Формування світогляду молодших школярів

     Для формування наукового світогляду учнів  необхідні такі умови:

     1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;

     2) застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;

     3) створення таких ситуацій, коли  в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи;

     4) врахування індивідуальних особливостей  учнів, їхнього життєвого досвіду; 

     5) систематичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу[4].

     РОЗДІЛ  ІІ. Методика формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу «Я і Україна» 

     2.1 Аналіз навчальних  програм і підручників  для початкової  школи з точки  зору реалізації  завдань формування  екологічної культури  учнів 

     Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування світогляду засобами навчальної діяльності молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв’язку з цим ми проаналізували чинні навчальні програми для початкової школи [12], щоб визначити, які знання передбачено сформувати у молодших школярів у процесі навчання, та навчальні підручники з курсу «Я і Україна», щоб з’ясувати їх спрямування і вплив на формування культури учнів.

     Як  зазначається у пояснювальній записці, природознавство як навчальний предмет  має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

     Головною  його метою є оволодіння учнів  уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально  активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі  теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

     Освітні цілі передбачають формування системи  уявлень і понять про тіла і  явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природничих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).[6]

     Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності, а також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління.

     Виховні цілі пов’язані із вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам та загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

     Аналіз  навчальних програм дозволяє зробити  висновок, що вони орієнтують учителів початкової школи на формування у  школярів світогляду, екологічної культури та поведінки. Отже, значні можливості для реалізації завдань формування світогляду закладені в курсі «Я і Україна».

     Оскільки  основою формування світогляду молодших школярів є система теоретичних знань про взаємодію суспільства і природи, про взаємозв’язки в природі; система норм і правил ставлення людини до природи та уміння й навички по її вивченню та охороні, то в ході нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів підручників із точки зору визначення, які екологічні знання відображені у їх змісті.[9]

     Результати  аналізу подано в таблиці 1.

     Аналіз  змісту підручників показав, що екологічні знання включені як фрагментарно до різних розділів курсу «Я і Україна», так і цілісно у вигляді окремих екологічних тем уроків. Вивчення змісту підручників показало, що кожний розділ навчального предмета «Я і Україна» спрямований на формування і розвиток відповідального ставлення дітей до навколишньої природи. Разом з тим, аналіз текстового матеріалу підручників засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації екологічного характеру для учнів і не сприяють у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження навколишнього середовища та на формування світогляду учнів.

     Таблиця 1. Екологічні знання, відображені у змісті підручників «Я і Україна» для початкової школи[13]

     Таким чином, аналіз чинних навчальних програм та підручників для початкової школи із курсу «Я і Україна» показує, що хоча автори і визначають, що необхідно формувати екологічні знання у молодших школярів, проте зміст цієї роботи, шляхи їх формування, способи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів із цієї метою не розглядаються. Навчальні програми та підручники, хоча і створюють дидактичне забезпечення процесу формування світогляду молодших школярів у процесі навчання, проте його недостатньо. У зв’язку з цим ми вважали необхідним визначити шляхи удосконалення процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»[13]. 

     2.2 Шляхи удосконалення  процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна» 

     Початковій школі належить провідна роль у формуванні світогляду та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини закладаються саме в дитячому віці, і безпосереднє спілкування з природою посідає тут першорядне значення. Для успішного виховання учнів необхідно вичленити потенціал кожної навчальної дисципліни. Провідну роль при цьому слід надати курсу «Я і Україна», під час вивчення якого має бути закладено наукову основу природоохоронної діяльності дітей.

     У процесі вивчення даного курсу молодші школярі повинні засвоїти відомості про взаємозв’язок і взаємовплив живої та неживої природи, природи і праці людей. Ознайомлюючи дітей із будь-яким об’єктом чи явищем природи, педагог повинен розкрити у єдності цінність і доцільність його зовнішнього вигляду та властивостей. На основі цього у молодших школярів виникає уявлення про те, що в природі немає нічого зайвого, непотрібного, потворного, що можна було б бездумно знищити. Також слід підвести дітей до думки, що кожна людина є невід’ємною складовою частиною природи, маленькою частинкою Всесвіту, що вона, вдосконалюючись та задовольняючи свої запити, також впливає на довкілля. Причому, такий вплив може бути як позитивним, так і негативним. Доцільно на уроках навести приклади, що в результаті безвідповідального ставлення до природи знищено ліси на значних територіях, осушено великі площі боліт і, як наслідок, суттєво скоротилася чисельність багатьох тварин, птахів і рослин, деякі навіть повністю зникли, а деякі, що занесені до Червоної книги, – на межі зникнення. Необхідно розвивати в учнів уміння оцінювати стан навколишнього середовища, передбачати можливі наслідки своїх дій та дій інших людей і не допускати негативних впливів на природу планети.

     На  основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури ми визначили шляхи вдосконалення та підвищення ефективності процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку. До них належать:

• використання додаткового матеріалу на уроках «Я і Україна»;
• проведення спостережень та екскурсій у природу;
• організація безпосередньої діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості під час навчально-пізнавальної та суспільно корисної праці;
• проведення позакласних заходів на екологічну тематику;
• залучення батьків до процесу формування світогляду дітей.

     Із  метою доведення ефективності визначеної сукупності шляхів удосконалення процесу формування світогляду учнів у початковій школі та виявлення їх ефективності ми вдалися до експериментального дослідження. Воно здійснювалося на базі загальноосвітньої школи №9 м. Чернігова. Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу – 25 учнів 3 класу загальноосвітньої школи №27 м. Чернігова – була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методикою організації навчання. Класи були відібрані приблизно з однаковим складом учнів рівнями навчальних досягнень на початок навчального року. Базою для такого відбору були результати аналізу рівня сформованості навчальних досягнень в учнів 3 класів, проведеного на початку дослідження.

     Як  засвідчили результати аналізу чинних навчальних програм і підручників  із курсу «Я і Україна» для початкової школи їх зміст спрямований, в  основному, на екологічні негаразди  навколишнього середовища та на захист довкілля від забруднення. Тому ми вважали за доцільне дібрати для використання на уроках «Я і Україна» в експериментальному класі додатковий матеріал за такою тематикою:

• Червона книга України;
• рослини Чернігівської області, занесені до Червоної книги України;
• тварини Чернігівської області, занесені до Червоної книги України;
• заходи із охорони ґрунтів, корисних копалин, повітря, водойм на території Чернігівської області;
• рослини і тварини, що повністю зникли з лиця Землі;
• рослини і тварини світу, що знаходяться на межі зникнення.