Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii

 

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГОВЛЯ І  ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧИ 

              ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ...............................................8

1.1  Основні положення   міжнародної торгівлі................................................8

1.2  Теорії міжнародної  торгівлі.......................................................................16

1.2.1 Меркантилистська  теорія.........................................................................16

1.2.2 Класичні теорії..........................................................................................21

1.2.3 Сучасні теорії.............................................................................................29

1.3. Законодавча база  міжнародної торгівлі..................................................34

1.3.2 Договори у рамках Світової  організації торгівлі

Розділ 2  ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ

      ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ...........................................................

2.1. Основні засади  зовнішньоекономічної стратегії  України.............................

2.2 Нормативно-правове забезпечення  вступу України до Світової  організації торгівлі

Практичні рекомендації…………………………………………………… 51

Методичні рекомендації…………………………………………………… 56

Висновки………………………………………………………………………68

 

Список літератури……………………………………………………………70

Додатки………………………………………………………………………   75

 

ВСТУП

 

 

Актуальність  теми. Визнання України суверенною державою, формування  відкритості нашої країни, створило широкі можливості для розвитку її  міжнародних економічних зв’язків. Міжнародні економічні зв’язки України мають багатовікову історію. Ще Київська Русь була пов’язана торговельними, політичними й культурними відносинами з багатьма країнами Заходу і Сходу. Бурхливий розвиток, на даному етапі, ринкової економіки в Україні відкриває нові можливості для її міжнародних  торгових стосунків. Серед головних причин і факторів,  що спонукають до поглиблення участі економіки України в міжнародному розподілі праці, до органічного включення її господарства у сучасні цивілізаційні процеси є насамперед висока питома вага експорту у валовому національному продукті. Досить вказати, що третина національного виробництва Україні опосередковується дією зовнішніх економічних зв'язків. Це підкреслює важливість даної сфери в системі життєзабезпечення державі - виходу з надзвичайно важкої і всеосяжної кризи. Існують також інші передумови, що детермінують тісну взаємодію української економіка із  світовим  господарством.  До  них  слід  віднести  досить  розвинені внутрішній поділ і кооперацію праці, ресурсну обмеженість (особливо забезпеченість  паливно-енергетичними  засобами),   традиційні  господарські зв'язки з республіками колишнього СРСР і, насамперед, з Росією,  зростаючу необхідність отримання нових технологій,  інвестиційних і фінансових ресурсів із високорозвинених країн світу. Таким чином, курс на формування в Україні відкритої економіки під якою мається на увазі не лише розвиток зовнішньої торгівлі, переважає на нинішньому етапі, а поступове відкриття ще двох каналів взаємозв'язку із світовим господарством - рух капіталів та взаємообмін національних валют - є об'єктивно зумовленим і практично безальтернативним.

Але є багато причин, які гальмують цей процес. Особливість положення переважної більшості країн колишнього СРСР полягає у тому, що вони утворились як уламки колись відносно цілісної економічної і політичної системи.  У зв'язку з цим потрібен  певний час і зусилля для національно-державної ідентифікації і створення передумов, без яких практично неможливе ефективне включення їх у глобальні економічні процеси і структури.

Можна  виділити  три  визначальні  передумови,   реалізація яких створює  сприятливі  можливості для  поступового включення економіки України у глобальні процеси і структури. Мова йдеться насамперед про: 1)  системну ринкову трансформацію;  2)  реструктуризацію економіки; 3)  відкритість економіки. Головним у цій тріаді є, очевидно, перший блок, який передбачає системну  трансформацію  економіки  від  тоталітарно-директивної до ринкової,   від  ізоляціонізму  до  відкритості,   від  командно-адміністративної до ліберально-соціальної моделі суспільства.

Враховуючи важливість тематики щодо міжнародної торгівлі України, в останній час проводяться широкі наукові дослідження в цьому напрямі як іноземними, так і вітчизняними економістами. Ці питання розглядаються у дослідженнях В. Будкіна, І. Бурковського, А. Гальчинського. Б. Гунського, Д. Лук’яненка, І. Лукінова, Ю. Пахомова, О. Рогача, Є. Савельєва, О. Шниркова й ін. Зараз, як ніколи,  необхідні фахівці-економісти, що можуть вільно орієнтуватися у питаннях міжнародної торгівлі. Глибокі економічні знання прищеплюються ще на шкільних лавах і у цьому допомагає підручник з основ економічної  теорії для загальноосвітніх шкіл І. Прокопенка “Людина у світі економіки і бізнесу”, де 13 розділ присвячений саме питанням зовнішньої торгівлі [с. 195-206]. Заслуговують на увагу праці І. Дахна у галузі міжнародного економічного і приватного права, а також його навчальні посібники з міжнародної торгівлі (один (2002 р.) – у співавторстві з Бовтруком). Слід відмітити дослідження американських вчених В. Бандери  и Ф. Рута, які, у співавторстві з професором Національного університету ім. Т.Г. Шевченка А. Філіпенком (Україна), випустили ряд серйозних публікацій відносно аналізу перехідної української економіки, її уроків та перспектив, надрукували підручник з міжнародної торгівлі та інвестицій (1998 р.).

Але, у зв’язку  з  тенденцією глобалізації й ускладненням взаємовідносин між державами, крупними міжнародними фірмами, постійним підвищенням конкуренції і  боротьбою за завоювання зовнішньоекономічних ринків, вказаних досліджень недостатньо. Виникає потреба поглибленого вивчення всієї попередньої науково-теоретичної і практичної бази, що торкається міжнародних торгових відносин, їх переоцінки і адаптації до сучасних умов. Необхідні й нові прогресивні  концепції світових торгових стосунків.

Актуальність проблеми, її складність і багатоаспектність вирішення визначили тему даної дипломної роботи: “ЗОВНІШНЯ ТОРГОВЛЯ І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ”

Метою дипломного дослідження є вивчення та аналіз як загальних, так і тих, що торкаються  України, доступних джерел у галузі міжнародних торгових відносин, з обґрунтуванням власних практичних і методичних поглядів на проблему.

Об'єкт дослідження  – процес формування відкритої економіки  України.

Предмет дослідження  – оптимізація міжнародних торгових відносин України.

Гіпотеза дослідження: досягти оптимального позитивного впливу міжнародної торгівлі на економіку України можливо при дотриманні таких передумов:

- базування міжнародних  торгових  відносин на історично  складених економічних, політичних  і національних, геологічних і  т.д. особливостях України, у тому числі – розподілі праці;

- постійне поліпшення  політичних і економічних міжнародних  відносин нашої держави;

- постійний розвиток  соціально-економічних  основ  нашої країни з напрямом на виробництво конкурентноздатної продукції;

- поліпшення організаційно-технічного  потенціалу;

• уміле використанні наукових досягнень;
• вдосконалення підготовки фахівців з різних напрямів міжнародної торгівлі;

-  вдосконалення нормативно-правової  бази.

У відповідності із метою, об'єктом, предметом і гіпотезою дослідження були визначені завдання дипломної роботи:

1. Вивчити теоретичні основи  міжнародної торгівлі.

2. Дослідити проблеми  розвитку міжнародної торгівлі  у трансформаційній економіці України.

3. Визначити основні  напрями вдосконалення міжнародних торгових  відносин  України.

4. Висловити власні  практичні рекомендації щодо  вдосконалення міжнародних торгових  відносин  України.

5. Розробити методичні  рекомендації з викладання предмету  міжнародної торгівлі у вищому навчальному закладі.

Методологічною основою дослідження є теорії міжнародної торгівлі.

Теоретичну  основу дослідження складають положення, що ґрунтуються на:

-  теоретичній спадщині  економістів (Є. Бентам, Ж. Кольбер, Р.Континьон, Дж. Локк, Д. Малейнс, Т. Ман, Дж. С. Міль, Е. Міссельдейн,   А. де Монкретьєн, Д. Рікардо,  А. Серра, А. Сміта, В. Стаффорд, Р. Торренс, С. Фортрей, Д. Хьюм й ін.);

- сучасних теоріях  міжнародної торгівлі (Т. Балог, Р. Верон,  Г. Джонсон, Г. Зінгер, Р. Кевіс, Р. Кенен, С. Кузнець, В. Леонтьєв,  У. А. Льюїс,        Г. Мейє, Б. Мінхас, Г. Мюрдаль, Б. Олін, Ф. Перру, М. Познер, Р. Пребиш,  П. Самуельсон, Л. Уельс, М. Фрідман, С. Фуртадо, Г. Хаберлер, Е. Хекшер, Дж. Хікс, А. Хіршман.Г. Хуфбаужр,   А. Юасей й ін.);

- сучасних поглядах  на  міжнародну торгівлю України (В. Бандера,       В. Будкін, І. Бурковський, А. Гальчинський. Б. Гунський, Д. Лук’яненко,       І. Лукінов, Ю. Пахомов, О. Рогач, Ф. Рут, Є. Савельєв, А. Філіпченко,           О. Шнирков й ін.);

- нормативно-правових документах, що складають сучасну міжнародну і державну політику у галузі міжнародної торгівлі.

Для перевірки гіпотези і розв’язання  поставлених завдань використовувався комплекс методів: історико-гносеологічний метод - при визначенні теоретичних основ досліджуваної проблеми; метод аналізу та синтезу – при визначенні мети, предмету, завдань дослідження, висуненні гіпотези, виборі напрямів дослідження та обґрунтуванні основних теоретичних висновків дослідження; узагальнення досвіду з методики викладання предмету міжнародна торгівля при розробці методичних рекомендацій.

Дослідження проводилися  поетапно: 1. 2002-2003 рр. – вивчення наукової літератури з проблем дослідження, накопичення матеріалів з відповідної дослідженням практики методичної роботи; 2. 2004 –  узагальнення та дипломне оформлення дослідження.

Елементи наукової новизни  дослідження полягає можливо знайти у комплексному підході до аналізу теоретичних проблем даного напряму, обґрунтуванні власних практичних і методичних рекомендацій;

Практичне значення дослідження міститься у підготовці практичних і методичних рекомендацій щодо об’єкту і предмету дослідження.

Вірогідність  та аргументованість результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень і логікою постановки проблеми, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних  предмету, меті та завданням дослідження.

Основні положення  та результати дослідження  обговорювалися  засіданнях кафедри економіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

 

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧИ  ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1  Основні  положення про міжнародну торгівлю

 

  Господарства  різних країн, яких сьогодні налічується понад 190, взаємопов'язані одне з одним складною мережею міжнародних економічних відносин. Сукупність національних економік та їх господарських відносин становить всесвітнє господарство.

Основою міждержавних економічних  відносин і об'єктивною передумовою загальної економічної взаємозалежності є міжнародний поділ праці - спеціалізація окремих країн у межах всесвітнього господарства виробництві певної продукції та послуг, що зумовлює необхідність обміну на світовому ринку результатами різних видів діяльності.

Країни на планеті  відрізняються природними ресурсами   кліматом, площею, чисельністю і рівнем розвитку населення. Внаслідок цього різні країни спеціалізуються на виготовленні окремих продуктів, а інші, необхідні їм   купують за кордоном. Так, окремі країни, наприклад, Північна Африка, Заїр, мають істотні запаси корисних копалин. Інші держави, наприклад, Гондурас і Гватемала, за своїм географічним положенням мають вигідні умови для вирощування тропічних культур.  Треті   наприклад США, Японія, сконцентрували великі технічні можливості і кваліфіковану робочу силу. У кожному з названих випадків особливі умови дають державам переваги у виготовленні деяких товарів і послуг.

Абсолютні  переваги у  виробництві  продуктів складаються тоді,  коли країна може виробляти   їх  більш ефективно, ніж інші. Наприклад, США найпродуктивніші,   тобто  мають     абсолютні     переваги  у  виробництві комп'ютерів, тоді як Колумбія -  у вирощуванні  кави. Спеціалізуючись на виробництві   цих товарів, для яких вони мають абсолютні переваги, і обмінюючись надлишковою продукцією, США і Колумбія отримують більше і комп’ютерів  і кави, ніж вони мали б, якби намагались виробити і те й інше самостійно.

Але як бути в тому випадку, коли країни не мають унікальних умов, які б давали їм  абсолютні  перевага? Чи будуть вони обмінюватися між собою товарами й якщо так, то чому?

 Ключ до відповіді  на ці запитання дає створена  ще на початку ХІХ століття  видатним англійським економістом  Д. Рікардо теорія, яку зараз  ми називаємо теорією порівняної  переваги (докладно - нижче). Згідно  з нею, країни в рамках міжнародного поділу праці і світової торгівлі, можуть отримувати взаємну вигоду, навіть якщо одна з них має абсолютні переваги по виробництву всіх товарів. В цьому випадку їй буде вигідно спеціалізуватися і експортувати ту продукцію, яка буде виготовлятися з відносно меншими витратами виробництва на одиницю в порівнянні з іншими товарами які виробляються в даній країні. Імпортувати ж їй має сенс ту продукцію, виробництво одиниці якої обходиться дорожче, ніж   виготовлення інших товарів.

Немає такої країни, яка б не була здатна знайти своє місце на світовому ринку, використовуючи те, чим вона багата і в чому в неї є порівняльні переваги. Багато країн світу досягли свого добробуту саме завдяки активній участі в міжнародних економічних відносинах і, передусім, у світовій торгівлі — обміни товарами і послугами між національними господарствами [, c. 195-198].