Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"

Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на «зелені» програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство.

-Доступ до ринку послуг

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11-ти основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних, комунікаційних послуг, будівництва та супутнього технічного обслуговування, дистрибуції, освіти та послуг, пов’язаних із довкіллям, фінансових послуг (страхування та банківської справи), охорони здоров’я та соціальних послуг, туризму та подорожей, відпочинку і розваг, послуг у галузях культури і занять спортом та транспортних послуг, а також в інших галузях, в тому числі послуг індустрії краси, перукарських, spa- та масажних послуг.

Інші зобов‘язання стосовно дотримання положень угод сот:

-регулярно інформуватиме країни-члени СОТ про розвиток її програми приватизації та інші питання, що стосуються її економічних реформ.

-Заходи контролю за  цінами застосовуватимутя у відповідності  з принципами СОТ і братимуть  до уваги інтереси експортуючих  країн-членів СОТ.

-З дати вступу до  СОТ Україна розподілятиме тарифну  квоту на цукор-сирець тростинний  тільки у відповідності з Угодою  СОТ.

-Податки, в тому числі  ПДВ та акциз, застосовуватимуться  на недискримінаційній основі  до імпорту з країн-членів СОТ  і товарів вітчизн виробн

-З дати вступу до  СОТ, Україна внесе зміни до  своїх законодавчих актів щодо  антидемпінгових, компенсаційних та  захисних заходів з метою забезпечення  застосування вказаних заходів  у повній відповідності з нормами  СОТ

-Україна виконує положення Угоди ТРІПС у повному обсязі з дати вступу до СОТ

 

68. Межі державного  втручання в економіку України  в сучасних умовах

    Взявши економічний  курс на ринкові відносини, Україна, як і інші постсоціалістичні  країни зі сформованою централізованою  економічною системою, намагаються в ході роздержавлення відродити за допомогою приватного інтересу, без якого не може бути ринку. Державне регулювання економіки повинне стати, діючим фактором економічних реформ, спрямованих на перехід до ринкової економіки. Підвищення ефективності економіки повинно досягатися шляхом збільшення інвестицій.

    В сучасних умовах  державне втручання в ринкову  економіку необхідно в тих  сферах , у яких механізм ринку  не в змозі усунути різні  наслідки зовнішніх ефектів або  несправедливостей самої ринкової системи . Цих сфер з розвитком економіки України ставало усе більше , і тим складніше ставали форми державного втручання в економічні процеси . На нинішньому рівні розвитку ринкового способу виробництва форми втручання держави придбали настільки складний характер , що розглянути всі наслідки економічної діяльності держави неможливо . Проте існує ряд сфер , втручання держави в які, життєво необхідно . Це : перерозподіл доходів і ресурсів , регулювання зайнятості , антиінфляційна й антимонопольна політика , виправлення наслідків зовнішніх ефектів і багато чого іншого . Втручання держави в економіку носить прямій і непрямих характер . До прямих мір державного регулювання потрібно в першу чергу віднести державний сектор економіки (також і пайова участь держави в АТ) , кредитування або пільгове оподатковування окремих суб'єктів , прийняття регулюючих законодавчих актів . До непрямих мір відносяться стимулювання інвестицій , забезпечення зайнятості , оподатковування , стимулювання експорту/імпорту і т.д. Засобу державного втручання підрозділяються на економічні й адміністративні . Економічні здійснюються за допомогою економічних важелів , що знаходяться в розпорядженні держави , а адміністративні використовують законодавчу владу і здійснюються в наказовому порядку . Генеральною метою державного регулювання економіки є стабільність національної економіки , пристосування її до зовнішніх умов, що змінюються . Крім того , на сучасному етапі саме від державної економічної політики залежить здоров'я приватного сектора економіки - основи ринкового господарства , а значить і всієї країни.

 

 

 

 

 

 

69. Значення товарообмінних  операцій для економіки України

Товарообмінні операції передбачають експорт товарів або послуг за кордон за умов здійснення імпорту відповідної кількості товару або послуг із-за кордону, причому умови здійснення товарообмінних операцій визначаються конкретним типом угоди. При товарооб. операціях один і той же контрагент може виступати імпортером одних товарів та експортером інших чи, бувши експортером, бере на себе зобов’язання закупити і інші товари (тобто виступити імпортером) у інших підприємців країни-покупця. Причиною операції є бажання імпортера зберегти валюту всередині країни. Виграють фірми, що отримують ринок збуту за кордоном. Види: 1)Бартер- це операції з обміну певної кл-ті товарів на еквівалентну за вар-тю кіл-ть ін. товарів. Не передбачає ніяких грошових розрахунків між контрагентами. На сьогодняшній день, в Укр. Б. для багатьох під-ств став вирішенням проблеми збуту прод-ії та розрахунків за неї. Криза неплатежів породжує і поширює бартер.опер-ії. Найвищий рівень бартеризації спостері-гається в таких галузях, як м\б, лег.пром-сті, хім.пром. Неефект. система держ.регул-ня, кредитна експансія банків, податковий тягар, і відп-но, уникнення сплати податків, а також непомірні ціни на власну пр-цію, що перевищ. світ. рівень, значно поглиблюють процеси бартеризації. 2)Компенсаційна угода, яка відрізняється від бартерних тим, що відбувається обмін декількома товарами з кожної сторони. З комп. угодами пов’язано поняття “неконвертоване сальдо” . 3)Великомасш.операції на компенсац. основі. Суть таких операцій полягає в тому, що одна країна, викор-чи обладнання та технологію іншої країни, будує на своїй території пром-ий об”єкт, прод-єю якого і буде розраховуватись за поставлене обладнання та технологію. 4)Викуп прод-ії, що застаріла. Такий вид міжн товарообмінних операцій передбачає часткову компенсацію вартості нової техніки однопрофільною старою. Стосується машинно-техничних виробів: автотранспорт, с/г машини, дорожньо-будівні машини, літаки, ЕОМ. 5)Операції на давальницькій сировині- одна країна має наприклад сировину, проте немає вигідних умов для її переробки, чи просто відсутні потрібні виробничі потужності. Тоді вона може підписати контракт з контрагентом з іншої країни, де є можливість чи є сприятливі умови для переробки цієї сировини. Головним моментом угоди є те, що сировина залишається власністю давальца, і це право переходить потім і на готову продукцію, в той час, як перееробник отримує певну винагороду за виконану роботу. В Україні операції на давальницький сировині широко застосовуються в с/г, кольоровій металургії, текстильній та шкіряній  пром. 6)Поставки на комплектацію.

Взагалі, значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у  тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує  вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і  різноманітних  формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання  зовнішньоекономічної  діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку  країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити  не  лише  в  економіці, але і  в  інших  сферах  суспільного  життя.  Тому  процес  глобалізації  та інтернаціоналізації  господарського  життя  можна  вважати  закономірним   з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і  зростаючу  схожість  їх економік.

 

70. Особливості  становлення ринку послуг у  відкритій економіці України 

Торгівля послугами відіграє особливу роль у міжнародній економічній діяльності України. Особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. традиційно зумовлювалися тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торговельного балансу країни. Це відбувалося завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяльності, як сприятливе географічне розташування (що в економічній термінології артикулюється як транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури та рухомого складу.

Отже, можна відзначити, що безумовно позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сфери послуг, яка бере участь у міжнародному співробітництві. Разом з тим не можна не помітити, що її структура є дещо гіпертрофованою. Адже левову частку в ній становлять транспортні послуги — 65,6 %. Водночас рівень експорту ділових, туристичних послуг, а тим більше послуг інформаційних та таких, що пов’язані з докладанням висококваліфікованих виробничих зусиль, не відповідає потенціалу України.

Національний ринок послуг в Україні розвивається в умовах дедалі більш вираженої відкритості економіки, зростання впливів з боку глобалізації. Фактично відбувається швидке становлення цього ринку, формування відносин між його суб’єктами, а також самих цих суб’єктів в умовах тісної міжнародної конкуренції.

Розвиток ринкової економіки України відбувається в умовах жорсткої конкуренції на національному ринку послуг  і на ринках послуг за кордоном.

Відставання в деяких галузях вітчизняної економіки від світових лідерів, з одного боку, та значні здобутки, навіть піонерні розробки, в інших, наявність корпусу галузевих фахівців і навіть географічні переваги, з іншого, визначають рівень та специфіку участі вітчизняних суб’єктів ринку послуг у міжнародному співро¬бітництві. При цьому слід враховувати, що поки що участь України в торгівлі послугами значною мірою зводиться до «надання в послугу своєї території» для транзиту російських енергоносіїв.

Тому не дивно, що протягом останніх років найбільша частка української торгівлі послугами припадала саме на РФ. Звідси й велика частка країн СНД у структурі української торгівлі послугами.

На сьогоднішній день важливим є завдання щодо реформування зовнішньоторговельного режиму України, яке має стати фактором забезпечення економічної безпеки країни, транспарентності економічних реформ, привабливості економічного середовища, скорочення дефіциту державного бюджету,  залучення іноземних інвестицій. Все це має стати вагомим поштовхом для подальшого реформування національної економіки і входження України до економічного співтовариства Європейського союзу як повноправного і стабільного партнера

 

71. Видова структура  міжнародних послуг України

Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживної вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини

Існує низка статистичних систем та класифікацій послуг, зокрема:

Керівництво з платіжного балансу (п’яте видання МФВ),

Система національних рахунків 1993 року,

Класифікація основних продуктів ООН,

Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності,

Класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату.

Видова структура міжнародних послуг України здійснюється згідно керівництва з платіжного балансу (п’яте видання МФВ)

У цій статистичній системі міститься опис концептуальної основи, яка є фундаментом статистики платіжних балансів. У відомостях платіжного балансу систематично сумуються за певний період часу операції, що здійснюються між тими чи іншими країнами.

Основні компоненти послуг цієї статистичної системи включають:

- транспортні послуги;      - поїздки;   - послуги зв’язку;   - будівельні послуги;   - страхові  послуги;   - фінансові послуги;   - комп’ютерні та інформаційні  послуги;   - роялті та ліцензійні  платежі;   - інші ділові послуги;   - послуги приватним особам і послуги у сфері культури та відпочинку;   - державні послуги, не віднесені до інших категорій.

 

72. Географічна  структура зовнішньої торгівлі  послугами України

На сучасному етапі економічного розвитку торгівля товарами становить приблизно 80% світового зовнішньоторговельного обороту, а торгівля послугами – 20%, проте за 1999-2009 рр. простежується тенденція зростання частки сектору послуг в міжнародній торгівлі.

Протягом 2005-2009 рр. обсяги світової торгівлі послугами зростали рекордними темпами - середньорічне зростання  становило 12%, причому цей показник постійно зростає та призводить до  збільшення частки сектора послуг в світовій торгівлі.

Як результат, у 2009 р. загальний обсяг світової торгівлі послугами становив 7,25 трлн. дол., з яких більша частка (51,7%) припадала на країни ЄС. Частка України в загальному обсязі світової торгівлі поки що залишається незначною і становить всього 0,35%.

Важливим критерієм успішного розвитку економіки України є зміцнення своїх позицій у зовнішньоекономічних відносинах, особливо з країнами ЄС. Основним видом цих відносин є зовнішня торгівля, значну частку в якій, а саме 90% в Україні (152,5 млрд. дол. у 2009 р.), займає торгівля товарами. Останні 10% (18,3 млрд. дол.) припадають на зовнішню торгівлю послугами, що є досить низьким показником для України, але слід відмітити тенденцію зростання сектору послуг в зовнішній торгівлі за останні роки, а також зазначити зростання кількості торгових партнерів з надання послуг до 221 країни світу у 2009р. з 209 країн у 2005 р. Цей факт говорить, про розширення зовнішньоекономічних зв’язків України та залучення нових країн-партнерів до міжнародного співробітництва.

Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України за 2005-2009 р. змінилася в бік збільшення долі країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті України до 43,1% у 2009 р., проте основною країною-експортним-партнером залишається Російська Федерація (25,8% всього ЗТО) та 34,9 % експорту. Росія експортувала в Україну у 2009 р. послуг на 3,85 млрд. дол., в той же час її імпорт склав 0,89 млрд. дол., майже стільки ж, скільки експортувала Великобританія в Україну (0,86 млрд. дол.). Тож Великобританія є другим експортним партнером України у зовнішній торгівлі послугами(5,8%). Також можна відмітити Кіпр(5,2%), США(4,8%), Германію(3,8%), Швейцарія (3,3%), як основних торгових партнерів країни.

Щодо основних партнерів в імпорті послуг, до них належать: Кіпр (12,8%), ВБ (12,7%), Росія (12,7%), Німеччина (6,6%), США (5,8%), Франція (5,4%), Австрія (4,8%), Швейцарія (4,4%).

Галузева структура зовнішньої торгівлі послугами у 2009 р. не змінилася. Лідером в Україні залишаються транспортні послуги, на другому місці знаходяться фінансові послуги. Достатньо розвинутим в країні є імпорт державних послуг з країн ЄС, який складає 0,11 млрд. дол. Експорт туристичних послуг більше їх імпорту на 3%, а ЗТО наближається до 1 млрд. дол.

На транспортні послуги у зовнішній торгівлі України з країнами ЄС доводиться половина всіх зовнішньоторговельних операцій. Зростає й доля фінансових послуг, хоча їх імпорт перевищує експорт у 3 рази. До інших послуг належить 38,9% ЗТО України, у тому числі з надання туристичних, ліцензійних, будівельних, комп’ютерних та інформаційних послуг, а також послуг зв’язку, страхування, державних, ремонтних та послуг приватним особам. У 2009 р. відбулося зростання ЗТО по всім переліченим видам послуг, окрім останнього, обсяг якого зменшився на 30,2%.