Молодіжний туризм в Україні

Відкривати  хостели в Україні може тільки Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація. У нашій країні молодіжні готелі будуються в основному на кошти приватних інвесторів. Хоча в західноєвропейських країнах безпосередню фінансову допомогу надає держава, зокрема передає будівлі комунальної власності національної хостел-асоціації в концесію на 49 років і вводить спеціальний режим оподаткування на першому етапі роботи підприємства. На даний час, найдешевші хостели розташовані у Туреччині ($4-6 у добу), найдорожчі - у Японії, США, Амстердамі й Лондоні (біля $50 за двомісний номер). Середня ж ціна в Європі - $10-15. За цю суму пропонують мінімально необхідний набір послуг (таких як чиста білизна, пральня, камера схову, сейф для зберігання особистих речей, доступ в Інтернет, комп`ютер, факс, обладнана кухня, необхідна інформація про місто). У 2005 році в Україні з`явилися хостели мережі "Молодіжний туризм та хостели України".

Хостели за показниками  відповідають одно-, двозіркових готелях. Зараз в Україні використовуються стандарти канадської хостел-асоціації, досить суворі, що припускають обов'язкову наявність кафетерію або кухні, де можна приготувати їжу, телефону, комп'ютера з платним або безкоштовним доступом в інтернет, обов'язковою умовою також є прийом кредитної картки хоча б однієї з міжнародних систем.

Коли відкривається  хостел, приїжджає представник Держтурадміністрації, проводить інспекцію на відповідність  показникам одно-, двозірковому готелі та видає дозвіл. Санепідемстанція та пожежники проводять перевірку в звичайному для готелів режимі.

Крім того, на відкритті закладу присутній представник Міжнародної федерації молодіжних хостелів. Тільки після такої інспекції інформація про готель розміщується на сайтах федерації (hihostels.com), національної хостел-асоціації та в друкованих каталогах.

Для того щоб  проживання у хостелі було недорогим, максимально знижені витрати  на обслуговуючий персонал. У звичайних  готелях штат занадто великий, в хостелах ж клієнти обслуговують себе самі. Це цілком співвідноситься зі світовими нормами. Так, в Загребі в хостелі на 180 місць працює всього п'ять осіб. У жовтні 2003 року в Україні була зареєстрована Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація. Вона є акредитованим агентом Міжнародної федерації молодіжних хостелів. Уже в травні 2004 року з'явився перший хостел - в Ужгороді.

Туристичним обслуговуванням  хостелів в Україні займаються туристичні фірми-партнери хостел-асоціації. У  нашій країні мережу хостелів тільки формується. Діють чотири готелі, в Ужгороді, Севастополі (Балаклаві), і дві - у Львові. Загальна кількість місць - понад 500. Ніч в тримісному номері коштує 5 EURO, в двомісному - 6-11 EURO, в одномісному - 20 EURO, напівлюкси та люкси - від 24 до 45 EURO.

Розроблено заходи щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму, затверджені розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 12.05.2004 р. № 298-р. "Концепція державної політики України щодо розвитку молодіжного туризму" розроблялася туристичним відомством України спільно з Науковим центром розвитку туризму та передбачає реалізацію комплексу завдань з пріоритетних напрямів стимулювання розвитку усіх видів молодіжного туризму, які сприятимуть розв'язанню соціально-економічних і культурних проблем, активізації діяльності туристичних підприємств різних форм власності  інвестиційних процесів. Водночас туристичне відомство України спільно з Всеукраїнською молодіжною хостел-асоціацією працювало над розробкою програми розвиткумолодіжних готелів (хостелів).

Наші хостели  в порівнянні з європейськими  недешеві. Можливо, тому, що їх поки дуже мало. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту сприяє співпраці українських молодіжних громадських організацій з молодіжними громадськими організаціями іноземних держав. Вони реалізують окремі проекти з іноземними партнерами (характер непостійних зв’язків) та такі, що входять до певних міжнародних спілок (характер постійних зв’язків).

До таких  організацій, що мають окремі проекти  з іноземними партнерами належать такі: ВМГО "Європейська інтеграція", ВМГО "Україна ХХІ", ВМГО "Молода Просвіта", Всеукраїнське об’єднання "Німецька молодь в Україні". Зазначені організації реалізують ряд двосторонніх міжнародних проектів при підтримці Міністерства.

В Закарпатті на даний час не багато готелів що пропонують Хостел відпочинок. За даними Туристичного Інформаційного Центру Закарпаття, спеціалісти якого здійснили моніторинг та аналіз туристичних послуг, до об’єктів що надають хостел послуги можна віднести наступні комплекси що розташовані по Закарпаттю:

• Ужгород (Етно – Велнес готель «Унгварський»; готель «Світанок»);

• Мукачево (готель «Латориця»);

• Міжгір’я (готель «Кооператор»);

• Рахів (готель «Привокзальний»);

• Виноградово (готель «Виноградів»);

• Тячево (готель «Тячів»);

• Свалява ( готель «Карпати»).

Вартість послуг з перебування, одне ліжко/ніч коштує від 40 до 80 грн.

Найширший спектр послуг надає Етно – Велнес готель "Унгварський", котрий відпочиваючим  окрім ліжка, безпечного перебування  та відпочинку може запропонувати ряд послуг від релаксації в банях, оздоровлення у фітнес залі, та дегустації вина, сиру, меду до організації пізнавальних екскурсій та активного відпочинку, а також проведення нарад та конференцій в 2-х сучасних конференц-залах, і все це поруч з центром міста.

Дирекція усіх комплексів, що обслуговують хостели  згідно вимог, повинна щоденно здійснювати  санітарно – гігієнічне прибирання, через це, як правило з 10 – 12 години щодня хостел закритий.

В наш час, хостел-рух  стає все більш популярним серед молоді завдяки особливому духу товариства, що панує в цих закладах.

 

2.3 Туризм осіб середнього й третього віку.

Туризм  осіб середнього віку є найбільш складний за мотивацією і потребує, майже, завжди додаткової сертифікації. До цієї категорії відносяться люди віком 30-55 років (чоловіки – до 60 років).

Туристів середнього віку поділяють на економічно активних (35—44 років), які відпочивають з сім'’єю  і друзями та економічно активних (45—55 років), але не обтяжених дітьми, таких споживачів називають «спорожнілі гнізда». Для людей 35—44 років характерна перевага сімейного туризму, тому необхідна можливість використання дитячих майданчиків для ігор, дитячих басейнів. Споживачі 45—55 років пред’являють підвищені вимоги до комфорту і зручності, надають перевагу змістовним екскурсійним програмам.

Туристи цієї вікової  категорії більше претендують на комфорт і зручності, змістовні  екскурсійні програми, що включають  ознайомлення з об’єктами показу відповідно до професійних чи аматорських  інтересів туристів, широку географію подорожей. Активні люди середнього віку, що є власниками автомобіля, надають перевагу самостійним подорожам та пізнавальному туризму, у цих людей інтерес викликають далекі подорожі тривалістю 2—3 тижні. Туризм третього віку вимагає не тільки комфорту, але і можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги, персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу.

Даному виду туризму притаманна чітко виражена сезонність, пов'язана зі співвідношенням  робочого та вільного часу.

Туризм  осіб третього віку, (похилого віку, туризм літніх людей).До цієї вікової категорії відносяться люди віком понад 55 років для жінок та 60 років – для чоловіків. Він характеризується здебільшого нестандартністю попиту, високими вимогами до комфорту, позасезонністю, хоча й позитивно реагує на сезонні пільги, висуває вимоги неквапності та інформативної насиченості подорожі. Даний вид туризму є розповсюдженою в зарубіжній практиці моделлю соціального туризму людей, що досягли пенсійного віку і здійснюється на кошти пенсійного фонду, спеціалізованих державних, медичних і благодійних фондів, куди робітники та службовці можуть вносити свої особисті заощадження (іноді в обов’язковому порядку). Ці кошти не оподатковуються, але їх власник не може ними розпоряджатися до досягнення пенсійного віку.

Туроператори  за допомогою системи заохочувальних заходів (значні знижки, пільги,     подарунки тощо) стимулюють розвиток цього виду туризму. Уряди розвинутих країн заохочують соціальну діяльність людей похилого віку в рамках туристських  обмінів – вивчення мов, наук і мистецтв, суспільну діяльність.

Сьогодні створені всі умови для туризму третього віку. Існують спеціальні програми і домовленості з приймаючою стороною. Літній турист завжди там буде під ненав’язливим наглядом, на випадок якщо він раптом заблукав в незнайомому місці або ж йому несподівано стане погано. При цьому ні для кого не секрет, що через низку соціальних факторів далекі подорожі поки ще не популярні у пенсіонерів.

Туристи похилого віку (люди старші за 55 років) вимагають  не тільки комфорту, а й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливість отримання медичної допомоги, наявності в ресторанах меню дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих у тихих місцях і за помірними цінами. На розвиток туристичного ринку людей похилого віку сприятливо впливають такі фактори:

— наявність  практично необмеженої кількості  вільного часу;

— активна частка жінок літнього віку в поїздках (варто  відзначити, що збільшення частки подорожуючих жінок має глобальний характер);

— знижки, надані в несезонний період;

— особи третього віку подорожують у складі груп.

Дослідження компанії ADAC Reisemonitor, яка займається моніторингом в секторі туризму та відпочинку, показало, що до 2020 року кожному другому відпочиваючому буде понад 55 років. Причому, серед пенсіонерів зростає число охочих здійснити гірські переходи, їх більше, ніж тих хто мріє  розслабитися на середземноморських курортах. Все більше людей похилого віку старше 55 років виїжджають за кордон, щоб спробувати екстремальні розваги, такі, як стрибки з парашутом, спуск на мотузці на крутих і стрімких стінах, і, навіть, плавання серед акул. Туристів похилого віку поділяють на три основні підгрупи: від 55 до 64 років; від 65 до 74 років; від 75 років і старших.

Туристи віком  від 55 до 64 років характеризуються наявністю  великих вільних грошових коштів, більше ніж інші групи пенсійного віку, наявністю невеликих домогосподарств і свободою від витрат коштів на освіту, виховання та утримання дітей.

Туристи віком  понад 65 і до 74 років вважаються активними  пенсіонерами і складають групу  активних подорожуючих.

Туристи у віці від 75 не такі активні, та здебільшого  не бажають подорожувати.

Треба пам’ятати, що пенсіонери, хоча і мають у  своєму розпорядженні велику кількість  вільного часу, який вони могли б  витратити на подорожі, проте вони обмежені в коштах. Власне, деякі пенсіонери продовжують працювати і витрачати кошти на подорожі. Ці вікові групи людей можуть стати споживачами недорогих товарів і послуг, тому доцільно пропонувати їм спеціальні вікові пільги, знижки на розміщення та харчування, пільгові тарифи на транспорті. Таким людям по кишені подорожі усередині країни з метою відвідання родичів або з метою відпочинку і лікування в санаторіях та будинках відпочинку. При виборі засобів транспорту повинен робитися акцент на більш доступні і недорогі засоби пересування. Літні люди не люблять, коли їм нагадують про їх вік. З іншого боку, їх спосіб життя дозволяє їм подорожувати в будь-який час року і на більш тривалий період часу, на відміну від молодших за віком груп населення. Таким чином, повинні бути організовані посилені рекламні кампанії для стимулювання попиту цієї групи населення, особливо в період недозавантаження туристських підприємств і в міжсезоння.

Життя людини не є повноцінним, якщо не реалізується її право на відпочинок, на кращі  форми проведення вільного часу. Дозвілля і відпочинок грає особливо важливу роль у житті людей старшого та літнього віку, особливо коли їхня участь у трудовій діяльності утруднена.

В дозвілля і відпочинок літніх людей можуть включати наступні види діяльності:

· Спорт або різноманітна фізична активність (роль глядача, учасника, тренера або яка-небудь інша організаційна діяльність);

· художня діяльність (живопис, малювання, літературна творчість);

· вироби (вишивання, в'язання, плетіння різних виробів і  інша ручна творчість);

· турбота про  тварин;

· хоббі (різноманітна діяльність по інтересах);

· відвідування музеїв, театрів, галерей, екскурсії;

· ігри (настільні  ігри);

·розваги (перегляд телепередач, фільмів, читання літератури, прослуховування радіопередач);

· спілкування  з іншими людьми (телефонні розмови, написання листів, запрошень, організація  і відвідування вечорів і інших  розважальних заходів).

Повноцінна  життєдіяльність багатьох людей  старшого віку неможлива без надання  їм різних видів допомоги і послуг, що відповідають їхнім соціальним потребам.

При організації  відпочинку та дозвілля варто враховувати  фізичний і емоційний стан літньої  людини, а також стан її зору, слуху, мобільності. Знаючи про зниження працездатності людей старшого віку, необхідно регламентувати тривалість занять, кількість пауз і перерв для розминок з обліком їх фізичних, когнітивних і психоемоційних можливостей.

На сьогоднішній час  широко використовують  різні  види відпочинку та дозвілля, такі як:

Арттерапія- це лікування  за допомогою мистецтва й служить як один із видів відпочинку людей старшого віку. Терапія художньою творчістю -- універсальний метод, який використовується з метою комплексної реабілітації і спрямований на усунення чи зменшення нервово-психічних розладів, відновлення і розвиток порушених функцій. Основною задачею терапії творчістю є відновлення індивідуальної і суспільної цінності людей старшого віку, а не тільки відновленні утрачених функцій організму і прилучення до праці. Арттерапия --, заснована на застосуванні засобів мистецтва і використовувана фахівцями для реабілітації людей з обмеженими можливостями. Людина, що має обмеження в здоров'ї, через малюнок може виразити свій внутрішній стан, свої відчуття і переживання.  Малювання може служити і способом рішення психологічних, особистісних проблем (страхи, тривога, непевність, самітність, подолання негативних переживань, формування вмілості і впевненості руки, точності рухів і ін.). Заняття ізотерапією спрямовані на гармонічний розвиток психічних функцій кожної людини з обмеженими можливостями.