Планування цільового розміру прибутку на плановий період

     Доцільно  також враховувати результати фінансової діяльності підприємства за минулий період (наприклад, наявність збитків на початок планового року).

     При плануванні розраховують величину необхідного (цільового) прибутку, що забезпечує умови  самофінансування підприємства при вирішенні стратегічних і тактичних задач, та величину можливого прибутку при запланованому обсягу товарообороту, величині доходів і витрат.

     Розрахунок  величини цільового (необхідного) прибутку на плановий період можна здійснювати двома способами.

     1-й  спосіб - на основі чистого прибутку, питомо і ваги податків та платежів у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:

     1. Визначається потреба підприємства  в фінансових ресурсах для виробничого та соціального розвитку, що формується за рахунок чистого прибутку. До таких потреб або необхідних напрямів використання прибутку можна віднести:

• фінансування   розвитку   матеріально-технічної   бази підприємства.
• поповнення власних оборотних коштів;
• створення фінансових резервів;
• погашення довгострокових та середньострокових кредитів банку;
• погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства;
• придбання акцій інших підприємств;
• забезпечення соціального розвитку підприємства;
• підвищення матеріальної зацікавленості робітників з урахуванням потреби в соціальних, культурних, житлових заходах;
• виплати дивідендів, якщо такі витрати передбачені установчими документами.

2. Визначається питома вага податків та платежів із прибутку в його загальній величині в звітному періоді, при цьому враховуються можливі зміни порядку оподаткування.

3. Розраховується величина цільового (необхідного) прибутку до оподаткування, яку має отримати підприємство.

     П_ц = 100,    (1.1)

     де  ЧПц - потреба в чистому прибутку підприємства в грошовому вимірі;

     Р - середній рівень податків і обов'язкових  платежів у відсотках до балансового  прибутку.

     2-й спосіб - на основі чистого прибутку та його питомої ваги у балансовому прибутку. Він реалізується за наступною послідовністю:

     1.Визначається  потреба підприємства в фінансових  ресурсах для виробничого та соціального розвитку, з отриманої величини відраховують суму амортизаційних відрахувань.

     2.Визначається  питома вага прибутку, що направляється для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку на основі даних звітного періоду

     3.Визначається  сума чистого прибутку для  здійснення самофінансування:

     ЧПц = 100,    (1.2)

     де  і ППр - потреба підприємства в  фінансових ресурсах для виробничого  та соціального розвитку;

     ПВ - питома вага прибутку, що направляється  для виробничого та соціального розвитку, в загальній величині чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

4. Визначається питома вага чистого прибутку в сумі балансового прибутку на основі фактичних даних за звітний період.
5. Розраховується сума цільового балансового прибутку:

     Пц = 100,   (1.3)

     Розрахунок величини можливого прибутку на плановий період здійснюється різними методами. Розглянемо декілька з них Метод прямого рахунку

     Розрахунок  планової суми прибутку проводиться для кожного виду продукції (послуг) з наступним підсумовуванням результату в цілому по підприємству. Сума прибутку для кожного виду продукції визначається як різниця між плановою величиною чистого доходу підприємства та його плановими поточними витратами.

     Величина  доходу від реалізації певного виду продукції розраховується як сума доходу від реалізації товарної продукції та доходу в залишках готової продукції на початок планованого року (Даі]) за мінусом доходу в залишках на кінець планованого року.

     Розрахунково-аналітичний  метод

     Величина  можливого прибутку за даним методом  визначається:

     . Пм = РТ_з х T_n ± П,   (1.4)

     де  РТ_з - рівень рентабельності товарообороту звітного періоду, %;

     T_n - плановий товарооборот;

     П - прогнозовані зміни прибутку підприємства за рахунок чинників, що

     впливають на його величину. Ними є: зниження собівартості продукції, зміна структури асортименту, зміна ціни на продукцію..

     При плануванні балансового прибутку підприємства, крім прибутку від реалізації продукції, враховують:

1. Прибуток від іншої реалізації (основних фондів; сировини; матеріалів; нематеріальних активів у виді ліцензій, патентів, торгових марок; цінних паперів; іноземної валюти й іншого майна підприємства),
2. Прибуток від позареалізаційних операцій (доходи від здачі майна в оренду і лізинг; доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, тобто придбання акцій і пайова участь у діяльності інших підприємств, покупка облігацій, надання позик іншим господарюючи суб'єктам; сальдо отриманих штрафів, пені, за винятком санкцій щодо розрахунків з держбюджетом і позабюджетними фондами; інші доходи, а саме прибуток минулих років, доходи від дооцінки товарів, відсотки за кошти на розрахункових і депозитних рахунках підприємства).

     Ефективним  засобом планування прибутку є визначення точки беззбитковості. Підприємства повинні розрахувати, при якому  обсягу реалізації можливе забезпечення беззбиткової діяльності, а потім встановити обсяг реалізації, який забезпечить плановий прибуток.

     Точка беззбитковості - це величина доходу, що дозволяє підприємству тільки відшкодувати всі його витрати, без отримання прибутку:

     Таким чином, плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства буде дорівнювати:

     Т_б = 100,   (1.5)

     де  Дб - величина доходу від реалізації в точці беззбитковості;

     Впост - постійні витрати:

     В_зм - змінні витрати;

     В_зм - рівень змінних витрат;

     Т_б - плановий обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства.

     При встановленій величині необхідного  прибутку розрахунок планового обсягу реалізації можна здійснити за наступною формулою:

     Тб = 100,   (1.6)

     де  П - прибуток.

     Важливо також зробити кількісну оцінку зміни прибутку в залежності від  зміни обсягу реалізації. Для цього  розраховується операційний важіль. який показує на скільки відсотків змінюється прибуток при зміні обсягу реалізації на 1%.

     Результати  розрахунків цільового та можливого  прибутку порівнюють. Якщо розмір можливого прибутку не менше цільовому, то такий варіант приймається як плановий.

     Якщо  розмір можливого прибутку менше  цільового, то слід розробити заходи для мобілізації додаткових резервів збільшення доходів або зниження витрат.

     Після прийняття рішення про величину планового прибутку розраховують планові показники рентабельності підприємства, які, в свою чергу, використовуються при прийнятті управлінських рішень для формування ресурсного потенціалу підприємства, укладення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо [9].

     План  розподілення прибутку є важливою частиною планування прибутку на підприємстві. Основою розподілення прибутку є чинне законодавство, а саме таким документом є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ним встановлюється порядок та норма сплати податку на прибуток, можливі інші обов'язкові платежі. Після їх сплати податків у підприємства залишається чистий прибуток, який воно має право самостійно розподіляти.

     В процесі його розподілу формуються цільові фонди підприємства:

• фонд розвитку підприємства;
• фонд соціальних потреб;
• фонд матеріального заохочення;
• резервний фонд;
• дивідендний фонд.

     Фонд  розвитку підприємства створюється  для фінансування його виробничого розвитку:

• на фінансування капітальних вкладень;
• на технічне переозброєння;
• на здійснення науково-дослідних робіт, вдосконалення технології;
• на освоєння нових видів продукції;
• на поповнення власних оборотних коштів та інше фінансування.

     Фонд  соціальних потреб створюється для здійснення заходів соціального розвитку та використовується на насту пні цілі:

• утримання об'єктів соціально-культурної сфери;
• будівництва, реконструкції та капітального ремонту житлового фонду;
• проведення оздоровчих та культурно-масових заходів:
• на оплату проїзду;
• на видачу безвідсоткових позичок.

     Фонд  матеріального заохочення формується з метою підвищення мотивації персоналу та використовується на:

• виплату винагород за підсумками роботи протягом року;
• одноразові заохочення працівникам;
• надання матеріальної допомоги

     Резервний фонд створюється на випадок погіршення фінансового стану підприємства, для покриття кредиторської заборгованості у випадку припинення діяльності підприємства.

     Дивідендний фонд призначений для виплати  дивідендів.

     Прибуток  підприємства може також використовуватися  на благодійні цілі та добровільні  внески, на придбання акцій га інших цінних паперів, для відшкодування збитків та видатків, що здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства.

     Таким чином, управління прибутком є дуже складним і багатоступінчастим процесом. Дуже важливим є грамотне і достовірне проведення аналізу прибутку на кожному  етапі цього процесу. За допомогою  факторного аналізу керівнику вдається визначити ступінь впливу на величину прибутку основних чинників. Тобто дається аналіз формування прибутку на підприємстві за окремими її джерел. При проведенні даного дослідження величезне значення має вибір найбільш ефективного методу аналізу. У сучасній науковій літературі виділяють безліч видів аналізу прибутку, але найбільшу практичну значущість має факторний аналіз. Його проведення дає найбільш об'єктивну оцінку формування прибутку на підприємстві. Після цього варто розрахувати показники оцінки прибутку. Рентабельність є показником ефективності використання різних факторів діяльності підприємства, які впливають на прибуток. І слід розраховувати показники рентабельності об'єднані в систему показників. При цьому розрахунок великої кількості показників призводить до перевантаження аналітичного дослідження та догляду в бік від мети дослідження. Досить розрахувати основні показники рентабельності діяльності підприємства для того, щоб виявити тенденції і провести необхідний аналіз. Після виявлення всіх чинників, що впливають на прибуток і оцінивши її показники необхідно приступити до планування прибутку організації. Це дуже важливий процес, який вимагає високого ступеня підготовки фахівців, що займаються цією проблемою. Планування також ділиться на різні види, в числі яких тактичне планування. Саме воно є найбільш використовуваним на практиці, тому що є сполучною ланкою між стратегічним і оперативним плануванням. І, що найголовніше, рішення приймаються при тактичному плануванні менш суб'єктивні, тому що базуються на повної та об'єктивної інформації, а його реалізація пов'язана з меншим ризиком.