Організація виробництва продукції на підприємстві

      Особливість масштабу виробництва полягає втому, що він впливає на вибір типу виробництва. В свою чергу, тип виробництва є важливою передумовою якісного і кількісного формування заводської системи машин, а отже, і виробничої потужності підприємства. В машинобудуванні практично визначився принциповий підхід до формування системи машин з врахуванням типу виробництва. В найбільш узагальненому вигляді можна виділити три напрямки формування заводських систем машин: технологічний, предметний і змішаний (предметно-технологічний). У випадках, коли система машин побудована за технологічним принципом, кожна з її підсистем зайнята виконанням однорідних процесів. Відмінною ознакою таких систем може служити груповий принцип розміщення взаємозамінних машин. Побудова системи машин, яка розглядається, є найбільш характерною для підприємств з одиничним, дрібносерійним характером виробництва. При формуванні виробничих потужностей таких підприємств досягається високий ступінь узгодженості між підсистемами на окремих стадіях виробництва, розширюється фронт робіт і зростає завантаження виробничого устаткування.

      Особливість формування системи машин за предметним принципом полягає а тому,  що вона не тільки охоплює виконання різних за видами технологічних операцій, але і обумовлює створення відокремлених підрозділів, необхідних для виготовлення окремих частин вузлів або виробу в цілому. Мова йде про створення відділень, різного роду ліній, предметно-замкнутих дільниць. Устаткування тут розміщується, як правило, у відповідності до послідовності виконання операцій технологічного процесу, а сам процес передбачає високу ступінь диференціації виготовлення виробу, що створює передумови для впровадження потокової організації виробництва і автоматичної системи машин.

      Ці  системи звичайно застосовуються на підприємствах з крупносерійним і масовим характером виробництва. Формування виробничих потужностей підприємств на основі таких систем має порівняно обмежене розповсюдження. По-перше, побудова згаданих систем машин чи підсистем передбачається при наявності повного комплекту устаткування і машин для виконання усього комплексу робіт. По-друге, техніко-організаційна побудова таких систем повинна передбачати і забезпечувати узгодженість пропускних здатностей окремих машин в підсистемі і підсистем в загальній системі. Відсутність такої узгодженості приводить до недозавантажсності значної частини устаткування і недовикористання виробничих потужностей н цілому.

      В даний час на більшості підприємств  машино- і приладобудування система  машин формується за предметно-технологічним  принципом. Особливість таких систем в тому, що в заготівельних виробництвах вони побудовані, в основному, за технологічним принципом, а в механооброблюваних - за предметним.

      На  сучасному етапі проектування фірм не розроблені правила регламентації  формування систем машин. Тому на кожній фірмі побудова системи машин має свої особливості. Однак, як правило, в основі кожної системи, лежать конструктивно-технологічні особливості продукції, яка виготовляється, і тип виробництва, що визначається його масштабом. Виходячи з цього, можна сформулювати в систематизованому вигляді основні ознаки формування систем машин, які можуть бути покладені в основу визначення потенційних можливостей фірми з різним характером виробництва (табл.. 1.1)

     Таблиця 1.1 Особливості формування системи машин на фірмах з різним характером виробництва

 

      При визначенні особливостей формування систем машин на фірмах з різним характером виробництва слід виходити і орієнтуватись на види ринків. Вітчизняні промислові фірми, які мають обмежений вихід на світовий ринок, вимушені орієнтуватись на ринок монопольної (чистої) конкуренції, що характерний для великої кількості продавців і покупців продукції і де фірми-виробники діють в широкому діапазоні цін та при різних варіантах номенклатури продукції. Олігпполістичний ринок є менш характерним для закритої економічної системи. При існуванні в умовах чистої монополії фірма-виробник може за певних обставин виходити на будь-який характер виробництва і керуватися монопольною політикою ціноутворення.

      Виходячи  з належності підприємства до того чи іншого виду виробництва, спостерігаються  вагомі відмінності у формуванні його системи машин. Однак, у всіх випадках на побудову системи машин  і формування виробничих потужностей фірм вирішальний вплив справляють конструктивно-технологічні особливості продукції і масштаб виробництва. Всебічне врахування впливу цих факторів на стадії проектування нових, розширення і реконструкції діючих фірм дає можливість визначити структуру і технічні параметри окремих машин системи, а також обгрунтувати найбільш раціональну технологічну і просторову побудову системи машин і досягнення на цій основі максимального значення потужності.

      Формування  виробничих потужностей фірм, досконалість організаційної побудови системи машин в значній мірі залежать від рівня узгодженості пропускної здатності машин в окремій підсистемі і між підсистемами в границях   системи   машин   фірми.   Отже,   за   кількістю,   структурою   і продуктивністю машини в підсистемах повинні бути підібрані так, щоб за одиницю часу вони могли виготовляти однакову кількість продукції. Якщо розглядати якість організаційної побудови системи машин фірми в більш широкому плані, то принцип пропорційності повинен бути збережений також і в пропускній здатності між окремими підсистемами, які функціонують на всіх рівнях її ієрархічної структури. Цим, вирішальною мірою, визначається фронт робіт системи і виробнича потужність фірми. У загальному вигляді техніко- організаційна модель формування виробничої потужності фірми показана на рис. 1.3. 
 
 
 

      

     

     

     

     

     

     

     

     

     

       
 

     Рис. 1.3. Техніко-організаційна модель формування виробничої потужності фірми

      Розгляд виробничої потужності в контексті  системи машин також потребує орієнтації на ринкові параметри виробничої системи: конкурентоспроможність продукції, можливість інвестування, попит на продукцію та відповідну стратегі і тактику маркетингу та менеджменту щодо систем машин.

      В процесі виробництва на систему машин фірми впливає сукупність факторів: зміна номенклатури і обсягів виробництва, застосування нових, більш досконалих машин і устаткування, матеріалів і технологічних процесів і т.д. Це обумовлює необхідність кількісної і якісної зміни окремих елементів системи, модернізації підсистем і системи в цілому, її відтворення.

      Під відтворенням системи машин промислової  фірми необхідно розуміти планомірний  процес постійного відновлення елементів  системи машин (верстатів, машин, агрегатів) і їх стійких взаємозв'язків у процесі виробництва. Просте відтворення системи машин може забезпечуватися шляхом своєчасного  ремонту машин і заміни фізично зношеного устаткування аналогічним новим. Набільшості підприємств проходить розширене відтворення системи машин. При цьому  мають  місце як кількісні (екстенсивне відтворення), так  і  якісні (інтенсивне відтворення) зміни в системі машин (рис. 1.4).

      

      

     

     

     

     

 

     Рис. 1.4 Схема розвитку системи машин  фірми 

      Аналіз  відтворення системи машин на державних фірмах показує, що в багатьох випадках воно здійснюється стихійно, без достатнього економічного обгрунтування. В результаті на фірмах накопичилось багато устаткування, яке не використовується згідно з діючою технологією і є зайвим на рахунок виробничих потужностей. Однією із причин такого стану є те, що відповідні служби (технологічні, ремонтні) не володіють оперативною, достовірною і повною інформацією про наявне устаткування, його технічний стан, рух і використання. Це обумовлює необхідність удосконалення методів розрахунку виробничих потужностей із застосуванням ЕОМ, що дозволить докорінно змінити не тільки збір, зберігання та обробку необхідної інформації про потужнісні ресурси фірми, а й розробляти рекомендації з метою їх ефективного використання.

      Підприємства мають великі можливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхом раціональної побудови системи машин за рахунок управління потужностями виробництва.

      До  показників, що характеризують організаційно-технічний  рівень виробництва можна віднести наступні групи показників.

      Показники, які характеризують технічний рівень виробництва: рівень автоматизації  і механізації виробництва, фондоозброєність праці, механоозброєність робітників, питома вага активної частини в загальній  вартості промислово-виробничих фондів, питома ваша прогресивного устаткування в складі фондів, коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів.

      Показники, які характеризують рівень організації  виробництва: коефіцієнт спеціалізації  виробництва, коефіцієнт раціональності переміщення предметів праці, ступінь використання виробничого устаткування, коефіцієнт кооперування, коефіцієнт змінності роботи устаткування.

      Показники, які характеризують рівень організації  праці: коефіцієнт розподілу праці, показники організації робочих  місць, трудової дисципліни,раціональності прийомів праці, коефіцієнт нормування праці, коефіцієнт використання кваліфікації працівників, коефіцієнт зайнятості робітників.

      Показники, які характеризують рівень організації  управління виробництвом: коефіцієнт якості виконання управлінських функцій, коефіцієнт оперативності роботи апарату управління, коефіцієнт стабільності кадрів, коефіцієнт економічності апарату управління, коефіцієнт оснащення інженерної та управлінської праці засобами оргтехніки і використання цих засобів, коефіцієнт ритмічності виробництва. 

      1.2 Розробка річного плану виробництва  на підприємстві 

      План  виробництва та реалізації продукції  є головною складовою річного   виробничо-економічного   плану   підприємства.   Він   передбачає забезпечення виробництва потрібної суспільству продукції при найкращому . використанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів підприємства.

      План  виробництва та реалізації продукції  складається з трьох основних частин:

      •   Виробнича програма;

      •   Розрахунок використання виробничих потужностей;