Планування цільового розміру прибутку на плановий період

     Залежно від виду діяльності , виділяють :

• прибуток від торговельної діяльності – це прибуток отриманий від реалізації товарів та платних торговельних послуг;
• прибуток від інших видів діяльності – це прибуток від неторгової діяльності – виробничої, транспортної, посередницької;
• прибуток від реалізації майна – це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів;
• прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від інвестиційної діяльності, здачі майна в оренду, пайової участі в інших підприємствах і т.п.

     Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на проведення.

     Залежно від порядку визначення розрізняють :

• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – це прибуток , який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності. Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку;
• оподаткований прибуток – це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства – платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань;
• чистий прибуток – це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов’язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку;

     Залежно від методики оцінки  виділяють :

• номінальний прибуток – це фактично отримана величина прибутку;
• реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.

     Залежно від мети визначення розрізняють :

• бухгалтерський прибуток – це прибуток, який відповідає балансовому;
• економічний прибуток – це прибуток, який являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей;

     Витратами втрачених можливостей прийнято вважати втрати на споживання якогось ресурсу, які виміряні з точки зору вигоди, через те, що не було використання ресурсу найкращим альтернативним варіантом.

     Залежно від розмірів підприємства прибуток характеризується :

• мінімальний прибуток – це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;
• цільовий прибуток – це прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства та залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним - тобто прибуток який відповідає нормі прибутку на капітал, що склався на ринку. Також необхідним – тобто та необхідна сума прибутку, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток;
• максимальний прибуток – це прибуток, який пов’язаний з реалізацією продукції – максимальний прибуток підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам, тобто граничні доходи ( витрати ) ростуть відповідно до рості обсягів виробництва [7].

     Прибуток торговельного підприємства, як результативний показник його діяльності залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності .

     Важливим  фактором , який впливає на величину прибутку є рівень ціни закупівлі  товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за найнижчими цінами. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною  діяльністю, то зниженню ціни закупівлі товару може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валюти) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінні товари).

     Зростання розмірів одержання прибутку пов’язане  із збільшенням рівня цін продажу  товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної кон’юнктури в окремі періоди року .

     Збільшення  ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед  початком сезону (коли ціни найвищі). Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства, кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової діяльності шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг пов’язаних з реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.

     При однаковій величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Витрати обігу формуються під впливом таких факторів :

• обсяг товарообігу;
• склад та асортимент товарів;
• джерела надходження товарів;
• рівень продуктивності праці на підприємстві;
• ступінь використання ресурсів;
• структура капіталу;

     Роль  прибутку торговельного підприємства можна сформулювати таким чином:

• прибуток виступає головною ціллю підприємницької діяльності і є основним спонукальним елементом для ведення господарської діяльності;
• прибуток служить основним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства;
• прибуток виступає захисним механізмом від загрози банкрутства;
• прибуток є головним джерелом зростання вартості ринкової підприємства та приросту активів;
• прибуток виступає джерелом подальшого розвитку підприємства;
• прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів;
• прибуток є джерелом формування фондів стимулювання;
• прибуток виступає критерієм доцільності при впровадженні нових бізнес-ідей;
• прибуток виконує соціальну функцію, шляхом задоволення соціальних потреб суспільства;
• прибуток є інструментом розподілу чистого доходу суспільства між підприємством та бюджетом;
• прибуток є основним економічним важелем при формуванні надходжень до бюджету країни;
• прибуток підприємств створює передумови для економічного розвитку суспільства в цілому [6].

     1.2 Обґрунтування необхідності та основних методів планування прибутку підприємства. 

     Одним з інструментів управління прибутку є планування. Планування - впорядкований, обґрунтований на обробці інформації процес з розробки проекту, який визначає параметри для досягнення цілей у майбутньому [15]. Цей процес пов'язаний з рядом труднощів: по-перше, плануванням займається велика кількість осіб, по-друге, надмірною свободою в діях і реакціях в системі і, нарешті, не досконалий-ним знанням про розвиток в майбутньому, що сильно звужує горизонт передбачення. Результатом планування є план або система планів.

     Планування прибутку - складова частина фінансового планування. Воно проводитися по всіх видах діяльності підприємства (організації). Роздільне планування обумовлено відмінностями в методології обчислення і оподаткування прибутку від різних видів діяльності. У процесі розробки фінансових планів враховуються всі фактори, що впливають на величину прибутку, і моделюються фінансові результати про прийняття різних управлінських рішень.

     План слід відрізняти від прогнозу. Оскільки прогноз є лише частиною планування. І він потрібний для отримання тієї орієнтованої на майбутнє інформації, яка і робить можливим оцінку альтернатив.

     Існує безліч видів планування по різних підставах: за величиною, за формою координації, за формами адаптації. У рамках поділу планування за величиною виділяють планування за ознакою ієрархії. Це означає, що окремі плани підприємства можуть знаходитися відносно співпідпорядкованості один до одного. При цьому один план вважається вищим, якщо він окреслює рамки дій, в яких повинен бути сформульовано другий (нижчий) план. За ознакою ієрархії планування розрізняють три рівні: 1) стратегічний (вищий), 2) тактичний (середній), 3) оперативний (низький). Класифікація планування прибутку підприємства представлена в таблиці 1.2.

     Тактичне планування є засобом реалізації стратегічних планів. Якщо основна мета стратегічного плану полягає в тому, щоб визначити те, чого хоче добитися підприємство в перспективі, тактичне планування повинно відповісти на питання, як підприємство може досягти такого стану. Ці види планування розрізняються цілями та засобами їх досягнення.

     Таблиця 1.2

     Класифікація  планування прибутку підприємства

     Рішення, що приймаються при тактичному плануванні, менш суб'єктивні, ніж при стратегічному, тому що базуються на більш об'єктивної і повної інформації. Реалізація тактичного плану пов'язана з меншим ризиком, оскільки його рішення більш детальне, стосуються внутрішніх проблем підприємства і мають менший розрив у часі. Крім того, тактичні рішення легше оцінити, ранжувати і вибрати оптимальний варіант. У зв'язку з тим, що тактичний план представлений системою конкретних кількісних показників, при його розробці можуть широко застосовуватися різні методи оптимізації. Тактичне планування найбільш розвинене на практиці. Саме тому ми розглянемо більш конкретно тактичне планування.

     План по прибутку рекомендується становити: в цінах і умовах планованого періоду; в цінах і умовах, порівнянних з попереднім роком; у діючих цінах та умовах. Для повного та всебічного врахування впливу зміни цін, використання звітних даних попереднього року і забезпечення відповідності між перспективним і поточним планами підприємства розрахунки прибули спочатку повинні виконуватися в цінах та умови-віях попереднього року, а для зіставлення з перспективним планом потрібен розрахунок і в цінах, прийнятих в перспективному плані.

     Одночасно доцільно визначити вплив зміни цін, тарифів, умов оплати праці та інших подібних факторів на витрати виробництва і прибуток.

     Кінцевим фінансовим результатом є прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, яка включає в себе [4]:

• прибуток від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг основного виробництва;
• прибуток від іншої реалізації, зокрема основних фондів та іншого непотрібного майна підприємства;
• фінансові результати від позареалізаційних операцій.

     Прибуток від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за окремими видами господарської діяльності роздільно. Такий підхід зумовлений тим, що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і ПДВ. Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків як оподатковуваної бази, так і величини податків і прибутку.

     Прибуток  від реалізації продукції (послуг) доцільно розраховувати за різними видами господарської діяльності окремо Такий підхід обумовлений тим. що деякі види діяльності не обкладаються податками на прибуток і додану вартість (ПДВ). Це підвищує точність і об'єктивність розрахунків бази оподатковування, величини податків та прибутку.