінетом Міністрів (розпорядження  від 16 квітня 2014 року N 385-р), одним з  основних завдань бюджетної політики  визначено встановлення розміру  мінімальної заробітної плати  та посадового окладу (тарифної  ставки) працівника I тарифного розряду  Єдиної тарифної сітки з урахуванням  реального стану розвитку економіки  та фінансових можливостей бюджету, що забезпечить їх зростання  не нижче індексу споживчих  цін.

Таким чином, враховуючи прогнозний індекс споживчих цін на 2015 рік у розмірі 105,4 % грудень до грудня, мінімальну заробітну плату у 2015 році пропонується встановити у розмірах: з 1 січня - 1257 гривень; з 1 грудня - 1284 гривні.

Розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС планується визначити з урахуванням збереження грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою, що склався у поточному році.

2. Прогнозний розмір прожиткового  мінімуму на 2015 рік розрахований  з урахуванням прогнозного індексу  споживчих цін на 2015 рік, визначеного  у проекті Основних напрямів  бюджетної політики на 2015 рік[34].

У 2015 році прожитковий мінімум становитиме в середньому на одну особу з 1 січня 2015 року 1214 гривні, з 1 грудня - 1240 гривень, а для основних соціальних та демографічних груп населення:

• для дітей віком до 6 років з 1 січня 2015 року - 1065 гривень, з 1 грудня - 1088 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2015 року - 1327 гривень, з 1 грудня - 1356 гривень;
• для працездатних осіб з 1 січня 2015 року - 1257 гривень, з 1 грудня - 1284 гривні;
• для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2015 року - 979 гривні, з 1 грудня - 1000 гривень.

Враховуючи те, що прожитковий мінімум відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні гарантії" є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, у наступному році підвищуватимуться розміри пенсій, державних допомог.

3. Видатки на оплату  комунальних послуг та енергоносіїв (КЕКВ 2270) передбачено в обсягах  не вище, ніж у 2014 році, відповідно  до абзацу дванадцятого пункту 2 протоколу наради у Прем'єр-міністра  України 26 травня 2014 року (від 04.06.2014 N 20923/0/1-14).

При цьому головним розпорядникам бюджетних коштів необхідно вжити заходи щодо здійснення бюджетними установами заходів, спрямованих на максимальну економію споживання енергоносіїв, але не менше, ніж на 10 %, забезпечення повних розрахунків за енергоносії в повному обсязі в межах доведених бюджетних призначень.

4. Обсяг видатків на  забезпечення діяльності органів  державної влади та інших державних  органів визначено з урахуванням:

• скорочення граничної чисельності працівників цих органів, зокрема відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 N 85, від 25.03.2014 N 91 та відповідних указів Президента України (у 2014 році скорочення чисельності враховувалось в розрахунку на п'ять місяців, у граничному обсязі на 2015 рік скорочення передбачено з розрахунку на рік);
• виключення видатків на забезпечення діяльності органів, що утворені на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, які повинні здійснюватися з місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим;
• виключення видатків на забезпечення діяльності Міністерства промислової політики, враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 N 94 вказане міністерство реорганізовано;
• врахування Мінрегіону видатків на забезпечення діяльності новоутвореної Державної служби з питань електронного урядування шляхом перерозподілу передбаченого у 2014 році обсягу видатків Держінформнауки;
• ініційованих законодавчих змін, які передбачають уточнення норм або перенесення термінів набрання чинності законів, які не забезпечені фінансуванням із бюджету, зокрема, Законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів, "Про безоплатну правову допомогу".