Негативные эмоциональные состояния

      Зміст та мета заняття:

• Виконання ритуалу вітання, налаштування на групову роботу. Починаючи з шостого заняття, можна змінити ритуал вітання, оскільки більшість дітей вже адаптувалися до останнього і він викликає менший інтерес та інтеграцію групи.
• Розповідь по колу про свої переживання, хвилювання за останній період.
• Актуалізація попереднього досвіду. Використання малювання         (заняття 6), ліплення (заняття 7) та програвання ситуацій (заняття 8) з метою виділення та аналізу значущих ситуацій, які індукують появу тривоги та інших негативних психічних станів.
• Виділення та аналіз причин актуальності цих ситуацій та пониження порогу чутливості щодо них (психотравмуючі переживання, страхи, негативні очікування, установки і т.п.), зміна відношення до них. Допомогти дитині змінити ставлення до таких життєвих ситуацій може певне їх програвання та бачення зі сторони, насичення їх позитивними переживаннями в ігровій ситуації, а також ефективним стало використання вправи “Зламана річ” та ін.
• Позитивне переключення та підкріплення. Завдання на відреагування надлишкового напруження.
• Вправи на релаксацію, підняття позитивного настрою (“Поплавок на воді”, “Димок” тощо).
• Групова рефлексивна робота в ігровій формі, „вихід із заняття”.

 

      Заняття 9-11. Робота з неконструктивним досвідом емоційного та поведінкового  реагування під впливом  негативних психічних  станів

Методичні поради: оскільки навіть після аналізу та зміни ставлення до значущих ситуацій у молодших школярів залишаються незмінними стереотипи поведінки в подібних ситуаціях, то постає необхідність змінити досвід емоційного та поведінкового реагування. Така робота може бути здійсненою через моделювання, програвання та закріплення позитивних патернів поведінки в ігровій формі з максимальним наближенням до дійсності. Навчання конструктивних реакцій на стресові, фрустраційні ситуації, оволодіння навичками емоційної саморегуляції, ауторелаксації.

      Зміст та мета заняття:

• Ритуал вітання, включення в роботу.
• Розповідь по колу про свої переживання, хвилювання за останній період.
• Деякі завдання на зняття стану скутості, сором’язливості, невпевненості, корекція самооцінки (Додаток Б).
• Актуалізація попереднього досвіду. Використання психогімнастичних ігор, психотехнічних вправ, а також моделювання, програвання (9-10 заняття) та закріплення позитивних стереотипів поведінки в ігровій формі, перенесення їх на реальні ситуації (11 заняття). Ефективними є вправи “Гнів” , “Мені вдалось...”, а також адаптована до умов занять вправа “Джунглі”.
• Завдання на відреагування залишкового психоемоційного напруження, після чого використання вправ на розслаблення, заспокоєння.
• Групова рефлексивна робота, позитивний емоційний „вихід із заняття” (вправи “Крок раз, крок два”, “Крок в сторону” та ін.) (див. Додаток Б).

 
 
 
 
 
 

      Заняття 12. Підведення підсумків  групової роботи

Методичні поради: на останньому занятті варто узагальнити набутий позитивний досвід та ще раз закріпити його, для цього можна використати уявну ситуацію, що пропонується психологом, в якій „дитина (казковий герой) за певних обставин переживає тривогу (сум, гнів, страх, образу і т.п.)”, та запитати дітей, як можна допомогти їй; або повернутися до перегляду малюнків значущих ситуацій (намальованих на 6 занятті) і також запитати, як варто в цих ситуаціях поводитися за умов вже набутого позитивного досвіду. У кінці заняття необхідно зробити ґрунтовний рефлексивний аналіз, заповнюючи своєрідний „Диплом власних досягнень”.

      Зміст та мета заняття:

• Виконання ритуалу вітання.
• Розповідь по колу про свої переживання, хвилювання за останній період.
• Виконання психотехнічних ігор на досягнення групової інтеграції, на включення в роботу.
• Узагальнення власного позитивного досвіду через програвання відповідної ситуації.
• Групова рефлексивна робота та заповнення „Диплому власних досягнень”, асиміляція досвіду, позитивне підкріплення, „вихід із заняття”.

 

Психотехнічні та психогімнастичні ігри та вправи

      Вправи  на релаксацію та зняття м’язового напруження

      „Повітряна  кулька”

      Усі гравці стоять чи сидять у колі. Ведучий дає інструкцію:  “Уявіть собі, що зараз ми з вами будемо надувати кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно, через відкриті губи надувайте її. Стежте очима за тим, як ваша кулька стає усе більшою і більшою, як вона збільшується, ростуть візерунки на ній. Дуйте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер візьміть обережно уявні кульки в руки покажіть їх один одному, можете їх подарувати”. Вправа проводиться не більше трьох раз.

      „Корабель і вітер”(допомагає  включити дітей в робочий стан, особливо після втоми).

      „Уявіть собі, що наш вітрильник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо  на допомогу вітер. Вдихніть у себе повітря, сильно надуйте щоки... А  тепер голосно видихніть через  рот повітря, і нехай вирветься на волю вітер, завдяки якому попливе наш кораблик! Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!” (Вправу можна повторити 3 рази).

      „Штанга” (стимулює розслаблення м’язів та зняття напруження, корисна для сором’язливих та невпевнених дітей)

      „Уявіть собі, що ви знаходитесь на змаганнях  спортсменів-важкоатлетів. Кожен з  вас є таким спортсменом. Уявіть собі, що на підлозі лежить важка  штанга. Зробіть вдих, відірвіть  штангу від підлоги на витягнутих руках, підніміть її. Це дуже-дуже важко. Видихніть, покладіть штангу на підлогу, відпочиньте. Спробуймо ще раз”.

      „А  тепер візьмемо штагу і будемо піднімати її над головою. Зробили  вдих, підняли штангу, зафіксували  це положення, щоб судді зарахували вам перемогу. Дуже важко так стояти, киньте штангу, видихніть та розслабтеся. Ура! Ви всі молодці! Ви всі чемпіони! Можете поклонитися глядачам. Ви бачите вам всі аплодують, поклоніться ще раз, як чемпіони!”. (Бажано, щоб ці завдання для зразку показав першим психолог. Вправу можна виконувати декілька раз).

      „Насос  і м’яч” (вправа на розслаблення та напруження значної  кількості м’язів тіла)

        „Діти, розбийтеся на пари. Один  з вас - великий надувний м’яч, інший – насос, що надуває  цей м’яч. „М’яч” сидить розслабивши  тіло, корпус зігнутий нахилений вперед, голова та руки опущені. Інша дитина, „Насос”, починає надувати м’яч, паралельно рухаючи руками та тулубом та супроводжуючи це характерним звуком „ш”. З кожною подачею повітря м’яч надувається усе більше і більше, випрямляючи ноги в колінах, тулуб, руки, голову, надуваються щоки, руки і ноги розходяться в боки. Коли м’яч надутий, насос перестає накачувати. Далі з м’яча висмикується шланг та з нього із силою виходить повітря зі звуком „ш”, тіло стає знов розслаблене і повертається у вихідне положення”. Потім партнери міняються ролями. Це ж саме завдання можна виконувати з уявними кульками але, коли з них висмикується шланг вони починають швидко літати в різні сторони з характерним звуком.

      „Гнів” (вправа ефективна для розслаблення м’язів, а також формування самоконтролю).

      „Уявіть, що ви з своїм товаришем посварились. От-от почнеться бійка. Глибоко вдихніть повітря, міцно-міцно стисніть щелепи, пальці рук дуже сильно затисніть  в кулак. Затамуйте подих на декілька секунд. А зараз подумайте: а можливо не варто сваритися та битись? Поволі видихніть повітря та розслабтесь. Ура! Ти молодець, ти стримався! Неприємності позаду!” (Ця вправа також корисна для тривожних дітей та особливо для агресивних).

      „Поплавок на воді”(завдяки  цій вправі відбувається швидке розслаблення, появляється відчуття легкості в тілі).

        „Станьте (сядьте) зручно, розслабтесь,  заплющіть очі. Зосередьте свою  увагу на диханні: вдих-видих,  вдих-видих. Уявіть собі, що ви  – поплавки на воді. Під час  вдиху хвилі піднімають поплавок  в гору, під час видиху опускають в них. Вдих-вгору..., видих-вниз...”

      „Димок” (тілесний та емоційний  відпочинок, поновлення сил)

      „Станьте  рівно, поставте ноги на ширину плечей, закрийте очі. Почніть повільно розхитуватись  з ноги на ногу, оберіть свій ритм хитання. Поступово почніть обертання по спіралі, розхитуючись по колу в зручному напрямку. Уявіть, що ви – струмінь легкого, невагомого диму... повільно по спіралі ви піднімаєтесь в гору, все вище і вище... Ви відчуваєте свободу і легкість, ви відпочиваєте... запам’ятайте цей стан. А тепер повільно, по спіралі повертайтесь назад. Як тільки ви торкнетесь землі ви можете відкрити очі.” 
 

Вправи  на групову експресію

     „Гримаси”(активізує  експресивні прояви, допомагає ліквідувати  скутість та сором’язливість)

     Учасники  групи стають в коло та починають через експресивні прояви показувати один одному гримаси, кривлятися, напружуючи та розслабляючи м’язи обличчя.

      На  початку виконання окремі діти можуть поводитись скуто, соромлячись щось показувати. Щоб залучити їх до спільної роботи можна наголосити, що це своєрідний масаж для обличчя, або запропонувати уявити та відтворити міміку різних тварин.

   „Джунглі”(активізація експресивних проявів, формування позитивного емоційного настрою)

      Учасники  групи стають у коло. Їм пропонується уявити що вони жителі джунглів, дикі тварини. Кожен з них вибирає звуки, за допомогою яких можна було б спілкуватися з іншими тваринами. Пропонується відтворити звуки за певних умов: звуки, що повідомляють про небезпеку; дружні привітання; запрошення до джерела та їжі; зустріч з незнайомцем; попередження про напад; біль, страждання; гнів.

      „Дзеркало” (стимулює експресивне самовираження, допомагає усвідомити різні емоційні стани, підвищує настрій)

      Діти  розбиваються на пари. Один з гравців  виконує роль дзеркала, інший – людину, котра підійшла до дзеркала. Спочатку вони показують будь-що, а дзеркало має одразу відтворити теж саме. Потім психолог скеровує образи, які потрібно показати дзеркалу та відтворити їх, а саме: емоційні стани страху, тривоги, гніву, суму, смутку, образи, розпачу, радості, задоволення і т.п. Після закінчення діти міняються ролями.

      „Скульптура” (допомагає зрозуміти  та усвідомити зовнішні прояви різних емоційних  станів)

      Діти  розбиваються на пари. Один з гравців  виступає в ролі пластичної глини (пластиліну), інший гравець є „скульптором”. „Скульптор” ліпить з глини скульптуру за завданням психолога, зображаючи ті чи інші емоційні стани. Після закінчення діти міняються ролями, а потім розповідають про свої враження.

    „Зоопарк”(зняття напруження втоми, скутості, покращення настрою, сприяє інтеграції групи)

    Кожен учасник гри отримує картку з  назвою тварини. Назви повторюються на двох картках. Всі діти, після  того як отримали картки, нікому не розповідають про те, яка тваринка загадана. Після цього, за командою психолога всі „перевтілюються” у відповідні тваринки та розпочинають пошуки своєї пари. Можна використовувати всі можливі засоби, проте забороняється розмовляти та відтворювати будь-які звуки. Знайшовши свою пару, діти не розмовляючи сідають на свої місця, а потім на запитання психолога: „Хто ви?”,  - відповідають одночасно в парі.

    Гра вимагає парної кількості учасників, якщо кількість не парна психолог може також взяти участь у грі.

      „Подаруймо один одному посмішку” (допомагає усвідомити зв’язок між експресивними проявами та внутрішніми переживаннями)

    Психолог  задає запитання: „Діти, чи можна  сумувати, коли посміхаєшся?” та пропонує, пригадавши щось сумне, посміхнутися. Як результат діти роблять висновок про те, що коли посміхаєшся, настрій міняється сам по собі, змінюючи думки та переживання, а тому посмішка може допомогти дати раду з поганим настроєм. На закінчення психолог пропонує допомогти свому сусіду підняти настрій: „Щиро посміхніться сусіду праворуч та ліворуч від себе! Всі молодці, бо перемогли свій настрій!” 

    „Зламана  річ”(формування уміння змінювати відношення до ситуації)

    Психолог  розповідає про певні значущі  ситуації, які можуть відбутися в  житті дитини (зламана іграшка, побита ваза, загублені речі, отримана погана оцінка, контрольна і т.п.) та скеровуючи запитаннями дітей, щодо конкретної з них, допомагає усвідомити те, що якщо ситуацію, в яку ми потрапляємо не можна змінити, виправити, то необхідно змінити до неї наше відношення, ставлення, перестати хвилюватись. Для початку можна вигадати ситуацію з якимсь казковим персонажем. Запитання, які можуть бути задані наступні (наприклад, стосовно розбитої вази):