Особливості розвитку уяви в дошкільному віці

    Ритуал  прощання

    Психолог  разом з дітьми обирає ритуал прощання, яким вони будуть завершувати кожне  заняття.

    Рефлексія заняття. 

    Заняття 2

    Ритуал  зустрічі 

    Вправа 1 «Пограємо в ріпку»

    Мета: розвиток мовлення й уяви; навчання символічного обігравання сюжету; колірне позначення героїв казки; засвоєння понять «більший — менший», послідовності подій.

    Матеріал: кружечки: жовтий (ріпка), зелений (бабка), коричневий (дід), червоний (онучка), чорний (Жучка), білий (кішка), сірий (мишка).

    Хід вправи:

    Ведучий розповідає казку-плутанину. Починає  з «Ріпки», включає персонажі  з інших казок. Дитина зауважує помилки  та в результаті переказує «Ріпку». 
Спочатку можна дозволяти користуватися картинками-підказками. Коли дитина відповіла, попросіть її вигадати яку-небудь казку з цими новими персонажами. Діти, які успішно впоралися із завданням, вигадують історії з двох-трьох речень, помічають майже всі помилки

    Вправа 2 «Допоможи колобку»

    Мета: виховання добрих почуттів, розвиток уяви, творчого мислення, зв'язного мовлення.

    Матеріал: казка «Колобок», картки, виготовлені з двох книжок-маляток, різнокольорові кружечки: жовтий (Колобок), сірий (вовк), білий (заєць), коричневий (ведмідь), оранжевий (лисиця).

    Хід вправи

    Ведучий просить дітей нагадати йому казку  про Колобка, використовуючи картинки або різнокольорові кружечки. Попросіть  малюків подумати, як можна врятувати  Колобка. Нехай діти вигадають, що буде з Колобком, якщо він урятується від лисиці, із ким він товаришуватиме, де буде його будинок. Ці та інші запитання допоможуть малюкам вигадати цікаву історію. 

    Вправа 3 «Пограємо в театр»

    Мета:  навчання дитини драматизації текстів, уміння виразно відтворювати образ героя.

    Матеріал: текст казки «Колобок», кружечки різних кольорів, що позначають героїв казки: жовтий (Колобок), зелений (бабуся), оранжевий (лисиця), білий (заєць), коричневий (ведмідь), вирізаний із паперу будиночок, атрибути костюмів (капелюхи, маски) для персонажів, завіса або ширма.

    Хід вправи

    Бажано, щоб у цю гру грали всі члени  родини: чим більше учасників, тим  краще. Ведучий пропонує пограти  в казку «Колобок». Дитина, спираючись на атрибути казки, або самостійно згадує, хто діяв у казці, і знаходить кожному героєві відповідний кружечок. Потім дитина розподіляє ролі серед членів родини та вручає кожному відповідний кружечок (хтось із членів родини буде виконувати кілька ролей, дитині доручається роль Колобка). Потім разом із дитиною розмічають простір ігрового майданчика: домовляються, де буде будиночок бабусі й дідуся, де Колобок зустрічатиметься з іншими героями казки. Перед грою ведучий просить дитину підказати, як мають грати ролі всі учасники, щоб бути схожими на персонажів казки. Підкажіть дитині, що це можуть бути особливі рухи (незграбний великий ведмідь), високий або низький голос, метушлива, або розмірена, або незграбна хода. Герої займають свої місця й починають грати казку. Ваша дитина добре впорається з грою, якщо в 4—5 років вона легко розмічає ігровий майданчик, може описати двох-трьох героїв. Якщо в дитини не все виходить, розіграйте інші казки з нашої книги («Ріпка» , «Маша й три ведмеді», «Вовк і семеро козенят»), повторіть «Колобок» за один-два тижні. 

    Вправа  4 Ляпки

    Мета: розвиток творчої уяви і фантазії.

    Хід вправи:

    Зображення  ляпок різної форми викликають у  дитини появу образів, котрі схожі на знайомі предмети, чудернацьких тварин і птахів... 
Для того щоб дитині було цікавіше гратися, матеріал для гри готується разом з дорослим.

    Потрібно  скласти навпіл аркуш паперу, а  на місце згину (всередину) капнути  різних фарб і притиснути – вийде  ляпка. Навчити дитину «бачити» образи – завдання дорослого.

    Ритуал  прощання

    Психолог  разом з дітьми обирає ритуал прощання, яким вони будуть завершувати кожне заняття.

    Рефлексія заняття. 

    Заняття 3 

    Ритуал  зустрічі

    Вправа  1 «Стара казка на новий лад»

    Мета:  розвиток мовлення, уяви, творчого мислення, освоєння понять «більший – менший – ще менший».

    Матеріал: казка «Три ведмеді», кружечки, що позначають ведмедів (коричневі, різних розмірів), червоний кружечок (дівчинка).

    Хід вправи:

    Ведучий згадує з дитиною казку, використовуючи картинки. 
Попросіть дитину вигадати «казку навпаки»: ведмеді заблукали й потрапили до дівчинки. Що вони стали б робити, як повелися? Ведучий пропонує за допомогою кружечків розіграти нову казку. 

    Вправа 2 «Найсмішніше в світі»

    Мета: забезпечити розвиток почуття гумору та викликати позитивні емоції.

    Хід вправи:

    Дітям пропонується пригадати, коли вони востаннє сміялися і з чого. Свої найсмішніші ідеї діти втілюють у малюнках, підбираючи різні кольори та форми. Із найсмішніших малюнків створюється виставка. 

    Вправа 3 «Вигадай історію»

    Мета: розвиток уяви

    Хід вправи:

    Дітям пропонують придумати розповідь про незвичайні пригоди уже відомих героїв: про Сніговика, який захотів полетіти на Сонце; про Гнома, який хоче стати велетнем; про Іграшки, котрі ожили... 
В кінці гри вибирається найзахоплюючий, найцікавіший твір. 

    Вправа 4 «Розмова руками»

    Мета: розвиток уяви

    Хід вправи:

    Діти обмальовують свої долоньки, а потім «оживляють» їх: домальовують їм ротики, очки, носики... і починають розмовляти з ними:

    - Хто ви?

    - Як вас звати?

    - Що ви вмієте робити?

    У кінці розмови ручки обіцяють, що робитимуть тільки гарні справи, ніколи не будуть битися, штовхатися.... 

    Вправа 5 «Дзеркальце»

    Мета: розвиток уяви

    Хід вправи

    Діти дуже люблять бавитися із дзеркалом, заглядаючи у нього, змінюючи вираз свого обличчя. 
Можна з дзеркальцем і порозмовляти: 
            «Моє дзеркальце, скажи 
            Та всю правду покажи: 
            Якою була Баба Яга?» (Карабас-Барабас, 
            Попелюшка, Дюймовочка, Коза-Дереза)

    Ритуал  прощання

    Психолог  разом з дітьми обирає ритуал прощання, яким вони будуть завершувати кожне  заняття.

    Рефлексія заняття. 
 
 
 
 
 

3.2 Методичні рекомендації батькам для покращення уяви дошкільнят.  

    Уява у дітей – це особливий дар, котрий ми – дорослі  вже може і не пам’ятаємо. Поміркуйте самі – уміння нестандартно мислити часто виявляється запорукою успішної роботи і блискучої кар’єри. Проростає воно з дитячих фантазій і багатої уяви, про що ми нерідко забуваємо, коли у відповідь на чергову складену казку або вигадку кричимо своїй дитині: “Так не буває!”, “Ти вигадуєш!”, “Брехун!”.

    Але ж уява і без наших втрат  з віком стає біднішою. Не вірите? Давайте проведемо простий тест.

    На  аркуші паперу намалюйте три кола, три “галочки” і три хвилястих  лінії. Роздайте “зразки” всім членам родини. Доповніть кожну фігуру так, щоб вийшла картинка (всього на аркуші їх буде дев’ять). Порівняйте малюнки. Нарахуйте по одному балу за кожен оригінальний малюнок.

    Бали  не нараховуються, якщо: коло перетворена  на м’яч, апельсин, повітряна куля; з “галочки” вийшло стебло квітки, морква або пташиний дзьоб; хвиляста лінія стала змією, черевиками, мотузкою, шарфом, ниточкою повітряної кулі, річкою, хмарою, дорогою, частиною орнаменту. Ще не зараховуються і малюнки, що збіглися хоча б у двох учасників “експерименту”. Підрахуйте результати і порівняйте їх.

    Як  правило, діти у віці 5-7 років “заробляють” не менше 7-8 балів. Ось Вам і уява у дітей! Але, на жаль, чим людина старше, тим рідше в його малюнках зустрічаються незвичайні, нестандартні рішення. Однак змиритися з цим фактом в наше століття було б просто негідно розсудливої людини.

    А отже, про розвиток уяви у дітей  треба подбати якумога раніше. Ось кілька прикладів того, як це можна зробити.

    Стара казка на новий лад

    Виберіть  казку, добре відому дитині: “Вовк  та семеро козенят”, “Червона шапочка”, “Сестричка Оленка та братик Іванко”, “Білосніжка і сім гномів”. Почніть  розповідати “як завжди”, але нехай у якийсь момент персонажі надійдуть несподівано – наприклад: “Козенята зрозуміли, що за дверима злий вовк, але зовсім не злякалися, а вирішили його провчити. Як ти думаєш, що вони зробили?”

    Грати з одною казкою можна 2-3 вечори поспіль, наближаючи і відсуваючи “ключовий момент” – “вторгнення в сюжет” (наприклад, “Козенята все-таки потрапили в живіт до вовка, але стали вигадувати, як же їм врятуватися, і те, що придумали …”).

    Варіант цієї гри – “збірна казка”. У  ній беруть участь герої різних казок, різноманітні тварини і, як правило, сама дитина – в якості головного героя.

    Моя історія

    Попросіть дитину принести і скласти в кошик  або невелику коробку 3-4 різних предмети – наприклад, дзеркальце, книгу, улюблену іграшку і яблуко. “Тссс! Тихіше! Чуєш? Здається, вони заговорили. Напевно, знайомляться – адже ці речі ніколи раніше не зустрічалися. Давай послухаємо, що вони говорять?”.

    Придумайте  разом “біографію” цих предметів. Нехай дитина допоможе кожному з  них “знайти друга”.

    Для чого це стане в нагоді?

    У ці ігри можна грати на прогулянці, сидячи в черзі в поліклініці або під час поїздки в метро.

    Назвіть який-небудь предмет і по черзі  з дитиною придумуйте нестандартні способи його застосування. Наприклад  цегла. Нею можна колоти горіхи, забивати цвяхи, малювати, його можна потовкти і зробити помаранчеву пудру, використовувати як гніт для квашеної капусти … За допомогою дзеркала можна пускати сонячних зайчиків, підглядати з-за рогу, перемальовувати картинки, писати зашифровані листи. А для чого може стати в нагоді яєчна шкарлупки, порожня пляшка, прутик?

    Карлючки

    Ця  гра нагадує тест, наведений вище.

    На  аркуші паперу кожний учасник малює  якусь карлючку. Потім всі змінюються листами і намагаються домалювати карлючки так, щоб вийшов відомий, впізнаваний предмет.

    Невідома звіринка

    Говоріть  дитині: “Зараз я зроблю з тебе звірюшку, яку ніхто ніколи ніде не бачив. Раз-два-три! (Накрийте малюка на декілька секунд хусткою, щоб допомогти йому” переключитися  “.) Ой, привіт! Ти хто? Де ти живеш ? Що ти любиш?».                                                                                                                     Уява допомагає розвити в дитині емпатію – здатність співчувати, вміння дивитися на ситуацію з позиції іншої людини. Надалі це значно полегшує налагодження взаємин з різними людьми. Тому пропонуємо пограти з дитиною в гру, яку можна було б назвати “Світ очима іншого”.

    Часто діти самі намагаються “приміряти костюм” іншого: “Я буду мама, а  ти – дочка”, “Я – кошеня, а ти – собака”. Допоможіть маляті – запропонуйте йому побути мишкою, метеликом, слоном, сусідським хлопчиком, інопланетянином, вперше потрапив на Землю, вихователькою з дитячого садка. Попросіть його намалювати дерево (яблуко, коробку), яке бачить він-равлик,він-жираф, він-птиця, він-велетень …