Роль креативности в профессиональной деятельности менеджеров

Однак Г. Айзенк, Л. Кемін, В. О. Геодакян , В. Д. Еремеєва, Т. П. Хризман відзначають, що чоловіка виконують пошукову активність, висувають нові ідеї, вирішують принципово нові завдання краще, ніж жінки, а останні більш ефективні при рішенні типових, шаблонових завдань. М. Костик і Е. Хілгард зі співавторами виявили перевагу осіб чоловічої статі (випускників школи й студентів) у переносі навчання (застосуванні навичок і знань до нових ситуацій). Е. Свіні виявлена значна перевага чоловіків в «переструктуризації», тобто відмові від первісного підходу й організації фактів по-новому. Це було виявлено на чоловічих і жіночих групах, порівняних по загальним розумовим, вербальним і математичним здібностям.

Однак у роботі З. Дудека зі співавторами виявлено, що дівчата мають кращі креативні здібності, ніж хлопчики.

Підтверджується гіпотеза про  більший ступінь вираженості креативності в чоловіків-керівників у порівнянні з жінками-керівниками. У жінок-керівників виявлений зв'язок показників креативності з кар'єрними установками, властивими більшою мірою «чоловічому» типу, - виклику й прагненням до поділу сфер особистого й професійного життя: чим більше жінка-керівник розділяє виділені сфери життя, тим більше креативний підхід у керуванні вона реалізує. У менеджерів-чоловіків креативність і професійні установки більшою мірою є автономними утвореннями в структурі особистості.

Т. О. Баришева виявила перевагу чоловіків над жінками по інтелектуальних параметрах креативності: дивергентності, здатності до прогнозування, здатності до асоціювання й компетентності в сфері теорії й технології творчості. Те ж виявляється й за даними А. К. Канатова, що обстежили 207 чоловіків й 250 жінок у великому віковому діапазоні: у чоловіків креативність трохи вище, ніж у жінок (табл. 2.4). За даними Л. Г. Почебут і В. А. Чикер, підприємницька креативність вища в чоловіків, ніж у жінок.

Таблиця 1.1. Креативність чоловіків і жінок різного віку (бали)

Стать	до 25 рокiв	26-40 рокiв	44-55 рокiв	старшi 55 рокiв
Чоловіки Жінки	6.8 6.5	6.8 6.4	6.9 6.2	6.0 5.9

Дисонансом виглядають дані, отримані Г. В. Усачовою (2005), що знайшла, що у дівчаток молодших класів креативність вища, ніж у хлопців-однолітків, а також дані А. В. Челнокової (2007), що не виявила відмінностей у креативності у студентів чоловічої й жіночої статі. Були виявлені гендерні відмінності в розвитку дослідницької позиції дітей у шкільні роки. Обдаровані дівчинки в підлітковому віці значно більше, ніж їхні однолітки хлопчики, уразливі відносно сприятливого розвитку в них стійкої особистісної характеристики – дослідницької позиції. У молодшому підлітковому віці дівчинки, що мають на попередньому віковому етапі більш високі показники розвитку дослідницької позиції, чим їхні однолітки хлопчики, втрачають свою перевагу, що обумовлено істотним зниженням їхньої наполегливості в досягненні пізнавальної мети, а також прагнення до самостійного, продуктивного пізнання. Ця особливість особистісного розвитку обдарованих дівчинок може бути однією із причин «втрати» їхньої обдарованості.

Вираженість креативності у осіб чоловічої й жіночої статі, мабуть, визначається видом креативності, хоча й у цьому випадку єдиної думки у вчених немає. За одними даними, чоловіки володіють більшою креативною продуктивністю, а жінки - більшими креативними здібностями і яскраво вираженою образністю, за іншим даними (DeMoss et al., 1993), жінки перевершують чоловіків у вербальній креативності, а чоловіки перевершують жінок в образній креативності (Виноградова Т. В., Семенов В. В., 1993; Разумнікова О. М.). Однак, як відзначає О. М. Разумнікова, домінування чоловіків по креативності може нівелюватися при зсуві соціальних ролей: виборі жінками більше «чоловічих» професій, причому необхідною умовою такого зникнення статевих відмінностей в образній креативності повинен бути достатній рівень розвитку в жінок інтелектуальних здібностей. Можна припустити, що справа не у впливі обраної професії на креативність жінок, а у виборі «чоловічих» професій маскулинними жінками. У цих жінок креативність вище, ніж у фемінних жінок.

О. М. Разумнікова виявила достовірні статеві відмінності (на користь чоловіків) по оригінальності й кількості зображень у тесті «Кола» й оригінальності в асоціативному тесті (табл. 1.2.). На показники креативності впливає... співвідношення зовнішньої й внутрішньої мотивації, причому ця залежність пов'язана з виразністю статеворольових стереотипів (Conti et al., 2001). У ряді досліджень установлено, що внутрішня мотивація має більше істотне значення в прояві креативних здібностей у жінок, ніж у чоловіків, у яких творча продуктивність у більшій мірі стимулюється умовами змагання (Geary, 1998; Hall, 1990).

Таблиця 1.2. Показники креативності чоловіків і жінок

Група	Креативнiсть
	образна				вербальна
	Оригінальність	Гнучкість	Кількість	Інтерес до виконання   завдання	Оригінальність	інтерес до виконання завдання
Чоловіки	3.7	9.9	21.1	5.8	7.9	5.1
Жінки	2.8	10.2	19.4	6.3	7.1	5.7
Р <	0.000	Не достов.	0.0001	0.008	0.007	0.006

О. М. Разумнікова виявила більшу вербальну гнучкість у жінок, ніж у чоловіків, що сходиться з даними, отриманими Д. Халперн.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Креативність є невід’ємною  складовою ефективного управління оскільки без неї неможливо здійснювати  організаційні зміни, які б забезпечили  стійкий розвиток. Адже непрофесіоналізм, послаблена цілеспрямованість, стійкі негативні навички у манерах  та мисленні, закостенілість форм і  методів управлінської діяльності унеможливлюють досягнення цілей організації.

Вагомий внесок у дослідження проблеми креативності зробили вітчизняні та іноземні науковці, зокрема: Л.С. Виготський, Дж. Гільфорд та ін. Багато науковців розуміють креативність як особливість інтелекту, інші – як специфічну потребу людини у пошуково-перетворювальній діяльності, деякі ототожнюють її з творчістю.

Креативні співробітники  стають ініціаторами інновацій, що приносять  колосальний прибуток (під креативністю розуміється здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем, швидко дозволяти проблемні ситуації).

У результаті розгляду особливостей креативного процесу й основних ознак творчості особистості можна виділити наступні основні соціальні риси, що характеризують розвинуту творчу особистість: глибина і широта знань, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, сформована стійка потреба до постійного відновлення знань і придбання нових; цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, виявляти зв'язки між явищами, тобто здатність до аналізу і синтезу, уміння самостійно систематично працювати, нездоланне прагнення до самовдосконалення і самореалізації; конструктивний критицизм і самокритичність, уміння відмовитися від застарілих звичок і поглядів, уміння погоджувати нове з колишнім особистісним досвідом і досвідом інших; науковий світогляд. 

2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ КРЕАТИВНОСТІ В УСПІШНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА 

 

Практична частина дослідження  здійснювалась у м. Києві, на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІС».

У ході роботи, були виділені дві основні групи опитаних: успішні і не успішні менеджери. Визначальним чинником «успішності» менеджера була експертна оцінка якості роботи. Експертами виступали керівники відділу продаж, які мають багаторічний досвід роботи. Критеріями для відбору виступали професійність, багаторічний стаж і річна кількість продаж.

До групи успішних менеджерів увійшло 44 людини (44% від  загальної кількості опитаних) –  з них 12 жінок та 32 чоловіка. Середній вік дорівнює 25,7 рокам.

До другої групи  не успішних менеджерів увійшло 56 опитаних (відповідно 56%), з них 22 жінки та 34 чоловіка. Середній вік дорівнює 27,2 року.

У відповідності  з поставленими завданнями, результати аналізувалися як без урахування успішності, так і з урахуванням  даної характеристики.

 

2.1 Організація і проведення дослідження

Для проведення практичної частини дослідження нами був  підібраний ряд методів і методик, адекватний цілям роботи.

«Тест креативності»  розроблений Е. Торренсом, дозволяє визначити рівні вербальної та образної креативності, оцінити окремі творчі здібності: швидкість, гнучкість, оригінальність, здатність бачити суть проблеми, здатність чинити опір стереотипам.

Методика діагностики рівня невербальної креативності була використана для визначення рівня креативних здібностей та на виявлення соціальної креативності. Інструкція. Перед вами 10 незакінчених фігур. Якщо ви домалюєте до них додаткові лінії або штрихи, то отримаєте цікаві картинки або ж навіть сюжети. Для кожного малюнку вигадайте назву. В процесі виконання вправи намагайтеся намалювати щось незвичне. Час виконання 15 хвилин.

Діагностика самоактуалізації особистості відбувалася за допомогою методики А.В. Лазукіной "САМОАЛ". Поняття «самоактуалізація» інтерпретується авторами методики як прагнення людини до найбільш повного розкриття та реалізації свого особистісного потенціалу. Найбільш повна самореалізація полягає в реалізації смисложиттєвих і ціннісних орієнтаціях, тобто має місце сутнісна, автентична самореалізація – здійснення потреби до самоактуалізації як прагнення реалізувати свої здібності і таланти. Таку самореалізацію називають самовіддачею, самоздійсненням. Дана методика дозволяє діагностувати вираженість самоактуалізації за такими шкалами як «орієнтація в часі», «цінності», «погляд на природу людини», «потреба в пізнанні», «прагнення до творчості», «автономність», «спонтанність», «само розуміння», «ауто симпатія», «контактність» та «гнучкість в спілкуванні».

Короткий орієнтовний  тест (КОТ) Бузіна-Вандерліка зарекомендував себе як якісний і надійний експрес-метод вивчення загальних здібностей. Тест спрямований на визначення інтегрального показника загальних розумових здібностей. Його переваги в порівнянні з аналогічними методиками – швидкість і зручність проведення й обробки даних, висока валідність і надійність. Структура тесту дозволяє визначити не тільки комплексний показник загальних здібностей, але й ступінь виразності окремих аспектів інтелекту, таких, як грамотність, просторова уява й математичні здібності. Тест КОТ призначений для визначення інтегрального показника «загальні здібності» і передбачає діагностику наступних сторін інтелекту: здібності узагальнення й аналізу матеріалу, гнучкість мислення, інертність мислення, емоційні компоненти мислення, швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрація уваги, вживання мови, грамотність, вибір оптимальної стратегії, просторова уява.

 

2.2 Структурні особливості творчого мислення успішного в професійної діяльності менеджера

На першому етапі дослідження нашим завданням було вивчення структури творчого мислення менеджерів за допомогою методики «Тест креативності» Е. Торренса та методика діагностики рівня невербальної креативності.

Методики Е. Торренса дозволяє виміряти рівень креативності за такими характеристиками як: швидкість, гнучкість, оригінальність і розробленість.

Результати проведеного дослідження відображені на рис. 2.1

У результаті розгляду особливостей креативного процесу й основних ознак творчості особистості можна виділити наступні основні соціальні риси, що характеризують розвинуту творчу особистість: глибина і широта знань, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, сформована стійка потреба до постійного відновлення знань і придбання нових; цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, виявляти зв'язки між явищами, тобто здатність до аналізу і синтезу, уміння самостійно систематично працювати, нездоланне прагнення до самовдосконалення і самореалізації; конструктивний критицизм і самокритичність, уміння відмовитися від застарілих звичок і поглядів, уміння погоджувати нове з колишнім особистісним досвідом і досвідом інших; науковий світогляд.

Креативний потенціал являє собою складну підсистему, яка тісно переплітається з іншими структурними складовими психіки, з детермінуючими творчі процеси елементами, а не суцільне автономне утворення. Креативний потенціал менеджера виявляється у здатності особистості ставити і вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, підходити до вирішення конкретної справи нестандартно, самостійно, оптимально.

Емпіричне дослідження виявило, що психологічними чинниками, які впливають  на оптимізацію роботи менеджерів в управлінській діяльності, є наступні: індивідуальні властивості особистості, комунікативні характеристики групи, особливості організації процесу роботи в організації та ін. З’ясовано, що високі показники креативного потенціалу та особистісних якостей менеджерів впливають на ефективність управлінської діяльності, на самореалізацію.

В процесі роботи виявлено необхідність використання передових освітніх технологій і методик підготовки фахівців.

 

 

 

Рисунок. 2.1. Структура творчого мислення менеджерів (у%)

 

 

 

Аналізуючи рисунок 2.1, можна зробити висновок, що більшість менеджерів добре впоралися із завданням на швидкість і гнучкість, що може свідчити про високий рівень здібностей творчого мислення серед працівників торгівлі. Тільки половина опитаних впоралася із завданнями на розробленість і оригінальність мислення. Даний результат може свідчити про те, що серед менеджерів оригінальність і розробленість, як властивість мислення не завжди виступає обов’язковим.