Сім’я у системі цінностей студентської молоді

При цьому відзначаються  такі відмінні характеристики студентів, як високий інтелектуальний рівень, широкий культурний кругозір, більш високі життєві домагання і більші, ніж у інших груп молоді, життєві шанси після закінчення вузу (незалежно від того, будуть вони працювати за обраною спеціальністю чи ні).  Цікаво, що вуз сприймається студентами не тільки як соціальний інститут професійної освіти, а й як середовище спілкування, яке надає їм більш широкі можливості (особливо в порівнянні з однолітками, які не навчаються у вищій школі) для саморозвитку. Майже 90% студентів, які надали свої біографії, віддають перевагу неформальному спілкуванню у своєму, студентському колі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Ціннісна свідомість сучасного студентства: чинники динаміки

2.1. Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді початку ХХІ сторіччя

Виходячи з  теоретико-методологічних засад дослідження  ціннісної свідомості сучасної особистості, звернемось до даних досліджень харківських соціологів, здійснених протягом 2000–2009 рр., та проаналізуємо динаміку та плюралізм ціннісних орієнтацій сучасних українських студентів, а також їх взаємозв’язок із громадянською ідентифікацією майбутніх фахівців.

Перш за все варто підкреслити, що однією з гіпотез даного дослідження була гіпотеза про подальший розвиток модернізації та постмодернізації цінностей і ціннісних орієнтацій студентської молоді. Говорячи про «подальший розвиток», мається на увазі зафіксовану в середині першого десятиліття 2000-х років (в межах досліджень 2000–2001 та 2005–2007 рр.) тенденцію актуалізації модерністських та постмодерністських ціннісних феноменів студентства. В чому ж проявлялась ця тенденція? Перш ніж відповісти на це питання, слід зазначити, що Р. Інглехарт і багато інших соціологів, порівнюючи традиціоналістські, модерністські й постмодерністські цінності, насамперед підкреслюють розходження в їхньому «ставленні» до соціальної мобільності. Якщо традиціоналістські цінності з їхнім акцентом на традиції, спадковий статус, зобов’язання перед громадою, підкріплені релігійними нормами, «засуджують» соціальні переміщення, то цінності модерну, представляючи нові світовідношення, що базуються на все більш світських соціальних нормах і фокусуються на досягненні (службовому зростанні, професійній і громадській кар’єрі, досягненні матеріального добробуту тощо), індивідуалізмі, інноваціях, провокують людину на соціальну мобільність, роблять її суб’єктом соціоструктурних змін, а, отже до певної міри проблематизують процеси її соціальної ідентифікації.

Зрушення до постмодернізації цінностей, що спостерігаються сьогодні як у глобальній, так і в локальній перспективі, як підкреслювалось вище, символізують, за Р. Інглехартом, перехід від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей – самовираження, самореалізації, якості життя тощо. Останні у сполученні з такою цінністю, як толерантність, терпимість, у тому числі до невизначеності (що, як уявляється, дуже важливо в умовах суспільства ризику), з потребами у спілкуванні, визнанні, в інтелектуальному та естетичному задоволенні, у свободі самовираження, у політичній участі тощо, становлять, на думку Р. Інглехарта, ядро процесу постмодернізації ціннісної свідомості сучасної молоді [28, р. 46]. Інтеріоризація цих цінностей і потреб особистістю визначає її більшу готовність до прийняття соціокультурних змін, до відмови від звичних моделей, у тому числі ідентифікаційних, і створення нових і, головне, актуалізує життєву стратегію самореалізації, що, у свою чергу, виступає умовою й одночасно показником формування соціальної суб’єктності сучасної людини. Саме тому, виходячи із соціокультурного критерію типологізації цінностей, як найважливішу цінність, що свідчить про постмодернізацію ціннісної свідомості, ми виділили орієнтацію на самореалізацію особистості. Досліджуючи цей феномен, харківські науковці використали різні методи аналізу емпіричної інформації, зокрема методи інтелектуального аналізу даних¹.

Отже, звернувшись до аналізу результатів досліджень необхідно з’ясувати, чи відбувається подальше поширення модернізаційних та постмодернізаційних тенденцій у розвитку ціннісної свідомості майбутніх фахівців, як позначаються на цьому процесі кризові явища в українській та світовій економіці. Перш за все аналіз даних щодо динаміки термінальних (за типологією Шелера–Рокича) цінностей українського студентства, апелюючи до матеріалів досліджень 2000–2001 рр., 2005–2007 рр. та 2008–2009 рр. (див. табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1

Динаміка  орієнтацій українських студентів  на термінальні цінності (середні (S), стд. відхилення (С) та ранги (R), за даними опитувань 2001, 2006 та 2009 рр.)

Ціннісні орієнтації	2001 N = 1972			2006 N = 3057			2009 N = 3058
	S	С	R	S	С	R	S	С	R
Цікава, творча робота	3,37	0,683	11	3,28	0,729	11	3,44	0,612	12
Матеріальний  добробут	3,54	0,601	6-7	3,51	0,617	6	3,52	0,549	7
Гарні відносини  з оточуючими людьми	3,59	0,586	5	3,64	0,570	3	3,60	0,540	3
Користь, принесена  суспільству	2,82	0,791	16	3,03	0,3759	15	3,36	0,589	14
Участь у  громадському житті, у вирішенні  проблем, що стоять перед суспільством	2,37	0,813	18	2,47	0,827	17	2095	0,767	17
Освіченість, знання	3,48	0,604	8	3,47	0,632	8	3,47	0,542	10
Особистий спокій, відсутність хвилювань, неприємностей	3,16	0,825	13-14	3,27	0,795	12	3,49	0,605	9
Сімейне благополуччя	3,74	0,529	2	3,79	0,469	2	3,80	0,442	2
Здоров’я	3,76	0,512	1	3,82	0,471	1	3,83	0,421	1
Повноцінний відпочинок, цікаві розваги	3,41	0,666	9	3,25	0,722	13	3,38	0,609	13
Високе службове і суспільне становище	3,16	0,784	13-14	3,00	0,823	16	3,25	0,676	16
Література  і мистецтво	2,78	0,832	17	2,32	0,879	18	2,70	0,853	18
Екологічна  безпека	3,12	0,805	15	3,06	0,840	14	3,29	0,703	15
Взаємопорозуміння з батьками, старшим поколінням	3,34	0,700	12	3,37	0,685	9	3,50	0,605	8
Особиста свобода, незалежність у судженнях і діях	3,62	0,562	4	3,49	0,648	7	3,55	0,552	5-6
Можливість  розвитку, реалізації своїх здібностей, талантів	3,54	0,592	6-7	3,52	0,604	5	3,55	0,540	5-6
Економічна  незалежність	3,65	0,565	3	3,55	0,624	4	3,57	0,548	4
Побутовий комфорт	3,40	0,720	10	3,33	0,697	10	3,46	0,575	11

 

Аналізуючи динаміку орієнтацій українського студентства на термінальні цінності, перш за все акцент на трійці цінностей-лідерів. Що стосується цінностей, що незмінно, від дослідження до дослідження посідають перше та друге рангові місця (здоров’я та сім’я), то їх напруженість зростає. Ймовірно, у першому випадку це може бути пов’язано, з одного боку, з погіршенням здоров’я сучасної української молоді, про що свідчать як результати соціологічних досліджень, так і офіційна медична статистика, з іншого – з більш глибоким усвідомленням його значущості для успішної життєдіяльності. До речі, останнє припущення знайшло своє підтвердження в ході проведення фокусованих групових інтерв’ю, здійснених харківськими соціологами серед студентів ВНЗ Харкова та Луцька².

Підвищення  значущості такої цінності, як сім’я, також обумовлюється щонайменше двома причинами. Перша з них – це усвідомлення сучасною людиною, в тому числі молодою, що сьогодні можна довіряти, а, отже, почувати себе у відносній безпеці тільки серед найближчих тобі людей – членів твоєї родини. Друга причина – це суттєві ускладнення (як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру), що виникають у молоді, яка прагне створити сім’ю. Маються на увазі проблеми пошуку шлюбного партнера, з одного боку, матеріальні труднощі, з іншого. Це призводить до того, що сім’я, незважаючи на найвищі оцінки її значущості, все більшою мірою стає, так би мовити, «відстроченою» цінністю. У межах фокусованих групових інтерв’ю, про які йшлося вище, «відстроченість» створення сім’ї знайшла ще декілька пояснень. Серед них прагнення до професійної кар’єри, яке притаманне не тільки і не стільки чоловікам, скільки жінкам (сім’я може стати на заваді у цього прагнення), та бажання «насолодитися свободою якомога довше», на що перш за все вказують молоді чоловіки.

Що стосується економічної незалежності, яка власне презентує постмодерністський ціннісний дискурс і яка, за даними дослідження 2000–2001 рр., посідала третє місце в ієрархії термінальних цінностей українського студентства (див. табл. 2.1.1), то результати досліджень 2005–2007 рр. та 2008–2009 рр. засвідчили певне (правда, досить незначне) зниження її значущості для майбутніх фахівців. Із третього місця економічна незалежність переміщується на четверте (за даними обох досліджень), поступившись такій цінності, як «гарні стосунки з оточуючими людьми» (3 рангове місце: S = 3,64 в опитуванні 2006 р. та S = 3,60 у 2009 р.).

Більш висока позиція в ієрархії ціннісних орієнтацій респондентів такої гуманістичної цінності, як «гарні стосунки з оточуючими людьми», може пояснюватися тим, що студентська молодь відчуває певний дефіцит таких стосунків, що потребує більш детального аналізу, зокрема у контексті проблем формування сприятливого морально-психологічного клімату у вузівському середовищі. Беручи до уваги матеріали здійснених фокусованих групових інтерв’ю, згідно з якими існують групи студентів, що відчувають певний дискомфорт у спілкуванні з викладачами та адміністрацією ВНЗ, а іноді і з товаришами по студентській лаві. Не випадково, як буде показано нижче, сучасні студенти перш за все орієнтуються на таку інструментальну цінність, як «доброта, доброзичливість, готовність допомогти людям» (60 % опитаних, 1 рангове місце в ієрархії інструментальних цінностей (якостей особистості)).

Повертаючись  до аналізу значущості для сучасного  українського студентства такої  цінності, як «економічна незалежність», слід підкреслити, що майбутні фахівці цінують її вище, аніж матеріальне благополуччя. Щодо останньої цінності, то деяке підвищення значущості матеріального благополуччя (у порівнянні даних опитувань 2006 р. та 2009 р.) підтверджує висновки Р. Інглехарта про повернення до матеріалістичних цінностей у часи економічної кризи, яка породжує такі негативні наслідки, як інфляція, безробіття тощо. А отже, світова економічна криза, яка не обминула й Україну, спричинила певне посилення «матеріалістичності» ціннісного дискурсу студентства.

А тепер звернувшись до пояснень динаміки значущості такої цінності, як особистісна свобода. Найбільш напруженою вона була для студентів початку першого десятиліття ХХІ сторіччя (S = 3,62; 4 рангове місце), найменш – для студентів, які опитувались у 2006 році (S = 3,49; 7 рангове місце). За даними дослідження, що аналізуються, значущість свободи для майбутніх фахівців знов підвищилась (S = 3,55; 5-6 рангове місце). Пояснень такої динаміки може бути декілька. По-перше, як свідчать отримані дані (див. табл. 2.1.1), переважна більшість перелічених в інструментарії дослідження цінностей підвищили свою напруженість. Виняток становлять лише такі цінності, як «гарні стосунки з оточуючими людьми» (за даними опитування 2009 р., значущість цієї цінності для студентської молоді дещо знизилась, хоча рангове місце, про що вже йшлося, підвищилось) та «освіченість», напруженість якої практично не змінюється, проте рангове місце, як свідчать матеріали дослідження 2008–2009 рр., з 8 знизилось до 10.

Особливу увагу привернуло підвищення значущості таких цінностей, як «користь, принесена суспільству», «участь у громадському житті» (див. табл. 2.1.1). Як бачимо, підвищилась напруженість не лише «приватних», але й соціальних, зокрема громадянських, цінностей, що свідчить про деяке зростання, так би мовити, громадянського забарвлення ціннісної свідомості майбутніх фахівців.

Підвищення  напруженості абсолютної більшості  перелічених у інструментарії цінностей, якщо виходити із концепції Р. Інглехарта [32], може обумовлюватися ціннісною значущістю того, чого не вистачає. Отже, можна припустити, що сучасна студентська молодь відчуває нестачу здоров’я, добрих стосунків з оточуючими людьми, взаємопорозуміння зі старшим поколінням, душевного спокою тощо. У той же час зниження напруженості деяких цінностей може бути пов’язане, з одного боку, з їх зреалізованістю, з іншого – з більшою значущістю для майбутніх фахівців матеріальних цінностей, що, як зазначалось вище, обумовлюється економічною кризою, яку переживає наше суспільство, і знов-таки «вписується» у концептуальні положення Р. Інглехарта.

Проаналізуємо динаміку орієнтації українських студентів на інструментальні  цінності (якості особистості) (див. табл. 2.1.2) та самооцінки їхнього розвитку (див. табл. 2.1.3). І в цьому випадку звертає на себе увагу тенденція зниження рівня орієнтацій українського студентства майже на всі перелічені в нашій анкеті інструментальні цінності, в тому числі на таку якість, як «прагнення до самореалізації, особистих досягнень», що також можна пояснити зазначеною вище причиною. В умовах економічної кризи, яка, поряд з іншим, надзвичайно загострила проблему молодіжного безробіття, людина перш за все прагне мати роботу (хай навіть не за фахом), щоб задовольнити свої вітальні потреби. Це призводить до того, що самореалізація для певної частини вихованців вищої школи стає дещо «відстроченою» цінністю.

Винятком із зазначеної вище тенденції є досить суттєве підвищення рівня орієнтації українського студентства  на таку якість (інструментальну цінність), як «доброта, доброзичливість, готовність допомогти людям».Власне, це є свідченням того, що сучасні студенти гостро відчувають нестачу таких якостей у нашому суспільстві в цілому та, можливо, у їхньому найближчому оточенні. У боротьбі за виживання, яку веде більшість населення нашої країни, ці гуманістичні якості особистості не актуалізуються, поступаючись підприємливості, прагматизму, ощадливості.

Щодо самооцінок розвитку інструментальних цінностей, то харківські соціологи зафіксували тенденцію, протилежну ситуації з орієнтаціями на ці цінності студентів, яких опитали у 2006 р. та 2009 р. Порівнюючи ці самооцінки з аналогічними даними, отриманими в 2001 р., було зафіксовано значне зростання всіх із них. Цим, може пояснюватися зниження рівня орієнтації на інструментальні цінності. Знову ж таки, згідно з гіпотезою Р. Інглехарта про ціннісну значущість того, чого не вистачає, респонденти, опитані протягом останнього дослідження, відчувають значно менший дефіцит перелічених в інструментарії якостей а, отже, менше орієнтуються на них.

Таблиця. 2.1.2

Динаміка  орієнтацій українських студентів  на якості, необхідні сучасній людині (у % до опитаних у 2001, 2006 та 2009 рр. та рангах (R))

Особистісні якості	2001 N = 1972		2006 N = 3057		2009 N = 3058
	%	R	%	R	%	R
Рішучість, готовність до ризику, підприємливість	79	1	60	2	55	3
Невибагливість, скромність, помірність у потребах	13	23-24	13	22	15	22
Доброта, доброзичливість, готовність допомогти  людям	53	8	49	9	60	1-2
Творчий підхід до справи, здатність впроваджувати щось нестандартне, нове	63	3	53	5	46	9-11
Незалежність  самостійність у судженнях і  діях, здатність «йти проти течії»	49	11	51	7-8	45	12
Здатність бути лідером, вести за собою інших  людей	51	10	45	10	36	15-16
Відповідальність	54	7	58	3	54	4-5
Сумлінність, ретельність, дисциплінованість	44	13-14	32	16	25	14
Чесність, порядність, принциповість	57	6	52	6	53	6
Готовність  поступитися своїм добробутом заради громадського обов’язку, суспільних інтересів	8	25-26	6	25	9	25
Життєрадісність, почуття гумору	59	5	51	7-8	49	7
Почуття власної гідності	41	15	37	13-14	36	15-16
Впевненість у собі	64	2	62	1	60	1-2
Освіченість, професіоналізм	61	4	57	4	54	4-5
Висока  загальна культура, ерудиція	36	17	24	19	21	19
Непримиренність до недоліків у собі й інших	8	25-26	4	26	4	26
Самодисципліна, самоорганізованість	30	18	31	17	26	17
Працьовитість, уміння напружено працювати	44	13-14	37	13-14	47	8
Терпимість  до поглядів і думок інших	25	19	17	21	19	20
Наполегливість  у досягненні мети	45	12	43	11	39	13
Уміння  доводити до кінця почату справу	39	16	42	12	46	9-11
Ініціативність	22	20-21	22	20	18	21
Критичний склад розуму	13	23-24	11	24	10	24
Прагнення до самореалізації, особистих досягнень	22	20-21	27	18	23	18
Комунікабельність, здатність легко встановлювати контакти з оточенням	52	9	41	13	46	9-11
Прагматизм, ощадливість	20	22	12	23	11	23