Собівартість продукції та методи її калькулювання на підприємстві

      Аналітичні розрахунки (таблиця 2.2) показують, що підприємство зменшило витрати на гривню товарної продукції на 0,06 коп, у тому числі за рахунок: 
- збільшення обсягу виробництва продукції на 100,83 коп.; 
- зміни структури виробництва на 99,17 коп.; 
- зміни рівня питомих змінних витрат на 98,77 коп.; 
- підвищення оптових цін на продукцію на 99,04 коп. 
Збільшення суми постійних витрат викликало підвищення витрат на гривню товарної продукції на 101,82 коп.    

Сума постійних і змінних витрат залежить, у свою чергу, від рівня ресурсоємності і зміни вартості матеріальних ресурсів у зв'язку з інфляцією. 
Щоб встановити вплив досліджуваних факторів на зміну суми прибутку, необхідно абсолютні прирости витрат на гривню товарної продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізації продукції, виражений у планових цінах (таблиця 2.3) 
 З наведених у таблиці 2.3 даних видно, що збільшення прибутку сприяли зростання рівня відпускних цін, обсягу випуску продукції, зміна її структури, зниження питомої ваги змінних витрат[5, c. 242].

Таблиця 2.3 Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку.

2.3 Аналіз  витрат на оплату праці

Таблиця 2.4 Вихідні дані по загальновиробничих витратах 
на ПАТ "ЗФЗ "за 2000рік.

Таблиця 2.5 Результати аналізу впливу кількості робочих 
і їх середнього заробітку на заробітну плату 
працівників апарату управління

      На підставі даних таблиці 2.5 можна зробити висновок: планова сума витрат на заробітну плату на підприємстві в 2000 році була перевищена на 52,8 тис. грн., в тому числі за рахунок збільшення чисельності робітників - на 8,1 тис. грн., за рахунок зростання заробітної плати - на 44,7 тис. грн. Збільшення витрат на заробітну плату може спричинити за собою зростання собівартості продукції, а в кінцевому результаті - зменшення прибутку підприємства.[5, c. 256]. 

2.4 Аналіз  непрямих витрат

      Непрямі витрати в собівартості продукції відображено такими комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. В аналізі цих витрат здійснюється порівняння фактичної їхньої величини на гривню виробленої продукції в динаміці за 5-10 років, а також із плановим рівнем звітного періоду. Таке зіставлення показує, як змінилася їхня частка у вартості випущеної продукції в динаміці й у порівнянні з планом і яка тенденція спостерігається - зростання чи зниження.

      У процесі наступного аналізу з'ясовують причини, що викликали абсолютну  і відносну зміну непрямих витрат. За своїм складом - це комплексні статті. Вони складаються, як правило, з кількох  елементів витрат.

      Витрати на утримання і експлуатацію машин та обладнання охоплюють витрати на амортизацію машин і технологічного обладнання, на ремонт і експлуатацію їх, а також витрати на внутрізаводське переміщення вантажів, знос інструментів і т.д. Деякі види витрат, (наприклад амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції і є умовно-постійними витратами, інші цілком, або повністю залежать від його зміни і є умовно-змінними. Ступінь їхньої залежності від обсягу виробництва продукції визначають за допомогою коефіцієнтів, величину яких встановлюють дослідним шляхом, або за допомогою кореляційного аналізу за великою сукупністю даних про обсяг випуску продукції і суму цих витрат [5, с. 258] . 

     Таблиця 2.5 Аналіз непрямих витрат

     З наведених в таблиці 2.5 даних видно, що доля непрямих затрат у загальній собівартості продукції в 2008 році зросла на 5,8%, або склала 30,4%, аналогічно і на 1 т випущеного металу. В звітному періоді витрати на утримання устаткування і обладнання склала 838,1 тис. грн, тоді як такі витрати не планувались. Зросла сума загальновиробничих витрат на 523,3 тис. грн., в зв’язку із збільшенням випуску продукції, по-скільки дані витрати на 1 т випущеного металу зменшились на 0,06 грн. Адміністративні витрати зросли проти плану на 634,0 тис. грн. за рахунок росту суми витрат. Сума витрат на збут зросла на 132.0 тис. грн. за рахунок збільшення випуску продукції, по-скільки сума витрат на 1 т випущеного металу зменшилась на 0,01 грн.

     3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ  ПРОДУКЦІЇ

     3.1 Резерви зниження витрат

     Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції  є:

     - збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей;

• скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, виробничого браку.

             Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і т.д.), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.

              Резерви скорочення витрат визначають за кожною статтею витрат за рахунок конкретних інноваційних заходів (упровадження нової, прогресивнішої техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці тощо), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т.д.

               Економію витрат з оплати праці унаслідок упровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати, помноживши різницю між трудомісткістю виробів до впровадження і після впровадження відповідних заходів на плановий рівень середнього динної оплати праці на кількість планованих до випуску виробів.

      Резерв  зниження матеріальних витрат на виробництво  запланованого випуску продукції  за рахунок упровадження нових технологій і інших заходів можна визначити  перемноживши різницю витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження інноваційних заходів на кількість запланованих до випуску виробів та планові ціни на матеріали.

      Резерв  скорочення витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду і списання непотрібних, зайвих, не використовуваних будівель, машин, обладнання визначають множенням первісної їхньої вартості на норму амортизації.

      Додаткові витрати на освоєння резервів збільшення виробництва продукції підраховують окремо за кожним його видом. Це переважно зарплата за додатковий випуск продукції, витрати сировини, матеріалів, енергії та інших змінних витрат, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. Для визначення їхньої величини резерв збільшення випуску продукції окремого виду множать на фактичний рівень питомих змінних витрат звітного періоду [5, с. 268].

      На  зниження собівартості продукції по ПАТ«Запорізький феросплавний завод» в 2008 році позитивно вплинуло перевиконання плану по випуску металу на 12%, фактично випущено 2144000 тис. т. Перевиконання зумовлене достроковим проведеним поточним ремонтом на 5 днів до плану. По 3 цеху план випуску перевиконано на 7%. Перевиконання плану по виробництві металу зумовлене і ростом продуктивності праці. З наведених в таблиць даних видно, що продуктивність праці на заводі в 2008 році зросла проти 2007 року на 9,7 тис. грн, або 118%, тобто виробіток на 1 працівника зріс з 53,7 тис. грн. до 63,4 тис. грн. Проти плану продуктивність праці в 2008 році зросла на 102%. Даний показник позитивно вплинув на зниження собівартості реалізованої продукції.

      Другим  фактором, який позитивно вплинув  на собівартість продукції це - зниження в 2008 році проти 2007 року матеріаломісткості виробництва. Дані таблиць свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 81,4%, у звітному – 69,4%. Темпи зменшення витрат зменшили темпи зростання повної собівартості.

      Резерви економії витрат з оплати праці по металургійному заводу також позитивно вплинули на ріст повної собівартості продукції.

      З наведених даних видно, що питома вага заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи склала 3,45%. при запланованому 3,47%, тобто зменшилась на 0,02%. Заробітна плата на виробництво 1 т металу збільшилась на 0,01 гривні, або 101,5%. В цілому по заводу заробітна плата в 2008 році зросла на 115,0%, середньомісячний її рівень склав 799 гривень.