Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

Ураховуючи надзвичайне значення стабільної грошової одиниці для відновлення позитивних тенденцій в економічному розвитку основне завдання грошово-кредитної політики полягатиме в зниженні темпів інфляції та створенні фундаментальних засад для її стабілізації в подальшому на низькому рівні.

У зв'язку з цим є важливим забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості банківської системи. Для цього Національний банк вживатиме заходів з посилення моніторингу за фінансовим станом банків, братиме активну участь в опрацюванні питань їх рекапіталізації, стимулюватиме їх до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур. Також будуть спрощені механізми залучення коштів до капіталу банків (у т.ч. субординованого боргу), визначені принципи та умови здійснення реструктуризації кредитів, забезпечені зважені підходи до питання застосування до банків заходів впливу за порушення економічних нормативів, які спричинені зміною обмінного курсу гривні, удосконалені механізми фінансового оздоровлення банків. Одночасно вживатимуться заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі.

 

98. Основні передумови інвестиційної привабливості економіки України

• Вигідне  географічне розташування на євро кордоні з Європейським Союзом, а отже, близькість до основних споживачів ринків Європи;

• Рекреаційні ресурси, хороші можливості для відпочинку та оздоровлення, культурних і туристичних уподобань.
• кваліфікована робоча сила та низькі виробничі витрати; розвинута комунікаційна інфраструктура  і хороші транспортні зв’язки, з точки зору логістики.
• Природні ресурси, 60 % с\г  земель, чорноземи
• Надлишок населення працездатного віку
• Несформований ринок товарів
• Незадоволений попит населення
• Наявність в Україні інвестиційного законодавства

 

99. Шляхи підвищення ефективності використання іноземних інвестиційних позик

Іноземні кредити здійснюють позитивний вплив на розвиток економіки України, якщо вони залучаються для розв'язання проблем її ринкового реформування: здійснення реструктуризації народного господарства, модернізації технологічного базису підприємств (фірм), розвитку експортного потенціалу, насичення внутрішнього ринку товарами народного споживання тощо. Іноземні кредити, що беруться лише на погашення дефіциту державного бюджету, найчастіше не поліпшують соціально-економічну ситуацію.

Найбільші іноземні кредити Україні надає МВФ. Вони спрямовуються, як правило, на поповнення валютних резервів і стабілізацію функціонування грошово-кредитної системи країни. Так, МВФ, з умовою, що буде прискорено приватизацію та економічне реформування в цілому (на цих умовах надає кредити і Світовий банк. В Україну надходять позики Європейського Союзу (ЄС), які тепер надаються в евро, в основному для покриття дефіциту державного бюджету. Важливе місце в економіці України посідають кредити ЄБРР, головна мета яких — кредитування малого та середнього бізнесу.

Безумовно, найкращий варіант, щоб іноземні кредити спрямовувались на розвиток національного виробництва, а їх кошти використовувались на купівлю товарів у вітчизняних товаровиробників .

Майже половина залученого іноземного капіталу належить інвесторам із п'яти країн: США, Нідерландів, Росії, Великобританії, Німеччини. Досить значними є обсяги інвестицій в Україну з офшорних зон.

Стан реалізації проектів економічного і соціального розвитку України за підтримки міжнародних фінансових організацій свідчить про неефективне використання коштів іноземних позик, що залучалися для їх впровадження - такий висновок Колегії Рахункової палати України за результатами проведеного аналізу ефективності використання позик міжнародних фінансових організацій (МФО) на виконання системних та інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України за період 2001-2006 років.

Значна частина проектів, що фінансувалася коштами цих позик, у повному обсязі не реалізована, деякі з них припинені на початковій стадії та у зв'язку з суттєвими недоліками в ході впровадження. Для переважної більшості проектів характерним є порушення термінів їх реалізації, неповне освоєння позичкових коштів.

Основними причинами такого стану є тривала нормативно-правова невизначеність стратегії співпраці України з МФО, її ув'язки із програмами дій Уряду, відсутність стратегії державних запозичень для потреб економіки країни на середньострокову та довгострокову перспективу. Не сприяли належному ефекту неповне та несвоєчасне виконання рішень Кабінету Міністрів України з цих питань Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та іншими відповідальними виконавцями. В країні відсутня дієва системи контролю та впливу на хід реалізації проектів, що підтримуються позиками МФО.

Суттєвою проблемою залишається організаційно-кадрове забезпечення реалізації проектів через групи управління проектами, низький рівень їх кваліфікації. По кожному проекту створюється окрема група управління, замість зосередження основних функцій із супроводження проектів МФО в одній стабільно функціонуючій структурі.

Особливе занепокоєння викликає формування останнім часом у фінансово-кредитній співпраці України з МФО негативного балансу надходження позичкових коштів та платежів з погашення і обслуговування за раніше отриманими позиками.

Для підвищення ефективності іноземних кредитів в Україні необхідно подальше вдосконалення організації залучення, використання й погашення позик, обмеження й поступова відмова від іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли дефіцит утворюється не за рахунок розширення інвестицій; забезпечення незв'язаного характеру кредитів, щоб позики стимулювали національне виробництво, а не використовувалися для імпорту товарів тощо.

 

 

 

 

100. Морський та річковий транспорт: світові тенденції та українські реалії (статистика на 101-103 вопр.) .

Транспортні послуги - це сукупність зобов’язань, врегульованих нормами права, опосередкованих відповідними договорами, забезпечених господарсько-правовими засобами державного регулювання, та пов’язаних із фізичним переміщенням у просторі пасажирів, багажу, вантажів.

• Зовнішня торгівля тр-тними послугами У, 2009р.:

Морський тр-т: ЕХ=13,7% ІМ=2,4%

Повітряний тр-т: ЕХ=11,8% ІМ=6,6%

Залізничний тр-т: ЕХ=13,4% ІМ=7,9%

Інший тр-т: ЕХ=6,1% ІМ=1,8%

• Частка кремих видів транспорту у вантажообігу і паса жирообігу Ук.2009:

Залізничний: Вантажообіг = 53,3%, Пасажирообіг = 40.6

морський: Вантажообіг = 31,1,Пасажирообіг = 0,7

річковий: Вантажообіг =1,2 ,Пасажирообіг =0,3

автомобільний: Вантажообіг = 8,Пасажирообіг =50,4

повітряний: Вантажообіг = 0,02,Пасажирообіг = 8

трубопровідний: Вантажообіг =6,2 ,Пасажирообіг ;))))

Найважливіші морські порти України є: Одеса, Ізмаїл, Іллічевськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, Маріуполь, Бердянськ, їх всього 18, перевантажувальних комплектів - 175, судоремонтних заводів - 8. Морський транспорт України складається з Чорноморського, Азовського, Українсько - Дунайського пароплавств, які володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн. тонн та пасажирським флотом на 9,9 тис.

місць.

На даний час морська транспортна галузь України перебуває у складному становищі, що усугубляється загальними кризовими тенденціями в національній та світовій економіці. Дотепер держава не приділяє достатньо уваги інноваційному розвиткові саме морського транспорту. Проте вітчизняний морський транспортний комплекс в останні роки демонструє активний розвиток: зростає обсяг перевезень вантажів та вантажообіг. Відтак, водний транспорт України безперечно заслуговує на більшу увагу з боку як владних структур, так і інвесторів, оскільки має значний потенціал розвитку, бо навіть в сучасних складних умовах здатен демонструвати добрі результати своєї основної діяльності.

Незважаючи на високий потенціал розвитку та гостру потребу у інвестиціях, реальні інвестиції у розвиток водного транспорту залишають бажати більшого. В структурі освоєних інвестицій в основний капітал економіки України частка водного транспорту зовсім незначна, що свідчить про практичну відсутність зацікавлення Інвесторів щодо вкладення коштів у інноваційний розвиток водного транспорту. Підприємства галузі наявними ресурсами проводять активну інноваційну політику, проте коштів потрібно значно більше. Відтак черговий раз постає питання про необхідність чіткої концепції інноваційного розвитку водного транспорту. Необхідний генеральний план розвитку морських портів України, який биопирався на довгострокову програму їх розширення.

В якості останніх важливих практичних результатів діяльності уряду з пожвавлення інноваційного розвитку економіки України слід відзначити Державну цільову економічну програму «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 рр. Програмою передбачено залучити близько 7 млрд. грн. інвестицій для реалізації інноваційних проектів .

 

101. Залізничний транспорт: сучасні тенденції та роль в міжнародній економічній діяльності України.

Залізничний транспорт - основа усієї транспортної системи України. За результатами 2008 року ним перевезено 56% від загального обсягу вантажів, що перевозяться в країні. Залізничний транспорт продовжує зберігати статус лідера на ринку вантажоперевезень. Це підтверджується часткою залізниць в транзитних перевезеннях, де вона перевищує 95 % (без урахування трубопровідного транспорту). Таким чином, саме залізничний транспорт залишається основним транспортною ланкою, на яку покладаються основні надії по реалізації національного транспортного потенціалу.

Економічна криза суттєво впливає на роботу та фінансове становище залізничного транспорту. Серед причин можна назвати:

1) економіка України виявилася  найбільш чуттєвою к впливу кризи, що підтверджується найбільшим в світі падінням рівня економічних показників. Причин такого становища декілька, але головна полягає в односторонній спрямованості економіки України, де головним лідером був гірничо-металургійний комплекс, діяльність якого в основному орієнтувалася на експорт та світовий ринок, а отже виникла залежність від кон’юнктури світових ринків;

2) залізничний транспорт України історично орієнтувався на перевезення вантажів гірничо-металургійного комплексу та сировинних галузей (металургія, хімічна промисловість та ін.). Проте вони найбільш постраждали від економічної (фінансової) кризи. Так, виробництво сталі, виплавка чавуну, випуск прокату скоротилися вдвічі. Внаслідок зазначеного тільки у 2009 році обсяги вантажоперевезень залізничним транспортом скоротилися та досягли рівня 1998-1999 рр., що були найменшими за усю історію існування «Укрзалізниці», що спричинило отримання збитку у сумі 1,2 млрд. грн.;

3) негативним фактором  фінансового положення залізничного транспорту стала консервація рівня транспортних тарифів для основних  вантажовиробників, що прийнята Урядом у відповідності з програмами підтримки підприємств металургійної, хімічної, будівельної галузей. Однак це виявилося невигідним для «Укрзалізниці», так як хоча й були передбачені пільги на продукцію цих галузей для потреб залізничного транспорту, але її вартість постійно зростає, що створює умови, коли «Укрзалізниця» все більше погіршує фінансове становище;

4) відбувається затримка  проведення реформування тарифної системи залізничного транспорту України.

В умовах, що склалися, одним з напрямків поліпшення ситуації в галузі залізничного транспорту є інтеграційні процеси, які охоплюють як відносини між залізничним та іншими видами транспорту. Так розвиток комбінованих перевезень активно підтримується «Укрзалізницею», про що свідчать нові тарифи на вантажні залізничні перевезення, в яких вартість комбінованих перевезень зменшена у 2,8 рази.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

102. Міжнародні авіаперевезення та міжнародні автотранспортні сполучення в міжнародній економічній діяльності України

Динаміку розвитку індустрії авіаперевезень уже давно визнано одним із ключових індикаторів економічного благополуччя окремих країн і світу в цілому. Значення авіаційного транспорту в струк-турі транспорту України зростає з кожним роком.

Проте його частка у структурі перевезень все ж досить незначна – близько 0,1%. Український авіаринок розвивається дуже динамічно, за темпами випереджаючи насичені авіаринки Європи, які мають 0,02-0,03% щорічного зростання, порівняно з нашими 15-18% на рік.

Наш ринок невдовзі наздожене структуру авіації, що складається з кількох компаній та великої кількості аеропортів. Нині пасажирські перевезення здійснюються 32-ма вітчизняними авіакомпаніями. Ринок авіаперевезень в Україні представлений 4 основними перевізниками – «АероСвіт»,  «Міжнародні авіалініїУкраїни» (МАУ), «Дніпроавіа» та «Донбасаеро», до яких в 2008 році приєднались „Роза вітрів” та низь- кобюджетна „Візз Ейр Україна”. Загалом ці компа- нії виконують 95% загальнодержавних пасажирських перевезень. Регіональні компанії представлені дрібними авіаперевізниками в кількості близько 20.

В Україні діє 7 стратегічних аеропортів: Бориспіль(69,7%  пасажиропотоку), Донецьк(5), Дніпропетровськ(4), Одеса(7,3), Сімферополь(7,2), Львів(7,7), Харків(2).