Вдосконалення діючої системи оподаткування в Україн

Рівень податкової віддачі по податку на прибуток має становити не менше 1 відсотка або бути вищим за середньогалузевий показник по Україні. Наведемо середньоукраїнський рівень податкової віддачі по податку на прибуток за І півріччя 2013 року для найбільших, характерних для міста Хмельницького, галузей:

• «Виробництво харчових продуктiв, напоїв та тютюнових виробів» - 1,57 відс.;
• «Машинобудування» - 2,10 відс.;
• «Будівництво» - 1,40 відс.;
• «Роздрiбна торгiвля» - 1,13 відс.;
• «Оптова торгiвля i посередництво в оптовiй торгiвлi» - 1,00 відс.;
• «Дiяльнiсть готелiв та ресторанів» - 1,80 відс.;
• «Дiяльнiсть транспорту та зв`язку» - 3,84 відс.; «Фiнансова діяльність» - 1,55 відс.;
• «Операцiї з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг підприємцям» - 2,20 відс.

Для визначення показника податкової віддачі у Хмельницькій  області яка розрахована відношенням нарахованих податків (всього, податку на прибуток, податку на додану вартість) до валового регіонального продукту, вираженою у процентах.

Протягом 2011 - 2012 рр. мінімальні значення віддачі з податку на прибуток  мала Хмельницька область (1,09%). На відміну від загальної податкової віддачі, коефіцієнти кореляції віддачі з податку на прибуток за регіонами мають лише додатні і досить великі за модулем значення.

Фінансову самостійність місцевої влади забезпечує система місцевих податків та зборів, яка характеризується незначним податковим потенціалом і великими адміністративними витратами і закріплені доходи - податки, збори, обов’язкові платежі, які складають кошик доходів відповідно Бюджетного Кодексу України, що закріплюються за місцевими бюджетами та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів «див. табл. 2.2.1».

Таблиця 2.2.1

Показники податкової віддачі Хмельницької області*

Регіон	Податки всього		Податок на прибуток		Податок на додану вартісь
	Середнє	Коефіцієнт кореляції	Середнє	Коефіцієнт кореляції	Середнє	Коефіцієнт кореляції
Хмельницька область	5,75	-0,06	1,09	0,66	1,91	0,41

*Джерело: побудовано за [10]

 

На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону є валовий регіональний продукт (ВРП). Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається

як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти.

Валова додана вартість розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням кожного виду економічної діяльності, зменшена на величину оплати послуг фінансових посередників. Вона містить усобі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва. Чисті податки – це податки, які справляються пропорційно кількості або вартості товарів і послуг за виключенням субсидій на продукти[11].

На сьогодні в Україні не існує загальновизнаної методи оцінки рівня податкового навантаження на окремих територіях. Податкова ситуація в регіоні оцінюється через аналіз податкоспроможності та податкового потенціалу відображає можливі та фактичні суми акумульованих податкових надходжень, співставлення власних надходжень до місцевого бюджету та офіційними трансфертами. Хмельницька область за рівнем фінансового забезпечення є дотаційною, що обумовлено існуванням низького індексу податкоспроможності, однак аналіз податкових надходжень в регіоні свідчить про зростання їх обсягу.

У структурі податкових надходжень Хмельницької  області зросла частка основних бюджетоутворюючих податків – податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, який і надалі забезпечує найбільшу частку у надходженнях.

Аналіз податкової ситуації в регіоні на основі порівняння податкових надходжень та внесків до пенсійного фонду, що сплачувались суб’єктами господарювання та населенням, показав, що загалом податкове навантаження у Хмельницькій області є дещо меншим загальноукраїнського рівня. Однак щодо податкового тиску на доходи та прибутки – то даний показник навпаки випереджує рівень загальнодержавного показника. Дані результати свідчать про належний рівень сплати податків фізичними особами у Хмельницькій області. Разом з тим, складна економічна ситуація в регіоні та недостатній розвиток підприємництва є негативними факторами що впливають фіскальну ефективність податкової системи на даній території.

Аналізуючи дані 2014року проведена робота та заходи, які вживались органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в області щодо збільшення надходжень до бюджетів, дозволили забезпечити виконання доходів загального фонду зведеного бюджету області на 104,5% та збільшити доходи місцевих бюджетів до відповідного періоду минулого року на 81,1 млн.грн. або на 4,7%.

19 районів та 2 міста обласного  значення забезпечили виконання  доходів загального фонду до  показників, затверджених місцевими  радами.

Найкраще спрацювали райони: Городоцький - де виконання склало 119,3%, Шепетівський - 119,1, Деражнянський - 116,5%, Летичівський - 116,1%, Старокостянтинівський - 113,3, Кам’янеь-Подільський - 112,2, Дунаєвецький - 111,8%, Славутський - 111,4%.

Область успішно завершила бюджетний рік. Разом з тим, є  і недоліки. Безумовно, їх детальний аналіз буде зроблено після складання річної звітності. А зараз я хочу звернути увагу на окремі моменти, які необхідно врахувати при складанні міських та районних бюджетів.

Зокрема, до державного бюджету повернуто невикористані важливі для соціально-економічного розвитку області субвенції[12].

«Незважаючи на те, що ми майже 4 млн. гривень повернули до державного бюджету, я вважаю, що рівень освоєння субвенцій на заміщення обладнання з газового на твердопаливне досить високий. Чого не скажеш про субвенції з обласного бюджету на аналогічні цілі. Коли, до прикладу, Білогірському району 3 роки підряд виділяються гроші на встановлення твердопаливних котлів і майже 1 млн. гривень у 2014 році повертається. Крім того, значні кошти повернулися з Теофіпольського, Віньковецького, Хмельницького, Камянець-Подільського районів.

Можна визначити, що фінансовий ресурс місцевих бюджетів на 2015 рік сформовано з урахуванням змін, внесених до Податкового, Бюджетного кодексів України та інших законодавчих актів, що стосуються місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин, а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Зокрема, при формуванні місцевих бюджетів області враховано наступні зміни законодавства:

- скасування місцевих  зборів, зокрема, збору за провадження  деяких видів підприємницької  діяльності;

- скорочення кількості  податків з 22 до 9, шляхом їх об’єднання  за відповідною специфікою;

- встановлення нових нормативів  відрахувань податку на доходи  фізичних осіб (бюджети міст обласного  значення та районні бюджети - 60%, обласний бюджет - 15%);

- закріплення за обласними  бюджетами 10% податку на прибуток  підприємств приватного сектору  економіки;

- передачу з державного  бюджету до місцевих бюджетів  плати за надання інших адміністративних  послуг та державного мита;

- запровадження акцизного  податку з кінцевих продаж (пиво, алкоголь, тютюн, нафтопрод.);

- розширення бази оподаткування  податку на нерухомість шляхом  включення до оподаткування комерційного (нежитлового) майна;

- зміни до розподілу  коштів екологічного податку (крім  податку, що справляється за утворення  радіоактивних відходів) із зарахуванням  до державного бюджету 20%, а до  місцевих бюджетів 80% (у тому числі  до обласних бюджетів - 55%, сільських, селищних, міських бюджетів - 25% надходжень  цього податку);

- розширення надходжень  загального фонду шляхом передачі  зі спеціального фонду єдиного, екологічного податків та податку  на нерухоме майно[17].

 

2.3. Порівняльний  аналіз податкового навантаження  в економіці України та країн  з розвинутою ринковою економікою.

Визначення та досягнення ефективного показника податкового навантаження є необхідним для кожної країни, тому що завищене податкове навантаження може спричинити пригнічення виробництва, його тінізацію, зменшення податкових надходжень до бюджету країни тощо. Тому податкове навантаження має бути оптимальним для вирішення комплексу завдань, пов’язаних із управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення. Оптимальним можна вважати рівень податкового навантаження, що передбачає вилучення частини доходів економічних суб’єктів, що не перешкоджає їхньому ефективному індивідуальному розвитку, і водночас, що є достатнім для втручання держави в економічні процеси, необхідні для підвищення ефективності національної економіки в цілому[9].

Податкова політика як елемент системи державного регулювання підприємництва являє собою діяльність держави, що направлена на створення умов для функціонування підприємництва шляхом використання податкових важелів, для стимулювання або стримування розвитку національного виробництва.

Провідну роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економіки належить податкам.

Податки пов'язані з існуванням держави. Системи оподаткування в різних країнах світу відрізняються одна від одної за структурою, набором податків, зборів та обов'язкових платежів, методами їх стягнення, податковими ставками (нормативами), фіскальними повноваженнями органів різних рівнів влади, податковою базою та податковими пільгами. Це закономірно, оскільки податкові системи формувалися та формуються сьогодні під впливом різних економічних, політичних і соціальних факторив.

Більшості країн сьогодні властиве помірне оподаткування. І це є результатом проведення такої податкової політики, пріоритет якої заключається в досягненні мети створення стабільного економічного зростання, сприятливого податкового клімату для розвитку господарської діяльності та ефективного вирішення соціальних проблем держави.

Як показує практика, сьогодні немає інших аспектів економіки, які б настільки серйозно піддавалися критиці з боку суб'єктів господарювання. Як показує світова практика, податкові вилучення  доходів платника - це той поріг, при перевищенні якого починається процес скорочення його заощаджень та інвестицій в економику.

Оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення відповідної динаміки ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності країн. Загострення економічної конкуренції в зарубіжних країнах, поставило більшість європейських країн перед необхідністю реформування своїх податкових систем, яке відбувалося саме у напрямку зниження податкового навантаження, передусім на підприємства.

Оскільки податкова система та податкове навантаження є одним із основних факторів розвитку економіки, то з нього необхідно починати реформи які вимагає українське суспільство. Цей фактор найбільше піддається аналізу, наслідки змін його легко і швидко можна відслідкувати. А зміни в податковій системі та податковому навантаженні корелюється з іншими факторами, такими як, соціально-економічний, морально-етичний, політичний та правовий. Тому визнання того що українська економіка не здатна розвиватись через надмірне податкове навантаження, “див. таб. 2.3.1”, робить можливим їх зміни, а відтак і зміни у соціально-економічній, морально-етичній, політичній та правовій сферах українського суспільства.

Щодо рівня податкового навантаження в Україні то він оцінюється за різними ознаками.Більшість підприємців вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важке податкове навантаження і воно приводить до таких негативних наслідків як зниження ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві[16].

2.1                 Економіка України протягом 2011-2013 рр. функціонує в умовах високого незбалансованого завищеного фіскального тиску. Сьогоднішні система оподаткування, методи збору податків та контролю за їх сплатою посилюють негативні тенденції та є основою для корупції, розвитку тіньової економіки. Це стає причиною того, що в належному обсязі не поповнюється дохідна частина бюджету, а відтак скорочуються соціальні видатки та видатки розвитку, збільшується частина невдоволеного населення. Виникає брак коштів на підтримку освіти, культури, гуманізації суспільних відносин.

Аналізуючи показники податкового навантаження в Україні за період 2011-2013 рр. «див. табл. 2.3.1».