Вдосконалення діючої системи оподаткування в Україн

Таблиця 2.3.1

Показники податкового навантаження в Україні 2011-2013р.р.*

Показники	Роки
	2011	2012	2013
Податкові надходження до Зведеного бюджету України, млрд. грн.	334,7	274,7	339,2
ВВП, млрд. грн.	1314	1408,9	1444
Рівень бюджетного податкового навантаження, %	25,5	19,5	23,5
Власні доходи пенсійного фонду, млрд. грн.	139,2	157,9	166,9
Податкове навантаження на працю, %	10,6	11,2	11,6
Рівень загального податкового навантаження, %	36,1	30,7	35,1

*Джерело: побудовано за [19]

 

Слід відзначити, що рівень податкового навантаження в Україні за останні 3 роки  постійно змінювався. Якщо аналізувати тенденцію за 2011-2012 роки, то слід відмітити, що відбувалось зменшення податкового навантаження. Так, у 2012 році рівень бюджетного податкового навантаження становив 19,5%, що на 5% менше ніж у 2011 році.

Це пов’язано, в першу чергу, зі зниженням ставки податку на прибуток з 23% у 2011 р до 21% у 2012 р. У 2013 році ставка податку на при буток становила 19%, однак, як свідчать розрахунки податкове навантаження зросло до 23,5%, що на 4% більше за показник минулого року. Таке явище може бути пов’язане зі спадом виробництва. Динаміку податкового навантаження покажемо «див. рис. 2.3.1».

 

«Рис. 2.3.1 Динаміка податкового навантаження на економіку України» [19]

 

Зменшення чи збільшення загального податкового навантаження можна здійснювати та тільки регулюванням розміру податкових ставок, а й шляхом збільшення чи зменшення обсягів податкових пільг для певних суб’єктів господарювання. Дослідження А. Лаффера підтверджує, що держава зобов’язана завжди проводити помірковану політику податкового тиску для забезпечення стабільних надходжень. Ця концепція спрямована на зменшення навантаження на суб’єктів оподаткування, а зростання надходжень до бюджету має здійснюватися за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.

Розрахований показник враховує тиск, спричинений так званими «податками на працю» - внесками до соціальних фондів, які формують близько 10% податкового навантаження. З прийняттям ПКУ  їх були віднесено до неподаткових платежів.

Як бачимо прийняття ПКУ  не зменшило податкового навантаження на вітчизняну економіку, а, навпаки, спричинило зростання цього показника до рівня 36,1%. Таким чином, середнє значення загального коефіцієнта податкового навантаження протягом досліджуваного періоду становило 33,8%. Таким чином, основний тягар оподаткування припадає на трудові ресурси.

Аналіз рівня податкового навантаження в Україні за допомогою даного коефіцієнта вказує на те, що він є досить низьким. За цим критерієм Україна знаходиться в одній групі з такими країнами як США (26,4%),Японія (25,8%), Португалія (33,9%), Ірландія (28,4%), Австралія (31,5%), Туреччина (31,1%). Насправді ж такі дані не відповідають дійсності, а рівень податкового навантаження у 35,1% є значно заниженим[28].

Останнє пояснюється двома причинами :

Перша причина - офіційний ВВП в Україні - це приблизно лише половина реально одержаних у вітчизняній економіці господарських результатів. Це означає, з одного боку, приховуване недофінансування суспільних товарів і заниження відносного значення суспільного сектора господарства, а з іншого - наявність нерівномірного розподілу податкових зобов’язань між підприємствами і громадянами, які беруть участь у виробництві.

Друга причина - неврахування при обчисленні податкового коефіцієнта суми витрат, пов’язаних із справлянням податків. Використовувати обчислення податкового коефіцієнта з врахуванням цих витрат важко, проте воно б допомогло рельєфно виявити причини незадоволення суб’єктів господарювання та громадян, адже пригнічують не стільки самі по собі суми сплачуваних податків, скільки їх чисельність, заплутаність податкового законодавства, надмірні складності, пов’язані з веденням обліку і розрахунком податкових зобов’язань.

Справжній рівень податкового навантаження в Україні складає 60-70% від отриманого доходу без урахування податкового навантаження на заробітну плату та собівартість продукції. Таке оподаткування є значно вищим, ніж у розвинених країнах світу, та негативно впливає на економіку нашої країни, а тому проблема надмірного податкового навантаження продовжує бути актуальною з початку здобуття незалежності і до тепер.

Ефективне функціонування податкової системи в державі залежить від оптимального розміру податкового навантаження на суб’єкти підприємництва.

Використовуючи дані щорічного дослідження групи Світового банку «Воі - Вівепевв»  щодо сплати податків, зібрані з 185 країн, порівняємо податкові системи у всьому світі та їх вплив на бізнес.

Податкове навантаження в Україні та інших країнах світу подано у(табл.Г. 2.3.2). Найвища питома вага податків у ВВП у європейських країнах, зокрема у Франції та Італії. В Україні спостерігаємо тенденцію до зниження податкового навантаження з 57,1% у 2012 році, 55,4% у 2013 році до 54,9% за перший квартал 2014 року. Це пов’язано з удосконаленням системи оподаткування та зниженням ставок податку, зокрема ставки податку на прибуток підприємств з 21% у 2012 році, 19% у 2013 році до 18% у 2014 році.

Найменший рівень податкового навантаження характерний для Данії та Канади. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня оподаткування[47].

А. Крисоватий зазначає, що, якщо у Швеції величина податкового навантаження становить близько 55% ВВП, а в Україні коливається в межах 25-30%, то твердження, що податкове навантаження для шведів більше, ніж для українців, є помилковим, оскільки частка податків, що повертається населенню при перерозподілі доходів бюджету, для перших становить близько 85%, тоді як у нас вона не перевищує 30% .

Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте зниження податкового навантаження є необхідною умовою виходу України з економічної кризи, що приведе до формування цілої низки позитивних зрушень в економічній і податковій сферах. Поступове зниження податкового навантаження на фізичних осіб сприятиме збільшенню заощаджень домогосподарств, підвищенню платоспроможного попиту населення, а отже розвиткові виробництва та збільшенню реальних доходів платників податків і, як наслідок, - зростання податкової бази.

Низька податкова вартість узгодження податків і простий механізм їх сплати здійснюють значний вплив на діяльність фірм. За показником «кількість платежів» у рейтингу РауіТахеБ - 2013 зафіксований значний прогрес: від 135 платежів у 2011 році до 28 у 2012 р. Так, для прикладу в Китаї середньостатистичній фірмі доводиться робити лише близько трьох платежів у рік, що є найнижчим показником серед досліджуваних країн світу. У Сінгапурі доводиться проводити п’ять оплат, що також є однією з найнижчих вимог у світі[48].

Ще одним показником, що впливає на рейтинг податкової системи є кількість часу, що настачається на сплату податків та зборів. І знову ж таки, Україна займає чи не останні позиції - за підрахунками середньому в нашій країні на адміністрування витрачається 491 годину протягом року, що 166 годин менше, ніж минулого року.

Пріоритетним завданням податкових реформ має стати перехід від переважно фіскального спрямування податкової політики, як інструменту мобілізації доходів до бюджету, до активації регулятивного потенціалу в напрямі стимулювання економічного розвитку, а запорукою ефективної податкової системи та необхідною умовою програм підтримки розвитку та заходів щодо покращення рівня життя має стати врегульоване податкове законодавство.

Нині існує лише один шлях створення дієвого законодавства - забезпечення стабільних, прозорих та зрозумілих правил оподаткування. Надмірно ускладнені податкові системи є причиною високого рівня ухилення від сплати податків, а значні витрати на адміністрування призведуть до появи неформальних секторів, збільшення корупції та зменшення припливу інвестицій в країну. І навпаки, економічно прості податкові системи сприяють зростанню бізнес-структур, збільшенню обсягів інвестицій і є рушієм розвитку економіки країни в цілому.

Сьогодні Україна стикається із складним завданням - поєднати дві протилежні цілі - зменшення податкового навантаження та гарантування достойного рівня соціального забезпечення. Завдання влади полягає у формуванні такої податкової системи, яка сприяла б розвитку виробництва, оскільки це є вирішальною умовою збільшення надходжень в доходну частину бюджету. Отже, головна увага має бути зосереджена на виробництві, його розширенні та відродженні на основі використання нової техніки, прогресивних технологій. Зростання ВВП дасть змогу і без підвищення податкових ставок збільшити податкові надходження в бюджет, цільові фонди, підвищаться і доходи платників податків[56].

Надмірне податкове навантаження на суб’єктів господарювання погіршує їх фінансову безпеку та умови ведення підприємницької діяльності, реалізації інвестицій, дестабілізує фінансове становище - тим самим спонукає до ухилення від оподаткування, що, в свою чергу, є прямою загрозою фінансової безпеки держави. Податкова політика має значний вплив на розвиток реального сектора економіки, адже за допомогою податкових важелів вона може стимулювати виробництво, що вкрай необхідно в сучасних кризових умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ.  Податкове реформування як важіль впливу на податкове навантаження

3.1. Зарубіжний  досвід мінімізації податкового  навантаження

У світовій практиці питання оподаткування займають важливе місце у фінансовому плануванні міжнародних корпорацій. Неправильне або недостатнє врахування податкового фактору у діяльності корпорацій може призвести до несприятливих фінансових наслідків або навіть до їх банкрутства.

З другої сторони, правильне використання передбачених податковим законодавством пільг і знижок може забезпечити не тільки збереженість отриманих фінансових накопичень, але і можливості фінансування розширення діяльності, нових інвестицій за рахунок економії на податках.

Розвиткові податкового планування сприяє високий податковий тиск в деяких державах з високим рівнем розвитку економіки. На противагу високому податковому тиску в національних юрисдикціях фізичні і юридичні особи шукають способи мінімізації податків[20].

Мінімізувати оподаткування можна як легальним так і нелегальним способом. В світовій практиці оподаткування існують поняття ухилення і уникнення від сплати податків. Між цими поняттями існує принципова відмінність.

Податкова оптимізація лежить в основі податкового планування. Оптимізація оподаткування - це організаційні заходи в рамках чинного законодавства, пов'язані з вибором часу, місця та видів діяльності, створенням і супроводом найбільш ефективних схем та договірних взаємин, з метою збільшення грошових потоків компанії за рахунок мінімізації податкових платежів.

Оптимізація оподаткування передбачає: мінімізацію податкових виплат (у довгостроковому і короткостроковому періоді при будь-якому обсязі діяльності) та недопущення штрафних санкцій з боку фіскальних органів. Це досягається правильністю нарахування і своєчасністю сплати податків, що нерозривно пов'язано з податковим плануванням.

 «Мінімізація податків» - термін, який вводить в оману. Насправді, метою повинна бути  не мінімізація (зниження) податків, а збільшення прибутку підприємства  після оподаткування. У результаті  складається казусна ситуація: корпоративні  менеджери, які повинні прагнути  збільшити розмір чистого прибутку, за допомогою юристів, бухгалтерів  і фінансових консультантів докладають нерідко значні зусилля для того, щоб зменшити розмір «оподатковуваного прибутку».

Мета мінімізації податків - не зменшення якогось податку як такого, а збільшення усіх фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація податкової політики підприємства дозволяє уникнути «переплати» податків в кожен конкретний момент часу, нехай не набагато, але, як відомо, сьогоднішні гроші набагато дорожче завтрашніх. В умовах високих податкових ставок неправильний або недостатній облік податкового чинника може привести до вельми несприятливих наслідків, у тому числі і до банкрутства підприємства[40].

Однією з найгостріших є проблема надмірного податкового навантаження та визначення оптимального рівня оподаткування, який би забезпечував стабільні та достатні надходження у Державний бюджет, а з іншого боку, не ліквідовував би стимулів до активізації підприємницької діяльності та розвитку національної економіки в цілому. Ідея зниження податкового навантаження є привабливою та має достатньо прихильників, передусім у зарубіжних країнах. Розглянемо, чи існують сьогодні міжнародний досвід передумови для ефективного вирішення проблеми значного податкового навантаження і якими шляхами це можна здійснити.

Основною метою індивідуального міжнародного планування виступає максимізація сукупного доходу індивідуума за рахунок мінімізації сумарного податкового тиску. Якщо фізична особа не здійснює підприємницької чи зовнішньоекономічної діяльності на території, де така особа виступає резидентом або громадянином в даному випадку можна скористатись іншими податковими юрисдикціями з низьким рівнем оподаткування доходів[41].