Собівартість продукції та методи її калькулювання на підприємстві

При аналізі  факторів зміни зарплати можна використовувати  дані  
«Акта впровадження науково-технічних заходів», де показується економія зарплати за рахунок впровадження кожного заходу.

      Непрямі витрати собівартості продукції представлені наступними комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати [16,c.172]. 
 Аналіз цих витрат проводиться шляхом порівняння фактичної їх величини на гривню товарної продукції в динаміці за 5-10 років, а так само з плановимрівнем звітного періоду. Таке порівняння показує, як змінилася їх частка у вартості товарної продукції в динаміці та в порівнянні з планом,і яка спостерігається тенденція - зростання або зниження. У процесі подальшого аналізу з'ясовують причини, що викликали абсолютні і відносні зміни витрат. За своїм складом це комплексні статті і складаються вони, як правило, з кількох елементів витрат.

      Витрати з утримання та експлуатації машин і обладнання включають амортизацію машин і технологічного обладнання, витрати за їх змістом, витрати з експлуатації, витрати з виробничого переміщення вантажів, знос МШП та ін. Деякі види витрат (наприклад, амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції і є умовно - постійними. Інші повністю або частково залежать від його зміни і є умовно - змінними.

      Для перерахунку планових витрат на фактичний випуск продукції використовується така формула (1.5):

ВСК = ВПЛ * (100 + ТТП% * Кз)/100                         (1.5)

 де  ВСК - витрати, скориговані на фактичний випуск продукції;

      ВПЛ - планова сума витрат за статтею;

ТТП% - перевиконання (недовиконання) плану з випуску товарної продукції, %;

Кз - коефіцієнт залежності витрат від обсягу виробництва  продукції.

      Загальна  сума амортизації залежить від кількості  машин і устаткування, їх структури, вартості та норм амортизації. Вартість обладнання може змінитися за рахунок придбання більш дорогих машин і їх переоцінки у зв'язку з інфляцією. Середня норма амортизації може змінитися за рахунок структурних зрушень у складі фондів.

      Чим більше продукції випущено на даних виробничих потужностях, тим менше амортизації та інших постійних витрат припадає на одиницю продукції.

      Експлуатаційні  витрати залежать від кількості  експлуатованих об'єктів, часу їх роботи і питомих витрат на 1 машино-годину роботи.

      Витрати на капітальний, поточний і профілактичний ремонт залежать від обсягу ремонтних робіт, їх складності, ступеня зношеності основних фондів, вартості запасних частин і ремонтних матеріалів, економного їх використання [16, c. 173].

      Витрати на внутрішнє переміщення вантажів залежать від виду транспортних коштів, повноти їх використання, ступеня виконання виробничої програми, економного використання коштів на утримання та експлуатацію рухомого складу.

      На  суму зносу впливають обсяг виробництва продукції і рівень витрат на один виріб, який у свою чергу залежить від того, наскільки раціонально та економно використовуються інструменти, малоцінний інвентар, налагоджений чи дієвий контроль за їх збереженням і справністю.

      Аналіз  цехових та загальногосподарських  витрат має велике значення.  
Так як вони займають велику питому вагу в собівартості продукції.

      Для аналізу цехових і загальнозаводських витрат за статтями витрат використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку. По кожній статті виявляють абсолютне і відносне відхилення від плану та їх причини.

      В процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності і надмірностей, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції. Непродуктивними витратами слід вважати втрати від псування і нестачі сировини (матеріалів) та готової продукції, оплату простоїв з вини підприємства, доплати за цей час і у зв'язку з використанням робітників на роботі, що вимагають менш кваліфікованої праці, вартість спожитих енергій і палива за час простою підприємства та ін.

      Аналіз  загальновиробничих і загальногосподарських  витрат у собівартості одиниці виробу проводиться з урахуванням результатів, отриманих при аналізі їх у цілому по підприємству. Ці витрати розподіляються між окремими видами виготовленої продукції пропорційно прямим витратам за винятком покупних матеріалів.

      Сума  цих витрат, що припадає на одиницю  продукції, залежить від зміни:

1. загальної  суми цехових і загальнозаводських  витрат;

2. суми  прямих витрат, які є базою  розподілу накладних;

3. обсягу  виробництва продукції.

      Для розрахунку впливу цих факторів використовується спосіб ланцюгової підстановки.

      Комерційні  витрати включають витрати з  відвантаження продукції покупцям (вантажно - розвантажувальні витрати, доставка), витрати на тару і пакувальні матеріали, рекламу, вивчення ринків збуту і т.д.

      Витрати з доставки товарів залежать від  відстані перевезення, ваги перевезеного вантажу, транспортних тарифів за перевезення вантажів, виду транспортних засобів.

      Витрати з навантаження і вивантаження можуть змінюватися у зв'язку зі зміною ваги відвантаженої продукції і розцінок за навантаження і вивантаження однієї тонни продукції. На закінчення аналізу непрямих витрат підраховуються резерви можливого їх скорочення і розробляються конкретні рекомендації щодо їх освоєнню [16, c. 174]. 

2 АНАЛІЗ  СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА « ЗАПОРІЗЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ ЗАВОД»

                              2.1 Характеристика підприємства

     Аналіз  собівартості продукції звичайно починають  із вивчення динаміки загальної суми операційних витрат у цілому і за основними елементами. Проведемо аналіз собівартості продукції на прикладі ПАТ «Запорізький феросплавний завод».

     Акціонерне  підприємство «Запорізький феросплавний завод» - один з найбільших у Європі виробників феросплавів. Частка запорізького виробництва у світовому обсязі становить 5,7%. Перспективи заводу гарантовані близькістю сировинної та енергетичної баз Придніпров’я добре розвиненими транспортними системами. Все це і широкі ділові зв’язки з вітчизняними і зарубіжними фірмами дозволяють виробляти сотні тисяч тонн кременистих і марганцевих сплавів на рік. Виплавка їх проводиться в потужних рудно - термічних і електродугових печах.

     Завод є порівняно чистим для металургії в екологічному відношенні – усі  електропечі, в залежності від призначення, обладнані системами газоочищення, що забезпечують уловлювання газів і пилу більш 99,9%.

     Основна продукція заводу – різні марки феросплавів феросилікомарганець, феросиліцій, феромарганець, марганець металевий, з різним вмістом фосфору та інших елементів залежно від вимог замовника.  Запорізькі феросплави добре відомі вітчизняним і зарубіжним споживачам. Якість управління і товарної продукції підтверджена міжнародним стандартом якості ISO 9001.

     Основні споживачі – українські металургійні комбінати, країни експорту – Росія, Білорусія, Казахстан, Туреччина, країни ЄС (Польща, Греція, Німеччина, Великобританія, Італія, Чехія), а також Туреччина, Єгипет, Японія, Корея.

2.2 Аналіз  витрат на гривню товарної  продукції

      Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції - витрати на гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва, і, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Визначається він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах. 
У процесі аналізу вивчимо також динаміку витрат на гривню товарної продукції. 
 З таблиці 2.1 видно, що за п'ять років підприємство досягло значних успіхів у зниженні витрат на гривню товарної продукції. За цей період рівень данного показника на ПАТ "ЗФЗ" знизився на 8.9%, що підтверджує висновок про зміну загальної суми витрат за рахунок зниження собівартості продукції, що випускається [5, c. 240].

Таблиця 2.1 Динаміка витрат на гривню товарної продукції.

      Наступний етап аналізу - вивчення виконання плану і визначення впливу факторів на зміну рівня даного показника. 
 Витрати на гривню товарної продукції безпосередньо залежать від зміни загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції та від зміни вартості виробленої продукції. На загальну суму витрат впливають обсяг виробництва продукції, її структура, зміна перемінних і постійних витрат, які в свою чергу можуть збільшуватися або зменшуватися за рахунок рівня ресурсоємності продукції і цін на спожиті ресурси. Вартість товарної продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію [5, c. 241]. 

Товарна продукція                                                          тис. грн. 
за планом å (VВПiпл * Цiпл)                                         879 200 
фактично при плановій структурі 
і планових цінах å (VВПiф * Цiпл) D ± ТПстр             880 100 
фактично за цінами плану å (VВПiф * Цiпл)               890 640 
фактично за фактичними цінами å (VВПiф * Цiф)      900 251

Таблиця 2.2 Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат 
на гривню товарної продукції