Сім’я у системі цінностей студентської молоді

3.2. Сімейні цінності сучасного українського студентства (за результатами якісного дослідження)

З метою вивчення змісту сімейних цінностей такої  групи молоді, як студентство, автором  були проведені два фокусованих  групових інтерв’ю (у першій фокус-групі взяли участі 6 респондентів 3 дівчат і 3 хлопців, у другій 8 респондентів – 4 хлопця і 4 дівчини. Всі – студенти СНУ ім. Лесі Українки).

Аналіз першого  блоку «Ціннісні установки на створення сім’ї» показав, що для студентів сім’я залишається однією з пріоритетних цінностей. Всі респонденти відповіли, «Що вони замислювалися про створення власної сім’ї». На питання про вік вступу в шлюб думки респондентів розійшлися: «23-25 років» (Ж), «після 27 -30 років» (М), з відповідей видно, що дівчата притримуються більш традиційного бачення віку вступу у шлюб, тоді як у хлопців шлюбний вік відсувається. На питання, «Що Вас лякає, коли Ви думаєте про можливе створення сім’ї?» Респонденти відповіли: «розчарування у сімейному житті» (Ж, М), «незапланована вагітність» (Ж), «різні зобов’язання» (М), «зрада» (Ж), «боязнь моногамності сексуального життя» (М, Ж), «фінасова нестабільність» (М,Ж). На питання «За яких умов людина може вважатися здатною створити сім’ю?» прозвучали такі відповіді, як «моральна матеріальна та фізична готовність а також зрілість і наявність власного житла». Дане формулювання показує, що сучасна молодь досить серйозно та відповідально підходить до такого важливого кроку в своєму житті, як створення сім’ї. Такий підхід молоді до створення сім’ї можна охарактеризувати як досить раціональний. Власне можна стверджувати, що студенти достатньо глибинно обміркували дане питання включаючи всі потенційні труднощі майбутнього сімейного життя. На питання «Міцний шлюб можливий тільки при наявності кохання» дівчата відповіли «так, але не обов’язково, головне щоб було розуміння, та психологічна сумісність з партнером», а у хлопців прозвучав такий варіант відповіді «можливо», «також наявність інтересу і розсудливості, терпіння».

Аналіз другого  блоку «Ціннісні установки на народження дітей» показує, що сучасні студенти вважають – діти є важливою складовою сім’ї. Всі респонденти відповіли позитивно на дане питання. На питання «Скільки б Ви хотіли мати дітей у своїй сім’ї і якщо кілька, то з якою різницею у віці?» були отримані такі відповіді: «одну дівчинку» (Ж); «дівчинка, хлопчик, різниця у віці 1-3 роки» (М); «два хлопчика навіть і не знаю з якою різницею як вийде» (Ж); «дівчинка, хлопчик, дівчинка, різниця у віці 3-5 років» (Ж); «два хлопчика, одна дівчинка з різницею по 2 роки» (Ж), «максимум 3х дітей, з різницею до 4-5 років» (Ж, М). На запитання «Ідеальний вік для народження дітей?» Дівчата у своїх міркуваннях на дане питання розділилися деякі вважають ідеальни вік для народження «18-23», а інші «25-28 років», а юнаки «25-30 років». Хлопці після вступу в шлюб «проживши разом приблизно рік планували народження першої дитини», а дівчата «через деякий час, коли відчують що вони готові».

 При аналізі третього блоку «Цінності виховання дітей у сім’ї та фактори їх формування» ми дізналися, що у сучасних студентів переважають демократичні сімейні установки. На запитання «Хто повинен займатися вихованням дітей?» Прозвучала більшість відповідей як серед дівчат, так серед юнаків, що «молоді батьки повинні разом займатися вихованням», але дівчата зауважили що при стабільному фінансовуму становищі «було б добре найняти няню». На запитання «Хто більше займався Вашим вихованням?» Респонденти відповіли: «мама та батько» (М, Ж), «мама» (М, Ж), «мама та бабуся» (Ж), «дідусь» (М). На запитання «Який метод виховання Ви б практикували у своїй родині (карали, хвалили)?»: «потрібно привити дитині розуміння що добре і що погано, при виникненні проблемних ситуацій вирішувати у діалозі» (Ж, М); «за погані вчинки карати, щоб дитина розуміла що це не добре» (М); «розмовляти з дитиною стати їй другом, неприпустимо застосування фізичної сили» (Ж); «виховувати власним прикладо та авторитетом» (Ж, М);. На запитання «Як би Ви описали модель виховання, яка застосовувалася до Вас?» Респонденти відповіли: «компромісна, мене навчили йти на поступки» (Ж); «часто вказували на недоліки хоча вони були не такими важливими» (Ж), «дідусь часто карав мене за проступки, але після покарання завжи булла розяснювальна розмова» (М); «було забагато заборон» (Ж); «мене дуже любили і завжди все пробачали» (Ж, М); «карали і хвалили» (М).

 У четвертому блоці «Ціннісні установки щодо розподілу обов’язків у сім’ї» На запитання «Як Ви дивитеся на ситуацію, коли чоловік іде в декретну відпустку?» Думки серед респондентів розійшлися: більш лояльними виявилися юнаки: «нейтрально, але у своїй сім’ї такого не допущу» (Ж); «нормально, я згідна» (Ж), «нормально, якщо я заробляю втричі білше» (Ж), «нормально, але я б не дозволила б своєму чоловікові сидіти вдома, тому що він повинен заробляти гроші» (Ж); «якщо б обставини так склалися тоді так» (Ж); «ні в якому разі» (М); «при умові, що дружина приносить більший дохід ніж я» (М); «можливо перший час, але не більше року» (М); «згідний лише допомагати дружині не більше» (М). «Як Ви думаєте, чи повинен бути розподіл чоловічих і жіночих обов’язків?» «Розподіл обов’язків в розумних межах» (Ж, М); «жінка повинна займатись хатньою роботою, а чоловік заробляти гроші» (М); «всі проблеми вирішить людина котрій потрібно буде заплатити за її допомогу» (Ж); «думаю все потрібно робити разом так простіше» (М). Ставлення до шлюбного контракту викликало у респондентів по-двійне – як негативне так і позитивне ставлення: «шлюб – це річ серйозна думаю, при потребі я б погодилась скласти такий контракт, навіть для того щоб мати якісь гарантій в разі  якщо сім’я не складеться, адже по-різному буває» (Ж); «ні це якось не правильно» (М, Ж); «це буде основною умовою  при створені сім’ї» (М).

Відповідаючи  на запитання п’ятого блоку «Цінність стійкості шлюбу» всі учасники погодились, що розлучення дуже погано позначаються на психічному стані дітей та дорослих загалом респонденти «негативно ставляться до розлучень», приводом для розлучення може послужити: «психологічна несувмісність», «зрада», «погані звички (мається на увазі зловживання спиртними напоями, куріння, наркотики)». На запитання «Чи допустимі у шлюбі подружні зради?» Відповіді розділилися: дівчата відповіли «ні»; а юнаки «можливо». На питання чи варто зберігати «Сім’ю заради дітей?» Більшість дівчат і хлопців відповіли «так»; «так варто деякий час, для того щоб дитина трохи підросла і змогла зрозуміти» (Ж). Респонденти зійшлися на думці, що «вінчання не може бути перешкодою для розлучення, адже якщо є проблеми, то те що подружжя вінчане ситуацію не змінить».

У шостому блоці  «Ціннісні установки щодо сімейних відносин з іншими родичами» респонденти на запитання «Як Ви ставитеся, щоб перші роки свого сімейного життя жити з батьками?» Пролунали виключно негативні відповіді серед учасників: «якщо одружуватись то тільки при наявності окремого житла»; «сім’я повинна мати власний простір, адже власний побут простіше налаштовувати людям які в ньому перебувають, чим менше людей тим простіше налаштувати побут». На запитання «Чи вправі батьки впливати на відносини у молодій сім’ї і виховання своїх онуків?» - «Дати пораду лише з приводу виховання, а відносини справа виключно двох».

При аналізі  сьомого блоку «Сімейні традиції» студенти зізнались що люблять свята передусім за те що «вся сім’я збирається разом, і відчувається справжній дух свята, а також любов до рідних тобі людей»; для них, перш за все – це традиційні свята Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця. У своїй майбутній сім’ї респонденти хотіли б, щоб всі рідні збиралися на яке-небудь свято і була присутня тепла, дружня атмосфера.

В останньому блоці  фокусованих групових інтерв’ю «Образ ідеальної сім’ї в уявленнях студентів» більшість учасників відповіли, що хотіли б, щоб їх майбутня сім’я поєднувала у собі деякі позитивні елементи із батьківської сім’ї, загалом це збірний образ певних ситуацій або ж навіть ставлень до ситуацій перевагу котрим надають респонденти. Власну майбутню сім’ю респонденти уявляють так: подружжя в основі стосунків котрих лежить взаєморозуміння та взаємоповага, 3 дітей, великий будинок, пес, авто.

Отже, виходячи з уявлень про майбутню сім’ю  учасників фокус-груп варто зауважити, що вестернізація цінностей має неабиякий вплив на ціннісну свідомість наших студентів, а отже і молоді, так як дані уявлення про майбутню власну сім’ю – це так звана американська мрія.

Аналіз результатів  емпіричних досліджень дозволив дійти висновку, що молодь все ще визначає сім’ю як одну з найважливіших цінностей у житті людини та орієнтується на вступ до шлюбу та формування сім’ї. Проте значна частина молодих людей проявляють бажання спочатку пожити в цивільному шлюбі та сформувати власне матеріальне підґрунтя. Серед інших цінностей, таких як робота, друзі, вільний час, політика, релігія. Підхід молоді до створення сім’ї можна охарактеризувати як раціональний, тому що студенти досить обмірковано підходять до цього питання серйозно та відповідально ставлять до всіх труднощів котрі можуть виникати, вони замислюються про своє майбутнє сімейне життя і про народження дітей. При цьому вік вступу в шлюб для дівчат склав 25-27, для юнаків - 28-30 років, що обумовлено, на думку респондентів, необхідністю досягнення певного професійного статусу до створення сім’ї. Це відповідає загальній по Україні тенденції підвищення вікових показників укладення шлюбу: середній вік вступу в шлюб чоловіків підвищився з 26,8 до 29,6 років (до першого шлюбу - з 23,9 до 26,0); жінок відповідно з 25,3 до 26,8 (до першого шлюбу - з 21,9 до 23,5). У той же час збільшується частка шлюбів, укладених після 30 років, особливо у чоловіків.

Звертаючись до факторів, що впливає на формування сімейних цінностей молоді, відзначимо тенденцію зниження ролі батьківської сім’ї у цьому процесі. З одного боку, зниження ступеня впливу батьківської сім’ї на формування сімейних цінностей молоді можна пояснити характерним українському суспільству ціннісним розривом між старшим і молодшим поколіннями, з іншого боку, як показали результати фокусованих групових інтерв’ю, вплив на переважаючу модель майбутньої сім’ї надає, передусім, оцінка респондентами сімейного досвіду батьків: негативний досвід батьківської сім’ї часто примушує молодих людей відмовлятися від подібної моделі сімейних відносин і відповідної системи сімейних цінностей, проте позитивні аспекти сімейного життя батьківської родини респонденти воліють спроектувати у власну сім’ю. У цьому контексті насторожує той факт, що досить велику підтримку серед молоді набула думка, що для нормального росту і виховання дитини немає необхідності мати обох батьків.

Значним є поширення  серед молоді такого альтернативного  виду шлюбу, як консенсуальний. Консенсуальний шлюб сприймається молоддю як експериментальний етап, який передує одруженню.

Аналіз фокусованих  групових інтерв’ю показав, що серед молодих жінок панує прагнення до самостійності і повної самореалізації, як у роботі, так і в сім’ї. Молоді люди, у свою чергу, продемонстрували свою відносну прихильність демократичного типу сімейних відносин, висловивши думку про гнучкий розподілі домашніх обов’язків, взаємозамінності і взаємодоповнюваності подружжя та інших членів сім’ї у сфері побуту, виховання дітей та ін Даний факт свідчить про тенденцію до скорочення розриву між сімейними цінностями чоловіків і жінок.

Висновки

Сучасний стан розвитку інституту сім’ї характеризується, такими конкуруючими тенденціями, як, з одного боку, збереження високого рівня довіри до сім’ї, з іншого боку, зростання кризових явищ у сімейній сфері, збільшення віку вступу в шлюб і народження дітей, високий рівень розлучень, поява нових альтернативних форм шлюбів, збільшення кількості неповних сімей.

Зміни, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, накладають істотний відбиток на ціннісну свідомість особистості, різних соціальних груп, у тому числі молоді. При цьому сім’я залишається однією з пріоритетних цінностей даної соціальної групи. Для більшості молодих людей сім’я стоїть на першому місці серед таких цінностей, як робота, друзі, вільний час, політика, релігія. Доказом того, що дана цінність є не просто декларованою для сучасної молоді, а реальною цінністю, є наявність у молодих людей чітких уявлень і установок на створення сім’ї, народження і виховання дітей, розподіл обов’язків у сім’ї, уявлень про сімейні традиції і образ ідеальної сім’ї.

Звертаючись до факторів, що впливає на формування сімейних цінностей молоді, відзначимо тенденцію зниження ролі батьківської сім’ї у цьому процесі. З одного боку, зниження ступеня впливу батьківської сім’ї на формування сімейних цінностей молоді можна пояснити характерним українському суспільству ціннісним розривом між старшим і молодшим поколіннями, з іншого боку, як показали результати фокусованих групових інтерв’ю, вплив на переважаючу модель майбутньої сім’ї надає, передусім, оцінка респондентами сімейного досвіду батьків: негативний досвід батьківської сім’ї часто примушує молодих людей відмовлятися від подібної моделі сімейних відносин і відповідної системи сімейних цінностей, проте позитивні аспекти сімейного життя батьківської родини респонденти воліють спроектувати у власну сім’ю.

Сімейні цінності молоді мають чітко виражену гендерну специфіку. Незважаючи на те, що функції  «народження і виховання дітей» та «задоволення потреб у коханні, особистому щасті, почутті захищеності» значимі для молодих людей незалежно від статі і віку, думки дівчат і юнаків щодо важливості інших сімейних функцій трохи відрізняються. Перші більше значення надають ведення домашнього господарства, матеріальній підтримці неповнолітніх дітей та недієздатних членів сім’ї, духовному спілкуванню та розвитку особистості членів родини. Другим важливіше задоволення сексуальних потреб, організація раціонального відпочинку.

Ці відмінності  можна вважати певною мірою традиційними, тому що вони відображають домінуючі соціальні стереотипи щодо гендерних сімейних смаків. У цілому ж дані відмінності незначні, і це дає підставу стверджувати, що у свідомості молоді домінує установка на створення демократичної, рівноправної сім’ї, в якій функції членів родини дуже близькі або навіть взаємозамінні.