Особливості розвитку уяви в дошкільному віці

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2. Дослідження рівня  розвитку уяви в дошкільному  віці.

    2.1 Аналіз обєкта дослідження.

    Одним із завдань дослідно-експериментальної  частини було дослідження уяви в  дошкільнят. У експерименті брали участь діти підготовчої групи с.Залісці (Тернопільська обл. Збаразький р-н) в кількості 29 учасників, у віці від 5 до 7 років. З яких 9 хлопчиків та 20 дівчаток. (Додаток А)

 Констатуючі досліди мали мету виявити рівень розвитку уяви випробовуваних. З цією метою використовувалася методика Е. Торренса «Неповні фігури», методика «Намалюй що небудь», методика «Придумай розповідь».

    Отже, необхідною умовою розвитку творчої  уяви дітей є включення суб'єкта в активні форми діяльності і, перш за все, предметно-творчі. Образотворча діяльність може бути успішно використана в розвитку творчої уяви у дітей. 

    2.2 Аналіз результатів  дослідження.

    Методика  Е. Торренса „Неповні фігури"

    Дана  методика, будучи, по суті "мініатюрною  моделлю творчого акту" (Е. Торренс) дозволяє достатньо повно вивчити особливості творчої уяви і прослідкувати специфіку цього процесу. Ця методика активізує діяльність уяви, виявляючи одну з основних його властивостей - бачення цілого раніше частин. Дитина сприймає пропоновані тест - фігури як частини, деталей яких-небудь цілостей і добудовує реконструює їх. Дітям було запропоновано завдання. На папері зобразити геометричні фігури: квадрат, трикутник, коло. Домалюйте їх так, щоб вийшло осмислене зображення якого-небудь предмету. Причому домальовування може проводитися, як усередині контура фігури, так і за її межами при будь-якому зручному, для дитини, повороті листа і зображенні фігури, тобто використовувати кожну фігуру в різних ракурсах.

    Якість  малюнків з погляду їх художності, дотримання пропорцій і т.д. при  аналізі не враховується, оскільки в першу чергу нас цікавить сам задум композиції, різноманіття виникаючих асоціацій, принципи втілення ідей. Всі роботи дітей можна поділити на 4 групи.

    1 група(10-9б) - оригінальні зображення  у всіх 3-х випадках, дитина малює  сюжет, в який включає кілька  об'єктів, що мають задану фігуру (хлопчик малює космос, усі планети  та сонце круглі: (задана фігура - коло).

    2 група(8-6б) - оригінальні зображення в 2-х випадках, дитина малює сюжет, в який включає об'єкт із деталями (дівчинка збирає квіти).

    3 група(5-4б) - оригінальні зображення  в одному випадку, до зображеного  об'єкта додаються різні деталі (обличчя дівчинки з бантом).

    4 група(3-0б) - немає оригінальних зображень, дитина домальовує заданий елемент, створює малюнок окремого об'єкта, але без деталей, зображення схематичне (наприклад, кулька з ниткою, морозиво на паличці).

    Підраховувалася також загальна кількість оригінальних зображень по всій групі. При підрахунку оригінальних зображень по групі враховувалася не тільки індивідуальність образного рішення, але і варіативність втілення зображення різними дітьми.

    Методика  Е. Торренса „Неповні фігури"

    Таблиця 2.1(Додаток Б)

 

    Висновок: отримані результати свідчать,  що в  роботах в основному 3, 4 групи, оригінальні  зображення виконані мало. Найчастіше зустрічаються в створених дітьми зображеннях образи:

    Круг - сонце, кулька квітка;

    Квадрат - телевізор, будинок;

    Трикутник -  будинок, людина.

    А також домальовування в середині фігур риси обличчя.

    Методика  «Намалюй що небудь»

    Дана  методика запропонована Р.С. Нємовим.

    Дитині  дається лист аркуша, набір фломастерів і пропонується придумати і намалювати що-небудь незвичне .На виконання завдання відводиться 4 хв. Надалі оцінюється якість малюнка по проведеним  нижче критеріям, і на основі такої оцінки дається  повід по особливостях уяви дитини.

    Оцінка  результатів:

    Оцінка  малюнка дитини проводиться в  балах по наступним критеріям:

    10 балів- дитина за відповідній  час придумала намалювала дещо  оригінальне, незвичайне, що свідче про незурядні фантазії, про богаті уяви.Малюнок великає враження на глядача, його образи і деталі ретельно пропрацьовані.

    8-9 балів—дитина придумала і намалювала дещо достатньо оригінальне,з фантазією, емоційнє і мальовниче хоч відображєння не являється зовсім новим. Деталі картини пропрацьовані не погано.

    6-7 балів- дитина придумала і намалювала дещо таке, що в цілому являється не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і виявляє на глядача опреділені емоційні враження. Деталі і образи малюнка пропрацьовані середньо.

    5-4 бали- дитина намалювала дещо дуже просте, не оригінальне, при тому  на малюнку слабо продивляється фантазія і не дуже добре пропрацьовані деталі.

    2-0 бали за відповідній час дитина так і не могла нічого придумати і намалювати лише відповідні штрихи і лінії.

    Таким чином можна зробити наступні висновки про рівень розвитку уяви даної методики:

    Методика  «Намалюй що небудь»

    Таблиця 2.2 (Додаток В)

 
 

    Мал. 2.1 за методикою

    «Намалюй  що небудь»

     

               

                                       -   10,4% - високий.  
 

                                         -   79.2% - середній рівень. 

                                     

                                         -   10,4% - низький рівень. 

    Отже  за результатами вище сказаної методики виявилось, що у дітей переважає  середній та низький рівень розвитку уяви. Діти в основному малювали щось таке, що не являється новим, але  виявляє на глядача емоційне враження.

    Методика  «Придумай розповідь».

    Дана  методика запропонована Р.С. Нємовим.

    Дитині  дається завдання придумати розповідь  про кого-небудь, або про що небудь, витративши на це все 1 хв, і потім  переказати його за 2 хв. Це може бути не розповідь, а, наприклад, яка небудь історія чи казка.

    Оцінка  результатів

    Уява  дитини в дані методиці оцінюється по наступним признакам:

    1. Час придуманої розповіді 

    2. Оригінальність сюжету розповіді

    3. Різноманітність, виконання в  розповіді.

    4. Пропрацьованість і деталізація  образів, представлених в розповіді.

    5. Враження, емомоційність образів які є в розповіді.

    По  кожному із названих показників розповідь  може отримати від 0 до 2 балів в залежності від того, наскільки в ньому  виражений той чи інший із перечислених вище. Для виводів про це використовуються наступні критерії.

    По  першому показнику розповідь  отримує 2 бали в тому випадку, якщо дитині вдалося придумати дану розповідь  за 30 сек. 1 бал розповіді ставиться  тоді, коли на придумування пішло від 30 сек до 1 хв. 0 балів отримує дитина, яка за хвилину так і нічого не придумала.

    Незвичайність, оригінальність сюжету розповіді (другий показник) оцінюється так. Якщо дитина просто механічно переказує те, що вона колись бачила чи чула, то її розповідь  отримує 0 балів. Якщо дитина принесе  в розказане щось нове від себе то розпвідь отримує 1 бал. Накінець, якщо сюжет розповіді повністю придумала сама дитина і він незвичайний і оригінальний, то він отримує 2 бали.

    По  критерію «різноманітність образів, які  використовуються в розповіді»

    (третій  показник) розповідь отримує 0 балів, якщо в ньому від початку і до кінця говориться про одного персонажа і з в нього бідна характеристика. В 1 бал по різноманітності використаних образі розповідь оцінюється в тому випадку, якщо в ньому зустрічаються два-три різних персонажів і всі вони характеризуються з різних сторін. Накінець, оцінку в 2 бали розповідь може получити лише тоді, коли в ньому є чотири і більше персонажів.

    Оцінка  пропрацьованості і деталізація  образів в розповіді (четвертий  показник). Якщо персонажі  в розповіді  тільки називаються дитиною и ніяким доповненям не характеризуються, то по даному показнику розповідь оцінюється в 0 балів. Якщо, крім назви, вказується ще один чи два показники, то розповіді ставиться 1 бал. Якщо об’єкти згадуються в розповіді, характеризуються трьома і більше показниками, то вона отримує 2 бали.

    Враженість  і емоційність образів в розповіді (п’ятий показник) оцінюється так. Якщо образи розповіді не виявляють ніякого  враження на слухача і не супроводжуються  ніякими емоціями зі сторони розповідача, то розповідь оцінюється в 0 балів. Якщо у самого розповідача емоції ледве виражені, а слухачі також слабо емоційно реагуют на розповідь, то отримує 1 бал. Накінець, якщо і сама розповідь, і переказ розповідача достатньо емоційні і виразні и, крім того, слухач заряжаний цими емоціями, то розповідь отримує 2 бали.  

    Обробка результатів

    Всі діти в основному на придумування розповіді затрачали біля 1 хвилини  часу.          Розповідали  казки, вірші, співали пісні, дехто  розповідав історії з життя. Більшість  дітей легко справлялися із заданим завданням, хоча і були такі, які протягом із запропонованих хвилин не змогли справитися із завданням.

    Підсумувавши  всі показники по даній методиці можна побачити такі результати:

    Методика  «Придумай розповідь»

    Таблиця 2.3 (Додаток Г)