Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

-природний потенціал —  рекреаційні та лікувальні можливості, краєвиди (узбережжя Чорного та  Азовського морів, річкові та озерні пляжі, гірські бази в Карпатах та кримських місцевостях, лікувальні курорти, джерела мінеральних вод, лісопаркові зони та ін.);

-національна культурно-історична  спадщина, яка становить інтерес  для ознайомлення з нею, передусім у Києві, Львові, Чернігові, Одесі . . .

Науково-промисловий потенціал України становить базу для розвитку наукового та ділового туризму. Зокрема, слід відзначити наукову інфраструктуру НАН України, інших науково-дослідних закладів, а також наявність багатьох промислових, навіть агропромислових підприємств, які перебувають в авангарді високотехнологічного виробництва.

Наявність великої української діаспори становить собою значущу передумову етнічного туризму. Величезна кількість місць релігійного паломництва.

Регіональним лідером у галузі міжнародного туризму в Україні є місто Київ. Причому відповідно до програм довгострокового розвитку столиці планується збільшення кількості іноземних туристів до 2020 р. у 6 разів. Для реалізації цієї мети в місті створюється комплексна інфраструктура галузі, що відповідають найбільш жорстким міжнародним стандартам.

Найбільшою перешкодою розвиткові міжнародного туризму в Україні є відсутність необхідної інфраструктури — готельних комплексів, мотелів, туристичних баз, кемпінгів, мотелів, зручних та швидкісних шляхів сполучень. Малорозвинутою в Україні є і мережа супутніх щодо міжнародного туризму видів діяльності — виготовлення сувенірів, надання послуг зв’язку, транспортування, харчування тощо.

Головними партнерами України є РФ, Молдова, Білорусь, Польща, Югославія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, ФРН, Узбекистан, США, Грузія.

Поступово, в міру економічного піднесення, зростатиме кількість українців, які виїжджатимуть з туристичними цілями за кордон. Характерними цілями таких виїздів є літній відпочинок на морі (у Туреччині, Болгарії та колишніх республіках Югославії — дешеві тури, в Італії, Іспанії, Греції, на Кіпрі та на екзотичних островах — більш дорогі). Популярністю користуються найбільш відомі європейські столиці та великі культурно-історичні центри. Частішають виїзди за кордон з науково-навчальними цілями.

У цілому в Україні є хороші можливості для активного розвитку міжнародного туризму як однієї зі складових загального механізму міжнародної економічної діяльності, але потрібно, як це зазначається в ЗУ «Про туризм», забезпечити раціональне використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму.

96.Проблеми залучення  України до міжнародного валютного  ринку

Мнр. валютний ринок - сукупність відн-н, що здійсн-ся в світових фін. центрах з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті. Мнр. центрами по торгівлі валютою і платіжними документами є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн. За обсягом валютних операцій найб. світовими валютними центрами є Лондон, де в кінці 90-х років XX століття щодня здійснювалися операції на суму майже 190 млрд. доларів, Нью-Йорк- майже 130 млрд. доларів, Токіо - понад 115 млрд. доларів, Цюріх - понад 50 млрд. доларів.

Мета розв-ку валютного ринку в У.:

стабілізація валютного курсу та забезпечення оптимального ступеня зовнішньої та внутрішньої конвертацій національної грошової одиниці;

забезпечення надійних джерел надходжень валютних цінностей на валютний ринок;

стимулювання експортного потенціалу;

урівноваження платіжного балансу.

Предст-ник У. на валютному ринку – НБУ, який провадить грошово-кредитну політику. Для збільш-ня операцій з гривнею на світ. валютних ринках необх-но залучення ПІІ в екон-ку У. Мета залучення: довгостроковий екон. розв-к. Отже, питання стоїть в підвищенні привабливості У. для іноз. капіталовкладень. Шляхи вирішення:

Узгодження економічної політики держави та грошово-кредитної політики НБУ;

Визначати оптимальні обсяги іноземного інвестування, щоб не потрапити в залежність від припливу іноземних коштів;

Припинення відпливу валюти.

Отже, необхідно створювати оптимальні умови діяльності і в першу чергу забезпечити стабільність національної валюти. Першочергові завдання: лібералізація руху капіталу та розвиток національного валютного ринку.

Інтеграція країн з перехідною економікою у світове господарство спричинила необхідність розвитку валютного ринку цих країн, забезпечення конвертування національної грошової одиниці, формування офіційних золотовалютних резервів, підтримання стабільного курсу національної валюти, а також зменшення дефіциту платіжного балансу. Все це може бути забезпечено проведенням валютної політики, яка повинна бути пов’язана з бюджетною, податковою, грошово-кредитною політикою країни. В умовах поглиблення інтеграційних процесів валютна політика країни повинна відповідати не тільки національним інтересам, але і формуватися під впливом регіонального, національного та наднаціонального факторів.

Так, валютний ринок представляє сферу економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

Значне скорочення обсягів виробництва, висока інфляція , низька якість продукції, безробіття, необхідність структурної перебудови виробництва – всі ці проблеми потребують великих грошових ресурсів. З одного боку дефіцит державного бюджету як наслідок економічної кризи призвів до відсутності державних коштів, з іншого – зубожіння основної маси населення не дає змоги в достатній мірі залучити кошти громадян.

Регуляція у сфері грошового обігу є необхідною умовою збалансованого суспільного відтворення та єдиним впровадженим засобом суб’єктивного впливу на господарювання у сучасних умовах.

Найпоширенішою міжнародною торгівельною валютою залишається долар США, за допомогою якого здійснюється 2/3 обсягу міжнародної торгівлі (для порівняння: до впровадження євро у 2002 році обсяги міжнародної торгівлі із використанням долару складали 80% від усього обсягу).

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов’язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки.

можна дійти висновку, що при посиленні  національної грошової одиниці падає і ступінь валютної захищеності національного ринку, що призводить до зростання імпорту, падінню внутрішнього виробництва.

Таким чином, аналіз динаміки розвитку світового та національного валютних ринків, запропоновані модель оцінки збалансованості валютної, грошової та бюджетної політики України та методика розрахунку валютного захисту національної економіки свідчать про необхідність удосконалення державної політики в валютно-фінансовій сфері.

97.Кредитний ринок  в умовах відкритої економіки  України

Об'єктом кредитного ринку є тимчасово вільний капітал у натурально-речовій або грошовій формах (гроші, товари, виконані роботи, надані послуги). Незалежно від форми позичена цінність є реальною і має бути збережена у процесі кредитних відносин, але не у своїй первісній формі, а за своїм обсягом. Основними учасниками кредитного ринку є кредитори, які надають у позику на різних умовах вільні грошові кошти та позичальники. Також на кредитному ринку суб'єктами є юридичні та фізичні особи, які вступають у кредитні взаємовідносини один з одним (підприємства, організації, установи, урядові структури, домашні господарства, громадяни, держава).Важливе місце займають і фінансово-кредитні устано ви (кредитні спілки, інвестиційні фонди, фінансові, лізингові та факторингові ком панії,  ломбарди, довірчі товариства тощо), оскільки зосереджують свою діяльність на окремих, невеликих сегментах кредитного ринку, функціонуючи для певних клієнтів або пропонуючи відносно вузький спектр кредитних операцій.

У. є малою відкритою економікою, тобто, за своєю сутністю, реципієнтом відсоткових ставок та цін на товари. Протягом декількох років У. була нето-імпортером капіталу, що стимулювало споживання та збільшувало зовнішній борг з 2005 р. Активними позичальниками були банки, які намагались збільшити кредитні портфелі. За рахунок споживчого кредитування зростали витрати домогосподарств та інвестиції в основний капітал.

Український ринок кредитних послуг змінився під впливомкризових явищ в економіці, спровокованих як зовнішніми, так івнутрішніми чинниками. Зокрема, можна виділити наступні особливостікредитної діяльності банків в кризових умовах.

1. зміна структури джерел фінансуваннябанківської діяльності, що проявляється у скорочення депозитів;скороченні та зупинці запозичень банків на зовнішніх і внутрішніх ринках;обмеженнітазмінахправилрефінансуваннякомерційнихбанків

національним банком України.

2. скорочення та зупинка окремих видів кредитної діяльності: кредити під заставу нерухомості майже не пропонуються, при чому зростає вартість кредитування; припиняється іпотечне кредитування.

Наслідки: зміна структури самого банківськогосектору (суб’єкти якого формують пропозицію кредитних послуг в країні);зміну структури пропонованих в майбутньому послуг кредитних установ;а також зміну заходів державного регулювання кредитного ринку зурахуванням сучасного досвіду подолання кризових явищ у кредитній сфері.

Кредитний ринок є складовою ринку інструментів позики. Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти, позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов'язання за кредитами, системи державного регулювання кредитного ринку, законодавчого і нормативного забезпечення. Надання вільних грошових коштів у позику має забезпечити кредитору відповідний рівень доходу при задовільному ступені ризику неповернення і компенсувати втрачені можливості від інвестування коштів в інші активи.

Для ефективного функціонування кредитного ринку необхідна стабільна економічна ситуація в країні, наявність розвиненої інфраструктури та ефективне державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів. Розвинений кредитний ринок, який ефективно управляється з боку держави, забезпечує оптимальний розподіл обмежених фінансових ресурсів серед галузей економіки та сприяє економічному зростанню країни.

Держава здійснює управління грошово-кредитним ринком, регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках. При цьому як регулюючу, так і інші функції на кредитному ринку вона виконує переважно через посередництво центрального банку.

Основними формами кредитних відносин є система державного кредиту, банківське кредитування, кредити, що надаються іншими фінансово-кредитними інститутами, та комерційне кредитування.

Основним головним болем фінансистів є проблемні кредити, частка яких, за даними Асоціації українських банків, складає більш як 1,65 млрд. грн. від усього кредитного портфеля (4,2%). Для порівняння -- у європейських банках вважається максимально припустимим рівень до 2%.

У січні 2009 року на грошово-кредитному ринку спостерігалася тенденція до відпливу коштів з банківської системи. Несприятливий розвиток процесів як в світовій економіці, так і, безпосередньо, в Україні, відобразився на довірі до банківської системи.Загальний обсяг депозитів в національній валюті у січні зменшився на 7,4% до 185,4 млрд. грн., у т.ч. фізичних осіб - на 2,8% до 105,0 млрд. грн., юридичних осіб - на 12,9% до 80,4 млрд. грн.Одночасно загальний обсяг депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) у січні зменшився на 2,2% до 20,0 млрд. дол. США, у т.ч. фізичних осіб - на 4,5% до 13,3 млрд. дол. США, юридичних осіб зросли на 2,9% до 6,7 млрд. дол. США.

Несприятливий розвиток подій як у світовій, так і у вітчизняній економіці, зумовлювали збереження напруженої ситуації на грошово-кредитному ринку України в лютому 2009 року та продовження відпливу коштів з рахунків клієнтів.

Слід відзначити, що зменшення обсягів депозитів, що триває (особливо - фізичних осіб), пов'язано вже не тільки із зниженням довіри до банків, а й і зі зменшенням доходів населення внаслідок погіршення ситуації в економіці. За таких умов населення значну частку заощаджень починає витрачати на поточне споживання, а також на виконання взятих раніше зобов'язань (у т.ч. за кредитами).

Посилення напруги на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих банків спричинили в жовтні 2008 року погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку. Це, зокрема, проявилося в посиленні девальваційного тиску на гривню та відпливі коштів із банківської системи. У жовтні - грудні 2008 р. загальний обсяг депозитів у національній валюті зменшився на 13,7%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) - на 8%. Офіційний обмінний курс гривні до долара США знизився впродовж цього періоду на 58,4%, а з початку року - на 52,5%.

У жовтні - листопаді минулого року дії Національного банку України спрямовувалися насамперед на забезпечення своєчасності проведення розрахунків банками, недопущення відпливу коштів із банківської системи та збалансування ситуації на валютному сегменті ринку. Запроваджені додаткові заходи включали: підтримку ліквідності банків; обмеження на здійснення певних активних операцій банків в іноземній валюті; недопущення відпливу коштів клієнтів із банківської системи; безперебійне здійснення платежів; тимчасове лімітування відхилень між курсами купівлі та продажу готівкової іноземної валюти; пом'якшення умов використання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів тощо. Зазначені дії певним чином сприяли зниженню напруги на грошово-кредитному ринку, що знайшло своє відображення в поступовому зниженні рівня відпливу коштів із банківської системи, збільшенні ліквідності банківської системи, забезпеченні безперебійного здійснення розрахунків.