Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2015 в 19:04, шпаргалка
1.Факторна забезпеченість України як передумова її МЕД
Факторна забезпеченість України складається з багатьох компонентів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, виробничий, аграрний, трудовий, рекреаційний, інформац та інші потенціали. За Сіті груп – У – 4 місце у світі по забезпеченню ресурсами. Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота).
Імпорт-купівля укр.суб’єктами ЗЕД в іноз.суб’єктів господ. діяльності товарів з ввезенням чи без на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання та установами, які знаходяться за межами України.
У 2009 р. Ім склав 5086 млн $. Він суттєво знизився порівняно із 2008 р., коли складав 9200млн $.
Товарна ст-ра імпорту: мінеральна продукція35%, машинобудівна 21%, продукція хім..пром 17%, продукція АПК 11% металургійна продукція 5%.. Основними товарами імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.
Імпорт-купівля укр.суб’єктами ЗЕД в іноз.суб’єктів господ. діяльності товарів з ввезенням чи без на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання та установами, які знаходяться за межами України.
У 2009 р. Ім склав 5086 млн $. Він суттєво знизився порівняно із 2008 р., коли складав 9200млн $.
Географічна ст.-ра: Росія 28%, Німеччина 9%, Китай 6%, азахстан 5%, Польща 5%.
43.Особливості
ринку лізингових послуг
Лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому спеціалізована лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане клієнтом майно та передає йому це майно в користування за оплату з можливістю переходу права власності на предмет лізингу до Лізингоотримувача по закінченню строку лізингу.
Ринок лізингових послуг в Україні дещо пожвавився останнім часом,
а саме збільшилась кількість лізингових компаній і значно розширився пор-
тфель лізингових угод. Проте, через кризові явища на фінансових ринках, у 2008-2009 рр. наявний спад темпів росту лізингового ринку. Кількість лізингових угод в Україні у 2003 становила близько 1000, тоді як у 2008 було підписано 10000 угод. Проте криза привела показник до 2000 угод у 2009 р. Обсяг ринку суттєво скоротився. Вартість підписаних угод з 2007 р. зменшилась із 20 млрд грн. до 3 млрд грн..
Лізингові послуги залишаються малодоступними або недоступними для малого та середнього бізнесу, про що свідчить середня вартість укладеної угоди в Україні (1,7 млн грн. у 2007).
Найбільша частка угод укладається на середній період від 2 до 5 років. Малий відсоток угод на довгий термін.
Суб’єктами ринку лізингових послуг є лізингодавці :( банки-резиденти, лізингодавці-нерезиденти України (міжнародний лізинг); лізингові компанії-резиденти України, та лізингоотримувачі. Найпопулярніші предмети
лізингу на укр. ринку є транспортні засоби, виробниче обладнання, сільськогосподарська техніка, комп'ютерна техніка та телекомунікаційне обладнання.
44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
Лібералізація міжнародної торгівлі держави проявляється у поступовій відміні обмежень у зовнішній торгівлі, зниженні ставок імпортного та експортного мита. Лібералізація торгівлі приносить багато вигод. Вона дає відомі переваги як споживачам – більш широкий і різноманітний асортимент товарів і послуг, так і виробникам – велику свободу у виборі ресурсів і можливість розширення збуту. Сприяючи оновлення технологій і підвищенню якості товарів, розвитку конкуренції, відкритість економіки в цілому сприяє зростанню ефективності національного господарства. З цих позицій відкритість національного ринку – сприятливий фактор розвитку підприємництва. Тому віс країни прагнуть лібералізувати торгівлю, проте при цьому захищати національних виробників. У всіх країнах колишнього СРСР лібералізація зовнішньої торгівлі почала здійснюватися після проголошення незалежності в 1991 р. Метою лібералізації було по-перше, підтягнути національне підприємництво до світового рівня (запозичення технологій і методів управління), по-друге – розвивати національні ринки і конкуренцію, по-третє – приток в країну іноземних інвестицій.
Уряд України з початку 1992 р. проголошує лібералізацію торгівлі та повну свободу ринкових цін
Однак порівняно низька якість продукції і високі витрати виробництва, відсутність навичок конкурентної поведінки і слабкість фінансової бази зробили національне виробництво уразливим перед зовнішніми конкурентами. Українські виробники опинилися в нерівних умовах з іноземними конкурентами. У результаті національні виробники втратили багато товарних ринків. Надмірна доступність українського ринку для товарного імпорту справила негативний вплив на розвиток вітчизняних підприємств, продукція яких не могла конкурувати з іноземною. Масовий відтік капіталу з національної економіки як у формі вивозу за кордон (неповернення платежів, заниження експортних цін, нелегальний вивіз валютних цінностей), так і у формі «доларизації» економіки (накопичення населення і підприємств у валюті) підірвав інвестиційну базу національного господарства.
Подібний характер взаємодії зі світовим господарством не сприяв розвитку національного підприємництва. Становлення підприємництва потребує нової політики відкритості: мова йде не про створення непереборних митних бар'єрів, а про те, щоб надати селективну підтримку найбільш перспективним національним виробникам і виробництвам, що мають високий науково-технічний потенціал. Необхідно створення системи що використовуються в усьому світі екс119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
Борг: зовнішній та внутрішній. Зовнішній Б. - сума боргових зобов’язань приватних та державних установ країни таким установам в іншій країні; або за валютою позики. Клас-я З.Б. за кредиторами:
Багатостороння позика – надається міжнародними фінансовими організаціями (Міжнародним валютним фондом, Світовим банком або регіональними банками розвитку);
Двосторонні п. – надаються державами (урядами, або відповідними установами; поділяються на гарантовані урядом (імпортні кредити) та прямі позики (від уряду однієї країни уряду іншій).
Приватні п. – надаються постачальниками, тримачами акцій та комерційними банками
Склад З.Б.: сума випущених, але не погашених держ. запозичень з відсотками (обслугов-ня) (коротко- та довгострок.). + Б. суб’єктів госп-ня, гарант. держ-ю. Обслуг. Б. - комплекс заходів держави, спрям. на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик. Оптимальність – за показниками:
Б. до ВВП – відношення Б. до ресурсної бази його покриття (як потенціал збільшення Ех для підвищення платоспроможності)
Платежі з обслуговування З.Б. в обсязі доходів бюджету – порівняння боргового навантаження з ресурсами держ. фін.
Short-term З.Б. до поточних бюдж. надх-нь – поточна ліквідність
З.Б. на душу – хар-зує соц. навантаження
Головне: Б. потр-ний для фін-ня дефіциту бюдж-ту, стабіл-ії екон., інвест-ня.
Біржи являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Практично весь біржовий оборот на світовому товарному ринку, а саме – 98%, забезпечується завдяки діяльності п’ятдесяти бірж, з яких більше 80% обороту припадає на біржі США.
Станом на 1 січня 2009 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8)
Біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями:
Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі – 38,2%,
Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Етапи проведення: підготовка – огляд товарів – аукціонні торги – оформлення й виконання угоди
В міжнародній торгівлі склалась вельми обмежена номенклатура товарів, що продаються з аукціонів (наприклад, хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, антикваріат). Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.
Традиційним аукціонним товаром є також чай. Чайні аукціони проводяться в Калькутті (Індія), Джакарті (Індонезія), Момбасі (Кенія), Коломбо (Шрі-Ланка). Важливим центром аукціонної торгівлі каучуком є Сінгапур, хутром – Санкт-Петербург, антикваріатом – Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні.
Види аукціонних торгів: з підвищенням ціни, з пониженням ціни.
Способи ведення аукц.. торг: гласний, негласний, автоматизований.
У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі аукціону, що викликано цілим рядом причин:
Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.
Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживної вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини.
Обсяг експорту послуг у 2009 р. склав 6841 млн $, імпорту 3828 млн $. Ці показники скоротилися порівняно із попереднім роком. У 2008 експорт становив 8900 млн $, імпорт 4780 млн $. Україна має позитивне сальдо торгівлі послугами. Найбільша частка у структурі експорту послуг припадає на транспортні послуги 44%, туризм 33%. Імпортуємо також переважно транспортні послуги 42%, туризм 25%.
Основні країни-партнери в експорті послуг: Росія 35%, Великобританія 6%, Кіпр 5,2%, США 4,8%, Німеччина 4%, Швейцарія 3,3%.
Основні країни-партнери в імпорті послуг: Кіпр 13%, Великобританія 13%, Росія 12,7%, Німеччина 7%, США 6%, Франція 5%, Австрія 5%, Швейцарія 4,4%
Експорт по регіонам: найбільше припадає на країни ЄС -35%, Азія 11%, Америка 10%.
Імпорт по регіонам: країни ЄС-60%, Азія -17%, Америка 8%.
Згідно з класифікацією СОТ обмеження на ввезення продукції до певної країни допускаються у таких формах:
Информация о работе Шпаргалка по "Міжнародна економічна діяльність України"