Відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства

 

 

КОЛЕДЖ КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Голова циклової комісії

землевпорядкування

 

_________

«    » червня  2015 року

 

 

 

 

ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ДЛЯ

ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО 
ГОСПОДАРСТВА

 

ДИПЛОМНА РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

Молодший спеціаліст

 

 

 

Виконав:

студент групи

спеціальності

Землевпорядкування

 

                                        

(прізвище та ініціали)

Керівник                                 

(прізвище та ініціали) 

Рецензент        

(прізвище та ініціали)

 

Нормоконтролер                    

(підпис,  прізвище та ініціали)

 

Запоріжжя

2015 р.

 

КОЛЕДЖ КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

(повне найменування вищого навчального  закладу)

Циклова комісія   землевпорядкування

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень   молодший спеціаліст

 

Спеціальність– Землевпорядкування

(шифр і назва)

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова циклової комісії _________

«23»   грудня   2014 року

 

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

 

 (прізвище, ім’я, по батькові)

 

1. Тема роботи: « Відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»

 

керівник роботи  

(прізвище, ім’я, по батькові, науковий  ступінь, вчене звання)

 

затверджені наказом Коледжу КПУ

від «27» листопада 2014 року   № 32-зс

 

2. Строк подання студентом роботи   08 червня 2015 року

 

3. Вихідні дані до роботи:

дослідження послідовності відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, проведення аналізу сучасного стану системи землеустрою України, розгляд пропозицій щодо вдосконалення землевпорядних робіт у процесі розроблення проектів землеустрою. 

 

4. Зміст роботи (перелік питань, які потрібно розробити):

• визначити сутність системи землеустрою в Україні;
• охарактеризувати землі сільськогосподарського призначення;
• надати характеристику правовому аспекту питання надання землі під ОСГ;
• визначити вимоги до складання проекту відведення земельної ділянки;
• розглянути порядок розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
• розглянути послідовність погодження та затвердження проекту відведення земельної ділянки;
• охарактеризувати правовстановлюючі документи на землю;
• розглянути процес реєстрації та видачі документів на земельну ділянку;
• визначити державні органи, які займаються реєстрацією прав на землю.

 

5. Дата видачі завдання          23 грудня 2014 року

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Строк  виконання етапів роботи	Примітка
1	Вибір теми й об’єкта дослідження	23.12. – 04.01.15
2	Складання бібліографії та вивчення літературних джерел	05.01 – 18.01.15
3	Збирання фактичного матеріалу	19.01 – 15.02.15
4	Виконання вступу	16.02 – 22.02.15
5	Виконання розділу 1	23.02 – 22.03.15
6	Виконання розділу 2	23.03 – 19.04.15
7	Виконання розділу 3	20.04 – 17.05.15
8	Формулювання висновків	18.05 – 24.05.15
9	Оформлення роботи та подання на нормоконтроль	25.05 – 05.06.15
10	Подання роботи на кафедру	08.06.2015

 

 

Студент                                 _____________   Лукашенко Т.В.

       (підпис)                               (прізвище та ініціали)

 

Керівник роботи                 _____________      Александрова Н.Б

        (підпис)                          (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………       5

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА  ОСНОВА ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ  ГОСПОДАРСТВ………………………       7

1. Система землеустрою в Україні………………………………………       7
2. Землі сільськогосподарського призначення…………………………         13
3. Нормативно-правова база щодо регулювання питань з надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства……….       19

РОЗДІЛ 2. СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА…..        27

2.1 Основні вимоги  до складання проекту відведення  земельної ділянки. 27

2.2 Послідовність розробки проекту відведення земельної ділянки…       35

2.3 Погодження та  затвердження проекту відведення………………..        38

РОЗДІЛ 3. РЕЄСТРАЦІЯ ТА ВИДАЧА ДОКУМЕНТІВ НА ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ …………………………………………         44

3.1 Документи, що посвідчують право власності (користування) землею…………………………………………………………………… .       44

3.2 Порядок реєстрації  та видачі документів на право  власності (користування) землею…………………………………………………          49

3.3  Державні органи, які проводять реєстрацію прав на землю….           55

ВИСНОВКИ……………………………………………………………         65

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…………………………         67

ДОДАТОК……………………………………………………………..            70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для розміщення виробничих сил і розселення людей; є основою для відтворення трудових, матеріально-технічних і природних ресурсів.Тому у всі часи задоволення потреб людини вимагало знань про землю. Нині інформація про земельні ресурси набуває все більшої ваги і стає надзвичайно актуальною, тому що в ній зацікавлені не тільки державні органи і господарські структури, але й практично всі громадяни та юридичні особи, які є учасниками земельних відносин. Центральним (базовим) об’єктом, вихідним джерелом такої інформації є окрема земельна ділянка, яка розглядається не тільки як матеріальний об’єкт, тобто об’єкт користування, а в першу чергу, як об’єкт права.

Право власності на земельні ділянки набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу, а також інших законів. Земельні ділінки можуть перебувати у приватній , комунальній та державній власності. Від форм власності залежить, кому земельна ділянка належить, хто ії власник і хто розпоряджається результатами праці від ії використання.

Земельне законодавство України передбачає можливість громадянам займатися сільськогосподарською діяльністю індівідуально чи спільно з особами, які перебувають у сімейних або родинних відносинах ( особисте селянське господарство). Така діяльність у багатьох випадках є єдиним джерелом отримання доходів для значної кількості сімей України.Основна мета ведення особистого селянського господарства-задоволення особистих потреб членів господарства, а також продаж залишків виготовленої продукції, цим особисті селянські господарства відрізняються від фермерських, сільськогосподарських підприємств, для яких основною метою є виробництво сільськогосподарської продукції задля отримання прибутку.

Враховуючи наведені особливості ведення особистого селянського господарства, на законодавчому рівні визначено, що кожен громадянин має право безоплатно отримати земельну ділянку площею не більш ніж 2 га.

Тому, питання відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом складання проекту відведення земельної ділянки, яке висвітлюється в дипломній роботі, є надзвичайно актуальним для підвищення добробуту громадян України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПРАВОВА ОСНОВА ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

 

 

1. Система землеустрою в Україні.

 

Система землеустрою – це сукупність взаємопов’язаних наукових, технічних, технологічних та організаційно-правових заходів, направлених на регулювання земельних відносин, обліку та, оцінки земельних ресурсів, організацію використання і охорони земель, складання територіальних і внутрігосподарських    проектів    землевпорядкування,    організацію    та здійснення землеустрою.

Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюють під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (Закон України «Про землеустрій»).

Землеустрій має здійснюватися комплексно з реалізацією таких функцій державного і самоврядного регулювання земельних відносин, як планування територій, ведення державного земельного кадастру, реєстрації прав на землю. Адже землеустрій не може бути проведений без наявності відповідної планувальної документації, зазначеної у Законі України « Про регулювання містобудівної діяльності». Водночас планування територій не може бути завершене без проведення землевпорядних дій. Подібний взаємозв’язок землеустрою існує з державним земельним кадастром і реєстрацією прав на землю. Так, право на земельну ділянку не може бути зареєстровано в установленому порядку, якщо не будуть виконані землевпорядні дії з відведення меж земельної ділянки в натурі, виготовлення документів, що посвідчують дане право. Без землеустрою не можна одержати повної і всебічної інформації щодо земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

 На основі землеустрою  забезпечується реалізація розподілу і перерозподілу земель як одного з основних напрямів реформування земельних відносин.

У межах населених пунктів здійснення землеустрою має бути спрямоване на розмежування земель державної і комунальної власності, визначення меж прибудинкових територій на землях житлової забудови, формування резервних територій для розвитку населених пунктів, створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій до розвитку територій, вільних економічних зон.

Правову основу здійснення землеустрою складають Конституція України, Земельний кодекс,закон України « Про землеустрій», « Про державний земельний кадастр» та інші нормативно-правові акти.

З правового погляду землеустрій включає в себе певну сукупність юридичних фактів, з якими закон пов’язує виникнення, зміну, припинення прав на землю, земельних правовідносин, визначення правового режиму земельних ділянок, окремих адміністративно-територіальних утворень, об’єктів навколишнього природного середовища. Однією з характерних особливостей здійснення землеустрою на сучасному етапі є законодавче закріплення пріоритету екологічного і ландшафтного підходів до виконання заходів, пов’язаних з проведенням землевпорядних дій, що є виправданим в умовах інтенсивного техногенного впливу на навколишнє природне середовище і на зміну клімату на Землі.

Види робіт із землеустрою - обстежувальні, пошукові, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-пошукові роботи, що виконують з метою складання документації із землеустрою. Діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється під час землеустрою. Документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження та розвідування земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження та підвищення родючості грунтів.

Система землеустрою України забезпечує:

• реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння та землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо;
• надання інформації для правового, економічного, екологічного та 
  містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на 
  національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом 
  встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель;
• встановлення та закріплення на місцевості меж адміністративно- 
  територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, меж земельних ділянок власників та землекористувачів;
• прогнозування, планування та організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному та 
  господарському рівнях;
• організацію території сільськогосподарських підприємств, установ і 
  організацій для створення просторових умов для еколого-економічної 
  оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського 
  призначення, впровадження прогресивних форм організації управління 
  землекористуванням, удосконалення структури та розміщення земельних 
  угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо - і пасовищезміни;
• розробку та здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості грунтів, рекультивації порушених земель й землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;
• організацію території підприємств, установ й організацій для створення 
  умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень 
  (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель 
  несільськогосподарського призначення;
• отримання інформації щодо кількості та якості земель, їх стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.