Використання теорії корисності для пошуку рішень в сучасних умовах

Експерт повинен бути зацікавлений у співробітництві з аналітиком - фахівцем з теорії прийняття рішень, що організує процедуру, при побудові . При цьому експерт повинен розуміти, що не може бути якого-небудь "об'єктивного, правильного" розподілу, інакше не виникло б задачи побудови суб'єктивного розподілу, і що аналітика цікавлять його індивідуальні судження, його особиста ступінь упевненості. Для одержання оцінок корисності необхідно мати інформацію про переваги особи, відповідальної за прийняття рішення.

Аналітик повинен добре знати задачу прийняття рішення, що моделюється, щоб тактовно направляти спільну роботу у потрібне русло й допомагати необхідними матеріалами й публікаціями.

На наступному етапі рішення будуємо графік одномірних функцій корисності для часткових критеріїв ефективності, використовуючи метод детермінованих еквівалентних моделей (рис. 2).

 

Рис.4. 2. Одномірна функція цінності для критерію

 

Використовуючи шість графіків з певними точками рівноцінності й додаткову умову , визначаємо систему лінійних рівнянь. У цій задачі вона має вид:

 

Вирішуємо систему й одержуємо значення коефіцієнтів, що шкалюють:

,

.

Отже, багатомірна функція цінності може бути представлена у виді:

 

,

 

або за результатами рішення:

 

                (4.1)

 

На підставі формули (1) зроблено розрахунки  для обох варіантів конструктивного виконання. Ці значення для даного прикладу:

 

За результатами розрахунків робимо висновок: другий варіант конструктивного виконання трамвайного вагону кращий порівняно з першим. Це дає можливість прийняти рішення про впровадженню у виробництво другого варіанту конструктивного виконання трамвайного вагону.

Отже, можна зробити висновки, що теорію корисності доцільно використовувати при вирішенні завдань прийняття рішень в інноваційній діяльності промислового підприємства, які характеризуються як багатокритеріальні, статичні, недетерміновані. Застосування теорії корисності дає можливість:

враховувати й формалізувати невизначеність чинників, які впливають на результат;

дати кількісну оцінку впливу суб'єктивних факторів;

при наявності кількісних оцінок (експериментальних, розрахункових, результатів публікацій) скласти об'єктивні функції розподілу;

отримати об'єктивні оцінки варіантів нововведення для впровадження у виробництво.

Теорія корисності дає можливість опиратися на однозначні кількісні оцінки й приймати обґрунтовані рішення.

 

ВИСНОВКИ

 

Незважаючи на те, що поняття корисності виникло ще декілька століть тому, економісти з усього світу й на сьогоднішній день не знають кращого підходу до тлумачення поведінки споживача на ринку товарів та послуг, визначення, чим саме керується споживач, надаючи перевагу тому чи іншому благу та як намагається максимізувати задоволення за наявного бюджету та рівня цін.

Для визначення корисності в економічній теорії використовуються два основні способи: кількісний (кардиналістський) та порядковий (ординалістський). І хоча обидва підходи об’єднані єдиною метою, але за методикою визначення  показника корисності суттєво відрізняються. Так, кардиналісти, спиралися на те, що кожен споживач надає кількісну оцінку всім спожитим ним благам (одиниця виміру ютиль). А ординалісти, навпаки, ґрунтували свою теорію на неможливості кількісного виміру корисності від спожитих товарів чи послуг і надавали перевагу суб’єктивній класифікації та ранжируванню споживачем альтернативних можливостей задоволення.

Розглянувши, в даній курсовій роботі, питання теорії корисності, можна зробити висновки, що:

- Категорія корисності  служить для того, щоб зрозуміти  поведінку споживача, яка і за  мотивами, і за цілями переважно  і неминуче є суб’єктивною, індивідуальною. Поняття корисності не слід ототожнювати з суспільним розумінням корисності, адже вона є різною для різних людей, оскільки залежить від смаків і вподобань.. Іншими словами, корисність визначає, в якій мірі окремий індивід задовольнив свої потреби, споживши певні блага.

- Корисність кожного окремого  блага пов’язана з певною ситуацією, зі зміною якої може виявитися цілком іншою.

- Корисність висвітлює  принциповий у поведінці споживача  момент — вибір благ, з метою оптимізації споживання. Адже теорія корисності тісно пов'язана з теорією прийняття рішень. Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Саме в ситуації вибору корисність виявляє своє економічне призначення: бути критерієм відбору, показувати, наскільки необхідний той чи інший об’єкт вибору даному споживачеві в даних умовах, визначати, чого він прагне стосовно до цих умов.

Насамкінець, за допомогою даної категорії ми можемо констатувати факт наявності самостійності споживача, його суверенітет та свободу вибору. Благо буде куплене, якщо споживач надасть йому перевагу, уподобає його, побачивши в ньому певну корисність для себе, а тому вибере його із загального кола товарів чи послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

   1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посіб.: У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Кн. 2: Мікроекономіка. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 437 с.

   2. Базилевич В. Д. Мікроекономіка. – К.: Знання-Прес, 2007 – 406 с.

Бєляєв О.О., Диба М.І. Система економічних законів і категорій. -//library.if.ua/book/ - 2005.

   3. Будаговська С. Мікроекономіка  і макроекономіка. – К.: Основи, 2001 – 517 с.

   4. Ватаманюк З. О., Панчишин  С. О. Економічна теорія: макроекономіка  і мікроекономіка. -  К.: Альтернативи,  2005. – 382с.

   5. Вініченко І. І., Дацій  Н. В., Корецька С. О. Мікроекономіка. Навч. посібник – К.: Знання, 2005. 256 с.

   6. Горошко М. Ф., Кулішов  В. В. Мікроекономіка. Навч. посібник. – К.: Ельга, Ніка-центр, 2003. – 368 с.

   7. Єщенко О. Р. Сучасна економіка. - // llibrary. if. ua /book/ - 2005

   8. Загоруйко В.Л. Дослідження купівельної поведінки споживачів //Економічні науки. Серія “Економіка та менеджмент”: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Луцькю, - 2010. - №2. національний технічний університет. – Випуск 7 (26). Частина 2. – Луцьк, 2010.

   9. Корнієнко О. В. Історія  економічних вчень: конспект лекцій / О. В. Корнієнко. - Ростов н / Д: Фенікс, 2005. - 256 с.

   10. Косік А. Ф., Гронтковська  Г. Є. Мікроекономіка. Навч. посібник. – К.: Основи, 2004. – 415с. 

   11. Колтунович О.С. Зарубіжний досвід створення  та використання знань в процесі  інтелектуального забезпечення  інноваційного розвитку регіону // Економічні науки.

Серія: Економічна теорія та економічна історія .Збірник наукових праць. – 2011, - №8. – С. 22 – 34.

   12. С. І. Кашура  Використання  теорії корисності в процесі  прийняття інноваційних рішень// «ЕМП» . – 2009. – 21(ІІ) .

   13. Момот А.И., Кашура  С.І. Обґрунтування використання  теорії корисності при прийнятті  управлінських рішень щодо інноваційної діяльності підприємства// Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 35 (149). – Донецьк, ДонНТУ, 2008. – С. 132–137.

   14. Осовська Г. В., Юшкевич  О. О., Завадський Й. С. Економічний  енциклопедичний словник. – К.: Кондор, 2007. – 832с.

   15. Рудий М. М., Мікроекономіка. – К.: Каравела, 2008. – 311с.

   16. Самуельсон П. Экономика. Учебник, в сокр. Перевод с англ. – Севастополь: Ахтиар, 1995. – 384 с.

   17. Шерменев A.M. Об одном  подходе к моделированию поведения  потребителей // Маркетиг.- 2002. №2(48). –  С.48-54.

   18. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки: Підруч. – К.: Знання, 1998. – 714 с.

   19. Teaching Utility Theory with an Application in Modern Portfolio Optimization// Decision Sciences Journal of Innovative Education , Том 9, выпуск 1, страницы 107-112, январь 2011Volume 9 , Issue 1 , pages 107–112 , January 2011.