Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

Ліцензування — це видача дозволів на здійснення експортно-імпортних та транзитних операцій у тих випадках, коли відповідні вільні операції не допускаються. --------2види

• Генеральна ліцензія — дозвіл на вільне ввезення, вивезення або перевезення певного товару (групи товарів відповідно до списку), яка діє протягом певного часу (як правило, року).
• Індивідуальна (разова) ліцензія — це дозвіл на ввезення, вивезення або перевезення певного товару, який є дійсним протягом обмеженого терміну часу (до року).

Квотування— це обмеження державною владою ввезення або вивезення товарів через установлення певної кількості або граничної суми на певний період часу.

- добровільне обмеження експорту –форма квот, яка вводиться самим експортером під загрозу застосування імпортером санкцій такого характеру, наслідки яких будуть для експортера неприйнятними.

3. участь держави в операціях міжнародної торгівлі, передусім — державні закупівлі товарів, субсидування виробництва;
4. запровадження паратарифних та адміністративних імпортних формальностей (установлення вимог до товаросупровідних документів, застосування товарних класифікаторів, методик оцінки митної вартості товарів)
5. застосування стандартів та вимог, які пов’язані з охороною здоров’я, технікою безпеки, екологічними критеріями та ін. (санітарні, епідеміологічні, особливі вимоги до пакування, маркування товарів тощо);
6. застосування кількісних та валютно-цінових обмежень щодо ввезення (вивезення) товарів;
7. використання обмежень щодо умов та механізмів здійснення платежів.

 

56.Регіональна  структура міжнародної торгівлі  України

Географічна структура міжнародної торгівлі являє собою розподіл

торговельних потоків між окремими групами країн, що диференціюються за

територіальною або організаційною ознакою.

Експорт товарів. У 2009 р. Ех склав 4194 млн $. Він суттєво знизився порівняно із 2008 р., коли складав 7870млн $.

Географічна ст.-ра: Росія 21%, Туреччина 5,3% Китай 3,8%.

Імпорт товарів. У 2009 р. Ім склав 5086 млн $. Він суттєво знизився порівняно із 2008 р., коли складав 9200млн $.

Географічна ст.-ра: Росія 28%, Німеччина 9%, Китай 6%, азахстан 5%, Польща 5%.

 

Експорт  послуг. Обсяг експорту послуг у 2009 р. склав 6841 млн $, Основні країни-партнери в експорті послуг: Росія 35%, Великобританія 6%, Кіпр 5,2%, США 4,8%, Німеччина 4%, Швейцарія 3,3%.

 

Імпорт послуг. 2009 -  3828 млн $. Основні країни-партнери в імпорті  послуг: Кіпр 13%, Великобританія 13%, Росія 12,7%, Німеччина 7%, США 6%, Франція 5%, Австрія 5%, Швейцарія 4,4%

57. Товарна структура зовнішньої торгівлі України

Товарна структура зовнішньої торгівлі України полягає у визначенні тих товарів і послуг, які Україна експортує, або імпортує.

Загальний експорт товарів у 1 кварталі 2010 року склав більше 10,3 млрд. дол. США, а експорт послуг – 2,5 млрд. дол. США. Головними статтями експорту України у 1 кварталі 2010 року були: чорні метали (29% від експорту), мінеральні продукти (12%), механічне обладнання та устаткування (11%), продукція хімічної промисловості (7%), зернові культури (6,8%), олії та жири рослинного походження а також готові харчові продукти (по 5%). Що стосується послуг, то їх вартість у 4 рази менша за вартість товарів,  дві треті від експортованих послуг – транспортні послуги, зокрема трубопровідні. Ще значним є експорт ремонтних, ділових та будівельних послуг.

Імпорт у аналогічному періоді був такий: товари – 11,7 млрд. дол. США, послуги – 1,1 млрд. дол. США.

Головні статті імпорту товарів – нафта та продукти її переробки ( 33,4% від імпорту), природній газ (16,7%), механічне обладнання (12,7%), продукція хімічної промисловості (11%), полімерні матеріали (5,6%). Серед імпорту послуг переважають транспортні, фінансові та різні ділові послуги.

Як висновок, варто сказати, що сальдо торгівлі товарами є негативним, а послугами – позитивним. У експорті України переважно знаходяться сировинні товари (зернові культури, чорні метали, мінеральна сировина), що свідчить про невисокий рівень розвитку економіки, тоді як у імпорті переважають готові матеріали (механічне обладнання, вироби з пластмаси) та паливні матеріали (нафта й газ), що свідчить про велику ресурсну залежність економіки України.

 

58. Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності України

Торгівля товарами України займає провідне місце у структурі загальної торгівлі України. Станом на 1 квартал 2010 року, у експорті торгівля товарами займала 80%, а у імпорті – більше 91%.

За даними CIA, Україна займала 51 місце за експортом товарів та 48 за їх імпортом.

Загальний експорт товарів у 1 кварталі 2010 року склав більше 10,3 млрд. дол. США. Головними статтями експорту України у 1 кварталі 2010 року були: чорні метали (29% від експорту), мінеральні продукти (12%), механічне обладнання та устаткування (11%), продукція хімічної промисловості (7%), зернові культури (6,8%), олії та жири рослинного походження а також готові харчові продукти (по 5%). Імпорт у аналогічному періоді був такий: товари – 11,7 млрд. дол. США.

Головні статті імпорту товарів – нафта та продукти її переробки ( 33,4% від імпорту), природній газ (16,7%), механічне обладнання (12,7%), продукція хімічної промисловості (11%), полімерні матеріали (5,6%).

 

59. Цілі тарифної політики та її наслідки для міжнародної економічної діяльності України

Митна і тарифна політика - частина зовнішньоторговельної діяльності держави, що регламентує обсяг, структуру й умови експорту й імпорту товарів. Митні тарифи бувають двох видів: прості і складні. Прості митні тарифи базуються на одній ставці мита для кожного товару незалежно від країни походження цього товару. Вони не передбачають пільгового або дискримінаційного мита і відносно мало поширені (Мексика, Болівія, Панама). Складні митні тарифи ґрунтуються на двох, трьох і більше ставок мита. Кожна митна ставка застосовується до товарів певних країн або групи країн.

Головні цілі залежать від того, чи тарифна політика протекціоністська, чи ліберальна: підтримка національного виробника, збереження контролю над економікою країни, лібералізація торгівлі, зменшення цін на внутрішньому ринку, посилення конкуренції, зменшення безробіття тощо.

Україна проводить ліберальну політику, але у деяких галузях (сільське господарство, металургія) Україна застосовує тарифні методи регулювання.

Наслідками української тарифної політики є збереження конкуренто здатності експортних галузей господарства (металургія, хімічна промисловість тощо), посилення конкуренції на внутрішньому ринку (наприклад у сфері роздрібної торгівлі) та інші.

 

60. Україна в системі міжнародних туристичних послуг

Ринок послуг в Україні має велике значення для національної економіки. Україна займає одне з помітних місць в світі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Нині туристичною діяльністю в Україні займається понад 1,5 тис. підприємств, на яких працює майже 100 тис. чол. Для обслуговування туристичних потоків задіяно більше 3 тис. лікувально-оздоровчих закладів, майже 1,5 тис. туристичних баз, готелів, мотелів і кемпінгів різних форм власності. За оцінками фахівців, Україна може приймати до 10 млн. туристів на рік. Туристична галузь в Україні формується за рахунок трьох складових: виїзний (зарубіжний) туризм; внутрішній туризм; в’їзний (іноземний) туризм. Виїзному туризму належить частка 41% від загальної кількості туристів. Українці подорожують за кордон із службовою метою, як приватні туристи та в організовані тури. Складовим елементом туристичної галузі в Україні є також внутрішній туризм. На нього припадає 32% подорожуючих. Серед характерних рис цього туристичного напряму помітне місце належить наступним. Він сприяє розвитку екскурсійної діяльності, маршрутно-пізнавальному і спортивно-оздоровчому туризму; поєднує в собі відсутність мовного бар’єру і складностей з візами, прийнятні ціни та розвиток інфраструктури, що приваблює внутрішніх туристів; переважна кількість внутрішніх туристів обслуговується готелями та санаторно-курортними закладами. Провідну «десятку» країн-лідерів за обсягом експорту та імпорту послуг України можна ранжувати таким чином: Російська Федерація, США, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Угорщина, Польща, Нідерланди, Туреччина, Італія. Причому спостерігається значне збільшення зовнішньоторговельного обороту з Німеччиною (на 42,7 млн дол. США), Польщею (на 47,6 млн дол. США), США (на 298,8 млн дол. США), Великою Британією (на 87,5 млн дол. США), Швейцарією (на 60,4 млн дол. США).

 

61.Галузева структура  експорту України

Галузева структура експорту україни полягає у визначенні найбільш важливих галузей народного господарства України, продукція яких експортується у значної мірі.

Загальний експорт товарів у 1 кварталі 2010 року склав більше 10,3 млрд. дол. США, а експорт послуг – 2,5 млрд. дол. США.

Отже, найголовнішою галуззю для експорту в Україні є чорна металургія – 29% від сукупного експорту.

Далі йде сільське господарство: рослинництво – 8%, рослинні олії та жири – 5%, готові харчові продукти  - 5%, тваринництво – 1,8%

Видобувна промисловість: сіль, сірка, кам’яне вугілля, руди тощо – 12%.

Хімічна промисловість – 7% від експорту

Машинобудування – 11,2%

Сфера послуг (насамперед транспортних) – до 20% від сукупного експорту.

 

62.Україна в  системі міжнародних транспортних  комунікацій

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні (див. табл.), за загальною довжиною колії він посідає четверте місце у світі (після США, Росії та Канади). За вантажооборотом він виконує основні обсяги перевезень — 40—50 %, а за пасажирооборотом є незаперечним лідером  на нього припадає 50—70 % від загального обсягу перевезень '. При великій розгалуженості колійної мережі, більша половина якої — колійна мережа підприємств і організацій, значний відсоток становлять електрифіковані ділянки (близько 40 %),. Поряд з тим, залізничний транспорт має високу частку зношеності основних фондів (з деяких їх головних видів—80— 90 %),. Більшу частину інфраструктурних об'єктів залізниці необхідно визнати застарілими і такими, що не відповідають сучасним вимогам щодо виконання своїх основних функцій.

Автомобільний транспорт посідає значне місце у пасажирських і вантажних перевезеннях. Так, за обсягом перевезень вантажів він стабільно переважає залізничний транспорт у 4,5—5 разів, а за обсягом перевезень пасажирів — у 5—6 разів. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки усіма іншими видами транспорту (тролейбусним, трамвайним, залізничним, метрополітенним, таксомоторним легковим, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць з твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів. Разом з тим, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам щодо багатьох показників, зокрема таких, як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними до-рожними знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги.

Морському транспорту належить третє місце за вантажооборотом після трубопровідного і залізничного транспорту, проте за кількістю відправлених вантажів він займає незначне місце (близько 1 %), як і річковий транспорт. Домінуючі обсяги перевезень здійснюються у закордонному плаванні, причому частка таких перевезень за останні 10 років стабільно зростає і тепер становить понад 95 %. Основні вантажі— мінеральні будівельні матеріали.

Проблеми розвитку морського транспорту пов'язані, насамперед, із значним моральним і фізичним спрацюванням суден і портового обладнання (особливо засобів обробки вантажів).

Повітряний транспорт не відіграє істотної ролі в загальному обсягу вантажних і пасажирських перевезень, хоча він поза конкуренцією серед інших видів транспорту щодо швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані (середня відстань доставки 1 пасажира повітряним транспортом у 10—15 разів більша від аналогічного показника у найближчого конкурента — залізничного транспорту— і має тенденцію до зростання). Саме цей показник є домінантним у визначенні перспектив розвитку авіаційного транспорту.

Трубопровідний транспорт протягом останніх 10 років стабільно нарощує свою частку в загальному обсягу транспортних вантажів, яка становить тепер більше 23 %. .Труднощі, пов'язані з існуванням єдиного джерела постачання енергоносіїв, Україна відчуває вже тепер, тому об'єктивною необхідністю є розширення економічних орієнтирів.

 

63. Україна в  системі міжнародних транспортних  коридорів

Міжнародні транспортні коридори (МТК)- транспортні артерії і сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах.

У 1994 році II Загальноєвропейська (Крітська) транспортна конференція визначила 9 основних маршрутів МТК, а на Третій Пан-європейської конференції було створено 10 МТК.

4 з цих 10 МТК  проходять  по території України:

№3. Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ; (Німеччина, Польща, Україна)

No5.Трієст -Любляна -Будапешт -Братислава –Ужгород-Львів (Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна)

No7. Дунайський (водний); (Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна)

No9. Хельсінкі — Санкт-Петербург  — Вітебськ — Київ (Москва) —  Одеса (Кишинів) — Пловдив — Бухарест  — Александрополіс (Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Греція)