Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2012 в 22:04, курсовая работа
Мета – виявити вплив креативного, творчого мислення, ролі само актуалізації та інтелекту як невід’ємної складової креативного мислення на успішну професійну діяльність.
Відповідно до об’єкта, предмета і мети, було сформульовано такі завдання:
1. Провести теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження у вітчизняній та зарубіжній психології;
2. Дослідити структуру креативності менеджера, що є успішним в професійній діяльності;
3. Вивчити особливості ціннісної сфери успішного в професійної діяльності менеджера;
4. Виявити типологічні особливості творчого мислення успішного в професійній діяльності менеджера.
Аналізуючи дані, приведені у таблиці 2.3, можна констатувати перевагу балів по шкалам автономності (U = 159,0 при р≤0,01), спонтаності (U = 205,5 при р≤0,05) та аутосимпатії (U = 182,5 при р≤0,01) у успішних менеджерів.
Таким чином, успішні менеджери мають більш зрілу та самостійну особистість. Вони мають багатий потенціал та здатні ставити адекватні цілі та знаходити кращі путі досягнення цих цілей. Також вони більш впевнені в собі і мають більший рівень довіри до навколишнього світу, самоактуалізація для них стала способом життя. В них більш виражені такі цінності, як свобода, природність, гра та легкість. Успішні менеджери мають більш розвинене психічне здоров'я і цілісність особистості. Тобто можна сказати, що успішні менеджери не мають ознак тривожності та невпевненості у собі, що свідчить про наявність високої самооцінки.
2.4 Дослідження інтегральних показників загальних розумових здібностей успішних в професійної діяльності менеджерів
На третьому етапі нашого дослідження було виявлення інтегрального показника «загальні здібності» і передбачає діагностику наступних сторін інтелекту: здібності узагальнення й аналізу матеріалу, гнучкість мислення, інертність мислення, емоційні компоненти мислення, швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрація уваги, вживання мови, грамотність, вибір оптимальної стратегії, просторова уява.
Результати проведеного дослідження відображені на рис. 2.4
Рисунок. 2.4. Рівні розумових здібностей у опитаних менеджерів (%)
Аналізуючи малюнок 2.4, можна зробити висновок, що у менеджерів низький та середній рівні розумових здібностей виражені майже однаково, а високий рівень зустрічається тільки у 9% опитаних.
Результати порівняння рівнів розумових здібностей у успішних та не успішних в професійної діяльності менеджерів представлені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Порівняння рівнів розумових здібностей в залежності від успішності менеджерів
Успішні менеджери |
Неуспішні менеджери |
φ критерій Фішера |
Рівень значимості | |
Низький рівень розумових здібностей |
34,1% |
51,8% |
-1,785 |
0,05 |
Середній рівень розумових здібностей |
52,3% |
42,9% |
0,937 |
- |
Високий рівень розумових здібностей |
13,6% |
5,4% |
1,436 |
- |
В ході математичної статистики, встановлено, що у неуспішних менеджерів перевищують показники низького рівня рівень розумових здібностей (φ =1,785 при р≤0,05).
Таким чином, в ході дослідження, встановлено, що неуспішні менеджери частіше мають низки показники розумових здібностей, ніж успішні в професійній діяльності менеджери. Таким чином, більш успішні менеджери частіше за не успішних використовують у діяльності особисті здібності до узагальнення й аналізу матеріалу, проявляють більшу гнучкість мислення, мають більш швидше і точне сприйняття та більш грамотні у своїй діяльності, ніж не успішні менеджери. Можливо на успішність в професійній діяльності суттєво впливає наявність цих якостей.
З метою визначення
характеру
Таблиця 2.5 – Факторні відображення показників успішних в професіональній діяльності менеджерів
Фактор 1 |
Фактор 2 |
Фактор 3 |
Фактор 4 | |
Шкала контактності |
0,86 |
|
|
|
Природа людини |
0,79 |
|
|
|
Шкала гнучкості в спілкуванні |
0,61 |
|
|
|
Шкала орієнтації |
0,43 |
|
|
|
Рівень розумових здібностей |
0,42 |
0,66 |
||
Шкала цінностей |
|
0,80 |
|
|
Автономність |
|
0,74 |
|
|
Саморозуміння |
|
0,69 |
|
|
Аутосимпатія |
|
0,67 |
| |
Рівень невербальної креативності |
0,66 |
|||
Спонтанність |
|
0,65 |
|
0,45 |
Гнучкість |
|
|
-0,92 |
|
Оригінальність |
|
|
0,85 |
|
Швидкість |
|
|
0,80 |
|
Прагнення до творчості |
|
|
0,41 |
0,78 |
Розробленість |
|
|
0,53 |
-0,62 |
Expl.Var |
2,99 |
2,99 |
2,95 |
1,42 |
Prp.Totl |
18,67 |
18,66 |
18,46 |
8,89 |
Вага першого фактору 18% До фактору потрапили такі показники як: шкала контактності (0,86), природа людини (0,79), шкала гнучкості в спілкуванні (0,61), шкала орієнтації (0,43), рівень розумових здібностей (0,42).
Такі результати можуть казати про єдність розуміння значущості товариськості, відкритості новим враженням, вірі в силу і знання оточуючих, свободу спілкування і вмінням жити в сьогоднішньому дні у успішних в професійній діяльності менеджерів.
Вага другого фактору 18%. До нього потрапили такі показники як: рівень розумових здібностей (0,66), шкала цінностей (0,80), автономність (0,74), саморозуміння (0,69), аутосимпатія (0,67), рівень невербальної креативності (0,66), спонтанність (0,65).
Такі показники
свідчать про наявність прямого
зв’язку між передбаченням
Вага третього фактору 18%. Фактор біполярний. До нього потрапили такі показники як: гнучкість (-0,92), оригінальність (0,85), швидкість (0,80), розробленість (0,53) та прагнення до творчості (0,41).
Дані показники вказують на зворотній зв’язок між гнучкістю та оригінальністю, швидкістю, розробленістю і прагненням до творчості. Дані результати вказують на те, що у успішного в професійній діяльності менеджера гнучкість мислення входить у протидію з почуттям творчості. Можливо, робота менеджера пов’язана з суворим нормативним виконанням обов’язків, а гнучкість іноді заважає успішності його діяльності.
Четвертий фактор має вагу 8%. Фактор біполярний, до нього увійшли такі показники, як: спонтанність (0,45), прагнення до творчості (0,78), розробленість (-0,62).
Дані показники вказують на наявність зворотного зв’язку між показниками дотримання стандартів та прагненням до творчості, легкості у житті.
Таким чином, після проведення факторного аналізу, можна стверджувати, що успішний в професійній діяльності менеджер поважає товариськість, відкритість новим враженням, віру в силу і знання оточуючих, свободу спілкування і вміння жити в сьогоднішньому дні. При високому рівні креативності та інтелектуальних здібностях, в нього високий рівень самосвідомості, автономності та самоповаги.
Висновки ДО РОЗДІЛУ 2
Експериментальне дослідження ролі креативності в успішній професійній діяльності менеджера дозволило зробити наступні висновки:
1. Незалежно від успішності, у більшості менеджерів встановлений високий рівень здібностей творчого мислення та середній рівень креативності.
Успішні менеджери вміють краще варіювати способами дій, легше оперують наявними знаннями та краще переходять від однієї дії до іншого. Вони володіють кращою здатністю мислити в різних напрямках, проявляючи здатність мислити вшир, тобто бачити інші атрибути об'єктів. До того, успішність в професійній діяльності у менеджерів пов’язана з високим рівнем креативності. Можливо розвиток креативності проходить при щоденному виконанні важких та незвичайних завдань, успіх рішення котрих напряму впливає на підвищення рівнів продаж, що підвищує успішність діяльності.
2. Незалежно від успішності, менеджери цінують гармонію, здорові відносини з людьми та творче ставляться до життя.
Успішні менеджери мають більш зрілу та самостійну особистість. Вони мають багатий потенціал та здатні ставити адекватні цілі та знаходити кращі путі досягнення цих цілей. Також вони більш впевнені в собі і мають більший рівень довіри до навколишнього світу, самоактуалізація для них стала способом життя. В них більш виражені такі цінності, як свобода, природність, гра та легкість. Успішні менеджери мають більш розвинене психічне здоров'я і цілісність особистості. Тобто можна сказати, що успішні менеджери не мають ознак тривожності та невпевненості у собі, що свідчить про наявність високої самооцінки.
3. Незалежно від успішності, у менеджерів низький та середній рівні розумових здібностей виражені майже однаково, а високий рівень зустрічається тільки у 9% опитаних
Неуспішні менеджери частіше мають низкі показники розумових здібностей, ніж успішні в професійній діяльності менеджери. Більш успішні менеджери частіше за не успішних використовують у діяльності особистісні здібності до узагальнення й аналізу матеріалу, проявляють більшу гнучкість мислення, мають більш швидше і точне сприйняття та більш грамотні у своїй діяльності, ніж не успішні менеджери. Можливо на успішність в професійній діяльності суттєво впливає наявність цих якостей.
Аналізуючи характер
внутрішньоструктурних зв'
ВИСНОВКИ
Креативність є невід’ємною
складовою ефективного
Експериментальне дослідження ролі креативності в успішній професійній діяльності менеджера дозволило зробити наступні висновки:
1. Незалежно від успішності, у більшості менеджерів встановлений високий рівень здібностей творчого мислення та середній рівень креативності.
Успішні менеджери вміють краще варіювати способами дій, легше оперують наявними знаннями та краще переходять від однієї дії до іншого. Вони володіють кращою здатністю мислити в різних напрямках, проявляючи здатність мислити вшир, тобто бачити інші атрибути об'єктів. До того, успішність в професійній діяльності у менеджерів пов’язана з високим рівнем креативності.
2. Незалежно від успішності, менеджери цінують гармонію, здорові відносини з людьми та творче ставляться до життя.
Успішні менеджери мають більш зрілу та самостійну особистість. Вони мають багатий потенціал та здатні ставити адекватні цілі та знаходити кращі путі досягнення цих цілей. Також вони більш впевнені в собі і мають більший рівень довіри до навколишнього світу, самоактуалізація для них стала способом життя. В них більш виражені такі цінності, як свобода, природність, гра та легкість. Успішні менеджери мають більш розвинене психічне здоров'я і цілісність особистості. Тобто можна сказати, що успішні менеджери не мають ознак тривожності та невпевненості у собі, що свідчить про наявність високої самооцінки.
3. Незалежно від успішності, у менеджерів низький та середній рівні розумових здібностей виражені майже однаково, а високий рівень зустрічається тільки у 9% опитаних
Неуспішні менеджери частіше мають низкі показники розумових здібностей, ніж успішні в професійній діяльності менеджери. Більш успішні менеджери частіше за не успішних використовують у діяльності особистісні здібності до узагальнення й аналізу матеріалу, проявляють більшу гнучкість мислення, мають більш швидше і точне сприйняття та більш грамотні у своїй діяльності, ніж не успішні менеджери. Аналізуючи характер внутрішньоструктурних зв'язків між показниками самоактуалізації, особливостями креативності в успішних в професіональній діяльності менеджерів, було встановлено, що успішний в професійній діяльності менеджер поважає товариськість, відкритість новим враженням, віру в силу і знання оточуючих, свободу спілкування і вміння жити в сьогоднішньому дні. При високому рівні креативності та інтелектуальних здібностях, в нього високий рівень самосвідомості, автономності та самоповаги.
У результаті розгляду особливостей креативного процесу й основних ознак творчості особистості можна виділити наступні основні соціальні риси, що характеризують розвинуту творчу особистість: глибина і широта знань, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, сформована стійка потреба до постійного відновлення знань і придбання нових; цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, виявляти зв'язки між явищами, тобто здатність до аналізу і синтезу, уміння самостійно систематично працювати, нездоланне прагнення до самовдосконалення і самореалізації; конструктивний критицизм і самокритичність, уміння відмовитися від застарілих звичок і поглядів, уміння погоджувати нове з колишнім особистісним досвідом і досвідом інших; науковий світогляд.
Креативний потенціал являє собою складну підсистему, яка тісно переплітається з іншими структурними складовими психіки, з детермінуючими творчі процеси елементами, а не суцільне автономне утворення. Креативний потенціал менеджера виявляється у здатності особистості ставити і вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, підходити до вирішення конкретної справи нестандартно, самостійно, оптимально.
Информация о работе Роль креативности в профессиональной деятельности менеджеров