Складання пакету послуг, формування програми перебування та розрахунок вартості послуг

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1. Характеристика країни відвідування………………………………………….5

2. Загальна характеристика основних об’єктів туристського інтересу визначеного туру за його спрямуванням……………………………………….13

3. Розробка маршруту туру…………………………………………………….18

4. Вибір підприємств –  закладів розміщення…………………………………..20

5. Транспортне забезпечення маршруту………………………………………26

6. Страхування туристів………………………………………………………..28

7. Складання пакету послуг, формування програми перебування  та розрахунок вартості послуг……………………………………………………..29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..36

 

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку цивілізації туризм для багатьох країн став вагомим джерелом поповнення бюджету. Сьогодні в організації міжнародного туризму існують та діють загальні принципи його формування, функціонування і розвитку, і кожна країна, яка приділяє серйозну увагу цій галузі економіки, застосовує свої моделі туризму. Це обумовлено різними причинами, в основі яких лежать історичні, географічні, кліматичні, економічні і соціальні особливості кожної окремої країни чи регіону.

Світове співтовариство визнало туризм ефективним засобом індивідуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга суто інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.

В наш час культурно-пізнавальний туризм набув великого поширення. Залучення населення до культурно-пізнавального розвитку має велике значення. Екскурсійна діяльність має безпосереднє відношення до цього. В останні десятиліття значно зріс попит на купівлю культурно-пізнавальних турів як в межах своєї країни, так і за кордоном. Значну роль туристичного регіону по пропозиції культурно-пізнавальних турів стала відігравати Мексика, яка має для цього як туристичні ресурси, тобто об'єкти екскурсійного показу, так і розвинену на високому рівні туристичну інфраструктуру. Для збільшення туристичного попиту на культурно-пізнавальні тури до Мексики потрібно постійно оновлювати туристичний продукт.

Культурно-пізнавальний туризм є найбільш поширеною формою туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми. Бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та закордоном, задовольняється великою кількістю пропозицій туристичних підприємств. Отже, тема розробки й організації культурно-пізнавального туру до Мексики є дійсно актуальною.

Метою курсової роботи є вивчення можливостей та доцільності створення нового культурно-пізнавального туру до даної країни та визначення детальних аспектів розробки даного туру. Для організації й створення культурно-пізнавального туру, який буде складатись з екскурсійних об'єктів Мексики, а також для досягнення мети дослідження, були поставлені такі завдання:

- дати характеристику країни відвідування;

- охарактеризувати основні  об’єкти туристського інтересу визначеного туру;

- розробити маршрут туру;

- вибрати та проаналізувати  заклади розміщення туристів;

- обрати та проаналізувати  транспортне забезпечення маршруту;

- скласти пакет послуг, сформувати програму перебування та розрахувати вартість послуг.

Об’єктом дослідження було обрано культурно-пізнавальну спадщину Мексики.

Предметом дослідження є формування туристичного продукту та формування туру до Мексики.

Структурно курсова робота складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

1. Характеристика країни відвідування

 

Мексика – одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки. Мексика – дуже цікава країна. У цій країні чудовий теплий клімат, у ній дуже багато пляжів і інших місць для відпочинку. Так само в Мексиці можна побачити приголомшливу архітектуру, від древніх пірамід до сучасних хмарочосів.

Мексиканські Сполучені Штати розташовані на півдні Північної Америки, омиваються Тихим і Атлантичним океанами. Площа 1958,2 тис. км2.

Населення 124,89 млн. чоловік, в основному мексиканці.

Офіційна мова – іспанська.

Віруючі головним чином католики.

Глава держави й уряду – президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів).

Столиця – Мехіко. Мексика – федеративна республіка в складі 31 штату і столичного федерального округу.

Грошова одиниця – мексиканське песо [7].

Велика частина країни – Мексиканське нагір'я, оточене хребтом Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєра (до 5700 м). Клімат тропічний, на півночі субтропічний. Середні температури січня від 10°C на північному заході до 25°C на півдні, липня від 15°C на нагір'я до 30°C на узбережжя Каліфорнійської затоки; опадів від 100 до 3000 мм у рік. Велика ріка – Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна зі США).

У посушливих районах – пустельна і напівпустельна рослинність, у вологих – тропічні ліси, у горах на півночі – хвойні.

У стародавності на території Мексики розвивався ряд художніх культур індіанців (ольмеків, тольтеків, сапотеків, майя, ацтеків), пам'ятники яких вражають достатком і яскравістю форм, сполученням фольклорної фантастики з величними релігійно-символічними образами [5, с. 467].

Промисловість Мексики

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Мексики в 2014 р. – загальний випуск товарної продукції і зроблених послуг – склав 402,5 млрд. дол. чи 4184 дол. на душу населення.

У 2013 р. промисловість склала 28,3% ВВП, сфера послуг і торгівля – 65,3%, сільське і рибне господарство – 6,1%. Приріст обсягу виробництва мексиканської економіки щорічно складав у 2011 – 6,2%, у 2012 – 5,1%, 2013 – 7%, у 2014 – 5,3%.

Промисловість зосереджена головним чином у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко й у містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться уздовж більшої частини північної границі Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на морських бурових установках у затоці Кампече.

У промисловому виробництві, особливо в легкій і харчовій промисловості, переважають дрібні, нерідко напівкустарні підприємства; у важкій промисловості - головним чином великі підприємства. Найважливіші галузі: нафтопереробна, нафтохімічна, кольорова металургія; тісно зв'язані з місцевою сировинною базою. Видобувна промисловість, крім нафтогазової, розвивається повільніше обробної промисловості [2, с. 89].

Основні райони і центри нафтогазової і нафтопереробної промисловості знаходяться на узбережжя Мексиканської затоки, а інші райони гірничодобувної і металургійної промисловості – у північній частині Мексиканського нагір'я. Підприємства обробної промисловості концентруються у великих містах.

На федеральний округ, штати Халіско і Нуево-Леон приходиться 1/2 підприємств обробної промисловості, 65% капіталовкладень у її галузі, а 70% вартості її продукції.

Найважливіше місце в економіці займає нафтогазова промисловість. Основні центри нафтогазової промисловості розташовані поблизу Тампико і Поса-ріка-де-ідальго, збільшується значення нафтогазових районів на Південно-Сході, де розвивається морський видобуток нафти. Вугільна промисловість має другорядне значення. Кам'яне вугілля добувається головним чином у Сабінас для потреб коксохімічного виробництва.

Видобуток руд важких кольорових металів зосереджений на Мексиканському нагір'ї, де багато родовищ відрізняються багатством і високою якістю руди. Головна залізорудна база – родовище Серро-де-Меркадо в районі Дуранго.

Високоякісна самородна сірка на Теуантепекском перешийку стала важливим експортним товаром. Експортне значення мають плавиковий шпат, сурма, графіт. Видобуток руд кольорових металів (срібла, золота, ртуті, міді, цинку, свинцю) ведеться в основному в північних, а також у центральних частинах Мексики [3, с. 401].

Сільське господарство

Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, у них зосереджена і велика частина інших корисних копалин.

Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і лісу в Табаско, Юкатані і Чьяпасе) чи територія (скелясті полонини Західної Сьєрри-Мадре). Мотики і плуги, запряжені буйволами, усе ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, що рідко можуть дозволити собі використовувати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.

Товарне сільське господарство найбільш розвинуте і механізоване в районах до півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що виростають в умовах помірного кліматичного пояса, зокрема помідори і дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукровий очерет – на рівнинах, кава – у гірських районах, мексиканське прядиво на Юкатані, а банани, манго, гуайява, папайя й ананаси в ряді інших районів.

У 2014 р. в сільському господарстві Мексики було зайнято 22% працюючих, воно давало 6,1% ВВП, тоді як у 1950 у ньому було зайнято 58% працюючих, і воно дало 22,5% ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах чи на ехідос, землях, оброблюваних по традиційній мексиканській системі землеволодіння, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської громади.

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур відносяться фрукти й овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани. Кава в 2000 дало 1,4% експортних надходжень.

Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджено в північно-центральному регіоні, що експортує велике число голів рогатої худоби в США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу.

Велике значення у тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Обсяг продукції тваринництва, що випускається, відповідає внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, птаху і яйцях, але сухе молоко імпортується [1, с. 243].

Рибальство

Комерційна ловля риби добре розвинута уздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. У 2013 р. загальний вилов риби склав 1,6 млн. т. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується. На Південному-Сході – виловлюють креветок і устриць.

Лісове господарство

Ліси Мексики були вирубані на паливо чи для ведення землеробства. З 1940-х років стала здійснюватися програма відновлення лісів шляхом створення національних лісопарків. У 2012 р. виробництво круглого лісу складало 22,2 млн. кубометрів. 70% деревини використовувалося як паливо.

По обсягам виробництва і цінності сосна перевершувала майже в 10 разів всі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустик, в основному на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чіклі із саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля [4, 137].

Корисні копалини і гірничодобувна промисловість

Мексика є одним з основних світових виробників срібла (2536 т у 2013 р.) і плавикового шпату (480 тис. т у 2012 р.), а також головним постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті і цинку.

У 2013 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т міді і 2,3 млн. т сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, вісмуту, урану, бариту і високоякісного коксівного вугілля.

У Мексиці є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Синалоа, Чиуауа, Коауила, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізною рудою, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом.

На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече роблять сірку, алюміній і марганець.

Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю і цинку країни добувається в західно-центральних штатах Халиско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луис-Потоси [8].

Релігія

Мексика є світською державою. Церква в країні відокремлена від держави і не має того політичного впливу, який у неї було після захоплення території країни іспанськими конквістадорам, нав'язати країні католицизм і знищили язичницьке поклоніння індійців численним богам, зокрема, Богу Сонця. У державних установах країни заборонена будь-яка релігійна пропаганда, оскільки історично склалося так, що духовенство сильно роз'єднана, а саме з його релігійного середовища вийшло багато ідеологи, які сьогодні очолюють різні політичні рухи [5, с. 472].