Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2015 в 19:04, шпаргалка

Описание работы

1.Факторна забезпеченість України як передумова її МЕД
Факторна забезпеченість України складається з багатьох компонентів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, виробничий, аграрний, трудовий, рекреаційний, інформац та інші потенціали. За Сіті груп – У – 4 місце у світі по забезпеченню ресурсами. Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота).

Файлы: 1 файл

ШПОРА МЕДУ.doc

— 1.02 Мб (Скачать файл)

 

73. Роль державного  страхування у МЕД України

Необхідною складовою системи підтримки національних учасників міжнародної економічної діяльності є державне страхування операцій, контрактів у зовнішньоекономічній діяльності від різних видів ризику. З погляду інтересів держави, передусім має значення забезпечення господарських інтересів вітчизняних експортерів продукції і послуг. Страхування як необхідна складова валютно-фінансових і кредитних відносин обслуговує більшість видів міжнародної економічної діяльності й коопераційні, інвестиційні та інші види співробітництва.

Важливим компонентом і практичним інструментом макроекономічної політики у сфері страхування є підтримка експорту у формі державного страхування експортних поставок та експортних кредитів. Подібне страхування не обов’язково має покривати всю суму міжнародних контрактів чи переважну частину такої суми. Цілком достатнім зазвичай може виявитися використання механізму часткового державного гарантування від усіх ризиків.

Держава може забезпечувати «верхній поверх» перестрахування, що створює достатньо сприятливу кон’юнктуру на ринку страхування щодо співвідношення прибутковості та ризиків операцій, а в кінцевому підсумку дає змогу зацікавити національних виробників у продажу товарів на зовнішніх ринках.

Особливо важливу роль виконує держава у страхуванні ризиків, пов’язаних із міжнародно-політичною, соціально-економіч¬ною і валютно-фінансовою нестабільністю. У таких випадках система державного страхування може сягати максимальних показників і перекривати до 100 % «поля діяльності», пов’язаного з ризиками неекономічного характеру (війни, етнічні збройні конфлікти, революції, примусова експропріація, конфіскація та ін.) і до 90 % — з ризиками комерційного плану (втрати від курсових коливань, інфляції, банкрутств та ін.).

Страхова галузь в Україні має низку проблем, що стримують розвиток цього ринку: не сформовано модель державного регулювання страхового ринку, неузгодженість між Державною податковою адміністрацією та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг; відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації щодо діяльності страхових компаній. А це обмежує можливості потенційних інвесторів і споживачів страхових послуг з вибору страхової компанії.; відсутність механізму державної підтримки страхування та фінансування експорту; низький рівень платоспроможного попиту суб'єктів на страхові послуги; відсутність механізму виділення коштів із державного бюджету на покриття збитків із експортного страхування.

Таким чином, можна зробити висновок, що динамічнийрозвиток економіки України неможливий без активної зовнішньоекономічної діяльност і держави і самих підприємств. Від, того наскільки успішно Україна та її субєкти господарювання здійсниватимуть зовнішньоекономічні операції, залежитиме їхній подальший ефективний розвиток, тому треба розвивати ринок страхування у зовнішньоекономічний діяльності. Для цього треба усунути низку проблем, що були зазначені, та створити сприятливий фон для системи чинників,які створюють привабливі умови існування в Україні розвиненого страхового ринку.

 

 

 

 

 

74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України

Науково-технічний прогрес не тільки «поглиблюється» — веде до подальшого збільшення інтелектуальної місткості продукції традиційно «підпорядкованих» йому галузей, а й «поширюється» — охоплює ті сфери економіки, які раніше були малочутливими до нього.

Науково-технічні послуги за самою своєю сучасною природою не можуть не вносити радикальних змін до системи міжнародної кооперації, розподілу суспільних ресурсів, передусім робочої сили та капіталів. Причому такі зміни є взаємно пов’язаними: потреба в збільшенні послуг у сферах комп’ютерно-інформаційних технологій, телекомунікацій, кредитно-фінансовому, страхувальному секторах, торгівлі, автосервісі зумовили приплив до них як додаткової робочої сили, так і інвестицій.

Специфіка та функціональна роль саме міжнародної торгівлі послугами особливо тісно пов’язані з сучасним характером економічного, науково-технічного прогресу, зростанням значення інформаційного обміну, збільшенням інтелектуальної компоненти у ВВП. Сфера послуг потребує великого «інтелектуального навантаження», передусім завдяки таким своїм компонентам, як електронні програмні розробки, телекомунікації, ділові, наукомісткі, кредитно-фінансові та страхові послуги, охорона здоров’я, інші групи наукомістких галузей.

Крім того, автоматизація та інформатизація конторської праці витісняє зі сфери послуг канцелярських працівників, а така особливість сфери послуг, як можливість працювати в ній неповний робочий день або тиждень, збільшує можливості залучення до неї молоді, зокрема студентської, осіб пенсійного віку, жінок.

Сфера послуг лідирує за критерієм наукомісткості виробництва, причому це лідерство стає дедалі виразнішим. Наприклад, у США наприкінці минулого століття на частку послуг у високотехнологічному секторі господарства припадало близько 4/5 фірм і третина зайнятих. Причому приріст робочої сили у сфері послуг відбувався саме завдяки цьому сектору. Характерним є постійне збільшення витрат на НДДКР провідними корпораціями та дрібнішими компаніями.

Якщо комп’ютерні, телекомунікаційні компанії стали піонерами впровадження інформаційних технологій та нового рівня НДДКР, то слідом за ними значно активізували свої зусилля щодо проведення власних досліджень і високотехнічних робіт фірми, які зайняті в усіх інших сферах міжнародних послуг.

 

75. Місце міжнародних  технологічних послуг в структурі  міжнародних послуг України

Міжнародні технологічні послуги є різновидом торгівлі послугами.

Міжнародна передача технологій має наступні комерційні форми:

  • продаж патентів та ліцензій;
  • спільне проведення наукових розробок;
  • науково-виробнича кооперація (інжиніринг, франчайзинг);
  • портфельні інвестиції, лізинг;
  • продаж технологій у матеріальному вигляді (устаткування) тощо.

Експорт послуг з України 2008 р. 11,7 млрд. дол., серед них роялті та інші ліцензійні послуги склали 39,5 млн. дол. (тобто 0,34 %). Для порівняння у 2005 р. частка була лише 0,16. За 3 роки експорт даних послуг за вартістю зріс в 4 рази. З 6,5 млрд. дол. імпортованих послуг в Україну в 2008 р., роялті та інші ліцензійні послуги склали 287 млн. дол. (4%), а у 2005 р. частка складала 7%, хоча по вартості за 3 роки імпорт даних послуг зріс на 37%.

Висновки:

- експорт технологічних  послуг з України активно зростав  за вартістю, але в структурі послуг він все одно займає незначну частку, яка зростає дуже повільно;

- частка технологічних  послуг в імпорті послуг України, навпаки, зменшується. Але тим не  менш, повільно зростає за вартістю;

-  отже Україна активніше  експортує технологічні послуги, аніж ввозить їх, що свідчить про позитивний розвиток даних технологій всередині країни;

- але повільне зростання  імпорту технологічних послуг  є негативною рисою – повільніше  зростатиме виробництво технологічних  товарів в Україні.

 

76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України

Інжиніринг — інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об´єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур. Ці послуги містять комплекс робіт, який включає маркетингові дослідження доцільності реалізації проекту, вивчення технічних можливостей його реалізації, розроблення проекту, організація матер-технічного забезпечення, закупівля/виготовлення обладнання, контроль за його експлуатацією, будівельними, монтажними роботами. Пуск об’єкта, його здача під ключ, консультування з роботи об’єкта, навіть до забезпечення маркетингу його продукції. Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового об´єкта, називається комплексним інжинірингом. Складовими його є:

  • проектно-консультаційний інжиніринг,
  • технологічний інжиніринг,
  • будівельний (загальний) інжиніринг,
  • управлінський інжиніринг.

Таке спів роб-во підвищує ефективність використання капіталу.

Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різних типів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми широкого профілю також у будівництві; фірми інформаційного інжинірингу; інжинірингові фірми з питань управління; маркетингові фірми, а також будівельні та промислові компанії.

Інжиніринг відрізняється від ліцензії, "ноу-хау" та інших форм в області технологій. Інжинірингові послуги являються відтвореними послугами, вартість яких визначається суспільно необхідними затратами часу на їх виробництво і таких, що мають багато продавців для їх реалізації. Ліцензії ж і "ноу-хау" пов'язані з реалізацією нових в даний момент не відтворених знань виробничого призначення, які мають обмежену кількість продавців.

На практиці надання інжинірингових послуг часто поєднується з продажем "ноу-хау". В даному випадку "ноу-хау" носить прихований характер і не виділяється в самостійну угоду. Це веде до змішування понять "інжинірингові послуги" і "обмін технологією

Багато українських підприємств мають значний потенціал, який може бути використаний для розвитку даної форми між спів роб-ва. Крім того є нагальна потреба в розвитку імпортного інжинірингу: велика к-ть об’єктів потребує модернізації.

 

77. Роль інжинірингу  у підвищенні ефективності МЕД  України

Інжиніринг — інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об´єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур. Ці послуги містять комплекс робіт, який включає маркетингові дослідження доцільності реалізації проекту, вивчення технічних можливостей його реалізації, розроблення проекту, організація матер-технічного забезпечення, закупівля/виготовлення обладнання, контроль за його експлуатацією, будівельними, монтажними роботами. Пуск об’єкта, його здача під ключ, консультування з роботи об’єкта, навіть до забезпечення маркетингу його продукції.

Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового об´єкта, називається комплексним інжинірингом. Складовими його є:

  • проектно-консультаційний інжиніринг,
  • технологічний інжиніринг,
  • будівельний (загальний) інжиніринг,
  • управлінський інжиніринг.

Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різних типів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми широкого профілю також у будівництві; фірми інформаційного інжинірингу; інжинірингові фірми з питань управління; маркетингові фірми, а також будівельні та промислові компанії.

На практиці надання інжинірингових послуг часто поєднується з продажем "ноу-хау". В даному випадку "ноу-хау" носить прихований характер і не виділяється в самостійну угоду. Це веде до змішування понять "інжинірингові послуги" і "обмін технологією

Багато українських підприємств мають значний потенціал, який може бути використаний для розвитку даної форми між спів роб-ва. Крім того є нагальна потреба в розвитку імпортного інжинірингу: велика к-ть об’єктів потребує модернізації.

Таке спів роб-во підвищує ефективність використання капіталу.

 

78. Правове регулювання  міжнародного інжинірингу в Україні 

Інжиніринг — інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об´єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур. Ці послуги містять комплекс робіт, який включає маркетингові дослідження доцільності реалізації проекту, вивчення технічних можливостей його реалізації, розроблення проекту, організація матер-технічного забезпечення, закупівля/виготовлення обладнання, контроль за його експлуатацією, будівельними, монтажними роботами. Пуск об’єкта, його здача під ключ, консультування з роботи об’єкта, навіть до забезпечення маркетингу його продукції.

Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різних типів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми широкого профілю також у будівництві; фірми інформаційного інжинірингу; інжинірингові фірми з питань управління; маркетингові фірми, а також будівельні та промислові компанії.

На практиці надання інжинірингових послуг часто поєднується з продажем "ноу-хау". В даному випадку "ноу-хау" носить прихований характер і не виділяється в самостійну угоду. Це веде до змішування понять "інжинірингові послуги" і "обмін технологією

Базовим джерелом документально-правового забезпечення інжинірингу є контракт на купівлю-продаж інжинірингових послуг, який регламентує:

- обсяги, якість, терміни  виконання робіт;

- склад інжинірингового  персоналу, з уточненням умов  його перебування на об’єкті;

- умови субпідряду, навчання  та перекваліфікації персоналу;

- умови дії та припинення  договору, відповідальність сторін  тощо….

Информация о работе Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"