Формування світогляду молодших школярів

     Крім  того, для визначення рівня культури за критеріями афективного компоненту, які передбачають здатність учнів  насолоджуватися природним довкіллям і вміння передавати свої почуття засобами слова та образотворчими засобами, ми запропонували учням експериментального і контрольного класів на уроці української мови написати твір-роздум на тему «До природи не неси шкоди». Крім того, на уроці образотворчого мистецтва учням було запропоновано намалювати плакат на таку ж тематику. Спостерігаючи за процесом виконання учнями цих завдань, ми відзначили, що учні експериментального класу впоралися з ними без значних труднощів, їм легше було писати твір і виконувати малюнки. Учні ж контрольного класу в процесі роботи постійно задавали запитання і зверталися за допомогою до вчителя.

     На  основі аналізу всіх даних отриманих  наприкінці формувального експерименту (табл. 3, 4, 5) ми обчислили загальний середній показник і визначили рівні сформованості світогляду в учнів 3 класів. Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості світогляду покажемо за допомогою рис. 4.

     Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості світогляду молодших школярів

     Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про те, що для учнів експериментального класу  характерний вищий рівень сформованості світогляду, ніж для учнів контрольного класу.

     Отримані  дані також підтверджують той  факт, що визначені нами шляхи удосконалення  процесу формування світогляду молодших школярів на уроках «Я і Україна» є ефективними.

      Висновки 

     Формування  світогляду потрібно здійснювати безперервно в сім’ї, протягом усіх років перебування дітей у дошкільних закладах, школі і продовжувати її в післяшкільний період. Значна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Адже основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві, і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення. Враження дитинства часто закарбовується в пам’яті назавжди. Процес формування світогляду розглядається як важливий напрям у роботі навчальних закладів, який здійснюється шляхом використання різних форм та методів роботи, що стимулюють самостійну діяльність дітей.

     Зокрема, до основних форм організації роботи, спрямованої на формування світогляду молодших школярів, належать: екскурсії та спостереження; уроки доброти і мислення серед природи, бесіди з проведенням проміжних зрізів, дозована розповідь на екологічну тематику; гуртки; обговорення і програвання ситуацій морального вибору; кількісний експеримент; трудовий десант і ведення «Панорами добрих справ»; зелений і голубий патруль; клуб дослідників природи; відвідування і створення музеїв, виставок і композицій.

     Цілеспрямована  робота із формування світогляду у молодших школярів починаючи з 1 класу є основною умовою формування культури дітей та почуття особистої відповідальності підростаючого покоління за стан навколишньої природи. Ця робота може здійснюватися за допомогою різних методів – способів впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців, метою яких є досягнення певних змін у розвитку якостей школяра, формування його переконань, почуттів, навичок, поведінки тощо.

     Враховуючи  індивідуальні та вікові особливості  учнів молодшого шкільного віку, зміст екологічних знань та можливості щодо їх формування у змісті предмету «Я і Україна», виявлено та експериментально перевірено шляхи, що сприяють удосконаленню процесу формування світогляду учнів початкової школи, а саме:

• використання додаткового матеріалу на уроках «Я і Україна»;
• проведення спостережень та екскурсій у природу;
• організація безпосередньої діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості під час навчально-пізнавальної та суспільно корисної праці;
• проведення позакласних заходів;
• залучення батьків до процесу формування культури дітей.

     У процесі експериментального дослідження було доведено ефективність запропонованих шляхів формування світогляду молодших школярів.

     Отримані  результати засвідчили, що кількісні  показники наприкінці навчального  року в експериментальному класі  на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості знань про навколишній світ досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 41,7%. В учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний інтерес (52,0%). Учням експериментального класу характерне переважно емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як учням контрольного класу – позитивне ставлення (56,0%).

     Загальною тенденцією, виявленою у процесі  обробки результатів формувального  експерименту, було зростання кількості  учнів експериментального класу, порівняно  з контрольним, що досягли високого рівня сформованості культури (експериментальний клас – 51,4% учнів; контрольний клас – 25,3% учнів), та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень (експериментальний клас – 4,2% учнів; контрольні класи – 16,0% учнів).

     Таким чином, результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості світогляду між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовленими впливом експериментальної методики навчання. 
 

      Список використаної літератури 

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.
2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. – К.: Форум, 2003. – 176 с.
3. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. – К.: Форум, 2004. – 176 с.
4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу. – К.: Генеза, 2007. – 112 с.
5. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця. Методика викладання. – Київ; Ірпінь: ВПКФ «Перун», 2000. – 400 с.
6. Гладюк Т.В. Ідеї формування світогляду молодших школярів у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – Вип. 5. – С. 56–59.
7. Запорожан З.Є. Природоохоронне виховання молодших школярів // Початкова школа. – 1987. – №1. – С. 34–37.
8. Зотов В.В. Воспитание у младших школьников эмоционально-ценностного отношения к природе: Автореф. дис…. канд. пед. наук. – М., 2008. – 20 с.
9. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.
10. Ковальчук Г.В., Ковальчук Г.С.  Виховання молодших школярів // Початкова школа. – 2007. – №12. – С. 50–55.
11. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1977. — 224 с.
12. Мислення дитини / Упоряд.: С. Максименко, Л. Терлецька, О. Главник. — К.: Главник, 2004. — 112 с
13. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. – М.: Владос, 2001. – 400 с.
14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – С. 246–276 с.
15. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. — К.: Освіта, 1998. — 199 с.
16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Генеза, 1999. – 368 с.
17. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988. – 310 с.
18. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1988. — 175 с.
19. Тихомирова Л.Ф. Формирование и развитие интеллектуальных способностей ребенка. Младшие школьники. — М.: Рольф, 2000. — 160 с.
20. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. — 192 с.