Сім’я у системі цінностей студентської молоді

 

Таблиця 2.1.3

Динаміка  самооцінок студентами розвитку якостей, необхідних сучасній людині (середні (S), стд. відхилення (С) та ранги (R), за даними опитувань 2001, 2006 та 2009 рр.)

Особистісні якості	2001 N = 1972			2006 N = 3057			2009 N = 3058
	S	С	R	S	С	R	S	С	R
Рішучість, готовність до ризику, підприємливість	2,88	0,722	17-18	3,02	0,752	19	3,24	0,710	17
Невибагливість, скромність, помірність у потребах	2,63	0,818	23-25	2,68	0,864	24	2,92	0,816	24
Доброта, доброзичливість, готовність допомогти  людям	3,16	0,638	5-6	3,28	0,669	6-7	3,43	0,579	5
Творчий підхід до справи, здатність впроваджувати  щось нестандартне, нове	2,88	0,789	17-18	3,01	0,801	20	3,21	0,725	19
Незалежність  самостійність у судженнях і  діях, здатність «йти проти течії»	2,87	0,814	19-20	3,25	0,695	9	3,36	0,615	10
Здатність бути лідером, вести за собою інших  людей	2,65	0,866	22	2,83	0,892	23	3,11	0,791	22-23
Відповідальність	3,29	0,675	3	3,43	0,668	2	3,47	0,598	3
Сумлінність, ретельність, дисциплінованість	3,16	0,679	5-6	3,13	0,740	13	3,29	0,649	13
Чесність, порядність, принциповість	3,27	0,626	4	3,38	0,656	4	3,44	0,586	4
Готовність  поступитися своїм благополуччям  заради громадського обов’язку, суспільних інтересів	2,12	0,833	26	2,19	0,861	26	2,63	0,909	26
Життєрадісність, почуття гумору	3,31	0,671	2	3,39	0,681	3	3,48	0,585	2
Почуття власної гідності	3,39	0,620	1	3,50	0,624	1	3,52	0,585	1
Впевненість у собі	3,09	0,719	8-9	3,22	0,707	10-11	3,39	0,643	9
Освіченість, професіоналізм	2,96	0,587	14	3,07	0,658	14	3,25	0,605	16
Висока  загальна культура, ерудиція	3,00	0,601	12-13	3,03	0,668	17-18	3,16	0,625	20
Непримиренність до недоліків у собі й інших	2,63	0,825	23-25	2,56	0,883	25	2,76	0,891	25
Самодисципліна, самоорганізованість	2,87	0,735	19-20	3,04	0,772	15-16	3,26	0,653	14-15
Працьовитість, уміння напружено працювати	3,00	0,739	12-13	3,16	0,752	12	3,32	0,636	12
Терпимість  до поглядів і думок інших	2,94	0,731	15	3,03	0,745	17-18	3,26	0,652	14-15
Наполегливість  у досягненні мети	3,09	0,685	8-9	3,28	0,680	6-7	3,41	0,601	6-7
Уміння  доводити до кінця почату справу	3,02	0,703	11	3,22	0,722	10-11	3,33	0,683	11
Ініціативність	2,89	0,714	16	3,04	0,760	15-16	3,22	0,687	18
Критичний склад розуму	2,83	0,797	21	2,93	0,803	22	3,11	0,744	22-23
Прагнення до самореалізації, особистих досягнень	3,08	0,701	10	3,31	0,690	5	3,41	0,621	6-7
Комунікабельність, здатність легко встановлювати  контакти з оточуючими	3,14	0,749	7	3,27	0,726	8	3,40	0,660	8
Прагматизм, ощадливість	2,63	0,840	23-25	2,95	0,749	21	3,13	0,691	21

 

Отже, звернемось до результатів кластерного аналізу. Перш за все зазначимо, що за результатами дослідження 2008–2009 рр. ми одержали 5 кластерів, які диференціюють сучасне українське студентство за ціннісними орієнтаціями.

При цьому групи (кластери), що презентують модерністський ціннісний дискурс, були актуалізовані  за віссю «індивідуалізм-колективізм», постмодерністські кластери – за віссю «прагматизм-ідеалізм» (див. рис. 2.1.1).

Рисунок 2.1.1. Кількісна характеристика виокремлених кластерів (у %)

До першого кластеру, який на підставі зазначених вище критеріїв одержав  назву «модерністи – індивідуалісти», увійшли 34,9 % респондентів. Їм притаманні орієнтації на такі термінальні цінності, як «здоров’я» (S (середнє значення) = 3,78), «сім’я» (S = 3,75), «особистий спокій, відсутність неприємностей» (S = 3,50), «економічна незалежність» (S = 3,50), «матеріальний добробут» (S = 3,49), «гарні стосунки з оточуючими людьми» (S = 3,48), «особиста свобода, незалежність у судженнях та діях» (S = 3,46), «побутовий комфорт» (S = 3,38), «можливість розвитку, реалізації своїх здібностей, талантів» (S = 3,38). За самооцінками представників цього кластеру, їм перш за все притаманні «почуття власної гідності» (S = 3,36), «відповідальність, почуття обов’язку» (S = 3,32), «життєрадісність» (S = 3,27), «доброзичливість» (S = 3,21), «сумлінність, дисциплінованість» (S = 3,12), «наполегливість» (S = 3,14), «толерантність до поглядів і думок інших людей» (S = 3,09), «працьовитість» (S = 3,07).

Другий кластер  був названий нами «модерністи – комуналісти» (40 % респондентів). Для тих, хто до нього увійшов, насамперед характерні орієнтації на «здоров’я» (S = 3,80), «сім’ю» (S = 3,80), «гарні відносини з оточуючими людьми» (S = 3,63), «особисту свободу» (S = 3,55), «порозуміння з батьками, старшим поколінням» (S = 3,53), «самореалізацію» (S = 3,52), «економічну незалежність» (S = 3,50), «освіченість» (S = 3,48), «цікаву, творчу роботу» (S = 3,48), «матеріальний добробут» (S = 3,46). Щодо інструментальних цінностей представників цього кластера, то найбільш розвинутими (за самооцінками) є такі, як «почуття власної гідності» (S = 3,52), «життєрадісність» (S=3,50), «відповідальність, почуття обов’язку» (S = 3,47), «чесність» (S = 4,31), «товариськість, вміння легко встановлювати контакти з оточуючими» (S = 3,46), «прагнення до самореалізації» (S = 3,43).

Для респондентів, що утворили третій кластер (10,3 %) (ми позначили їх як «постмодерністи – прагматики»), характерні орієнтації на такі термінальні цінності, як «здоров’я» (S = 3,90), «сім’я» (S = 3,87), «економічна незалежність» (S = 3,84), «особиста свобода, незалежність у судженнях та діях» (S = 3,82), «можливість самореалізації» (S = 3,78), «матеріальний добробут» (S = 3,80), «побутовий комфорт» (S = 3,74), «повноцінний відпочинок, цікаві розваги» (S = 3,63). Самооцінки розвитку особистісних якостей (інструментальних цінностей) респондентів третього кластера виявились такими. Найбільш розвинутими у них є такі якості, як «наполегливість» (S = 3,82), «впевненість у собі» (S = 3,80), «прагнення до самореалізації» (S = 3,74), «почуття власної гідності» (S = 3,72), «незалежність, самостійність у судженнях та діях» (S = 3,71), «вміння доводити до кінця розпочату справу» (S = 3,71), «ініціативність» (S = 3,70), «здатність бути лідером» (S = 3,70), «товариськість» (S = 3,67), «готовність до ризику, підприємливість» (S = 3,54), «прагматизм» (S = 3,45).

Четвертий кластер  – «постмодерністи-ідеалісти» (12,2 %). Його представники перш за все орієнтуються на такі термінальні цінності, як «здоров’я» (S = 3,88), «сім’я» (S = 3,87), «гарні стосунки з оточуючими людьми» (S = 3,86), «взаємопорозуміння з батьками, старшим поколінням» (S = 3,82), «можливість самореалізації» (S = 3,82), «освіченість, знання» (S = 3,80), «економічна незалежність» (S = 3,80), «побутовий комфорт» (S = 3,79). За самооцінками, представникам цього кластера більш за все притаманні такі якості (інструментальні цінності), як «чесність» (S = 3,84), «наполегливість у досягненні мети» (S = 3,83), «доброзичливість, готовність допомогти людям» (S = 3,82), «почуття власної гідності» (S = 3,80), «прагнення до самореалізації» (S = 3,80), «впевненість у собі» (S = 3,80), «відповідальність, почуття обов’язку» (S = 3,74), «ініціативність» (S = 3,72), «вміння доводити до кінця почату справу» (S = 3,70), «прагматизм» (S = 3,46).

Нарешті, п’ятий кластер ми назвали «традиціоналісти» (2,6 %). Респондентам, що належать до цього кластеру, притаманні орієнтації та такі термінальні цінності: «сім’я» (S = 3,44), «можливість реалізації своїх здібностей» (S = 3,42), «можливість приносити користь людям» (S = 3,34), «матеріальний добробут» (S = 3,33), «здоров’я» (S = 3,32), «цікава, творча робота» (S = 3,32), «гарні стосунки з оточуючими людьми» (S = 3,24), «особиста свобода, незалежність у судженнях та діях» (S = 3,22). За самооцінками, «традиціоналістам» притаманні такі якості, «як життєрадісність» (S = 3,00), «доброзичливість, готовність допомагати людям» (S = 2,91), «готовність до ризику» (S = 2,72), «відповідальність, почуття обов’язку» (S = 2,63), «працьовитість» (S = 2,62), «чесність» (S = 2,62).

Порівнюючи  результати кластерного аналізу, здійсненого  нами за результатами досліджень 2000–2001, 2005–2007 та 2008–2009 років, ми дійшли таких висновків. Зафіксована нами завдяки дослідженню 2000–2001 рр. тенденція «модернізації» та «постмодернізації» ціннісної свідомості українського студентства у подальшому знайшла специфічний розвиток, про що засвідчили результати дослідження 2005–2007 рр. При цьому перш за все набула актуалізації тенденція «постмодернізації» цінностей майбутніх фахівців. Так, якщо за даними дослідження 2000–2001 рр., сукупна кількість респондентів, що увійшли до двох постмодерністських кластерів, становила 22 %, то через три роки «постмодерністів» було вже 32,2 %. Натомість кількість «модерністів» зменшилась з 56 % до 33,4 % (при цьому модерністських кластерів у масиві даних, отриманих в межах дослідження 2005–2007 рр., було виокремлено три)³. А ось традиціоналістський дискурс у ціннісній свідомості українських студентів, опитаних у ході дослідження 2005–2007 рр., здобув певного поширення. За даними цього дослідження, «традиціоналістів» стало 33,4 % (за результатами дослідження 2000–2001 рр. їх було 22 %). Однією з причин цього було збільшення у вибірці дослідження 2005–2007 рр. кількості респондентів, які до вступу у ВНЗ мешкали у селі або невеличкому селищі, для яких більш характерні традиціоналістські цінності.

Що стосується дослідження, результати якого знаходяться в центрі уваги цієї монографії, то знов (як і за даними дослідження 2000–2001 рр.) модерністський ціннісний дискурс виявився найбільш розповсюдженим серед студентської молоді України. Нагадаємо, що сукупна кількість модерністських кластерів за останнім дослідженням склала 74,9 %. При цьому суттєве збільшення цього дискурсу відбулося як за рахунок «постмодерністів» (їх чисельність зменшилась майже на 10 % у порівнянні з даними дослідження 2005–2007 рр.), так і за рахунок «традиціоналістів», кількість яких зменшилась більш ніж на 30 %.

Чим же можна  пояснити таке кардинальне зменшення  групи студентів-«традиціоналістів»? Як свідчить соціальна практика та результати соціологічних досліджень, у тому числі тих, що аналізуються в цій монографії, сучасна молодь (і студентство тут не є виключенням) перш за все прагне досягти успіху (в особистому житті, професії, бізнесі тощо), актуалізуючи модерністський ціннісний дискурс (цінності досягнення).

Одним із можливих пояснень зменшення «постмодернізму» сучасного українського студентства може бути, на нашу думку, макросоціальна ситуація, зокрема економічна криза, під час якої ми й здійснювали опитування наших респондентів. За Р. Інглехартом, як уже підкреслювалось, економічна криза, інфляція навіть у країнах з високим рівнем розвитку економіки призводять до посилення матеріалістичних цінностей, зменшуючи постматеріалізм та більш широко – постмодернізм населення цих країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Сімейні цінності і фактори їх формування та актуалізації

Протягом тривалого  історичного періоду, котрий обчислюється тисячоліттями, сім’я змінюється, перетворюється, трансформується під впливом обставин. На кожному історичному етапі суспільству відповідав окремий тип сім’ї і сімейних цінностей. З точки зору сімейних цінностей та ціннісних орієнтирів, виділяють сім’ї:

1. в яких сімейним  цінностям (а не особистим чи  громадським) віддається пріоритет;

2. де особисті  ціннісні орієнтації мають для  подружжя більш високу значимість  в порівнянні з цінностями  сім’ї;

3. мають різні  ціннісні орієнтації, коли один  з подружжя віддає перевагу  особистим, а інший  – сімейним цінностям;

4. сім’ї, в яких певний час зберігається паритет сімейних та особистих цінностей;

5. з «плаваючими»  цінностями  – переважання в одні періоди цінностей сім’ї, в інші – особистих.

Протягом усього свого існування інститут сім’ї реалізував ті цінності, заради яких сім’я існує. Це так звані родові цінності сім’ї та шлюбу.

Російський  дослідник Л.І. Савінов вважає, що до родових цінностей сім’ї відносяться:

• складний спектр взаємин між чоловіком і жінкою, вищою цінністю яких є любов;

• народження дітей  – цінність, в ході досягнення якої проявляються не тільки біологічний інстинкт, а й важливі духовні і соціальні параметри особистості;

• різні ціннісні орієнтації, завдяки яким в многопластовой сфері спілкування члени сім’ї мають можливість поринуть у світ людяності. Цьому сприяють ролі дружини, чоловіка, батька, матері, сина, дочки і т.д.

На наш погляд, до родових цінностей сім’ї варто віднести і можливість відчувати відносну стабільність і захищеність, яку дає сім’я своїм членам (це особливо відчувалося в попередні епохи).

Взявши за основу характерні потреби особистості, і співвіднісши їх з життям родини, ми виділяємо такі цінності сучасної сім’ї:

• пов’язані з самоствердженням особистості: соціальна значимість сім’ї, традиційність особистості сім’янина, визнання кожного члена сім’ї найближчим оточенням, придбання певного статусу в суспільстві;

• задоволення потреби в любові і визнанні: прийняття кожного члена сім’ї з усіма його перевагами і недоліками, можливість відчувати себе коханим, потрібним, і самому мати можливість проявляти свої почуття у відношенні близьких людей;

• задоволення фізіологічної потреби: сексуально-інтимні стосунки подружжя;

• можливість відчувати відносну стабільність і захищеність: тривалість сімейно-шлюбних відносин, сталість контролю, економічна підтримка, психологічний захист, емоційна розрядка;

• задоволення потреб у спілкуванні і розширення його кола: спілкування з дітьми, родичами, друзями, обмін духовними цінностями;

• дають можливість задовольняти прагматичні потреби: спільна форма володіння майном, збільшення дохідної частини сімейного  бюджету, очікування допомоги від дітей  у майбутньому і т.д.

Цінності бувають  двох типів – самодостатні і інструментальні. Сімейні цінності самодостатнього типу: соціальний статус і соціальна значимість сім’ї, відповідальність перед близькими, можливість самоствердження, прихильність до дітей і дружини. Сімейні цінності інструментального типу: цінності-відносини, цінності-якості, цінності-знання, вміння, навички. Вони формуються в батьківській родині й розвиваються протягом всього сімейного життя людини, складаючи основу особистості сім’янина.

Якісний аналіз сімейних цінностей підкреслює їх гуманістичну сутність. Саме гуманістичний ідеал – людина як найвища цінність – визначає зміст і призначення сімейного життя, а її цінності відображають визнання гуманістичних загальнолюдських ідеалів (добро, справедливість, взаємодопомога, милосердя і т.д.)