Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

Традиційно експертно-аналітичне оцінювання інвестиційного  клімату  передбачає  виведення інтегрального  показника  ризику  та  відповідне аранжування  країн  шляхом  визначення  їхнього інвестиційного  рейтингу.  Для  цього  проводить-ся  аналіз  факторів  політичного,  економічного, соціально-культурного  інституційного  середови-ща, ресурсів та інфраструктури країн. Деталізація факторів,  їхнього  компонування,  методи  їхньої кількісної та якісної оцінки залежать від цілей та конкретних  завдань  тієї  чи  іншої  інформаційно-аналітичної системи.Аналіз  найбільш  відомих  підходів  до  оцінки інвестиційного  клімату  країни  свідчать,  що міжнародні агентства як основні параметри вико-ристовують макроекономічні показники динаміки приросту  й  структури  ВВП,  стану  платіжного балансу  країни,  фінансового  ринку,  обслуговування  зовнішнього  й  внутрішнього  боргу.  Такі дослідження  проводять  з  метою  оцінки  політичного, економічного  й  соціального  стану  країни.  Середрізноманіття  міжнародних  методик  оцінки інвестиційного  клімату  варто  виділити Moody's Investors Services, Standard & Poor's Rating Services, Fitch Ratings, Heritage Foundation/Wall Street Journal, Transparency International, Euromоney, Economic Intelligence Union, A. T. Kearney  та  інші. Аналіз  отриманих результатів оцінок кредитного рейтингу, конкурентоспроможності,  індексу економічної волі, індексу корупції, платоспроможності країни, що  проводиться  міжнародними  організаціями, свідчить  про  покращення  інвестиційного  клімату  в  Україні  для  іноземних  інвесторів.

  У щорічному  рейтингу  кредитоспроможності  2005  року  Україна  поліпшила  свої  позиції  у світовій  економіці,  зайнявши  за  індексом  конкурентоспроможності 84  місце,  за  ін  дексом технологічної  конкурентоспроможності – 85, за  індексом  державних  інституцій – 90  місце.

 Результати ранжирування  рейтингу A.N.  Kearney 62 країн світу за показником глобалізації, який складається з оцінки економічної інтеграції через  торгівлю  й  інвестиції,  технологічного  зв'язку  за допомогою Інтернет, персональних контактів і політичної  участі  у  договорах  і  міжнародних організаціях,  констатували,  що  Україна  посіла 39  місце  в  рейтингу  і  поліпшила  свої  позицій, порівняно з Мексикою, Аргентиною, Росією, що зайняли нижчі позиції.

 Рейтинг CalPERS визначає  надійність вкладання інвестицій  у різні групи фінансових інструментів, пенсійні фонди, з огляду на інтереси найширших верств населення.

 Міжнародне рейтингове  агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий  рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України  в місцевій і іноземній валюті  з B до B-.

Прогноз по рейтингу - "негативний", повідомляється в прес-релізі агентства. Країновий стельовий рейтинг був також знижений з B до B-, короткостроковий РДЕ підтверджений на рівні B.

Міжнародне  рейтингове  агентство Standard & Poor’s (S&P) наприкінці серпня 2007 року підтвердило довгострокові кредитні рейтинги України: «ВВ-» - по зобов’язаннях в іноземній валюті, «ВВ» - по  зобов’язаннях у національній валюті,  а  також  короткострокові  рейтинги «В», прогноз  рейтингів - «стабільний».  Підвищення рейтингів довгострокового кредитування сприяло тому, що найбільші обсяги інвестицій у 2007 році зафіксовано у фінансових установах – 2419 млн доларів,  оптовій  торгівлі  й  посередництві  в торгівлі – 2264  млн  доларів,  в  організаціях, що здійснює  операції  з  нерухомістю – 1773,4  млн доларів,  у  металургії  й  обробці  металів – 1398,3  млн  доларів,  харчової  промисловості – 1274,6 млн доларів.

Ряд міжнародних організацій  важливими чинниками непривабливості інвестування в Україну вважають  недосконалість  законодавства,  високий рівень корупції, а також слабкість регуляторного середовища. У традиційному рейтингу економічних  свобод,  який  складає  американський аналітичний центр Heritage Foundation/Wall Street Journal, Україна перебуває на 125 місці  з 161 країни світу. Для даної підгрупи країн характерними рисами є проведення на державному рівні політики  валютних  обмежень,  маніпулювання банківською  системою  та  застосування  інших обмежень. Рівень економічних свобод в Україні визначено на рівні 53, 3 % з 100 % можливих у 2007 році . Країну було віднесено до категорії держав,  які  характеризуються  як «в  основному  невільні».  Низький  індекс  економічної волі  означає  відставання  країни  в  темпах здійснення  економічних  перетворень. 

 

110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні

Одним з головних передумов успішної інвестиційної діяльності є низький рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Для цього необхідні, по-перше, контроль за доходами та видатками бюджету, а по-друге, розв'язання проблем боргового тягаря. Також доцільно було б розробити механізм переливу фінансових ресурсів з галузей, де вони є у відносному надлишку, у галузі, де є потреба в капіталі.

Поряд з тим, важливого значення набувають програми реструктуризації банківської системи, оскільки капітал українських банків становить приблизно 10 % від ВВП. Приплив інвестиційних капіталів через банківський сектор може позитивно вплинути на зростання і розвиток української економіки за рахунок присутності іноземних банків на вітчизняному ринку. Але НБУ має проводити зважену політику з метою підвищення рівня надійності банківської системи України. НБУ необхідно спростити правила залучення інвестицій в Україну, які передбачають відкриття місцевих рахунків в українських банках та використання українських посередників.

Слід також запровадити просту і зрозумілу систему оподаткування, яка б передбачала формалізований, а не індивідуальний (з урахуванням бізнес-інтересів) характер стягнення податків. Важливе місце відводиться створенню технологічних парків, що передбачає державну фінансову підтримку, цільові субсидії та податкові пільги для іноземного капіталу.

Інвестиційний потенціал України характеризується високою неоднорідністю, тому інвестиційну політику необхідно проводити виходячи з можливостей і потреб розвитку кожного регіону

Для стимулювання внутрішніх інвестицій є виправданим надання пільг малому та середньому бізнесу, запропонування до реалізації вже розроблених інвестиційних проектів, що потребує створення спеціальних інформаційно-економічних підрозділів на рівні регіонів.

Важливо підвищити ефективність діяльності антимонопольних органів України, оскільки спостерігається тенденція до створення «регіональних монополій». Водночас укрупнення експортоорієнтованих компаній у металургійній та хімічній галузях дозволило б їм знизити витрати і посилити вплив на формування світової ціни на їх продукцію. Особливу увагу слід приділити захисту прав власності, у тому числі інтелектуальної. Україна є активним членом Світової організації інтелектуальної власності, але незважаючи на це наша держава залишається транзитним пунктом, місцем зберігання контрафактної продукції, що виробляється в Росії та інших країнах.

Стан виробничих фондів незадовільний, і Україна стоїть на порозі техногенної катастрофи. Її інфраструктурні галузі настільки застаріли, що ігнорувати цей факт більше неможливо. За даними Державного комітету статистики України, у І кварталі 2008 року обсяги інвестицій в основний капітал зросли проти відповідного періоду минулого року на 10,4 % і склали 34,1 млрд. грн. Найбільше збільшення інвестиційної активності зафіксовано у сфері наземного транспорту (179 %), оптової торгівлі (158 %), торгівлі автомобілями (153 %) та будівництві (144 %).

Разом із тим, у сферах водного й автомобільного транспорту, пошти та зв'язку і деяких інших інвестиційна активність сповільнилася. Основними джерелами капітальних інвестицій були власні кошти підприємств і організацій (63 % від загального обсягу), а також кредити банків та інші позики (14,5 %). За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів освоєно 1 млрд. 818 млн. грн., що складає 4,7 %.

Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України. Створення Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008—2011 роки і створення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України, до складу якого входять представники провідних компаній.

 

111. Сучасні особливості кредитування  української економіки з боку міжнародних організацій

Переважна частина бюджетних інвестицій (фінансування проектів розвитку) здійснюється за рахунок пільгових кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародного валютного фонду. За період співпраці з ЄБРР (1993-2009 роки) в державному секторі економіки України укладено угод на загальну суму 674,94 млн. дол. США та669,85 млн. євро, з яких використано 567,54 млн. дол. США та 306,89 млн. євро.

 Ключовим інструментом організації співпраці між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку для самого банку є Стратегія ЄБРР в Україні. 18 вересня 2007 року, Радою Директорів Банку було схвалено нову Стратегію, яка направлена на вирішення основних ключових проблем перехідного періоду України, зокрема, стосовно диверсифікації виробничої бази та загального покращення конкурентоспроможності країни, розвитку місцевих ринків капіталу, продовження реформи енергетичного сектору та покращення корпоративного управління.

Україна активно співпрацює і з Світовим банком. 6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги. У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до   6 млрд. дол. США протягом чотирьох років

Іншим важливим кредитором України є Міжнародний валютний фонд. У даний час квота України у фонді складає майже 1929 млн. дол. США, що дало змогу збільшити обсяг кредитів від МВФ.

    Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було  активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування” (EFF), по яких Україна отримала коштів загальним обсягом близько 4,3 млрд. дол. США Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї.

Залучення кредитів МВФ дало позитивні загальноекономічні результати: сприяло макроекономічній стабілізації, поточному обслуговуванню державного зовнішнього боргу, зменшенню дефіциту платіжного балансу. Однак за свою «прихильність» МВФ висуває багато вимог, іноді надто детальних і таких, що часом виходять за рамки компетенції кредитора. Разом з тим, вони часто мали політичне забарвлення і не завжди відповідали економічним інтересам нашої держави.

Новим імпульсом у сфері співробітництва України та МВФ стала фінансова криза, тобто її наслідки, які негативно позначились на економічній ситуації в державі. Україна стала третьою  країною в Європі (після Ісландії та Угорщини), яка знаходиться на межі дефолта. За таких умов врятувати ситуацію в країні може лише черговий кредит з боку МВФ. Економісти вважають, що фінансова криза допоможе Україні здійснити модернізацію основних експортно-орієнтованих галузей – металургійної, сільськогосподарської, хімічної. А це у свою чергу через 2-3 роки призведе до зростання ВВП і на фоні припливу  зовнішніх інвестицій в Євро-2012 допоможе подолати негативне сальдо платіжного балансу до 2010 року. Кредит МВФ зробить сьогодні головне – врятує інвестиційний імідж країни як надійного місця для інвестицій. Все інше зробить час.

Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

112. Приватизація  як інструмент залучення інвестицій до української економіки

В Україні приватизація розглядається як ефективний інструмент побудови ринкової економіки.

Завдяки приватизації в Україні з”явився ринок цінних паперів. В країні працюють біржі та позабіржові торговельні системи та депозитарій цінних паперів, створений учасниками ринку – Міжрегіональний фондовий союз (МФС).

Регулювання участі інвесторів у приватизації здійснюється відповідно до законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизаційні папери», Державної програми приватизації на поточний рік, яка щорічно затверджується Верховною Радою, та інших нормативних актів. Ця сфера регулювання інвестиційної діяльності представлена найбільшою кількістю законодавчих актів, однак на реальних процесах приватизації це поки що суттєво не позначилося.

Нині сертифікатну приватизацію в Україні завершено. Вона забезпечила швидкі темпи роздержавлення, право всіх громадян на безоплатне отримання частки державного майна, але відбувалася тоді, коли грошові заощадження населення поглинула інфляція, а політична нестабільність відлякувала не тільки іноземного, а й вітчизняного інвестора. Наслідком цього стало те, що підприємства, вибрані для сертифікатної приватизації, не одержали інвестицій. Замість реальних власників з’явилася безліч дрібних акціонерів, котрі, як правило, не впливають ні на управління підприємствами, ні на вироблення стратегії їх розвитку.