2. Простоювання обладнання в ремонті, % від номінального фонду часу: 4,3

     3. Виробництво продукції за проектом  плану, шт.

     - виріб № 1 – 8510,

     - виріб № 2 – 9885,

     - виріб № 3 – 1238,

     - виріб № 4 – 1214.

     4. Фактично підписані угоди на поставку продукції підприємствам, шт:

     - виріб № 1 – 9270,

     - виріб № 2 – 10680,

     - виріб № 3 – 1400,

     - виріб № 4 – 1375.

     5. Залишки незавершеного виробництва  відповідно на початок та кінець  року, шт:

 

     6. Ріст продуктивності праці, %: 107,7.

     7. Чисельність працівників згідно  з проектом плану, чол.: 783.

     8. Фонд розвитку виробництва, науки  і техніки, тис. грн.: 480,3.

     9. Середньорічна заробітна плата  фондового робітника, грн.: 1872. 

     Розрахунок  виробничої потужності підприємства є  найважливішою частиною обгрунтування  плану виробництва продукції. На основі величини виробничої потужності визначаються об’єми випуску продукції, виявляються резерви росту виробництва, складається баланс виробничої потужності.

     Виробнича потужність підприємства – це max кількість  продукції, яку може виготовити підприємство за певний період часу (найчастіше за рік) при відповідній структурі робіт  та max використанні виробничого обладнання і виробничих площ.

     Виробнича потужність розраховується на основі таких даних:

     - номенклатура та структура виробництва  продукції;

     - кількість одиниць обладанання,  яке знаходиться на балансі  підприємства;

     - корисний фонд часу роботи  обладнання;

     - трудомісткість продукції, яку планується виробляти;

     -прогресивні технічно обгрунтовані норми продуктивності обладнання:

     - дані звітності про виконання  норм виробітку.

     Величина  потужності технологічного однорідного  обладанання визначається за формулою:

     

     де:

       n - кількість одиниць однорідного обладнання, шт.;

     КФРЧ – корисний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.;

     К_вн – коефіцієнт виконання норм виробітку;

     Т_м – трудомісткість обробки одиниці виробів, год.

     Корисний  фонд робочого часу одиниці обладнання залежить від режиму роботи підприємства та часу простоювання обладнання і визначається за формулою:

     

     де: НФРЧ – номінальний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.;

     Т_прост – час простоювання обладнання у планово-попереджувальних ремонтах, год.

      (год.)

     Для розрахунку виробничих потужностей дільниць використовують , вихідних даних та довідкову інформацію.

     Результати  розрахунків виробничої потужності зводимо в табличну форму (таблиця 2.1.).

     Визначаємо  виробничу потужність:

• наприклад, для токарного верстата:

 

     

     Таблиця 2.1. Розрахунок виробничої потужності

 

     Виробнича потужність по кожному виробу визначається з урахуванням наступних умов:

• по виробу №1 провідним обладнанням є  токарні верстати;
• по виробу №3 провідним обладнанням є  фрезерні верстати;
• дільниці по виробництву виробу №2 і №4 організовані за методом потокового виробництва.

     Якщо  на дільниці є провідне обладнання то виробнича потужність всієї дільниці визначається саме за потужністю провідного обладнання. Якщо дільниця організована за потоковим методом, то її виробнича  потужність визначається за мінімальним  значенням по різних групах обладнання.

     На  підставі розрахункових виробничих потужностей різних видах продукції  необхідно визначити резерв виробничих потужностей підприємства, який характеризує не до використання потужностей різних видів обладнання по виробництву  відповідної продукції.

     На  підставі розрахованих виробничих потужностей  дільниць необхідно визначити резерв виробничих потужностей підприємства, який характеризує недовикористання виробничих потужностей різних видів обладнання по виробництву відповідної продукції (таблиця 2.2) 

     Таблиця 2.2. Визначення резерву виробничої потужності

 

Р1 = 10290 - 8510 = 1780 (шт.);

Р2 = 11122 - 9885 = 1237 (шт.);

Р3 = 1694 - 1238 = 456 (шт.);

Р4 = 1400 - 1214 = 186 (шт.);

     Фактично  підписані угоди на підприємстві характеризують обсяг товарної продукції, тобто такої продукції, яка буде гарантовано оплачена споживачем. Крім того, так як на підприємстві існує незавершене виробництво, то необхідно також розрахувати загальний обсяг валової продукції підприємства.

     Розрахунковий обсяг валової продукції визначається:

     В свою чергу 

     ТП  – товарна продукція підприємства за планом по відповідних видах продукції  згідно з фактично підписаними угодами, шт.;

      - зміна залишків незавершеного виробництва;

     Н_зВ_к.р., Н_зВ_п.р. – залишки незавершеного виробництва на плановий рік по різних видах продукції відповідно на кінець та на початок року, шт.

     Розрахуємо  зміну залишків незавершеного виробництва  по видах продукції:

       = 1800-1760 = 40   шт;

      = 2580 – 2230 = 350  шт;

      = 345 – 210 = 135  шт;

      = 288 – 273 = 15 шт.

     Таблиця 2.3. Визначення розрахункового обсягу виробництва продукції

 

     Розраховуємо  валову продукцію підприємства:

     ВП₁ = 9270 + 40 = 9310  шт;

     ВП₂ = 10680 + 350 = 11030  шт;

     ВП₃ = 1400 + 135 = 1535 шт;

     ВП₄  = 1375 + 15 = 1390 шт.

Розрахунковий додатковий обсяг виробництва продукції 

;

= 9310 – 8510 =  800 шт;

= 11030 – 9885 = 1145 шт;

= 1535 – 1238 = 297 шт;

= 1390 – 1214 = 176 шт.

     Після затвердження обсягів виробництва по видах продукції в натуральному виразі необхідно розраховувати валову продукцію підприємства у вартісному виразі, використовуючи для цього додаткову довідкову інформацію. Формування річного планового обсягу валової продукції відображаємо в табличні форму (таблиця 2.4.). 

     Таблиця 2.4. Формування річного плану виробництва продукції